Спецможливості
Технології

Фактори врожайності сої: ґрунт, сівба, живлення

23.04.2021
2817
Фактори врожайності сої: ґрунт, сівба, живлення фото, ілюстрація

Навіть у північних областях України цілком можливо отримати врожай у 3,5–4 т/га сої. Але для цього потрібне оптимальне поєднання таких факторів, як ґрунт, сорт, схема посіву, живлення. І, звичайно ж, волога в ґрунті. Та винятково важливого значення набуває створення оптимальних умов для симбіозу культури з бульбочковими бактеріями, який дає змогу сої накопичувати азот з повітря, чого не може жодна інша з основних польових культур України.

 

 

 

 

 

Ґрунт

Соя дуже вимоглива до ґрунту. Насамперед через високу вимогливість бульбочкових бактерій, які відіграють надзвичайно важливу роль у живленні культури. Настільки важливу, що деякі сільгоспвиробники, в тому числі підрозділи потужних і високотехнологічних агрохолдингів, зовсім не вносять азоту під сою.

За даними НДІ сої, оптимальними умовами для бобово-ризобіального симбіозу є наступні:

Щільність ґрунту — 1,1–1,25 г/см3. Якщо цей показник перевищує 1,25 г/см3, то врожайність знижується на 1 ц/га з кожним 0,01 г/см3 такого перевищення.

Температура ґрунту — 20–28°С. Як відзначив доцент кафедри рослинництва НУБіП Володимир Мокрієнко, за температури вище 28°С азот за доступністю серед елементів живлення переміщується з першого на третє місце.

Вологість ґрунту — 60–70% повної вологоємності.

Таб.1. Залежність засвоєння макроелементів від рН ґрунтового розчину (у % від максимального, за даними НДІ сої)рН ґрунтового розчину — від 6,5 до 7. За даними НДІ сої, за рН ґрунтового розчину, рівного 7, спостерігається максимальне засвоєння всіх макроелементів. За рН 6,5 засвоєння фосфору знижується до 95% від максимального, азоту й калію не погіршується. За показників рН до 8 включно засвоєння азоту залишається максимальним, а от засвоєння фосфору й калію різко знижується за досягнення рН показника в 8. Так само знижується засвоюваність соєю макроелементів за рН 6 і менше. Тому, як попереджає Володимир Мокрієнко, на ґрунтах з рН нижче 5 годі й думати про нормальні врожаї сої. Він навів дані дослідів на Черкащині, де на ґрунті з рН 4,7 навіть за внесення 90 кг/га азоту вміст цього елементу в тканинах культури був на межі дефіциту. Представник компанії AgriLab Володимир Махота додав, що статистика, зібрана його компанією, показує: за рН на рівні 6 втрата врожайності становить 10%, за рН 5,6 — 20%, а за рН 5 — 22%. «На кислих ґрунтах соя родить. Але десь 1,5 т/га. Розкислення такого ґрунту підвищує врожайність до 2-2,5 т/га», — додав він.

Також бульбочкові бактерії вимагають хорошої аерації ґрунту. Як пояснюють в НДІ сої, зниження концентрації кисню призводить до слабкого розвитку коренів, зменшення кількості бульбочок, погіршення засвоєння фосфору, калію й кальцію.

Крім того, розвиток бульбочкових бактерій залежить від особливостей азотного живлення, вмісту в ґрунті фосфору, калію та мікроелементів і навіть від кореневих виділень попередників.

 

Сівба

Оптимальна температура ґрунту для сівби сої, як нагадав В. Мокрієнко, становить 10–12°С. Останніми роками дехто поспішає сіяти ярі культури, щоб «зловити» вологу в ґрунті, не чекаючи, поки той достатньо прогріється. Однак, як розповів доцент НУБіП, ранні строки сівби сої, так само, як і зріджені посіви, призводять до того, що боби формуються на нижчій висоті. Він нагадав, що оптимальна висота кріплення нижнього бобу — 12–15 см. Водночас запізнення з сівбою сої загрожує абортивністю насіння та плодів.

В. Мокрієнко наголошує на важливості дотримання оптимальної густоти стояння, і, відповідно, ширини міжряддя, яка дуже відрізняється для сортів різних груп стиглості. Він привів приклад відомого сорту Ментор, на який дехто нарікав, що той не реалізовує свого потенціалу врожайності. Як з’ясувалося, це ставалося тоді, коли сіяли загущено (до 750–800 тис./га замість рекомендованих 500–550 тис.) і рядковим способом.

На надранніх сортах науковець рекомендує виходити на передзбиральну густоту в 750–850 тис. рослин/га, ранніх — 600–750 тис., на середньоранніх і середніх — 550–650 тис. рослин/га, на середньопізніх і пізніх — 350–500 тис. рослин/га. Для північних областей фахівець рекомендує надранні, ранні та середньоранні сорти.

 

Таб.2. Оптимальна передзбиральна густота сої

Тривалість вегетації, днів

Густота стояння, тис. шт./га

Ширина міжряддя, см

75–85

700–750

15-25

85–95

600–650

25–45

95–105

550–600

25–45

105–115

500–600

45–70

115–125

450–500

45–70

Більше 125

350–450

70

 

 

Живлення

Як розповів В. Мокрієнко, 1 ц насіння сої виносить 9–11 кг азоту, 3,1 кг Р2О5, 3,6 кг К2О, 2,5 кг кальцію і 1,1 кг магнію. Таким чином, урожай у 3 т/га виносить близько 300 кг/га азоту. «Якщо взяти Чернігівщину, то в ґрунті міститься орієнтовно 100 кг/га доступного азоту», — вважає науковець.

Отже, потрібно ще 200 кг/га. В літературі часто зустрічається твердження, що соя може фіксувати з повітря до 170 кг/га азоту. Володимир Мокрієнко зауважує, що так і є — але в Бразилії, Аргентині або США, де забезпеченість опадами краща, ніж в Україні. У нас же, як відзначає науковець, через меншу кількість опадів соя фіксує до 80 кг/га азоту, за даними НУБіП — 50–80 кг/га. Отже, він підводить до висновку, що вносити азот потрібно.

Але як бути з тим, що на ґрунтах, добре забезпечених азотом, рослина сої «лінується» формувати бульбочки на корінні? В. Мокрієнко пояснює: «Критичний період для сої в плані азотного живлення — це початок бутонізації, а симбіотична активність до цього часу припиняється, тож у цю фазу культуру потрібно підживити азотом». Він зауважує, що від сходів до початку цвітіння соя засвоює 18% усього обсягу азоту, 15% фосфору і чверть загальної кількості калію. Тоді як від бутонізації до наливу бобів засвоюється 80% загальної кількості азоту за вегетацію, 80% фосфору і половина калію.

Крім того, перша третина вегетаційного періоду є критично щодо живлення фосфором, кальцієм, кобальтом і молібденом, при цьому важливе переважання фосфору над азотом. Друга третина вегетації критична в плані живлення азотом, калієм і бором, а на останню третину припадає максимальна потреба в азоті, фосфорі, сірці та магнії. Тому В. Мокрієнко рекомендує тричі підживлювати сою: перший раз — у фазі другого-третього листка  азотом, фосфором, молібденом і бором, а другий і третій рази — бором з молібденом.

Практика компанії AgriLab, як розповів Володимир Махота, показала, що для повної або майже повної реалізації потенціалу врожайності сої в північний областях потрібні:

вміст органічної речовини у ґрунті — не нижче підвищеного. За середнього вмісту органічної речовини врожайність знижується на 10%, за низького — на 25%;

вміст бору в ґрунті — високий або дуже високий. За середнього вмісту цього мікроелементу врожайність знижується більш ніж на 10%, за низького — на 30%;

вміст кальцію — високий або дуже високий. За середнього врожайність знижується майже на 10%, за низького — на 40%;

вміст магнію — не нижче середнього. За низького потенціал урожаю реалізовується лише наполовину.

Статистика з центральних областей показала, що за середнього рівня калію в ґрунті недобір урожаю становить близько 10%, середнього рівня бору — 20%.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

 

Ключові слова: Соя, выращивнаие

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0