Зернова ефективність’2015
Економіка сільського господарства останніх двох років є малопрогнозованою. Розрахунки витрат на виробничі ресурси від початку року до збирання врожаю змінюються декілька разів. Те саме відбувається і з цінами на продукцію. Тож перед аграріями як ніколи гостро постають питання оптимізації витрат та досягнення більших прибутків.
Економіка сільського господарства останніх двох років є малопрогнозованою. Розрахунки витрат на виробничі ресурси від початку року до збирання врожаю змінюються декілька разів. Те саме відбувається і з цінами на продукцію. Тож перед аграріями як ніколи гостро постають питання оптимізації витрат та досягнення більших прибутків.
О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК, Сумський національний аграрний університет
Прогноз виробництва
Цьогоріч в Україні прогнозують зібрати, за різними оцінками, від 55 до 60 млн т зерна. Для порівняння, торік цей показник становив майже 64 млн. Такі прогнози цілком реалістичні. За даними Мінагрополітики, нинішнього сезону зерновими і зернобобовими культурами засіяно 6,8 млн га. Це менше на 11% порівняно з 2014 р. Площа під кукурудзою скоротилася на 11%, під гречкою — на 13%. Своєю чергою, площі під рисом, незважаючи на обмежену географію культивації цієї культури, розширилися на 16%. Проте пріоритети цього сезону належать олійним культурам. Так, площі під соняшником збільшились на 2%, під соєю — на 19%.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому огляді стану світового ринку прогнозувало загальний урожай зерна в Україні на рівні 56,1 млн т, що вище, порівняно з попереднім оглядом, на 0,8 млн т. На це впливали прогнози збільшення виробництва пшениці на 1 млн т — до 23 млн т. Також внесено коригування щодо виробництва фуражного зерна. За оцінками американських експертів, обсяги його виробництва в Україні становитимуть 33,3 млн т, що на 0,2 млн менше прогнозів попереднього місяця. Загалом прогнози американських експертів з виробництва зерна в Україні відповідають оцінкам вітчизняних фахівців.
Відмінністю цієї посівної кампанії від попередніх є те, що аграрії відмовлялися від сівби кукурудзи, пік популярності якої припадав на останні три роки. На це впливало різке падіння цін на нафту, а біопаливо, яке виробляють із кукурудзи, за попередніми цінами виходило дорожче традиційного пального. Відповідно, попит на нього істотно знизився та як наслідок — зменшилася активність придбання кукурудзи. До того ж вирощування кукурудзи потребує більших затрат порівняно з іншими видами зерна. Тож загальносвітові тенденції та подорожчання виробничих ресурсів внесли свої коригування у структуру посівів зернових культур врожаю 2015 р.
Витрати
Посівна кампанія’2015 виявилася однією із складніших за всі роки незалежності України. На діяльність аграріїв суттєво вплинула девальвація гривні. З часу переходу до гнучкого курсоутворення на валютному ринку в лютому 2014 р. вітчизняна грошова одиниця знецінилася щодо американського долара у 2,6 раза (від 8 до 21 грн/дол.). Обвал гривні призвів до зростання цін на основні матеріально-технічні ресурси.
Одним із основних факторів впливу на собівартість вирощування сільськогосподарських культур було подорожчання мінеральних добрив та пально-мастильних матеріалів. Через курсову різницю подорожчали імпортні мінеральні добрива, а вітчизняні — внаслідок зростання цін на природній газ та під впливом попиту на ринку. Так, напередодні весняного підживлення (третя декада лютого) середні ціни вітчизняного ринку за 1 т аміачної селітри становили від 9,6 до 10,3 тис. грн, карбаміду — 11–11,6, карбамідно-аміачної суміші — 9,7–10,5, нітроамофоски російського виробництва — 10,3–12, вітчизняного — 10,1–10,2 тис. грн. Загальні витрати на мінеральні добрива можна підрахувати, виходячи із загальної потреби для проведення комплексу весняно-польових робіт в обсязі 976 тис. т діючої речовини, зокрема азотних — 697 тис. т, фосфорних — 159, калійних — 119 тис. т.
У цей самий період набули свого піку ціни на пальне. У третій декаді лютого поточного року дизельне паливо підвищилося до 23,5 грн/л. Для порівняння: на початку місяця ціна на нього за 1 л була нижчою на 6 грн.
За підрахунками Мінагрополітики, витрати на проведення повного комплексу весняних польових робіт зросли в 1,7 раза порівняно з попереднім роком (за розрахунками аграріїв зростання витрат становить від 2 до 3 разів). Відтак у товаровиробників переважають песимістичні настрої, підсилені ризиками несприятливих погодних умов під час дозрівання та збирання врожаю, які можуть знизити врожай на 15–20%.
За інформацією Мінагрополітики, цього року весняні агротехнологічні заходи (оранка, внесення добрив, проведення сівби) розрахунково на 1 га ріллі коштували аграріям близько 3 тис. грн. Для порівняння: торік цей показник становив 2,2–2,3 тис. грн. Загалом витрати весняної посівної поточного року оцінено близько у 66 млрд грн, з яких
12 млрд, враховуючи обмеженість доступного банківського кредитування, довелося запозичувати зовні, здебільшого у комерційних структур через товарні кредити.
Цінова ситуація
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), світові ціни на сільськогосподарську продукцію продовжують знижуватися. Причиною цього є достатні запаси продовольства в основних країнах-виробниках. Зниження цін не зупиняють навіть прогнози зі зменшення обсягів світового врожаю, що очікується поточного року. Як наслідок — за прогнозами сукупна світова вартість імпорту продовольства у 2015 р. сягатиме п’ятирічного мінімуму. Це відбудеться здебільшого через зниження цін на агропродукцію, низькі фрахтові тарифи та зміцнення позицій американського долара на світових фінансових ринках.
На внутрішньому ринку зерна впродовж поточного маркетингового року ціни мали суттєві коливання. Якщо на початку 2014/15 МР пшениця 3-го класу коштувала в середньому по Україні 2 тис. грн/т, то у лютому 2015 р. — підвищилася до 4,5 тис. грн, а в червні знову знизилася до 3 тис. Подібна ситуація відбулася і з фуражними пшеницею та ячменем. У серпні 2014 р. середня ціна на ці види зерна становила відповідно
1,9 та 1,8 тис. грн/т, у лютому — 4,3 і 4,4, у червні — по
2,8 тис. грн/т, що майже на дві третини менше середини періоду. Разом з тим, вітчизняні аграрії сподіваються, що цінова ситуація на зерно врожаю 2015 р. забезпечить відшкодування всіх витрат на його виробництво.
Підтвердженням цього є проведення на внутрішньому ринку державних закупівель за встановленими цінами. Уряд уже визначив ціни на зерно врожаю 2015 р. Зокрема, державний оператор на ринку зерна, яким є Аграрний фонд України, проводить закупівлі зерна нового врожаю на умовах укладення форвардних контрактів. Об’єктом таких закупівель виступає пшениця 2-го та 3-го класів, жито, ячмінь та гречка. Загальний обсяг закупівель становитиме 1,2 млн т зерна, а мінімальна запропонована аграріями партія пшениці — не менше 100 т.
Наразі розрахункова ціна, за якою працює ПАТ «Аграрний фонд», становить на пшеницю 2-го класу — 4400 грн/т та пшеницю 3-го класу — 4200 грн. Тож визначені державою ціни є своєрідним індикатором для ринку зерна. Проте слід враховувати, що під час збирання врожаю та його масового експорту ціни будуть мінімальними, а надалі повністю відповідатимуть світовим тенденціям.
Реалізація
Одним із основних каналів збуту зерна є його продаж на зовнішніх ринках. За підсумками 2014 р. у загальній вартості експорту сільськогосподарської продукції і продовольства продукція рослинного походження становила 52%. При цьому на зерно припадало 39% загального обсягу експорту продукції рослинництва, на олійне насіння — 10,1%. Загалом експорт попереднього року становив майже 33 млн т. Основними експортними видами зерна стали кукурудза та пшениця. Так, за 2014 р. кукурудзи експортовано 17,6 млн т, пшениці — 10,5 млн. Найбільші поставки кукурудзи здійснювалися до Іспанії, Єгипту, Китаю, Нідерландів, Кореї; пшениці — до Єгипту, Іспанії, Пакистану, Кореї, Марокко. Обсяг експорту олійного насіння становив 3,9 млн т. Головні його поставки здійснювалися до Туреччини, Пакистану, Бельгії, Нідерландів та Франції.
Упродовж травня — червня поточного року американськими фахівцями збільшено оцінки експорту зерна з України у 2015/16 МР (липень — червень) на 1 млн т. Так, на експорт Україна може відправити майже 30 млн т зерна. Поставки української пшениці на світовий ринок у новому сезоні очікуються близько 11,5 млн т, фуражного зерна — 18, зокрема кукурудзи — 16 млн т.
За підрахунками аналітиків експортна виручка від продажу зерна в новому зерновому сезоні становитиме 5 млрд дол., а операційний прибуток оцінюють на рівні 1,5 млрд дол. Торік ці показники були дещо вищими — відповідно 5,5 та близько 2 млрд дол. Тож на питання, чи зможуть такі доходи компенсувати витрати аграріїв та чи матимуть вони можливість якісно провести восени посівну кампанію, покаже час. Наразі як економічна, так і політична ситуація в країні є непередбачуваними та складнопрогнозованими.
Економіка
За підсумками господарської діяльності с.-г. підприємств у 2014 р. рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства та надання супутніх послуг (без урахування бюджетних дотацій і доплат) загалом становив 26% проти 11% роком раніше. Рентабельність виробництва продукції рослинництва становила 29% проти 11% у 2013 р. Торік було зафіксовано зростання рівня рентабельності виробництва більшості продукції рослинництва. Зокрема, прибутковість зернових і зернобобових культур збільшилася від 2% у 2013 р. до 26% — у 2014-му, соняшнику — від 29 до 37, ріпаку — від 9 до 29, сої — від 16 до 34, цукрових буряків (фабричних) — від 3 до 18, овочів відкритого грунту — від 5 до 17%. Також за підсумками 2014 р. суттєво зменшилася рентабельність виробництва картоплі — від 23% у 2013-му до 9% — у 2014 р.
Враховуючи ціни на матеріально-технічні ресурси 2015 р., загальні витрати на 1 га ранніх зернових культур становитимуть близько 12 тис. грн. За врожайності 5 т/га собівартість 1 т зерна дорівнюватиме 2,4 тис. грн. За умови ціни реалізації 3 тис. грн/т прибуток з 1 га становитиме майже 0,6 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 25%. Такий рівень рентабельності дає змогу повернути витрачені на вирощування зерна кошти та додатково отримати майже 15 коп. на кожну гривню, вкладену у виробництво зерна. Тож для підвищення привабливості виробництва ранніх зернових культур його закупівельні ціни мають забезпечувати рентабельність від 40% і вище. Відтак закупівельні ціни на зерно мають становити від 3,4 тис. грн/т і вище.
Висновки
Цього року аграрії акцентували виробництво на більш маржинальних культурах, до яких належать соя, соняшник та пшениця. Попит на ці культури є стабільним, що підтверджується високими закупівельними цінами та їхньою позитивною динамікою впродовж маркетингового року.
Як і торік, посівна площа всіх культур у 2015 р., включаючи технічні та овочі, становитиме до 27 млн га. Співвідношення зернових та олійних культур залишиться сталим, а саме 55% до 45% відповідно. Проте відбулися зміни у структурі зернового клину. Так зниження світової ціни на кукурудзу в поточному сезоні зменшило привабливість цієї культури. До того ж зростання виробничих витрат значно випереджало темпи підвищення цін на ячмінь. Відповідно, знизилися посівні площі під цими культурами.
Посівна кампанія 2015 р. проходила в умовах сприятливої погоди. Проте окремі оператори ринку прогнозують зниження врожайності через економію посівних матеріалів та добрив, які стали цього року внаслідок девальвації національної валюти надто дорогими. Гривня подешевшала відносно американського долара майже втричі, що позначилося на вартості насіння, добрив, засобів захисту рослин, пального та загалом всієї посівної кампанії.
За оцінками фахівців, врожай зерна в Україні у 2015/16 МР очікується на достатньо високому рівні. Очікування нового врожаю соняшнику та сої є цілком оптимістичними. Посівна кампанія пройшла успішно. Наразі все залежатиме від погодних факторів, які за підсумками травня — першої половини червня сприятливі для майбутнього врожаю. Проте врожайність вітчизняних культур, незважаючи на стабільне зростання впродовж останніх років, суттєво відстає від урожайності більшості розвинених країн.