Спецможливості
Технології

Виноградні загрози’2015

04.06.2015
360
Виноградні загрози’2015 фото, ілюстрація

Ос­нов­ни­ми шкідни­ка­ми ви­но­град­них на­са­д­жень є гро­но­ва ли­с­то­крут­ка, кліщі різних трофічних груп, сисні шкідни­ки — ци­ка­ди, трип­си, філок­се­ра та ли­с­то­г­ри­зучі шкідни­ки, такі як ско­сарі, п’яду­ни та сов­ки (ба­вов­ни­ко­ва та ін.). Се­ред хво­роб, які ма­ють еко­номічне зна­чен­ня для ви­но­град­ної куль­ту­ри, — мілдью, оїдіум, ком­плекс гни­лей (сіра, біла, чор­на), чор­на пля­мистість та інфекційне вси­хан­ня.

Ос­нов­ни­ми шкідни­ка­ми ви­но­град­них на­са­д­жень є гро­но­ва ли­с­то­крут­ка, кліщі різних трофічних груп, сисні шкідни­ки — ци­ка­ди, трип­си, філок­се­ра та ли­с­то­г­ри­зучі шкідни­ки, такі як ско­сарі, п’яду­ни та сов­ки (ба­вов­ни­ко­ва та ін.). Се­ред хво­роб, які ма­ють еко­номічне зна­чен­ня для ви­но­град­ної куль­ту­ри, — мілдью, оїдіум, ком­плекс гни­лей (сіра, біла, чор­на), чор­на пля­мистість та інфекційне вси­хан­ня.

Л. Ба­ра­нець, канд. с.-г. на­ук, завіду­ю­ча ла­бо­ра­торією за­хи­с­ту рос­лин,
ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва»

Ос­новні шкідни­ки і хво­ро­би ви­но­гра­ду та про­гноз їхньо­го роз­вит­ку у 2015 році
   Найбільшою шкідливістю се­ред шкідників ви­но­гра­ду вирізняється гро­но­ва ли­с­то­крут­ка (Lobesia botrana Den. et Schiff.). Во­на по­ши­ре­на у всіх зо­нах ви­но­гра­дар­ст­ва і, як пра­ви­ло, роз­ви­ваєть­ся у трьох по­коліннях. Од­нак ос­таннім ча­сом відміче­но знач­не по­до­вжен­ня періоду льо­ту ме­те­ликів, що, ймовірно, свідчить про роз­ви­ток чет­вер­тої ге­не­ра­ції шкідни­ка. Аг­ро­ме­те­о­ро­логічні умо­ви ве­ге­таційно­го періоду у 2014 р. (м’яка та теп­ла зи­ма, яка спри­я­ла добрій пе­ре­зимівлі шкідни­ка) впли­ну­ли на ха­рак­тер роз­вит­ку гро­но­вої ли­с­то­крут­ки, чи­сельність якої пе­ре­ви­щу­ва­ла еко­номічний поріг шко­до­чин­ності.
Тогорічної вес­ни во­на за­се­ля­ла 2–27% кущів по 1–9 ля­ле­чок на кож­но­му. За­ги­ну­ло 9–11% зи­му­ю­чо­го за­па­су шкідни­ка. По­ча­ток льо­ту ме­те­ликів пер­шої ге­не­рації, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми, в більшості рай­онів Одесь­кої обл. відбув­ся ду­же ра­но й при­пав на кі­нець пер­шої — по­ча­ток дру­гої де­ка­ди квітня. В Хер­сонській обл. по­ча­ток льо­ту шкідни­ка відміча­ли 18 квітня (із на­стан­ням стійких тем­пе­ра­тур повітря по­над 10оС), у Ми­ко­лаївській — з 28 квітня, За­кар­патській — у другій де­каді трав­ня. В умо­вах За­кар­пат­тя у 2014 р., не­зва­жа­ю­чи на спри­ят­ливі по­годні умо­ви, чи­сельність та шкідливість гу­се­ниць усіх по­колінь бу­ла ниж­чою від по­ро­го­вої, що не по­тре­бу­ва­ло про­ве­ден­ня спеціаль­них об­ро­бок. Так, шкідни­ка пер­шо­го по­коління на фе­ро­мон­ну па­ст­ку за до­бу відлов­лю­ва­ли: в Одеській обл. у се­ред­нь­о­му 13 екз., макс. — 20, у Хер­сонській — 10–15, у Ми­ко­лаївській за­леж­но від сор­ту — в се­ред­нь­о­му 79–133 екз. Відро­д­жен­ня гу­се­ниць бу­ло зафіксо­ва­но 5–8 трав­ня. Ни­ми бу­ло за­се­ле­но 2–10, макс. 25% кущів (Хер­сонсь­ка обл.) за чи­сель­ності 1,1–6, макс. 11 екз./кущ (се­ред­ня чи­сель­ність — 0,7 екз./гро­но) та по­шко­д­же­но в се­ред­нь­о­му 1–2% суцвіть.
Літ ме­те­ликів дру­го­го по­коління роз­по­чав­ся у червні, в Одеській та Ми­ко­лаївській обл. — у першій де­каді, в Хер­сонській — у другій, у За­кар­патській — у третій де­каді за інтен­сив­ності 3,5–20 екз. на па­ст­ку за до­бу. Найінтен­сивніший період льо­ту спо­с­теріга­ли із 17 по 25 черв­ня. В Ми­ко­лаївській обл. мак­си­маль­но на фе­ро­мон­ну па­ст­ку бу­ло ви­лов­ле­но 327 ме­те­ликів за до­бу на сорті Су­хо­ли­мансь­кий білий. Гу­се­ниці цьо­го по­коління скрізь за­се­ля­ли 3–30% кущів за чи­сель­ності 0,8–12 екз. на кож­но­му та по­шко­ди­ли 1,5–5% грон.
Літ тре­тьої ге­не­рації шкідни­ка у Ми­ко­лаївській та Одеській обл. роз­по­чав­ся у третій де­каді лип­ня та три­вав до кінця пер­шої де­ка­ди ве­рес­ня. Ма­со­вий період льо­ту відміча­ли з 4 по 14 серп­ня, зо­к­ре­ма в Хер­сонській обл. у серпні на фе­ро­мон­ну па­ст­ку відлов­лю­ва­ли у се­ред­нь­о­му 6, макс. 11 самців. Мак­си­маль­ну кількість ме­те­ликів, 196 шт., спо­с­теріга­ли на сорті Аліго­те (Ми­ко­лаївська обл.). У кінці серп­ня — першій по­ло­вині ве­рес­ня спо­с­теріга­ли відро­­джен­ня гу­се­ниць, які за­се­ли­ли до 30% кущів за чи­сель­ності 3 екз. на кож­но­му та по­шко­ди­ли у се­ред­нь­о­му 2% грон.
За да­ни­ми осінніх об­сте­жень, у Ми­ко­лаївській обл. зи­му­ю­чий за­пас фіто­фа­га збільшив­ся до 9 екз./кущ про­ти 6 торік. В Одеській та Хер­сонській обл. ля­леч­ка­ми по­всюд­но за­се­ле­но 2–30% кущів із се­ред­нь­ою чи­сельністю 1,3–2 екз. на кож­но­му, що де­що мен­ше, ніж торік. Бе­ру­чи до ува­ги до­статній зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка, у 2015 р. слід очіку­ва­ти на по­даль­ше зро­с­тан­ня чи­сель­ності ли­с­то­крут­ки, особ­ли­во за оп­ти­маль­них по­год­них умов ве­ге­тації. Вирішаль­ним бу­де своєчас­не про­ве­ден­ня об­при­с­ку­вань ви­но­град­ників про­ти гу­се­ниць пер­шо­го та дру­го­го по­колінь, що за­без­пе­чить ви­со­ку біоло­гічну ефек­тивність та знач­но зни­зить зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка. Пла­ну­ва­ти об­роб­ки слід ли­ше на ос­нові про­ве­ден­ня постійно­го фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу.

   Кліщі па­ву­тинні (зви­чай­ний і са­до­вий). На­весні торік за­се­лен­ня кліща­ми відміче­но у травні. У Ми­ко­лаївській обл. шкідник по­ши­рив­ся на 60% об­сте­же­ної площі, де за­се­лив у се­ред­нь­о­му від 10 до 70% кущів, 25% ли­с­тя у слаб­ко­му та се­ред­нь­о­му сту­пені за чи­сель­ності 4–12 екз./ли­с­ток. У За­кар­патській обл. шкідни­ком бу­ло за­се­ле­но 47% насаджень ви­но­гра­ду, 14–22% кущів та 7–16% листків. У Хер­сонській обл. по­су­ш­ливі умо­ви ве­ге­таційно­го періоду спри­я­ли підви­щен­ню чи­сель­ності шкідни­ка, який за­се­лив 3% кущів та 4% листків у слаб­ко­му сту­пені. В Одеській обл. по­шко­­джен­ня па­ву­тин­ни­ми кліща­ми у ба­зо­вих гос­по­дар­ст­вах не відміча­ли.

  Ви­но­град­ний по­встя­ний кліщ (ви­но­град­ний зу­день). За­се­лен­ня зуд­нем роз­по­ча­лось у кінці квітня. У Ми­ко­лаївській обл. він за­се­лив 5% кущів та близь­ко 10% ли­с­тя за чи­сель­ності 2–6 екз. на ко­жен, що де­що мен­ше про­ти по­каз­ників 2013 р., у За­кар­патській — відповідно 28, 8–11 та 7–15, у Хер­сонській — 75% площ, 10% кущів та 13% листків із се­ред­нь­ою чи­сель­ністю 9 екз./кущ. В Одеській обл. зу­день за­се­лив 11% об­сте­же­ної площі, се­ред­ня чи­сельність галів — 3 екз. на за­се­ле­ний лист, макс. 10 екз. Слід звер­ну­ти ува­гу, що з кож­ним ро­ком рівень за­се­лен­ня цим шкідни­ком не змен­шується, а збільшується, то­му що бо­роть­ба з ним прак­тич­но не ве­деть­ся.
Вра­хо­ву­ю­чи до­сить ви­со­кий зи­му­ю­чий за­пас ос­нов­них кліщів-фіто­фагів — 2–4 екз./брунь­ку з 18% за­се­ле­них бру­ньок, у 2015 р. за до­б­рої пе­ре­зимівлі та спри­ят­ли­вих по­год­них умов під час ве­ге­тації (тем­пе­ра­ту­ра 24…34°С, віднос­на во­логість повітря ниж­че 55%) слід очіку­ва­ти на знач­не зро­с­тан­ня чи­сель­ності та шкідли­вості кліщів.
За да­ни­ми фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу ННЦ «ІВіВ
ім. В.Є. Таїро­ва», осе­ред­ко­во про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах Одесь­кої, Ми­ко­лаївської та Хер­сонсь­кої обл. шко­ди­ли ско­сарі, п’яду­ни, ба­вов­ни­ко­ва сов­ка та сисні шкідни­ки — трип­си, ци­ка­ди. На аме­ри­кансь­ких та євро­пейсь­ких сор­тах ви­но­гра­ду три­ває зро­с­тан­ня чи­сель­ності та шкідли­вості ви­но­град­ної філок­се­ри, яка по­шко­д­жує ко­ре­не­ву си­с­те­му та ли­с­тя.

   Чор­на пля­мистість. У 2014 р. че­рез пе­ре­ва­жан­ня су­хої, із низь­кою кількістю опадів у вес­ня­ний період, по­го­ди хво­ро­ба знач­но­го роз­вит­ку та по­ши­рен­ня не на­бу­ла. У За­кар­патській обл. хво­ро­бою бу­ло ура­же­но в се­ред­нь­о­му 5–8% кущів, 4–6% мо­ло­дих па­гонів, 3–5% листків за сту­пе­ня роз­вит­ку хво­ро­би 2–3%. У Одеській, Ми­ко­лаївській та Хер­сонській обл. ви­но­град­ни­ки та­кож бу­ли ура­жені хво­ро­бою у різно­му сту­пені. Цьо­го ро­ку по­годні умо­ви вес­ня­но­го періоду в ціло­му спри­ят­ливі для інтен­сивнішо­го роз­вит­ку хво­ро­би на ура­же­них пло­щах.

   Мілдью у 2014 р. на ви­но­град­ни­ках Ми­ко­лаївській обл. на­бу­ла більшо­го роз­вит­ку, ніж оїдіум. Перші оз­на­ки її по­яви бу­ло відміче­но в се­ре­дині трав­ня. Максимального роз­вит­ку хво­ро­ба на­бу­ла у червні, ко­ли бу­ло ура­же­но 45, а в осе­ред­ках — до 70% кущів та 80% ли­с­тя. На­далі кліма­тичні умо­ви стри­му­ва­ли роз­ви­ток хво­ро­би. На ви­но­град­ни­ках Одеської обл. по­годні умо­ви та­кож бу­ли спри­ят­ливі для інтен­сив­но­го роз­вит­ку мілдью. Хво­ро­бою бу­ло ура­же­но 11,7 тис. га площі, 15–24% кущів, 8–12% листків. По­ча­ток про­яву мілдью зафіксо­ва­но у кінці тре­тьої де­ка­ди квітня, але по­ши­рен­ня хво­ро­ба на­бу­ла у червні. У Хер­сонській обл. хво­ро­ба роз­ви­ва­лась за не­спри­ят­ли­вих для неї по­год­них умов (су­хий спе­кот­ний період ве­ге­тації), про­яви­ла­ся у першій де­каді черв­ня, ко­ли во­на охо­пи­ла 1% кущів та 1% ли­с­тя. У серпні осе­ред­ко­во бу­ло ура­же­но 7% кущів, 3% листків та 1% грон. На ви­но­град­ни­ках За­кар­патсь­кої обл. про­яв хво­ро­би відміча­ли у третій де­каді черв­ня, але знач­но­го по­ши­рен­ня че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви вона не на­бу­ла: ура­зи­ла 4, макс. 10% кущів, 2–5% листків. У третій де­каді лип­ня і у серпні в умо­вах теп­лої по­го­ди з ча­с­ти­ми опа­да­ми та ви­па­дан­ням ряс­ної ро­си хво­ро­бою бу­ло ура­же­но 28% на­са­д­жень ви­но­гра­ду, 9 — макс. 18% кущів, 5–7% листків і грон, що більше, ніж 2013 р.
На ви­но­град­ни­ках на­ко­пи­че­но ви­со­кий інфекційний за­пас збуд­ни­ка хво­ро­би, який зберігається на опа­ло­му листі, то­му, вра­хо­ву­ю­чи віднос­но теп­лу та во­ло­гу по­го­ду цьо­горічної вес­ни, ча­с­ті дощі, ряс­ні роси, ймовірне по­ши­рен­ня хво­ро­би від знач­но­го до епіфітотійно­го сту­пе­ня. Для за­хи­с­ту на­са­д­жень слід пе­ред­ба­ча­ти про­ве­ден­ня профілак­тич­них об­ро­бок фунгіци­да­ми у фазі 3–5 листків, до і після цвітіння, та по­дальші — за по­тре­би.

   Оїдіум на ви­но­град­ни­ках Ми­ко­лаївської обл. про­явив­ся у се­ре­дині черв­ня 2014 р., що май­же на місяць пізніше, ніж у 2013 р. Мак­си­маль­но­го роз­вит­ку хво­ро­ба на­бу­ла у липні — серпні, ко­ли бу­ло ура­же­но 25–30% кущів та 4–15% грон. Уза­галі по­годні умо­ви та за­хисні за­хо­ди профілак­тич­но­го ха­рак­те­ру знач­но об­ме­жу­ва­ли роз­ви­ток оїдіуму в 2014 р. На ви­но­град­ни­ках Одесь­кої обл. ви­со­кий інфекційний за­пас та по­годні умо­ви зу­мо­ви­ли про­яв хво­ро­би у третій де­каді черв­ня — хво­ро­бою бу­ло ура­же­но 12% площі, 2% кущів. Мак­си­маль­но­го роз­вит­ку хво­ро­ба на­бу­ла та­кож у липні — серпні, ко­ли бу­ло ура­же­но 78% і 63% площі, 4–7% кущів та 3–5% грон відповідно. У Хер­сонській обл. оїдіум про­явив­ся у кінці черв­ня, в серпні бу­ло ура­же­но до 17% кущів. На ви­но­град­ни­ках За­кар­патсь­кої обл. хво­ро­ба про­яви­ла­ся у другій де­каді черв­ня спо­чат­ку на ли­ст­ках, потім більшою мірою ура­жу­ва­ла гро­на, мен­шою — ли­с­тя, на­був­ши інтен­сивнішо­го, ніж у 2013 р., роз­вит­ку. Бу­ло ура­же­но 10–16% кущів, 8 — макс. до 20% грон.
Ви­со­кий інфекційний за­пас збуд­ни­ка оїдіуму, який на­ко­пи­че­но на вино­град­ни­ках, до­статній для роз­вит­ку епіфітотії у 2015 р., як­що влітку пе­ре­ва­жа­ти­ме теп­ла су­ха по­го­да.

   Сіра гниль на ви­но­град­ни­ках Ми­ко­лаївської обл. бу­ла по­ши­ре­на осе­ред­ко­во на де­я­ких сор­тах та ура­зи­ла близь­ко 1% ягід на 2% кущів. На ви­но­град­ни­ках Одесь­кої обл. хво­ро­ба про­яви­лась у кінці тре­тьої де­ка­ди лип­ня під час дозріван­ня ягід, чо­му спри­я­ли опа­ди. Бу­ло ура­же­но 0,19 тис. га (9%) площі, 1–4% кущів, 1–3% грон і ягід. Порівня­но з рівня­ми ура­жен­ня та роз­вит­ку хво­ро­би у по­пе­редні ро­ки, торік хво­ро­ба про­яви­лась знач­но мен­шою мірою, то­му що зби­ран­ня ви­но­гра­ду по­ча­ли на 10 днів раніше і до по­чат­ку ура­жен­ня ма­йже 50% площ ви­но­град­них на­са­д­жень бу­ло зібра­но. У Хер­сонській обл. сіра гниль на до­сти­га­ю­чих гро­нах у 2014 р. роз­ви­ва­лась сла­бо, ма­со­во­го її по­ши­рен­ня не спо­с­теріга­ли. У ве­ресні хво­ро­ба ура­зи­ла 3% ягід. На ви­но­град­ни­ках За­кар­патсь­кої обл. про­яви­лась у серпні — на по­чат­ку ве­рес­ня в умо­вах до­що­вої по­го­ди, але інтен­сив­но­го по­ши­рен­ня не на­бу­ла. Хво­ро­бою бу­ло ура­же­но 4–7% кущів, 2–5% грон.
У 2015 р. у разі спри­ят­ли­вих по­год­них умов у період до­сти­ган­ня ягід ви­но­гра­ду ймовірне знач­не ура­жен­ня рос­лин куль­ту­ри сірою гнил­лю. Оскільки на ви­но­град­ни­ках на­яв­ний ве­ли­кий за­пас інфекції, то про­яв хво­ро­би мож­ли­вий уже у квітні — травні.
Особ­ли­во силь­но сіра гниль мо­же про­яви­ти­ся у разі різких змін по­су­ш­ли­вих і до­що­вих періодів, що при­зво­дить до розтріску­ван­ня ягід. По­шко­д­жен­ня, вик­ли­кані гра­до­боєм, со­няч­ни­ми опіка­ми, шкідни­ка­ми, оїдіумом, за не­до­три­ман­ня аг­ро­техніки ви­ро­щу­ван­ня мо­жуть по­си­лю­ва­ти роз­ви­ток хво­ро­би.

   Біла гниль. Ос­танніми ро­ка­ми хво­ро­ба на­бу­ла до­сить інтен­сив­но­го по­ши­рен­ня на ви­но­град­ни­ках Одесь­кої, Ми­ко­лаївської та Хер­сонсь­кої обл. Внаслідок підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри і змен­шен­ня во­ло­гості повітря за рівнем ура­жен­ня гни­ля­ми ви­но­гра­ду біла гниль на­бу­ває пріори­тет­но­го зна­чен­ня (особ­ли­во для сто­ло­вих сортів). У ве­ге­таційний період 2014 р. скла­ли­ся спри­ят­ливі по­годні умо­ви для її роз­вит­ку. За да­ни­ми ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїро­ва», по­ши­рен­ня хво­ро­би ста­но­ви­ло 5–15, макс. 24% об­сте­жу­ва­ної площі, 8–12, макс. 23% грон та 6–18% ягід.

   Чор­на гниль. Торік про­яв хво­ро­би у За­кар­патській обл. відміча­ли у третій де­каді трав­ня, що на місяць раніше, ніж у 2013 р. Хво­ро­ба спо­чат­ку про­яви­лась на ли­ст­ках, пізніше — на гро­нах осе­ред­ко­во на пло­щах, які бу­ли ура­жені по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. За­га­лом про­тя­гом ве­ге­тації 2014 р. не відбу­ло­ся ма­со­во­го по­ши­рен­ня та роз­вит­ку хво­ро­би. До кінця ве­ге­тації хво­ро­бою на 20% площ ви­но­град­ників бу­ло ура­же­но 6 — макс. 17% кущів, 3–5% грон, що за всіма по­каз­ни­ка­ми мен­ше, ніж у 2013 р.
По­при те, що у 2014 р. епіфітотійно­го рівня роз­вит­ку хво­ро­ба не на­бу­ла, на ура­же­них пло­щах до­стат­ньо ве­ли­кий інфекційний за­пас хво­ро­би, то­му цьо­го ро­ку ймовірний інтен­сив­ний її роз­ви­ток. Вар­то пе­ред­ба­чи­ти про­ве­ден­ня про­фі­лак­­тич­них об­ро­бок ви­но­град­ників фун­гі­ци­да­ми.
Про­тя­гом періоду ве­ге­тації 2014 р. на ви­но­град­ни­ках осе­ред­ка­ми роз­ви­ва­лись інші грибні (аль­тер­наріоз, ан­т­рак­ноз, крас­ну­ха, ес­ка, еутіпоз, чор­ний рак та ін.), вірусні та бак­теріальні хво­ро­би. Знач­но­го по­ши­рен­ня та шкідли­вості на­бу­ли фіто­плаз­мові хво­ро­би.
Пред­став­лені ма­теріали що­до роз­вит­ку ос­нов­них шкідників та хво­роб ви­но­гра­ду в різних регіонах ви­но­гра­дар­ст­ва Ук­раїни свідчать про невідклад­ну по­тре­бу про­ве­ден­ня постійно­го моніто­рин­гу шкідли­вих об’єктів на всіх ви­но­град­них на­са­д­жен­нях для ство­рен­ня еко­логічно пла­с­тич­них та еко­номічних си­с­тем їхньо­го за­хи­с­ту із ви­ко­ри­с­тан­ням ефек­тив­них су­час­них ЗЗР.

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0