Спецможливості
Інтерв'ю

«Вирішальним для малої ферми є прийняття рішень»

08.01.2019
1693
«Вирішальним для малої ферми є прийняття рішень» фото, ілюстрація

Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія Буртак, яка має багатий досвід сприяння організації кооперативів, зокрема, на Львівщині, де кооперація набула чи не найбільшого серед усіх областей України розвитку. Тож сайт «Пропозиція» вирішив розпитати детальніше про роботу Кооперативної академії та поспілкуватися про сучасні проблеми кооперації, зокрема, про використання великими агрокомпаніями кооперативів як прикриття.

 

 - Скажіть будь ласка, коли виникла Кооперативна академія і чим вона займається?

 - Кооперативна академія з’явилася як ініціатива тренерів з кооперації, щоб адаптувати і систематизувати досвід навчання кооператорів. На сьогодні академія є підрозділом Дорадчої служби Дніпровської області. Остання фінансує тренерів і консультантів для кооперативів. А ми взяли на себе відповідальність за навчальні програми.

 

 - Що це за навчальні програми і скільки слухачів вони охоплюють?

 - Ми розпочали цю ініціативу в 2014 р. з трьох напрямків: розвиток лідерства і створення кооперативів, управління кооперативами (правильні система прийняття рішень, управлінська структура, як її підтримувати і розвивати) та економіка (інструменти контролю, ведення обліку, інструменти аналізу для членів правління і членів кооперативу).

В 2016-17 роках ми почали створення груп сімейних ферм, які почали вести управлінський облік – так з’явився 4-й напрямок в академії. Бо ми побачили, що для членів правління кооперативів дуже важко дається фінансова грамотність. Вони у себе на фермах ніколи не вели обліку, бо їх ніхто до цього не зобов’язував. Ми подумали, що якщо вони вчитимуться вести елементарний управлінський облік у себе на фермах, їм легше даватиметься розуміння фінансової структури кооперативу.

 

разом з членами кооперативу "Перший ягідний" та науковцями Інституту аграрної економіки НААН - І який це дало результат?

 - За 2 роки майже всі наші перші учні стали членами правління, і кооперативи, якими ми опікуємося, отримали якісно нові правління. Ці групи роблять порівняння фінансових показників ферм під керівництвом нашого тренера Романа Безуса, які збираються на умовах анонімності (з кожною фермою є договір про конфіденційність). Потім за показниками ферми об’єднують у групи: кращу, середню і гіршу. Це щоб люди бачили, що за однакових умов, однакових тварин і майже однакових кормів вирішальним в управлінні фермою є прийняття рішень. Тобто, при кращих рішеннях, які вони можуть підглянути один у одного, можна краще управляти фермою. Ми застосували такий порівняльний аналіз і для кооперативів, щоб вони теж підтягувалися один до одного за фінансовими результатами.

 

 - То скількох людей вже навчила академія?

 - У кооперативів, що входять до об’єднання, близько 1000 членів. Але найактивніше ми працюємо з членами правлінь. У правліннях по 5-7 людей. Вони щомісяця проводять засідання, ми ці засідання супроводжуємо, проводимо з ними різні тематичні навчання.

Загалом за останній рік ми протренували чоловік 500. До нас звертаються ініціативні групи, які хочуть створити кооперативи. Дзвонять кооператори з Житомирської, Чернівецької, Хмельницької, Чернігівської областей.

У нас є такі відкриті зустрічі, на які можуть приїхати люди з інших областей. Ми тричі приймали групи з Донбасу – там багато ініціативних груп зараз виникло. Ми показуємо їм моделі і приклади успішних кооперативів, запрошуємо їх на спільні тренінги, де не озвучується конфіденційна фінансова чи управлінська інформація. Тобто, відбувається дуже широкий обмін досвідом.

 

збори об'єднання кооперативів - Серед цих 500 не лише члени правлінь?

 - Звичайно. Зокрема, ми навчаємо секретарів, бо це велика дисципліна – написання протоколів, різної документації, проведення засідань, документообіг. Правильне проведення засідань часто приводить до кращих рішень. Тому секретарів ми збираємо раз на  рік.

Двічі на рік влаштовуємо колоквіуми бухгалтерів. На них запрошуємо представників управління праці, податківців, різних фахівців, з якими бухгалтери контактують. Вони задають питання, які бояться задати в своїх інспекціях або не можуть там добитися конкретної відповіді. Бухгалтери також обмінюються досвідом між собою. Крім того, ми навчаємо їх комп’ютерній грамотності, створенню презентацій.

 

 - Чи правда, що в кооперативі, як колись у колгоспі, успіх визначається особистістю голови?

 - Разом з професором Мішелем Ля Фльором з Інституту кооперативних досліджень Університету Шербрук (Канада) ми в 2017 р. провели дослідження ключових факторів успіху кооперативів. Ми виділили 6 основних факторів і побачили, що лідерство як поняття дуже важливе в кооперативі. Якості голови (управляючого) кооперативу теж дуже важливі. Однак важливий сам факт лідерства, тому що якщо правління в кооперативі на високому рівні, то це колективне лідерство. Тож зараз ми розвиваємо колективні форми лідерства.

За господарську діяльність (як проводяться розрахунки зі здавачами, як здійснюється ціноутворення) відповідає менеджер. Ми розділяємо цю посаду і власне посаду голови. Менеджер - це теж лідерство. Важлива харизма голови, але теж дуже важливе колективне лідерство правління, якому мають довіряти, що рішення приймаються на їхню користь, і важливе лідерство менеджера, який бере відповідальність за господарську діяльність.

 

 - Наскільки заважає кооперації наш індивідуалістичний менталітет?

 - В якійсь мірі він може навіть допомагати. Тому що, щоб бути в кооперативі, треба розвивати власне господарство, і якщо є амбіції розвивати своє господарство – це вже добре. Витримати кворум, коли є 100-200 членів, досить важко. Тому ми стараємось мотивувати людей, щоб вони насправді користувались своїм демократичним правом. І не тільки голосували, а балотуватися в правління, в ревізійну комісію, бо є ревізії, які проводяться кілька разів на рік.

 

 - Ще однією перешкодою до кооперації в Україні називають недовіру. Чи дійсно це так?

 - Недовіра справді є, але недовіра в глобальному плані: до держави, до того, хто замість тебе приймає рішення. Тому школою демократії є кооператив. Коли люди вперше приходять на збори, вони не можуть усвідомити, що вони управляють цією організацією. А ми ще й проводимо вибори таємним голосуванням. Новачки дивуються: чому не можна, як у колгоспі колись, підняттям рук, навіщо ці бюлетені? Але людина голосує по-різному, коли сусід бачить її підняту руку за нього і коли голосування таємне.

 

 - Ви з Західної України, де створювалось багато кооперативів. Яка їх доля і чому багато кооперативів зникло?

- Ті кооперативи, з якими я працювала, всі існують. Вони об’єднані в кооперативне об’єднання “Рівноправність». Там з’являються нові кооперативи або реорганізовуються старі. Вважаю, що саме вони побудують перший в Україні кооперативний молокозавод. Вони дуже ґрунтовно розробляють стратегічні плани останні 2 роки.

 

продукція кооператорів - Все-таки чимало кооперативів зникло. Чому?

 - Зникли кооперативи, які були створені молокозаводами. Свого часу молокозаводи дали клич, що купуватимуть молоко в кооперативах, і багато підприємців-закупівельників створили такі кооперативи. Але якщо не практикуються демократичні процедури, нема правління, якщо рішення приймаються лише однією людиною, то це може бути найкращий лідер у світі, але якщо він приймає рішення одноосібно -  діяльність кооперативу з часом затухає.

 

 - Є й кооперативи, створені під обіцянки державної підтримки, яка часто так і залишилась не виплаченою в повному обсязі.

 - Такі кооперативи і зараз жевріють. Деякі звертаються до нас із проханням допомогти розвинути їм кооперацію. Але щоб мати великий обіг, треба багато членів. І якщо кооператив створювався під програму одним-двома людьми, то у них бракує розуміння, для чого залучати членів. Якщо у кооперативу багато проблем, але він живий, то він проживає їх і вчиться їх долати, то він далі розвивається.

Тож деякі з кооперативів, що створювались під програми, існують і досі, наприклад, «Зерновий» на Львівщині. Вони розвинули внутрішню систему інвестування частками – вони її самі придумали. Вони на ці кошти змогли реставрувати собі сушарку. Таким чином, неважливо, що дає поштовх створенню кооперативу – чи державна програма, чи фонд, головне – щоб він сприяв розвитку кооперації.

 

одна з сімейних ферм, що входить до кооперативу- Яка небезпека того, що юрособи створюватимуть такі собі ширми-кооперативи з залежних фізосіб, які слухняно підніматимуть руки?

 - Це вже є і було раніше, за старого закону про кооперацію, який діяв до 2014 р. Якщо боятися маніпуляцій, то нічого не зробиш взагалі. Коли я створювала «правильні» кооперативи, вже існували і добре почувались псевдокооперативи, де корови перебували в оренді, де члени поділялись на більш і менш рівних, були асоційовані члени і де молокозаводи сильно маніпулювали кооперацією. І жодні законодавчі норми не заважали їм так діяти, на жаль.

А зараз навіть обласні чиновники розрізняють кооперацію і псевдокооперацію. Ми не зможемо побороти маніпуляції, але дуже важливо, щоб ті, хто приймає програми підтримки, вміли розділяти ці явища. А такі програми підтримки кооперативів є в Дніпровській області, в усіх районах, де є працюють наші кооперативи.

Є, звичайно, проблеми в роботі цих програм. Наприклад, обмеження по сумах на закупівлю обладнання. Але, як розповів голова одного кооперативу, українська техніка, яка за ціною вписується в виділену суму, не відповідає вимогам кооператорів, а іноземна в цю суму не впишеться. Тому на 2019 р. ми будемо більш гнучко прописувати умови під цю програму.

 

 - Ви багато говорите про молочні кооперативи. А чи працюєте ви з рослинницькими?

 - Так, звичайно. Лише в 2018 р. створено 2 зернових кооперативи – в Павлоградському районі і «Саксагань» у П’ятихатському. Вони бачать свої перші кроки в спільних закупівлях і продажах. А без елеватора це дуже важко реалізувати. В майбутньому вони бачать себе як експортери, переробники. Виробники розуміють, що якщо кооператив у перспективі повинен продавати якийсь кінцевий продукт.

Фінансований Канадою «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» у Запорізькій області працює з двома ініціативними групами, які організовують ягідні кооперативи. Вони до розвитку і створення кооперативів будуть залучати Дніпровську дорадчу службу і нашу Кооперативну академію.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: кооперация

Інтерв'ю
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0