Спецможливості
Статті

Ви­ро­щу­ван­ня сої на зро­шу­ва­них зем­лях Півдня Ук­раїни

11.02.2015
1553
Ви­ро­щу­ван­ня сої  на зро­шу­ва­них зем­лях  Півдня Ук­раїни фото, ілюстрація

У сучасних умовах соя є однією з найрентабельніших культур, у зв’язку з чим площі під нею в Українi в останні 15 років збільшились у 25 разів. Проте врожайність її за цей період у господарствах різних форм власності залишається поки що низькою i коливається за роками  вирощування

У сучасних умовах соя є однією з найрентабельніших культур, у зв’язку з чим площі під нею в Українi в останні 15 років збільшились у 25 разів. Проте врожайність її за цей період у господарствах різних форм власності залишається поки що низькою i коливається за роками  вирощування

О. Ше­лудь­ко,
канд. бiол. на­ук, ст. на­ук. спiвробiтник,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН,
В. Гон­та­рук, канд. с.-г. на­ук,
В. Ста­в­ратiй, керівник,
В. Ос­тапішин, помічник керівни­ка,
П. Січкар, ди­рек­тор,
ТОВ «Ла­на По­до­ве1» Но­во­троїцько­го р-ну Хер­сонсь­кої обл.

Соя — цінна і най­по­ши­реніша бо­бо­ва куль­ту­ра в ба­га­ть­ох країнах світу. Насіння її містить 38–45% білка, 18–25% жи­ру, ба­га­то вітамінів, міне­раль­них та біологічно ак­тив­них ре­чо­вин. Посiвнi площі сої в Ук­раїні що­ро­ку збільшу­ють­ся i у 2014 р. до­сяг­ли 1,5 млн га, у то­му числi 30% — у сте­повій зоні. Досвід ба­га­ть­ох гос­по­дарств півден­но­го регіону пе­ре­кон­ли­во свідчить, що ця куль­ту­ра ре­алізує свій по­тенціал ли­ше на зро­шу­ва­них зем­лях за до­три­ман­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них тех­но­логій.
Білок сої в групі зер­но­бо­бо­вих куль­тур най­пов­ноцiнніший за аміно­кис­лот­ним скла­дом. Крім то­го, соя за до­по­мо­гою буль­боч­ко­вих бак­терій фіксує ат­мо­сфер­ний азот, зба­га­чу­ю­чи ним грунт. За­вдя­ки фіксації азо­ту з ат­мо­сфе­ри за ве­ге­таційний період во­на мо­же на­ко­пи­чу­ва­ти 70–90 кг/га цього елемента. От­же, соя є цінним по­пе­ред­ни­ком для ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
Се­ред­ня вро­жайність сої ста­но­вить 1–1,5 т/га, на зро­шу­ва­них зем­лях — у 2–2,5 ра­за більше. Од­нак досвід на­уковців та аг­раріїв різних регіонів Ук­раїни свідчить, що по­тенціал цієї куль­ту­ри знач­но ви­щий. Ба­га­то ко­лек­тив­них i фер­мерсь­ких гос­по­дарств в умо­вах зро­шен­ня що­ро­ку одер­жу­ють по 3,5–5,0 т/га зер­на сої на ве­ли­ких пло­щах. У цьо­му мож­на пе­ре­ко­на­тись, відвідав­ши ТОВ «Ла­на По­до­ве1» Но­во­троїцько­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті, грун­тові та кліма­тичні умо­ви яко­го да­ють змо­гу ви­ро­щу­ва­ти сою різних строків дозріван­ня — від ранніх до пізньо­с­тиг­лих сортів.

Агрокліматичні умови
Гос­по­дар­ст­во зна­хо­дить­ся в зоні Півден­но­го Сте­пу, три­валість ве­ге­таційно­го періоду — до 230 днів. Що­ро­ку у вес­ня­но-літній період про­тя­гом 30 i більше днів три­ває без­дощів’я, яке су­про­во­д­жується ви­со­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми i низь­кою во­логістю повітря, що не­га­тив­но впли­ває на роз­ви­ток рос­лин та ство­рює умо­ви для ат­мо­сфер­них по­сух i су­ховіїв. Так, за ба­га­торічни­ми да­ни­ми Гідро­мет­цен­т­ру, ко­жен дру­гий рік у Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни був по­су­ш­ли­вий, а ко­жен третій — гос­тро по­су­ш­ли­вий.
Се­ред­ня річна кiлькiсть опадів, за ба­га­торічни­ми да­ни­ми, ста­но­вить
369 мм. Гiдро­термiчний ко­ефіцієнт 0,6 свідчить, що гос­по­дар­ст­во розміще­не у по­су­ш­ливій зонi, де при­род­ної во­ло­ги не­до­стат­ньо для одер­жан­ня оп­ти­маль­них вро­жаїв сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. То­му ефек­тив­не ве­ден­ня
зем­ле­роб­ст­ва мож­ли­ве ли­ше на зро­шу­ва­них зем­лях.
Тип грун­ту в гос­по­дарстві — ка­ш­та­но­вий се­ред­нь­о­суг­лин­ко­вий сла­бо­со­лон­цю­ва­тий на кар­бо­нат­но­му лесі.  Гу­му­со­вий го­ри­зонт 22–27см. Вміст гу­му­су в шарі 0–40 см — 2,3–2,9%, най­мен­ша во­ло­гоємність ме­т­ро­во­го ша­ру — 21,9, во­до­про­никність —
1,24 мм/хв, ре­акція грун­то­во­го роз­чи­ну  близь­ка до ней­т­раль­ної. За­галь­ний вміст азо­ту низь­кий — 0,18–0,29 мг/кг грун­ту, по­тре­бує до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азот­них до­б­рив. Вміст ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру — 22–28 мг/кг, обмінно­го ка­лію — ви­со­кий (329–356 мг/кг грун­ту).
От­же, аг­рохімічні по­каз­ни­ки грун­ту да­ють мож­ливість одер­жу­ва­ти в умо­вах оп­ти­маль­но­го зро­шен­ня стабiльнi вро­жаї cої за до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азот­них i фо­с­фор­них до­б­рив.
ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» са­мостійно по­ча­ло пра­цю­ва­ти у 2011 р. на 1000 га, за­сто­со­ву­ю­чи інтен­сивні  тех­но­логії. Перші успіхи обу­мо­ви­ли зро­с­тан­ня посівних площ.
Спецiалiсти гос­по­дар­ст­ва плідно пра­цю­ють з на­уков­ця­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН, Хер­сонсь­ко­го дер­жав­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту та інших на­уко­вих за­кладів над уп­ро­ва­д­жен­ням но­вих на­уко­вих роз­ро­бок у ви­роб­ництво, пер­спек­тив­них сортів, раціональ­но­го за­сто­су­ван­ня аг­ро­прий­омів, міне­раль­них до­б­рив і аг­рохiмiкатiв та оп­ти­маль­них ре­жимів зро­шен­ня.

Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня сої
По­пе­ред­ни­ки — зер­новi ко­ло­совi, ку­ку­руд­за, ово­чеві куль­ту­ри.
Досвід ви­ро­щу­ван­ня сої свідчить, що провідна роль у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня на­ле­жить раціональ­но­му за­сто­су­ван­ню міне­раль­них до­б­рив, мікро­до­б­рив, сти­му­ля­торів рос­ту та оп­ти­маль­но­му ре­жи­му зро­шу­ван­ня і за­хи­с­ту рос­лин від шкідли­вих ор­ганізмів. То­му пи­тан­ню еко­номічно й еко­логічно об­грун­то­ва­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив у гос­по­дарстві приділя­ють особ­ли­ву ува­гу. Що по­вноціннішим бу­де жив­лен­ня рос­лин про­тя­гом всьо­го періоду ве­ге­тації куль­тур, то ва­гомішим  бу­де вро­жай. Си­с­те­ма удо­б­рен­ня вклю­чає вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив згідно з аг­рохі­міч­ним аналізом і роз­ра­хун­ком  їхньої по­тре­би для кож­но­го по­ля та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня посівів сої мікро­до­б­ри­ва­ми і сти­му­ля­то­ра­ми рос­ту, які містять не­обхідний набір по­жив­них ре­чо­вин. По­тре­ба в них виз­на­чається на ос­нові аналізу грун­ту, вра­хо­ву­ю­чи ступінь йо­го за­со­ле­ності, вміст гу­му­су, по­каз­ник РН та вміст до­ступ­них для рос­лин форм азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, мікро­е­ле­ментів та за­пла­но­ва­ний рівень вро­жаю. За да­ни­ми ІЗЗ на фор­му­ван­ня
1 ц зер­на соя ви­т­ра­чає 5,3– 8,8 кг азо­ту, 1,7– 2,8 — фо­с­фо­ру, 3,6 кг калію.

Обробіток грунту
та система удобрення
Во­се­ни під ос­нов­ний об­робіток грун­ту вно­сять су­пер­фос (N — 12,5%; P2O5 — 20,4; S — 25,2; CаO — 12,6;
Mg — 1,4%) — 0,8–1,2 ц/га, піджив­лен­ня про­во­дять на по­чат­ку гілку­ван­ня аміач­ною селітрою (34,4%) — 60 кг/га та на по­чат­ку цвітіння — кар­бамідом
(46,2%) — 50 кг/га.
Си­с­те­ма об­робітку грун­ту: оран­ка обо­рот­ни­ми плу­га­ми на гли­би­ну 25–
27 см (че­рез рік — дис­ку­ван­ня ре­пе­ром на 25 см), ран­нь­о­вес­ня­не роз­пу­шу­ван­ня грун­ту з од­но­ча­сним вирівню­ван­ням і за­крит­тям во­ло­ги та пе­ред­посівна куль­ти­вація на гли­би­ну 5–6 см з од­но­ча­сним вне­сен­ням гербіци­ду Фрон­ть­ер Оп­ти­ма (1,1 л/га).

Вибір сорту
Під час ви­бо­ру сор­ту пе­ре­ва­гу нада­ють сор­тоз­раз­кам се­лекції ІЗЗ НА­АН — Апол­лон, Да­ная,  Арат­та.  Апол­лон — се­ред­нь­о­ранній сорт  з ве­ге­таційним періодом 105–118 днів та се­ред­нь­ою вро­жайністю зер­на 3,85–4,5 т/га.  Да­ная — се­ред­нь­о­с­тиг­лий сорт з періодом ве­ге­тації 115–118 днів і ана­логічною вро­жайністю зер­на. Арат­та — се­ред­нь­опізній сорт з ве­ге­таційним періодом  115–123 дні, за вро­жай­но­с­тю пе­ре­ви­щує Да­наю на 0,29–0,38 т/га.
Ос­нов­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми насіння є Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та дослідне гос­по­дар­ст­во «Ка­ховсь­ке» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну, що вхо­дить до скла­ду НА­АН Ук­раїни. Міне­ральні до­б­ри­ва та за­со­би за­хи­с­ту рос­лин гос­по­дар­ст­во за­ку­по­вує в ком­паніях «Ерідон», «Аг­ро­за­хист  Дон­бас» , «Тор­го­вий дім “Насіння”».

Передпосівна підготовка насіння, сівба
За тиж­день до висіван­ня насіння сої про­тру­ю­ють ба­ко­вою сумішшю про­труй­ників Віал Траст, КС і Та­бу, КС (по 05 л/т) для за­хи­с­ту рос­лин від ком­плек­су гриб­них хво­роб (фу­заріоз, ас­кохітоз, пліснявіння насіння, сіра гниль, ан­т­рак­ноз) та грун­то­вих шкідників. Од­но­час­но з  про­труєнням насіння об­роб­ля­ють мікро­до­б­ри­вом Ва­ла­г­ро 5 S, G (0,1 кг/т) і до­б­ри­вом-біос­ти­му­ля­то­ром Кроп­макс (0,25 л/т), що сприяє підви­щен­ню енергії  про­ро­с­тан­ня і схо­жості насіння та ут­во­рен­ню по­туж­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин.
Сівбу про­во­дять за прогріван­ня  верх­нь­о­го ша­ру грун­ту  до 12°С, у першій по­ло­вині квітня сівал­кою «Джон Дір 7200».  Нор­ма висіву — 600–
650 тис. шт.  схо­жих насінин на 1 га, ши­ри­на міжрядь — 18 см.  Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння за до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня — 3–4 см, а за пе­ре­си­хан­ня посівно­го ша­ру — 5–6 см з посліду­ю­чим при­ко­чу­ван­ням.  Без­по­се­ред­ньо пе­ред сівбою насіння об­роб­ля­ють іно­ку­лян­том  АБМ (1,6 кг/т), що сприяє роз­вит­ку буль­боч­ко­вих бак­терій  на коріннях сої.

Догляд за посівами
На по­чат­ку ве­ге­тації соя рос­те повільно. Ос­нов­ни­ми кон­ку­рен­та­ми, які знач­но зни­жу­ють про­дук­тивність рос­лин куль­ту­ри, за  по­живні ре­чо­ви­ни, во­ло­гу в грунті  та світло в цей період є злісні бур’яни. В групі зла­ко­вих бур’янів доміну­ють пло­с­ку­ха зви­чай­на та мишії си­зий і зе­ле­ний. З од­норічних дво­доль­них — ло­бо­да біла, ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та, щи­ри­ця зви­чай­на, гірчи­ця по­льо­ва, не­тре­ба зви­чай­на, паслін чор­ний, редь­ка ди­ка, ро­маш­ка не­па­ху­ча та ін. За­пас насіння бур’янів  ся­гає декількох ти­сяч на кож­но­му ква­д­рат­но­му метрі. От­же, бо­роть­ба з ни­ми має пер­шо­чер­го­ве зна­чен­ня. Про­те за­сто­су­ван­ня од­но­го грун­то­во­го гербіци­ду  не­до­стат­ньо. То­му під час по­яви сходів бур’янів (2–3 ли­ст­ки) у посіві сої за­сто­со­ву­ють гербіцид Фабіан, в. г. (0,1 кг/га на 300 л во­ди), а у фазі гілку­ван­ня, для по­вно­го очи­щен­ня посіву від бур’янів — ба­ко­ву суміш стра­хо­вих  гербіцидів Ба­за­г­ран, в. р., Хар­моні 75, в. т.,  та Міура, к. е. (2,2 л/га + 6 г/га + 0,6 л/га) з ви­т­ра­тою ро­бо­чої ріди­ни 250 л/га. 
Соя ду­же ви­баг­ли­ва до во­ло­ги. За ве­ге­таційний період во­на ви­ко­ри­с­то­вує  во­ло­ги в чотири-п’ять разів більше, ніж пше­ни­ця. Ко­ефіцієнт во­до­спо­жи­ван­ня куль­ту­ри — 500–700, тоб­то на ут­во­рен­ня 1 кг су­хої ре­чо­ви­ни рос­ли­нам не­обхідно 500–700 л во­ди. Ос­нов­на по­тре­ба у во­до­спо­жи­ванні сої при­хо­дить­ся на період  цвітіння — фор­му­ван­ня бобів та на­ли­ван­ня зер­на. У по­чат­кові фа­зи рос­ту і роз­вит­ку  куль­ту­ри рос­ли­ни здатні ви­т­ри­му­ва­ти дефіцит во­ло­ги в грунті і ви­со­ку тем­пе­ра­ту­ру повітря. Слід пам’ята­ти, що в умо­вах  пе­ре­зво­ло­жен­ня в цей період про­це­си азотфіксації  буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями силь­но пригнічу­ють­ся.
До по­чат­ку цвітіння  соя сла­бо ре­а­гує на зро­шен­ня, і то­му навіть у по­су­ш­ливі ро­ки до на­стан­ня цієї фа­зи до­стат­ньо  од­но­го ве­ге­таційно­го по­ли­ву, який про­во­дять за  до­по­мо­гою  до­щу­валь­них ма­шин «Фре­гат».  У по­даль­шо­му ве­ге­таційні  по­ли­ви про­во­дять згідно з  по­каз­ни­ка­ми во­ло­гоміра  «Ак­ва­тер М-350».  Найбільша відда­ча від зро­шен­ня, за да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, спо­с­терігається у кри­тич­ний період, який роз­по­чи­нається з фа­зи цвітіння і про­дов­жується 40–50 діб до закінчен­ня на­ли­ван­ня бобів.  У цей період про­во­дять ос­нов­ну кількість ве­ге­таційних по­ли­вань по 400–500 м3/га.  Оп­ти­маль­ний ре­жим зро­шен­ня до­ся­гається за во­ло­гості грун­ту в шарі 0,5–0,7 м не ниж­че 65% най­мен­шої во­ло­гоємності (НВ) до цвітіння, 70% — у період цвітіння — на­ли­ван­ня зер­на і 70–75% — у період на­ли­ван­ня — дозріван­ня. 
За повітря­ної по­су­хи  під час кри­тич­но­го періоду, крім ве­ге­таційних  по­ли­вань, за­сто­со­ву­ють  освіжа­ючі по­ли­ви (150–200 м3/га).  Закінчу­ють ве­ге­таційні по­ли­ви че­рез 10–15 днів після  на­ли­ван­ня бобів се­ред­нь­о­го яру­су.
Досвід низ­ки фер­мерсь­ких гос­по­дарств свідчить, що однією з при­чин не­стабільності уро­жай­ності сої є не­до­три­ман­ня оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну посівів. То­му цьо­му пи­тан­ню спеціалісти гос­по­дар­ст­ва приділя­ють знач­ну ува­гу про­тя­гом всьо­го періоду ве­ге­тації куль­ту­ри. З фіто­фагів  ос­танніми ро­ка­ми  істот­ну не­без­пе­ку посівам ста­нов­лять  луч­ний ме­те­лик, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки (ба­вов­ни­ко­ва, лю­цер­но­ва, сов­ка-гам­ма, ка­пу­с­тя­на,  С-чор­не), тю­тю­но­вий трипс, па­ву­тинні  кліщі, бо­бо­ва вогнівка,  які про­тя­гом  ве­ге­таційно­го періоду  куль­ту­ри роз­ви­ва­ють­ся у декількох ге­не­раціях.  За до­сяг­нен­ня  еко­номічних по­рогів  шко­до­чин­ності  (ЕПШ) про­ти шкідників за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди та ака­ри­ци­ди, ре­ко­мен­до­вані «Пе­реліком  пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні».
Ви­со­ку ефек­тивність про­ти ком­плек­су шкідли­вих ко­мах про­яви­ли інсек­ти­ци­ди  Бо­рей, КС, Ко­ра­ген 20, КС, Ну­рел Д, к. е., про­ти па­ву­тин­них кліщів —  ака­ри­ци­ди Вертімек 018 ЕС, к. е., і Ма­сай, р. п., у ре­ко­мен­до­ва­них «Пе­реліком…»  нор­мах ви­т­ра­ти.
З гриб­них хво­роб про­тя­гом ве­ге­тації сої про­яв­ля­ли­ся сеп­торіоз, ан­т­рак­ноз, фу­заріоз, іржа, пе­ро­но­с­по­роз, про­ти яких ви­со­ку ефек­тивність по­ка­за­ли  фунгіци­ди Ко­ло­саль Про, мк. е., Акан­то плюс 28, КС, Аба­кус, мк. е., Ко­ро­нет 300 КС у за­галь­но­прий­ня­тих нор­мах ви­т­ра­ти,  які ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли у фазі цвітіння.
На ве­ли­чи­ну вро­жай­ності знач­ною мірою впли­ва­ли по­за­ко­ре­неві піджив­лен­ня рос­лин мікро­до­б­ри­ва­ми  у кри­тичні періоди рос­ту і роз­вит­ку сої, які спри­я­ли кра­що­му ви­ко­ри­с­тан­ню по­жив­них ре­чо­вин із грун­ту та вне­се­них міне­раль­них до­б­рив. Так, у 2011 р. мікро­до­б­ри­ва не вно­си­ли і одер­жа­ли 3,2 т/га зер­на.
У 2012–2013 рр. у фазі бу­тонізації ра­зом з інсек­ти­цид­ною об­роб­кою  про­во­ди­ли піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми Ва­ла­г­ро 5 SG  (0,1 кг/га) + План­та­фол 20:20:20 (1 кг/га) + суль­фат магнію
(2 кг/га), що спри­я­ло кра­що­му роз­вит­ку рос­лин. Піджив­лен­ня посівів суль­фа­том калію (2 кг/га) і Омекс (1 л/га)  у кінці цвітіння — на по­чат­ку ут­во­рен­ня бобів спри­я­ло підви­щен­ню вро­жай­ності зер­на (3,9–4,7 т/га) та по­кра­щан­ню йо­го якості (збільшен­ню вмісту білка в насінні до 43,6%).

Збирання
Жни­ву­ють сою зер­ноз­би­раль­ни­ми ком­бай­на­ми «Джон Дір 9600», «Кла­ас», «Кейс» та ін. за по­вно­го дозріван­ня  зер­на (14–16% во­ло­ги),  що убез­пе­чує йо­го від трав­му­ван­ня. Жни­вар­ку ком­бай­на ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше з пла­ва­ю­чим бру­сом, що за­без­пе­чує  ско­шу­ван­ня рос­лин на ви­соті 5–6 см, а мо­ло­тиль­но-се­па­ру­вальні ор­га­ни ре­гу­лю­ють на оп­ти­мальні ре­жи­ми ро­бо­ти з мінімаль­ни­ми втра­та­ми зер­на. За більшої ви­со­ти зрізу рос­лин збільшу­ють­ся втра­ти вро­жаю за ра­ху­нок ниж­нь­о­го яру­су бобів, що за­ли­ша­ють­ся на полі.  Оп­ти­маль­на швидкість ком­бай­на під час зби­ран­ня — 3,5–4 км/год.  Післяз­би­раль­ну пе­ре­роб­ку зер­на  сої здійсню­ють на ЗАВ 40. Оп­ти­маль­на во­логість зер­на для зберіган­ня не пе­ре­ви­щує 13%.

Результати виробництва
Уро­жайність зер­на сої істот­но різни­лась за ро­ка­ми: у пер­ший рік гос­по­да­рю­ван­ня се­редній по­каз­ник ста­но­вив 3,2 т/га,  у 2012 р. — на 0,7 т/га ви­щий і в 2013 р. — 4,7 т/га (табл. 1).
На ок­ре­мих по­лях у 2013 р. вро­жай зер­на сої сор­ту Арат­та  до­ся­гав  5т/га. Еко­номічні по­каз­ни­ки ви­ро­щу­ван­ня сої в ТОВ «Ла­на По­до­ве 1 » на­ве­де­но в (табл. 2).
От­же, ви­роб­ництво сої на зро­шу­ва­них зем­лях ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» є до­сить при­бут­ко­вим.  Як свідчать дані табл. 1, 2,  за до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­ної тех­но­логії  ви­ро­щу­ван­ня сої на зро­шу­ва­них зем­лях Півден­но­го  Сте­пу Ук­раїни мож­на щороку зби­ра­ти вро­жай на рівні 3,2–4,7 т/га із собівартістю зер­на 3,079–3,224 тис. грн/т  і рен­та­бельністю 21,99–73,1%. 
Досвід ви­ро­щу­ван­ня сої на зро­шу­ва­них зем­лях ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» Но­во­троїцько­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті по­ка­зує:  ви­сокі вро­жаї куль­ту­ри в зоні Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни мож­ливі за впро­ва­д­жен­ня та­ких тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня, які  грун­ту­ють­ся на до­три­манні оп­ти­маль­ної сівозміни, своєчас­но­му та якісно­му ви­ко­нанні всіх аг­ро­технічних опе­рацій, ви­ро­щу­ванні сортів інтен­сив­но­го ти­пу, вне­сенні  на­уко­во об­грун­то­ва­них норм міне­раль­них до­б­рив, ре­гу­ля­торів рос­ту, оп­ти­маль­но­му ре­жимі зро­шен­ня та інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту  від бур’янів, хво­роб і шкідників, а та­кож на своєчас­но­му, без втрат, зби­ранні вро­жаю.
Ви­со­ко­го рівня вро­жай­ності сої (3,7–4,65 т/га) на ве­ли­ких пло­щах зро­шу­ва­них зе­мель ос­танніми ро­ка­ми до­сяг­ли у ДПДГ «Ка­ховсь­ке», ДПДГ «Ас­канійське», ТОВ «Таврійська пер­спек­ти­ва» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну, ТОВ «СІНА» і «До­линсь­ке»  Чап­линсь­ко­го рай­о­ну, ТОВ «Друж­ба» Но­во­троїцько­го рай­о­ну, ПрАТ «Фрідом фарм Інтер­нешнл», ПП «Аг­ро­тех­но­логія», ПП «Ук­раїна Див­не» Ниж­нь­осіро­гозь­ко­го рай­о­ну та в інших  гос­по­дар­ст­вах Хер­сонсь­кої об­ласті, що дає мож­ливість виріши­ти про­бле­му рос­лин­но­го білка та олії в Ук­раїні.

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0