Спецможливості
Інтерв'ю

Як і навіщо отримувати сертифікат GlobalGAP?

12.01.2017
6279
Як і навіщо отримувати сертифікат GlobalGAP? фото, ілюстрація
Ігор Чечітко, директор компанії HZPC Ukraine

Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді, насамперед ягоди, фрукти та овочі, оптові покупці з країн ЄС не беруть без сертифікату GlobalGAP. Що це за сертифікат, кому він потрібен, як його отримати розповідає один із найдосвідченіших консультантів із впровадження GlobalGAP, директор компанії  HZPC Ukraine Ігор Чечітко.

 

 

- Про GlobalGAP почали багато говорити, коли на фінішну пряму вийшов процес підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. А коли подібні сертифікати вперше отримали українські господарства?

- Ще 2007 року. Це був сумісний проект з компанією Bayer та одним українським ритейлером. На відповідність вимогам, тоді ще стандарту EurepGAP, оцінювалися 6 господарств. З них, для подальшої роботи, було вибрано лише 2-а, які після певної роботи і пройшли успішно сертифікацію.

- Цікаво, який інтерес був у роздрібної мережі?

- Якоюсь мірою оцінити можливість реалізації саме сертифікованої продукції. GlobalGAP — це система, яку створили саме ритейлери.

- Чому було обрано саме EurepGAP?

- Це найефективніший і найпоширеніший стандарт серед тих, які визначають якість і безпечність сільськогосподарської продукції. Він базується на принципах системи НАССР, яку впроваджують насамперед переробні підприємства. А GAP розшифровується як good agricultural practice - належна сільськогосподарська практика. Його розробили провідні європейські роздрібні мережі, які посідають чільні позиції на світовому ринку.

На сьогодні сертифікати GlobalGAP мають господарства з більш ніж 100 країн світу. Навіть там, де є свої національні стандарти — як офіційні, так і добровільні, — GlobalGAP є своєрідною перепусткою на глобальний ринок, тією передумовою, без якої з постачальником навіть не почнуть вести перемовини. Звичайно, в деяких країнах одного GlobalGAP мало. Наприклад, у Великобританії потрібен ще й сертифікат відповідності національному стандарту BRC, у країнах Близького Сходу сертифікат «халяль» тощо. Але ці сертифікати, як правило, починають вимагати згодом, а спочатку будь-хто і будь-де запитують GlobalGAP. Узагалі, відповідаючи стандартам GlobalGAP, нескладно довести рівень господарства до вимог подібних національних стандартів. Як приклад можна навести отримання сертифіката BRC компанією «Грін Тім» або господарствами, що займаються вирощуванням ягід, які приводили своє виробництво у відповідність до специфічних національних стандартів, маючи сертифікатGlobalGAP.

- Повернімося до перших сертифікованих господарств: чому з 6 змогли пройти сертифікацію тільки 2?

- У решти не відмічалося особливого бажання на той час.

- Чим це було викликано?

- GlobalGAP – система, затратна для виробника. Вона вимагає певних інвестицій і для здобуття сертифіката, і для його щорічного підтвердження. Ця система змушує виробників постійно інвестувати в цю справу. Якщо ж система ще не затребувана в повній мірі і без неї можна обійтися, навіщо виробникові витрачатися?

- Що дали ці сертифікати господарствам, які отримали їх у 2007-му?

- У матеріальному плані — нічого, оскільки, з одного боку український ринок був насичений недостатньою мірою, а з іншого – всі надлишки забирала Росія.

GlobalGAP — це система, яка оптимізує всі управлінські процеси господарства. Вона мотивує персонал підприємства брати на себе відповідальність не тільки за безпечність продукції, а й за господарювання. Система, яка поліпшує весь процес управління. GlobalGAP  - це стандарт для упередження помилок.

- У чому конкретно переваги цієї системи?

- Давайте унаочнимо і порівняємо традиційну для нас систему забезпечення якості та безпечності продуктів. Традиційно безпечність продукту визначалася шляхом лабораторного аналізу певних зразків, відібраних із певної партії. Тепер уявимо реальну ситуацію: в обприскувачі почала протікати одна форсунка. Поки несправність помітили, поки надумались ліквідувати – пройшов якийсь час. Але за цей час частина продукції на полі отримала більшу дозу пестицидів. А отже отримала забруднення. Якщо ця продукція потім потрапляє до кузова вантажівки, то яка ймовірність того, що шляхом відбору одного зразка для лабораторного аналізу відберється  саме забруднена продукція? Сказав би, що дуже мала. А якщо до вибірки зразків потраплять саме ці плоди, то чи правильно буде викидати всі 20 т, якщо підвищеною кількістю пестицидів було оброблено, може, кількасот кілограмів?

Система GlobalGAPунеможливлює подібні ситуації взагалі — через те, що є чітка інструкція щодо обігу хімікатів, зокрема як проводити обприскування, як діяти в нештатних ситуаціях, і, що найголовніше, — визначено конкретних відповідальних. Але це лише одна зі сторін стандарту. Вся система GlobalGAP побудована на постійному аналізі ризиків різних ланок господарювання: охорона праці, система удобрення, система захисту, охорона навколишнього середовища, виробничі умови збирання, післязбиральної доробки, зберігання продукції.

- Скільки часу потрібно, щоб привести господарство у відповідність вимогам стандарту GlobalGAP?

У моїй практиці був випадок, коли господарство до сертифікації GlobalGAP було підготовлено за 35 діб. Але мені довелось там жити майже увесь цей час. У середньому досить одного сезону, щоб підготувати компанію.

Проте краще, коли GlobalGAP беруться впроваджувати до реалізації інвестиційного проекту. Наприклад, зараз багато закладається плантацій лохини площею від 20 до 100 га. Їх інвестори шукають кваліфікованих консультантів із GlobalGAP на етапі закладки ягідної плантації чи навіть на етапі підготовки. Адже принципово важливо все спланувати правильно, щоб сформувати оптимальну інфраструктуру нового господарства: переробляти вже збудовані склад для агрохімікатів, цех для доробки чи сховище набагато дорожче.

- Час від часу будь-які стандарти змінюються: змінювалися держстандарти й у СРСР, і в Україні, навіть до НАССР вносилися зміни. Як часто змінюється GlobalGAP?

- Нова версія стандарту виходить кожні 4 роки. Наприклад  версія GlobalGAP – вже п’ята. Крім того, періодично вносяться зміни в проміжний період, наприклад були версії 4.1 і 4.2.

- Наскільки суттєвими є ці редакції?

- Кожна версія – це значне доопрацювання: поява нових пунктів стандарту і підвищення значення критеріїв. Наприклад, у стандарті GlobalGAP для овочів і фруктів міститься близько 400 різних критеріїв, поділених на три групи: обов’язкові, бажані та рекомендовані. З кожною новою версією деякі рекомендовані критерії переходять до розряду бажаних, а бажані – до обов’язкових.

Ще приклад. В останній версії з’явилась вимога щодо дотримання авторських прав на сорти. А ще пункт «Баланс маси», тобто тепер ніхто не продасть, як у тому анекдоті, 15 літрів молока з корови, якщо надоює по 10. Словом, критерії стають усе жорсткішими.

- Де їх можна знайти?

На сайті globalgap.org можна знайти російську версію стандарту з контрольними критеріями, скачати та ознайомитися. У кого не вдасться, то можна звернутися до редакції Вашого видання - надішлемо їх на електронну пошту.

Ознайомившись, господарство зможе вирішити, наскільки це для нього реально.

- Скільки господарств мають сертифікат GlobalGAP нині?

- Небагато. В тваринництві не знаю жодного такого, в рослинництві – трохи більше десятка, крім того кілька ягідних господарств (ТОВ «Бетек» і ТОВ «Аграна Фрутт Лука»), які мають 50 га і більше плодоносних або закладених насаджень, два тепличних комбінати (ПП «Уманський тепличний комбінат» і ПАТ «Комбінат «Калинівка»), кілька  виробників яблук (ТОВ «Обрій», ТОВ «Перлина Поділля», ТОВ «Аграна Фрут Лука», ФГ «Гадз») і три овочівника (ТОВ «Грін Тім», ТОВ «С-Росток» і ПП «Імпак»).

При цьому буває, що отримавши сертифікат GlobalGAP, господарство з часом відмовляється його підтримувати. Так, якщо 2007 року сертифікат GlobalGAP мали 2 господарства, в 2008 році число сертифікованих компаній збільшилося до 10, а зараз із цих 10-ти мають сертифікат лише 2-є.

- Чому вони відмовилися від підтвердження свого сертифіката?

- Ринковий запит на сертифікат GlobalGAP в Україні тоді був мізерний. Зараз запити на стандарт зростають, але він досі сприймається як інструмент для експорту. Лише поодинокі господарства розуміють його як інструмент покращення якості управління виробництвом. У цьому його роль суттєво більша, ніж у карт-бланш при виході на зовнішні ринки. Як вже говорилося, це - система, яка, насамперед, налаштовує всі виробничі процеси в господарстві.

- Наскільки суттєві витрати на її впровадження?

У фінансовому плані цифра не катастрофічна, а от зусиль доведеться докласти чимало. Найбільша проблема GlobalGAP – стандарт змушує виробника (особливо персонал, менеджмент) виходити за рамки комфорту та робити і впроваджувати щось нове. Дійсно, він спочатку додає певний обсяг робіт, наприклад вести низку журналів чи записів, яких люди ніколи в житті не вели. При великій завантаженості на полі агрономи сприймають це як зайву писанину. Але об’єктивно, GlobalGAP – система, що побудована на відстеженні всього виробничого процесу. А як його відстежити, якщо він не занотований?  

- Деякі господарства скаржаться, що «забуксували» на етапі впровадження стандарту. Ви могли б назвати найтиповіші проблеми, які виникають у вітчизняних господарств?

- Проблеми різні. Часто цілком банальні. Наприклад, дивляться журнал інструктажів із охорони праці, а там останній запис зроблено 1,5 роки тому, хоча вони повинні проводитися щоквартально згідно законодавства. Або персонал палить, де захоче. Коли приїздить досвідчений аудитор, йому достатньо пройтися територією підприємства неспішним кроком, навіть нікому не задавати ніяких запитань, щоб просто побачити, чи відповідає господарство стандартам GlobalGAP і які є проблеми.

- Європейські фермери зі своїми малими наділами теж масово впроваджують GlobalGAP?

- Так.

- І у них виходить?

Звісно. Річ у тім, що 80% всіх виданих сертифікатів GlobalGAP у світі – це так звані сертифікати за опцією 2. Тобто сертифікати для кооперативів виробників, асоціацій або інших спілок. Коштують вони дещо більше, ніж на окреме господарство, але в кінцевому заліку для одного виробника виходить значно дешевше.

- Інспектор перевіряє всіх членів кооперативу?

Ні, за певною формулою. Наприклад, якщо в кооператив об`єдналися 10 господарств, то перевіряють чотирьох, обраних навмання. Але якщо сертифікацію не проходить хоча б одне господарство кооперативу, не отримують всі.

- Зараз в інтернеті трапляються пропозиції продажу повного пакету документів на сертифікат ледь не за $100. Зрозуміло, що це шахраї. Як відрізнити шахрая від консультанта, який дійсно може допомогти?

- Основне правило - вивчати відгуки виробників, які вже отримали сертифікат, і в першу чергу, уважно читати резюме консультанта. Дуже важливо, щоб він розумів сільськогосподарське виробництво. Якщо фахівець, скажімо, працює в харчовій індустрії, і допомагає впроваджувати такі системи як ISO 9001 або ISO 22000 - це добре, але йому буде дуже важко проаналізувати агрономічну складову, бо для нього буде багато незрозумілих речей. Не випадково однією з вимог до аудитора GlobalGAP є або аграрна освіта, або практичний досвід роботи в сільському господарстві.

- Чи велика різниця в оплаті між українськими та іноземними консультантами?

Звичайно. Як правило, вартість роботи іноземного консультанта коливається в межах 300-600 €/доба. Різниця між нашими і західними фахівцями, думаю, десь у 2-3 рази. Компаніям, які планують працювати на зовнішніх ринках постійно і активно, варто розглянути варіант підготовки власного фахівця, який би займався питаннями підтримання системи GlobalGAP на підприємстві. Саме таким шляхом пішли компанії «Грін Тім» та «Бетек».

- Чи звільняє на практиці GlobalGAP від необхідності лабораторних аналізів продукції?

Виробник, щонайменше, повинен показати результат аналізу продукції на вміст залишків пестицидів. Насправді це досить болюче питання в Україні, оскільки лабораторія, що проводить аналіз, повинна не лише мати акредитацію за ISO17025, але й володіти певними методами досліджень, мати широкий набір праймерів на всі діючі речовини пестицидів. А це перелік, який може перевищувати 500 позицій.

Крім того,  європейські покупці самі можуть періодично відбирати зразки і проводити незалежну оцінку продукції, яку закуповують.

Насамкінець скажу, якби я був виробником, то запровадив би GlobalGAP просто так, навіть якби не збирався виходити на зовнішні ринки.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0