Спецможливості
Аналітика

Відкриття ринку землі: шапкозакидальництво Держгеокадастру

03.12.2020
4015
Відкриття ринку землі: шапкозакидальництво Держгеокадастру фото, ілюстрація
Мораторію поставлено крапку, хоча це тільки в перспективі - з 1 жовтня наступного року, так що до запуску ринку ще є час.
 
Всі попередні керівники країни, не знаючи, що зробити з мораторієм, перебували під «пресом» власного населення з одного боку, а з іншого - іноземних партнерів. Вони свою бездіяльність виправдовували турботою про населення, багато років вирішували за них, як для них самих буде краще, чиновники всіх запевняли, що, якщо населенню дати право продавати землі, то вони відразу зубожіють. А насправді нікому не хотілося брати величезну ношу прийнятого рішення.

Перипетій до прийняття життєво важливого закону «Про обіг земель...» було більш ніж достатньо. І, хоча після його прийняття емоції вщухли, однак різні політичні партії і представники громадськості відразу ж заявили, що вони ще поборються за українську землю, а буквально через місяць після прийняття закону 48 депутатів звернулися з позовом до Конституційного суду України з вимогою скасувати закон про ринок землі. Все це наочно вказує на те, що до відкриття ринку може статися чимало цікавого.

 

Позиція КСУ - вірність прийнятому рішенню, або можлива трансформація?

Конституційний суд країни один раз вже приймав рішення за конституційним поданням, коли в лютому 2018 року він відмовив у відкритті провадження у справі позову 55 нардепів про скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Буквально через пару місяців,Європейський суд з прав людини задовольнив позов Зеленчука і Цицюри і той же мораторій визнав антиконституційним. Два діаметрально різні рішення, однак, обидва цілком прогнозовані.

Дискутуючи на тему мораторію, деякі оратори закликають до проведення референдуму, що безглуздо і, більш того, - аморально: працівникам аграрного сектора пайові ділянки у власність були виділені по ходу земельної реформи, проведеної державою, тобто ніяких питань не повинно виникати, однак вони є. Якщо від політичних лідерів озвучення ідеї референдуму можна вважати окозамилюванням, то незрозуміло, коли ту ж ідею озвучують перший президент України Леонід Кравчук і екс-прем'єр-міністр Вітольд Фокін, адже на період їх правління державою і припадає проведення такої важливої ​​реформи.

Я багаторазово висловлював думку, що за такий довгий період дії мораторію склалося відчуття двовладдя держава-пайовики (в тому числі і у мене). Найадекватнішу заяву на цю проблему зробив екс-президент П.Порошенко: «Якщо хтось вважає, що земля державна - це неправда. Земля давно розділена і належить землевласникам». 

Природно, розгляд справи в КСУ буде в центрі уваги не тільки українського суспільства. Без коментарів зазначу, що слухання справи поки що не починалося: спочатку його відклали через клопотання представника президента про неможливість взяти участь у засіданні 29 вересня, а 5 і 9 листопада засідання КСУ не відбулося через відсутність кворуму суддів.

Від рішення вищої судової інстанції України залежить доля однієї з найбільших проблем в новітній історії країни. Яке рішення прийме КСУ на цей раз, що він визнає переважаючим: інтереси держави або право власників, він залишиться вірним своєму першому рішенню або візьме до уваги рішення європейських колег і поміняє позицію? У нього дійсно непросте завдання: одним з найважливіших факторів, є те що, за даними нардепа Антона Полякова, не менше 70% населення проти відкриття ринку. З початку процесу розгляду цього питання будуть активізуватися різні сили, на початку листопада правління від сільськогосподарських асоціацій, профспілок, політичних об'єднань, НКО закликало суддів Конституційного суду України бути твердими і стійкими у вирішенні земельного питання.

Останні події, що розгорталися навколо КСУ, залишають безліч сумнівів: після скандального рішення Конституційного суду, який поставив під загрозу взагалі співпрацю України з МВФ, президент України Володимир Зеленський запевнив директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крісталіну Георгієву, що він «...запропонував парламенту проект закону про перезавантаження всього складу Конституційного суду». У відповідь К. Георгієва дала високу оцінку таким діям Президента і «зазначила швидку реакцію і заходи, прийняті українською владою після рішення КСУ». Цю ж тему прокоментували посли «Великої сімки», які відзначили, що проведення такої судової реформи, яка відповідає очікуванням українського народу - це «історична можливість».

І що найголовніше: крім проблем «зі сторони» головна суперечність криється в самій Конституції України, в її статтях 13 і 14: перша з них говорить, що: «Земля, її надра, ... є об'єктами права власності Українського народу», а друга - «Право власності на землю гарантується».
 
Щоб дізнатися, наскільки перспективна обіцянка Президента про розпуск КСУ, за нинішнього розкладу справ і сил у ВРУ, доведеться трішки почекати.

 

Держгеокадастр: «бунт на кораблі»?!

Служба Геодезії і картографії не раз потрапляла в скандальні історії. Найбільш пам'ятна, напевне, - це показна відставка Кабміном в.о. глави Держгеокадастру Олега Цвяха в прямому ефірі (25.10.17). Зізнаюся: видовище було не з приємних.  

На згаданому засіданні Кабінету міністрів було відзначено, що відставкою О. Цвяха треба покласти край «смотрящим» в Держгеокадстрі. Але жертвопринесення козла відпущення явно не допомогло: співробітники цієї організації (в основному керівники районних служб) і після цього не раз попадалися за корупцію, а крім них - ще й голови сільрад. А причиною тому - спокуслива стаття 118 ЗКУ «Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами», яку я називаю статтею «гібридного» користування.

Я дотримуюся думки, що одним посиленням законодавства неможливо викорінити корупцію. Наприклад наведемо Китай, де за корупцію в великих розмірах вища міра покарання - смертна кара, однак, за даними Transparency International, в 2019 році ця країна була лише 83-тя у світовому рейтингу (будучи сусідами з Марокко, Ганою, Індією, Беніном).

За публікаціями, присвяченими Держгеокадастру, у мене створюється враження якоїсь держави в державі. Як тут не згадати впертість цієї служби, пов'язану з передачею Міністерству юстиції наявних у нього даних про реєстрацію орендних договорів, для створення єдиної реєстраційної бази (2016/17). На думку нардепа Олега Кулініча, такі дії Держгеокадастру провокували подвійні реєстрації, а в кінцевому підсумку – рейдерство.

3 листопада Голова служби геодезії та кадастру Роман Лещенко зробив (м'яко кажучи) дивну заяву: «Земельна реформа - це незворотний процес, ми зробимо все для того, щоб звернення сільськогосподарської землі в Україні стартувало з 1 липня 2021 року. Навіть якщо рішення КСУ буде не на боці реформи». От цікаво, як має намір державний чиновник, голова Держгеокадастру буде протистояти рішенню Конституційного суду? Знайомлячись з його словами, перестаєш дивуватися, чому Україні так довго не вдається упорядкувати «земельні» проблеми.

 

Післямова

Все вищесказане дає чітку картинку: вийти з нелегкої ситуації одним помахом руки точно не вдасться.

Так, у ринку землі альтернативи немає, це однозначно так. Противники ринку повинні добре усвідомлювати всі негативні сторони мораторію, але й прихильники повинні проаналізувати, що після стількох років повної бездіяльності його запуск в жовтні може накликати чимало проблем. І хоча я проти втручання держави у відносинах сторін, тут беззастережно потрібна потужна підтримка держави для врегулювання відносин між пайовиками і орендарями. Природно, орендарі повинні мати переважне право, але це лише в разі рівних умов пропонованих ними та іншими конкурентами, не можна орендарям давати ексклюзивне право, або як висловився екс-президент України Леонід Кучма «право першої ночі», однак тут може постати проблема парцеляції ділянок.

Одним словом, до запуску ринку ще багато треба обдумати, «відіграти» всі сценарії, в іншому випадку можна отримати проблеми, які куди важче вирішуються, ніж сам мораторій, адже до 1 жовтня 2021 року не так вже й далеко.

 
 
Кахабер Карелі (Грузія/Україна)
 
Доктор економічних наук, експерт із земельних питань

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0