Нетелі та первістки: як не допустити помилок…

У комплексі заходів із підвищення продуктивності дійного стада велике значення має підготовка нетелей до отелення та роздоювання первісток. Неналежне виконання цього завдання може призвести до зниження надоїв корів-первісток на 400–1500 кг.
Тому за 60 днів перед отеленням нетелей слід переводити на особливий режим годівлі та утримання. Це допоможе тваринам не тільки якомога швидше адаптуватися до фізіологічних змін, що відбуваються у їхньому організмі, а й уникнути можливих проблем, пов’язаних із цими змінами.

Відомо, що статева зрілість телиць різних порід настає у віці 8–12 міс., а фізіологічна (вік господарського використання) — у 16–20 міс. У якому ж віці найдоцільніше використовувати телиць для відтворення?
На це питання неможливо дати однозначну відповідь, тому що вік нерозривно пов’язаний з іншими важливими факторами — живою масою та розмірами телиць, а ці показники залежать від рівня інтенсивності вирощування ремонтного молодняку в період від народження до господарського використання.
Як свідчать наукові дослідження і практичний досвід, інтенсивне вирощування ремонтного молодняку молочних порід з одержанням першого отелення у віці 23–26 міс. ефективне як із селекційної, так і з економічної точок зору
(рис. 1, 2). Так, витрати кормів на вирощування нетелі живою масою 400 кг за першого отелення у віці 26 міс. становлять 3700 к. од., а на вирощування корови з такою самою масою у 36-місячному віці — 4500 к. од., або на 21,6% більше.
За результатами досліджень
А.С. Ре­вунця*, ранні отелення нетелей (до 26 міс.) є економічно обгрунтованим заходом, що сприяє подовженню періоду продуктивного використання корів, одержанню від них найбільшого виходу телят до відлучення та найвищої молочності протягом життя. Матеріалом для цього дослідження була інформація про відтворну здатність і молочну продуктивність 752 нетелей та корів-первісток української та голштинської чорно-рябої, української червоно-рябої, симентальської порід (таблиця).
Так, у всіх піддослідних господарствах, що розміщені у Попільнянському та Єміль­чинському районах Житомирської області, вік першого їхнього отелення становив, міс.: у ДГ «Рихальське» — 33,5±4,3, ПОСП «Зірка» — 24,8±5,7, ПСП «Україна» — 30,1±4,0, ПСП «Саверці» — 31,9±4,0, ПАФ «Єрчики»: чорно-рябих голштинів — 30,2±4,0, української чорно-рябої — 32,6±5,1, української червоно-рябої — 25,6±4,9, симентальської — 29,5±8,1.
Авансована годівля (2–3 тижні перед отеленням)
Якщо правильно організувати роботу з утримання та годівлі нетелей, то цей унікальний період дасть тваринам можливість адаптуватися до раціону та режиму утримання, які чекають на них після отелення. Так, у передотільний період потрібно обме­жити згодовування кукурудзяного силосу і сіна чи сінажу люцерни — їхня частка має не перевищувати 50% вмісту сухої речовини грубих кормів у раціоні, так само як і для сухостійних корів (великі порції високоякісного сіна або сінажу бобових культур можуть спровокувати виникнення післяродового парезу). До того ж зерно потрібно згодовувати на рівні 0,8–1% ваги тіла нетелей на добу.
За наявності у раціоні для лактуючих корів небілкового азоту його також потрібно почати згодовувати нетелям у перед­отільний період, щоб вони мали змогу пристосуватися до його споживання. Така попередня авансована годівля поліпшує апетит після отелення і на початку періоду лактації. Водночас важливо дотримуватися міри, оскільки уведення в раціон нетелей зернової суміші із високим вмістом кальцію може призвести до виникнення післяродового парезу.
Ідеаль­ним для авансованої годівлі є зерно ячменю або вівса, а також мінеральні речовини, що вкрай необхідні тільним коровам. Проте слід бути уважним, адже якщо перед отеленням нетелі мають занадто затверділе та переповнене вим’я, потрібно знизити споживання солі та мінералів, і цілком імовірно, що весь раціон варто уважно оцінити та збалансувати. Безпосередньо перед отеленням можна використовувати невеликі порції (0,5–1 кг) білкових добавок.

Ожиріння нетелей недопустиме!
Перегодовування може призвести до ожиріння телиць, унаслідок чого знижуються виробництво молока коровою і її довговічність. Переведення нетелей до групи тільних корів за 60 днів до отелення — доволі поширена практика. Це робиться для того, щоб нетелі звикли до нового оточення та навчилися соціальній взаємодії із дорослими коровами. Крім того, це дає можливість згодовувати їм раціон, що найбільше відповідає потребам організму саме у цей період. Раціони із помірним вмістом енергії для дорослих тільних корів уже давно успішно застосовують на практиці. Але наскільки вони прийнятні для нетелей?

Споживання енергії
Як свідчать останні дослідження,  споживання сухої речовини (ССР) відразу після отелення було вищим у первісток, яким протягом періоду тільності згодовували раціони із помірним вмістом енергії (59,7% суми перетравних поживних речовин (СППР)). А ось у нетелей, що отримували енергетично насиченіші раціони (69,3% СППР), рівень ССР після отелення знизився, тоді як молочна продуктивність та якісний склад молока не змінилися. Водночас у них спостерігали вищу концентрацію у плазмі крові неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) та бета-гідроксибутиратів (БГБ), а також інтенсивніше накопичення у печінці тригліцеридів.
У нетелей із надмірним споживанням енергії частіше виникають ускладнення під час отелення. Крім того, надмірна вгодованість може призвести до зниження споживання енергії після отелення, тим самим збільшуючи ризик метаболічних розладів. Таким чином, уведення до раціону нетелей кормів із низьким вмістом енергії, але із високим вмістом фуражу (клітковини) допоможе контролювати споживання енергії та «довести» їх до отелення у стані оптимальної вгодованості. 
Не слід забувати про відмінності перебігу процесів обміну речовин у первісток та повновікових корів. Первістки ще не досягли маси тіла дорослої корови, тому зміни в організмі, зумовлені процесом росту кісток, що все ще триває, потребують підтримки анаболізму. Так, у ході вивчення таких відмінностей між нетелями та повновіковими коровами у перед­отільний період, а також рівня надоїв та вгодованості під час роздоювання встановили, що за тиждень до і протягом семи тижнів після отелення нетелі/первістки мають вищий вміст інсуліноподібного фактора росту (ІФР) та лептину, і нижчий — БГБ. Окрім того, у період роздоювання пікова концентрація НЕЖК, як і мінімальний вміст сечовини у молоці, спостерігають у первісток набагато раніше, ніж у «досвідчених» корів.

Споживання сухої речовини (СР)
За дві-три доби перед отеленням споживання СР значно знижується (на 20–30%). Вочевидь, якщо не оптимізувати споживання СР саме у цей період, створяться передумови для виникнення негативного енергетичного балансу, що може призвести до зниження надоїв у подальшу лактацію та погіршення фертильності.
Так, за рекомендаціями європейських фахівців, за використання раціонів із вмістом обмінної енергії 10,3 МДж/кг СР, що згодовують безпосередньо перед отеленням, нетелі мають споживати 10–12 кг СР на добу. Відразу після отелення у первісток із цільовими надоями 25–30 л ці показники збільшуються як мінімум до 10,8–11,5 МДж/кг СР і 20–22 кг СР за добу, відповідно. Для порівняння, корова із масою 650 кг і надоями 50 л, яка отримує раціон із вмістом обмінної енергії 12,5 МДж/кг СР, має споживати не менше 28–30 кг СР на добу, водночас добова втрата маси становитиме близько 3 кг.
Аніонні солі у раціоні нетелей і первісток:
чи є у цьому потреба?
Аніонні солі застосовують для зниження катіон-аніонного балансу раціону (КАБР) з метою профілактики гіпокальціємії за допомогою активної мобілізації кальцію із кісткових тканин і поглинання кальцію у кишківнику. Маса нетелей під час отелення зазвичай становить 80–85% маси дорослої корови, до того ж ріст кісток триває, завдяки чому кальцій із кісткових тканин доступніший для мобілізації.
Низка досліджень показали, що гомеостаз кальцію у нетелей протягом перехідного періоду залишався незмінним і не залежав від КАБР. Додавання у раціон нетелей аніонних солей для досягнення КАБР на рівні 15 мекв/100 г призводило до зниження споживання СР, погіршення балансу енергії та маси тіла, а також зниження концентрації тригліцеридів у печінці. Таким чином, додавати аніонні солі у раціон нетелей і первісток не рекомендується!

Стрес під час отелення та дегідратація організму
Перше отелення для корови є серйозним випробуванням, що супроводжується значним стресом. Якщо ми не зможемо створити тварині належні умови у цей період, про її подальше продуктивне довголіття можна не мріяти. Так, доведено, що у стресостійких тварин надої за лактацію на 20% вищі, ніж у їхніх нестресостійких одноліток. Окрім фізіологічних і метаболічних змін, із якими первістки стикаються у період отелен­ня і роздоювання, вони мають навчитися «бути добрими сусідами» із більш дорослими, домінуючими у стаді коровами, звикнути до нового персоналу, а також до процедури доїння. Таким чином, своєчасний перехід нетелей (за 60 днів перед отеленням) на спеціальний режим годівлі та утримання допоможе мінімізувати вплив стресу у період отелення. 
У процесі отелення корови втрачають багато рідини — близько 50 л. Незалежно від того, як пройшло отелення, вкрай важливо відновити цю втрату якнайшвидше, щоб наслідки зневоднення організму були мінімальними. Корови із пониженим водним балансом організму апатичні, не хочуть вставати, навіть щоб підійти до годівниці, що тільки погіршує ситуацію. Врешті-решт, це може закінчитися вибракуванням тварини.
Відновити водний баланс в організмі корови тільки шляхом споживання води не вдасться, оскільки в процесі отелення разом із рідиною вона втрачає значну кількість електролітів, зокрема іонів натрію, калію та хлору. Тому для їхнього поповнення краще застосовувати спеціально розроблені електролітичні розчини у комплексі із вітамінами. Такими ізотонічними розчинами корів слід випоювати безпосередньо після отелення.

Негативний енергетичний баланс (НЕБ)
Є таке поняття як «негативний енергетичний баланс». Після отелення відбувається інтенсивне роздоювання, тварина значно обмежує споживання корму, у неї знижується апетит, зменшується маса тіла (допустима норма зменшення маси — до 500 г/добу). А це, своєю чергою, призводить до розвитку цілого шлейфу захворювань, зокрема із порушеннями статевої функції: затримується відновлення статевого циклу, зменшується продуктивність тварин, помітно знижується оцінка вгодованості у балах, частіше виникають метаболічні розлади. Виявлено безпосередній зв’язок між порушеннями обміну речовин та відтворною здатністю тварини: що більший НЕБ після отелення, то довша тривалість періоду від отелення до овуляції та нижчий рівень заплідненості після осіменіння (так, у тварин, у яких субклінічний кетоз виник у перший або другий тижні після отелення, рівень заплідненості у середньому на 20% нижчий, а також більша частота виникнення кісти яєчників). Це пояснюється тим, що у рідині домінантного фолікула також зростає рівень кетонових тіл, які гальмують розвиток гранульозних клітин, відповідальних за виділення естрогенів.
Як відомо, на лактаційну динаміку впливають вікові характеристики тварини та сезон отелення. Так, найвища продуктивність виявляється у дорослих корів за зимово-весняного отелення, натомість найвищий вміст жиру і білка у молоці — у корів, що розтелилися літнього сезону. Корови-первістки, порівняно із дорослими тваринами, мають вищу продуктивність за осіннього отелення, а найвищий вміст жиру і білка у молоці — за літнього. Молочна продуктивність первісток із віком збільшується, а разом із нею підвищуються і показники вмісту жиру та білка у молоці. Вплив віку корів на молочну продуктивність визначається їхніми індивідуальними особливостями, але встановлено, що максимальний удій корів слід очікувати у період 4–6-ї лактацій.