Виноградні загрози’2015
Основними шкідниками виноградних насаджень є гронова листокрутка, кліщі різних трофічних груп, сисні шкідники — цикади, трипси, філоксера та листогризучі шкідники, такі як скосарі, п’ядуни та совки (бавовникова та ін.). Серед хвороб, які мають економічне значення для виноградної культури, — мілдью, оїдіум, комплекс гнилей (сіра, біла, чорна), чорна плямистість та інфекційне всихання.
Основними шкідниками виноградних насаджень є гронова листокрутка, кліщі різних трофічних груп, сисні шкідники — цикади, трипси, філоксера та листогризучі шкідники, такі як скосарі, п’ядуни та совки (бавовникова та ін.). Серед хвороб, які мають економічне значення для виноградної культури, — мілдью, оїдіум, комплекс гнилей (сіра, біла, чорна), чорна плямистість та інфекційне всихання.
Л. Баранець, канд. с.-г. наук, завідуюча лабораторією захисту рослин,
ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова»
Основні шкідники і хвороби винограду та прогноз їхнього розвитку у 2015 році
Найбільшою шкідливістю серед шкідників винограду вирізняється гронова листокрутка (Lobesia botrana Den. et Schiff.). Вона поширена у всіх зонах виноградарства і, як правило, розвивається у трьох поколіннях. Однак останнім часом відмічено значне подовження періоду льоту метеликів, що, ймовірно, свідчить про розвиток четвертої генерації шкідника. Агрометеорологічні умови вегетаційного періоду у 2014 р. (м’яка та тепла зима, яка сприяла добрій перезимівлі шкідника) вплинули на характер розвитку гронової листокрутки, чисельність якої перевищувала економічний поріг шкодочинності.
Тогорічної весни вона заселяла 2–27% кущів по 1–9 лялечок на кожному. Загинуло 9–11% зимуючого запасу шкідника. Початок льоту метеликів першої генерації, порівняно з попередніми роками, в більшості районів Одеської обл. відбувся дуже рано й припав на кінець першої — початок другої декади квітня. В Херсонській обл. початок льоту шкідника відмічали 18 квітня (із настанням стійких температур повітря понад 10оС), у Миколаївській — з 28 квітня, Закарпатській — у другій декаді травня. В умовах Закарпаття у 2014 р., незважаючи на сприятливі погодні умови, чисельність та шкідливість гусениць усіх поколінь була нижчою від порогової, що не потребувало проведення спеціальних обробок. Так, шкідника першого покоління на феромонну пастку за добу відловлювали: в Одеській обл. у середньому 13 екз., макс. — 20, у Херсонській — 10–15, у Миколаївській залежно від сорту — в середньому 79–133 екз. Відродження гусениць було зафіксовано 5–8 травня. Ними було заселено 2–10, макс. 25% кущів (Херсонська обл.) за чисельності 1,1–6, макс. 11 екз./кущ (середня чисельність — 0,7 екз./гроно) та пошкоджено в середньому 1–2% суцвіть.
Літ метеликів другого покоління розпочався у червні, в Одеській та Миколаївській обл. — у першій декаді, в Херсонській — у другій, у Закарпатській — у третій декаді за інтенсивності 3,5–20 екз. на пастку за добу. Найінтенсивніший період льоту спостерігали із 17 по 25 червня. В Миколаївській обл. максимально на феромонну пастку було виловлено 327 метеликів за добу на сорті Сухолиманський білий. Гусениці цього покоління скрізь заселяли 3–30% кущів за чисельності 0,8–12 екз. на кожному та пошкодили 1,5–5% грон.
Літ третьої генерації шкідника у Миколаївській та Одеській обл. розпочався у третій декаді липня та тривав до кінця першої декади вересня. Масовий період льоту відмічали з 4 по 14 серпня, зокрема в Херсонській обл. у серпні на феромонну пастку відловлювали у середньому 6, макс. 11 самців. Максимальну кількість метеликів, 196 шт., спостерігали на сорті Аліготе (Миколаївська обл.). У кінці серпня — першій половині вересня спостерігали відродження гусениць, які заселили до 30% кущів за чисельності 3 екз. на кожному та пошкодили у середньому 2% грон.
За даними осінніх обстежень, у Миколаївській обл. зимуючий запас фітофага збільшився до 9 екз./кущ проти 6 торік. В Одеській та Херсонській обл. лялечками повсюдно заселено 2–30% кущів із середньою чисельністю 1,3–2 екз. на кожному, що дещо менше, ніж торік. Беручи до уваги достатній зимуючий запас шкідника, у 2015 р. слід очікувати на подальше зростання чисельності листокрутки, особливо за оптимальних погодних умов вегетації. Вирішальним буде своєчасне проведення обприскувань виноградників проти гусениць першого та другого поколінь, що забезпечить високу біологічну ефективність та значно знизить зимуючий запас шкідника. Планувати обробки слід лише на основі проведення постійного феромонного моніторингу.
Кліщі павутинні (звичайний і садовий). Навесні торік заселення кліщами відмічено у травні. У Миколаївській обл. шкідник поширився на 60% обстеженої площі, де заселив у середньому від 10 до 70% кущів, 25% листя у слабкому та середньому ступені за чисельності 4–12 екз./листок. У Закарпатській обл. шкідником було заселено 47% насаджень винограду, 14–22% кущів та 7–16% листків. У Херсонській обл. посушливі умови вегетаційного періоду сприяли підвищенню чисельності шкідника, який заселив 3% кущів та 4% листків у слабкому ступені. В Одеській обл. пошкодження павутинними кліщами у базових господарствах не відмічали.
Виноградний повстяний кліщ (виноградний зудень). Заселення зуднем розпочалось у кінці квітня. У Миколаївській обл. він заселив 5% кущів та близько 10% листя за чисельності 2–6 екз. на кожен, що дещо менше проти показників 2013 р., у Закарпатській — відповідно 28, 8–11 та 7–15, у Херсонській — 75% площ, 10% кущів та 13% листків із середньою чисельністю 9 екз./кущ. В Одеській обл. зудень заселив 11% обстеженої площі, середня чисельність галів — 3 екз. на заселений лист, макс. 10 екз. Слід звернути увагу, що з кожним роком рівень заселення цим шкідником не зменшується, а збільшується, тому що боротьба з ним практично не ведеться.
Враховуючи досить високий зимуючий запас основних кліщів-фітофагів — 2–4 екз./бруньку з 18% заселених бруньок, у 2015 р. за доброї перезимівлі та сприятливих погодних умов під час вегетації (температура 24…34°С, відносна вологість повітря нижче 55%) слід очікувати на значне зростання чисельності та шкідливості кліщів.
За даними фітосанітарного моніторингу ННЦ «ІВіВ
ім. В.Є. Таїрова», осередково протягом вегетаційного періоду в окремих господарствах Одеської, Миколаївської та Херсонської обл. шкодили скосарі, п’ядуни, бавовникова совка та сисні шкідники — трипси, цикади. На американських та європейських сортах винограду триває зростання чисельності та шкідливості виноградної філоксери, яка пошкоджує кореневу систему та листя.
Чорна плямистість. У 2014 р. через переважання сухої, із низькою кількістю опадів у весняний період, погоди хвороба значного розвитку та поширення не набула. У Закарпатській обл. хворобою було уражено в середньому 5–8% кущів, 4–6% молодих пагонів, 3–5% листків за ступеня розвитку хвороби 2–3%. У Одеській, Миколаївській та Херсонській обл. виноградники також були уражені хворобою у різному ступені. Цього року погодні умови весняного періоду в цілому сприятливі для інтенсивнішого розвитку хвороби на уражених площах.
Мілдью у 2014 р. на виноградниках Миколаївській обл. набула більшого розвитку, ніж оїдіум. Перші ознаки її появи було відмічено в середині травня. Максимального розвитку хвороба набула у червні, коли було уражено 45, а в осередках — до 70% кущів та 80% листя. Надалі кліматичні умови стримували розвиток хвороби. На виноградниках Одеської обл. погодні умови також були сприятливі для інтенсивного розвитку мілдью. Хворобою було уражено 11,7 тис. га площі, 15–24% кущів, 8–12% листків. Початок прояву мілдью зафіксовано у кінці третьої декади квітня, але поширення хвороба набула у червні. У Херсонській обл. хвороба розвивалась за несприятливих для неї погодних умов (сухий спекотний період вегетації), проявилася у першій декаді червня, коли вона охопила 1% кущів та 1% листя. У серпні осередково було уражено 7% кущів, 3% листків та 1% грон. На виноградниках Закарпатської обл. прояв хвороби відмічали у третій декаді червня, але значного поширення через несприятливі погодні умови вона не набула: уразила 4, макс. 10% кущів, 2–5% листків. У третій декаді липня і у серпні в умовах теплої погоди з частими опадами та випаданням рясної роси хворобою було уражено 28% насаджень винограду, 9 — макс. 18% кущів, 5–7% листків і грон, що більше, ніж 2013 р.
На виноградниках накопичено високий інфекційний запас збудника хвороби, який зберігається на опалому листі, тому, враховуючи відносно теплу та вологу погоду цьогорічної весни, часті дощі, рясні роси, ймовірне поширення хвороби від значного до епіфітотійного ступеня. Для захисту насаджень слід передбачати проведення профілактичних обробок фунгіцидами у фазі 3–5 листків, до і після цвітіння, та подальші — за потреби.
Оїдіум на виноградниках Миколаївської обл. проявився у середині червня 2014 р., що майже на місяць пізніше, ніж у 2013 р. Максимального розвитку хвороба набула у липні — серпні, коли було уражено 25–30% кущів та 4–15% грон. Узагалі погодні умови та захисні заходи профілактичного характеру значно обмежували розвиток оїдіуму в 2014 р. На виноградниках Одеської обл. високий інфекційний запас та погодні умови зумовили прояв хвороби у третій декаді червня — хворобою було уражено 12% площі, 2% кущів. Максимального розвитку хвороба набула також у липні — серпні, коли було уражено 78% і 63% площі, 4–7% кущів та 3–5% грон відповідно. У Херсонській обл. оїдіум проявився у кінці червня, в серпні було уражено до 17% кущів. На виноградниках Закарпатської обл. хвороба проявилася у другій декаді червня спочатку на листках, потім більшою мірою уражувала грона, меншою — листя, набувши інтенсивнішого, ніж у 2013 р., розвитку. Було уражено 10–16% кущів, 8 — макс. до 20% грон.
Високий інфекційний запас збудника оїдіуму, який накопичено на виноградниках, достатній для розвитку епіфітотії у 2015 р., якщо влітку переважатиме тепла суха погода.
Сіра гниль на виноградниках Миколаївської обл. була поширена осередково на деяких сортах та уразила близько 1% ягід на 2% кущів. На виноградниках Одеської обл. хвороба проявилась у кінці третьої декади липня під час дозрівання ягід, чому сприяли опади. Було уражено 0,19 тис. га (9%) площі, 1–4% кущів, 1–3% грон і ягід. Порівняно з рівнями ураження та розвитку хвороби у попередні роки, торік хвороба проявилась значно меншою мірою, тому що збирання винограду почали на 10 днів раніше і до початку ураження майже 50% площ виноградних насаджень було зібрано. У Херсонській обл. сіра гниль на достигаючих гронах у 2014 р. розвивалась слабо, масового її поширення не спостерігали. У вересні хвороба уразила 3% ягід. На виноградниках Закарпатської обл. проявилась у серпні — на початку вересня в умовах дощової погоди, але інтенсивного поширення не набула. Хворобою було уражено 4–7% кущів, 2–5% грон.
У 2015 р. у разі сприятливих погодних умов у період достигання ягід винограду ймовірне значне ураження рослин культури сірою гниллю. Оскільки на виноградниках наявний великий запас інфекції, то прояв хвороби можливий уже у квітні — травні.
Особливо сильно сіра гниль може проявитися у разі різких змін посушливих і дощових періодів, що призводить до розтріскування ягід. Пошкодження, викликані градобоєм, сонячними опіками, шкідниками, оїдіумом, за недотримання агротехніки вирощування можуть посилювати розвиток хвороби.
Біла гниль. Останніми роками хвороба набула досить інтенсивного поширення на виноградниках Одеської, Миколаївської та Херсонської обл. Внаслідок підвищення температури і зменшення вологості повітря за рівнем ураження гнилями винограду біла гниль набуває пріоритетного значення (особливо для столових сортів). У вегетаційний період 2014 р. склалися сприятливі погодні умови для її розвитку. За даними ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», поширення хвороби становило 5–15, макс. 24% обстежуваної площі, 8–12, макс. 23% грон та 6–18% ягід.
Чорна гниль. Торік прояв хвороби у Закарпатській обл. відмічали у третій декаді травня, що на місяць раніше, ніж у 2013 р. Хвороба спочатку проявилась на листках, пізніше — на гронах осередково на площах, які були уражені попереднього року. Загалом протягом вегетації 2014 р. не відбулося масового поширення та розвитку хвороби. До кінця вегетації хворобою на 20% площ виноградників було уражено 6 — макс. 17% кущів, 3–5% грон, що за всіма показниками менше, ніж у 2013 р.
Попри те, що у 2014 р. епіфітотійного рівня розвитку хвороба не набула, на уражених площах достатньо великий інфекційний запас хвороби, тому цього року ймовірний інтенсивний її розвиток. Варто передбачити проведення профілактичних обробок виноградників фунгіцидами.
Протягом періоду вегетації 2014 р. на виноградниках осередками розвивались інші грибні (альтернаріоз, антракноз, краснуха, еска, еутіпоз, чорний рак та ін.), вірусні та бактеріальні хвороби. Значного поширення та шкідливості набули фітоплазмові хвороби.
Представлені матеріали щодо розвитку основних шкідників та хвороб винограду в різних регіонах виноградарства України свідчать про невідкладну потребу проведення постійного моніторингу шкідливих об’єктів на всіх виноградних насадженнях для створення екологічно пластичних та економічних систем їхнього захисту із використанням ефективних сучасних ЗЗР.