Спецможливості
Технології

Боротьба з бур'янами на бобових: канадський досвід

14.12.2018
1794
Боротьба з бур'янами на бобових: канадський досвід фото, ілюстрація

Провінція Саскачеван — один з основний центрів вирощування бобових у Канаді. А Канада, як відомо, — один з найбільших виробників та найбільший експортер цих культур. І однією з найбільших проблем для виробників бобових у вищезгаданій провінції є боротьба з бур’янами.

 

Одна з причин, чому так сталося — у фізіології бобових: вони не настільки конкурентні з бур’янами, як зернові або олійні. Відповідно, втрати врожайності від забур’яненості у бобових вищі. Навіть у Канаді втрати врожайності бобових від забур’яненості становлять 20–40%, а в окремі роки — до 80%. Та й резистентність бур’янів до гербіцидів у цьому сегменті зростає швидше.

Було виведено сорти нуту, стійкі до імідазолінів, та сорти гороху з покращеною толерантністю до імазамоксу. Також вдалося скоротити час від внесення сульфентразону до можливого повторного висіву ріпаку до 1 року і сочевиці — до 2 років.

Однак проблема резистентності залишається. В цій ситуації професор Коледжу сільського господарства й біоресурсів Університету провінції Саскачеван Кріс Вілленборг радить використовувати різнопланову тактику «багатьох маленьких ударів», щоб отримати ефект синергії, який дасть кращий результат, ніж будь-який, навіть найсильніший гербіцид, само по собі. За його словами, в цьому випадку можна підвищити ефективність боротьби з бур’янами в 2–3 рази.

Ці методи включають міжрядні обробітки, зміну густоти сівби, а також боротьбу з формуванням насіння сегетальною рослинністю. Зараз виробники використовують десиканти або ж спеціальну машину – деструктор насіння Харінгтона, який відсепаровує насіння бур’янів з маси, що проходить через комбайн. Але Кріс Вілленборг радить звернути увагу на біологічні методи, наприклад, на корисних комах, які поїдають бур’яни.

«Комахи, що поїдають бур’яни, знищують значну частину сегетальної рослинності. Це дає змогу знизити інтенсивність сходів бур’янів», - говорить К. Вілленборг, додаючи, що найкраще – те, що вони працюють безкоштовно, адже харчуються насінням бур’янів. Водночас він розвіює ілюзію того, що на більшості бобових вдасться обійтися зовсім без хімічних препаратів. Професор наголошує, що найефективніший захист – це інтегрована, виважена система, а не самі лише хімічні пестициди.

«Більшу частину роботи виконують гербіциди, залишаючись основним інструментом контролю бур’янів, особливо на бобових. Гербіциди – часто найбільш економічно і агрономічно ефективний спосіб контролю бур’янів, і їх можна інтегрувати в будь-яку систему захисту», - говорить Кріс Вілленборг. Наприклад, хороші результати показує дворазове внесення гербіцидів – до- і післясходових. Також професор радить відзначає важливу роль у боротьбі з бур’янами агротехнічних заходів, оптимальних строків заходів з контролю бур’янів і комбінації різних заходів, включаючи механічні заходи, хоч вони й не настільки економічно ефективні, як хімічні.

 

Сочевиця

Також бобові вимагають довгострокової стратегії боротьби з бур’янами, що включає сівозміну. Багаторічні бур'яни можна контролювати не на сочевиці, а на культурі-попереднику. Дрібнонасінну падалицю пшениці та ячменю важко відділити від сочевиці, контролюються під час вегетації. Бур’яни, що проростають пізно, можуть сильно заглушувати сочевицю. Бур’яни, що пізно сходять, заважають збиранню врожаю і підвищують вологість насіння.

Внесення пізно восени гербіциду типу 2,4-Д, можна використовувати нормою до 280 г/га д. р. для контролю озимих однорічних широколистих бур’янів на полях, що плануються під сочевицю. Навесні вносити подібні гербіциди не варто, щоб уникнути гербіцидного стресу. Важливим також є допосівне або досходове внесення гербіцидів суцільної дії. Грунтові гербіциди можуть забезпечувати контроль бур’янів на ранніх фазах вегетації. Що стосується після сходового внесення гербіцидів, то критично важливо забезпечити відсутність бур’янів у фазу 2-5 справжніх листків.

Впровадження технології ClearField розширило можливості післясходового внесення гербіцидів для виробників сочевиці. Дослідження показали, що оптимальним часом для внесення гербіцидів за вирощування сочевиці за цією технологією є фази 5-6 і 10 пар справжніх листків. Бур’яни,що проростають після фази 10 справжніх листків, мало шкодять урожаю.

Деякі гербіциди можуть вимиватися в глибші горизонти грунту сильними дощами. Тому якщо передбачається внесення таких гербіцидів, є сенс сіяти сочевицю глибоко (5 см), щоб уникнути небезпеки гербіцидного стресу. Так, не варто застосовувати Зенкор на грунтах з вмістом органічної речовини менше 4%. Так само стрес, а також сприяти поширенню ризоктоніозу, може спричинити весняне внесення гербіцидів на основі трифлураліну. Тому їх вносять з осені.

По причині низької конкурентності та вузького асортименту гербіцидів на посівах сочевиці особливо висока небезпека виникнення резистентності у бур’янів. Цьому може зарадити поперемінне застосування гербіцидів різних груп, особливо в роки, коли сочевиця не вирощується. Це дає змогу продовжити термін формування резистентності вдвічі, а якщо чергувати гербіциди трьох різних груп – у 4 рази.

Коли сочевиця перебуває в стресі, її толерантність до гербіцидів знижується. Простіше кажучи, частіше трапляються гербіцидні опіки. Знизити гербіцидний стрес можна, вичекавши 4 дні, збільшивши норму робочої рідини або вносячи гербіцид увечері. Ушкоджувати сочевицю можуть гербіциди, призначені для інших культур – якщо відбулося їх знесення вітром з іншого поля або якщо перед обприскуванням сочевиці недостатньо ретельно промили бак, з якого раніше вносився інший препарат.

Альтернативними способами контролю бур’янів є культивація, боронування і загущення. Боронування рекомендується проводити зубовою бороною, коли сходи культури ще невисокі (не вище 10 см) і в теплий, сонячний день. Загущують посіви, щоб компенсувати втрати під час боронування.

Загущення може давати ефект і саме по собі. Згідно досліджень Університету Саскачевану, загущення до 240 рослин/м2 (або 2,4 млн/га) знижує забур’яненість і підвищує врожайність.

Також на бобових застосовують до сівби препарати на основі д. р. карфентразон для боротьби з широколистяними бур’янами а також ці самі препарати в суміші з гліфосатами, які контролюють також злакові бур’яни. Також з цією метою до сходів використовують препарат Фокус (д. р. піроксасульфон і карфентразон) або гліфосати, а проти широколистяних бур’янів – препарати на основі д. р. сафлюфенасил.

Також на сочевиці використовують д. р. сетоксидим і квізалофоп.

 

Нут

На нуті широко застосовуються досходові гербіциди, які рекомендується вносити навесні, але можна і з осені. Для контролю багаторічних бур’янів потрібні спеціальні заходи з осені.

Сульфентразон можна вносити в грунт до сівби або на поверхню грунту до сходів. У більшості випадків він вноситься в суміші з гліфосатом. Якщо гербіцид вноситься після сівби, то його вносять протягом 3 днів після сівби, щоб не пошкодити сходів. Для ефективної дії сульфентразону потрібно 10-20 мм опадів протягом 10-14 днів. Гербіцид спрацює погано, коли бур’яни почнуть сходити до активації препарату опадами.

Поглинання корінням сульфентразону посилюється по мірі зниження рН. На кислих грунтах (рН менше 6,5) він може призвести до гербіцидного стресу.

Випробування показали, що нут чутливий до багатьох післясходових гербіцидів проти широколистяних бур’янів, зареєстрованих на сочевиці або гороху. Для боротьби з деякими широколистими бур’янами на нуті використовується метрибузин. Його вносять у фазу 1-3 надземних пар листків (коли висота культури не перевищує 6 см) і найефективніше, коли бур’яни ще зовсім низькі. При більш пізньому внесенні є ризик суттєвого гербіцидного стресу.

Для контролю однорічних злакових бур’янів застосовують препарати на основі клетодиму в фазу від 1 до 6 листків бур’яна. У випадку забур’яненості гербіциди слід вносити якомога раніше, позаяк нут – неконкурентна культура, і забур’яненість може суттєво знизити врожайність.

Також на нуті використовують д. р. сетоксидим, квізалофоп, клетодим і флуміоксазин.

Культивація може ефективно контролювати одні бур’яни і водночас навіть сприяти розвитку інших – наприклад, провокує сходи підмаренника несправжнього та чіпкого. Якщо запобігати потраплянню в землю насіння амаранту протягом 1-2 років, це суттєво знижує його популяцію, оскільки його насіння не зберігається в грунті довго.

Післясходове боронування нуту не рекомендується, оскільки воно сприяє поширенню хвороб і спричиняє пошкодження культури. Також сприяє поширенню хвороб загущення посівів.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.

1
0