Технологія обробітку сорго: як підвищити продуктивність сорго?

Під впливом регіональних змін клімату сорго набирає більшої популярності в Україні. Якщо раніше цю культуру відносили до джерела зеленої маси, що забезпечувала потреби тваринництва, то наразі нею зацікавлені виробники зерна як для внутрішнього попиту країни, так і для продажів закордон.

Варто зазначити, що обсяги виробництва сорго не відповідають постійно зростаючим вимогам на нього через недостатньо високу врожайність. Тому науковці шукають шляхи вирішення цієї проблеми в розробці та застосуванні нових елементів технології: з одного боку, — ефективних і економічно вигідних, а з іншого — екологічно безпечних. Це допоможе стабілізувати виробництво харчового й кормового зерна.

Позитивну тенденцію щодо вирощування сорго в Україні спостерігають особливо в південному регіоні. Так, в 2016 року посівна площа в господарствах усіх категорій становила 74,1 тис. га, з найбільшими посівними площами в Миколаївській області (29,5 тис. га), Одеській (20,8 тис. га) і Херсонській (19,4 тис. га). Площа, на якій збирали сорго, скорочувалась на 6–10% із середньою врожайністю в господарствах усіх категорій — 3,9 т/га. Втім, у сільськогосподарських підприємствах обсяг виробництва зерна сорго становив 23,3 тис. т, а в господарствах населення скорочувався до 4,1 тис. т або на 82% (дані статистичного бюлетеню України за 2016 р.).

До того ж сільськогосподарські підприємства, зокрема господарства населення, з середньою врожайністю сорго на зерно 2,9–3,9 т/га реалізують не в повному обсязі потенційну продуктивність цієї культури.

За несприятливих агрокліматичних умов Півдня України,  навіть у такої культури, як сорго, через недотримання оптимального строку сівби досить часто аграрії не мають можливості сформувати високі й сталі врожаї. За таких умов найперспективнішим є використання зрошуваних земель. Доцільність використання зрошуваних агроландшафтів під сорго в Південному Степу зумовлена здатністю цієї культури зростати навіть на засолених ґрунтах. Таким чином сорго, володіючи високим потенціалом врожайності, має змогу виконувати функцію гарного попередника в зрошуваній сівозміні, надаючи фітомеліоративний вплив на ґрунт. Завдяки економнішого використання  вологи із забезпеченням вищої продуктивності в порівнянні з іншими культурами, сорго має здатність найбільше заощадити енергетичні й економічні витрати.

На Півдні України постійно проводять дослідження щодо вдосконалення елементів технологій вирощування сорго за умов південної зони та розроблюють системи інтегрованого захисту рослин для вирішення проблеми оптимізації фітосанітарного стану посівів сорго.

Упродовж 2014–2016 рр. були проведені дослідження задля визначення зернової продуктивності сорго залежно від умов зволоження, строків сівби та засобів захисту рослин від хвороб і шкідників.

Дослідження проводили на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН України. Спосіб сівби — широкорядний, міжряддя завширшки 70 см, висівали сорт Південний.

Агротехніка в досліді — загальноприйнята для умов Півдня України. Попередником використовували сою. Із мінеральних добрив під усі варіанти вносили аміачну селітру дозою N80 у передпосівну культивацію. На зрошуваних ділянках проведено чотири вегетаційні поливи зрошувальною нормою 1500 м3/га. У варіантах із захистом рослин від хвороб і шкідників досліджували біологічний захист (Гаупсин, 5 л/га + Триходермін, 3 л/га) та хімічний (Бі-58, 1 л/га + Абакус 1,5 л/га). Обприскували рослини в фазі 8–10 листків і перед викиданням волоті. Сівбу проводили в третю декаду квітня, першу й другу декади травня як за неполивних умов, так і на зрошенні.

Отже, за 2014-2016 роки найбільшу врожайність зерна сорго (3,4–4,3 т/га з виходом кормових одиниць — 3,7–4,7 т/га та перетравного протеїну — 0,26–0,33 т/га) за неполивних умов отримано під час сівби в другий строк (у першій декаді травня). За інших строків відзначено зменшення до 10% врожайності в першому строку сівби та на 29–38% — у третьому (таблиця).

За три роки на зрошенні найбільшу врожайність (5,6–9,2 т/га зерна з виходом 6,3–10,4 т/га кормових одиниць і 0,43–0,70 т/га перетравного протеїну) одержано під час сівби у третьому строку (друга декада травня), що забезпечило найбільше збільшення врожаю — 3,5–6,3 т за використання зрошення. Таким чином, зрошення забезпечило зростання врожаю в середньому на 27% за першого стоку сівби, на 38% — другого й на 65% — за третього строку сівби.

У дослідних варіантах із захистом рослин від хвороб і шкідників встановлено, що в середньому за 2014–2016 роки урожайність зерна сорго була на одному рівні як за біологічного захисту рослин, так і за хімічного, та за строками сівби становила від 3,0 до 4,3 т/га. Проте за неполивних умов за три роки хімічний спосіб захисту рослин неістотно поступався за біологічного під час усіх строків сівби.

На зрошенні кращим варіантом виявлено хімічний захист рослин за всіма строками. Біологічний захист поступався за хімічного — на 12-28%. Слід відмітити, що загалом варіанти з захистом рослин сорго від хвороб і шкідників забезпечили збільшення врожаю на 17-38% за неполивних умов і на 28-39% — за зрошення.

Найменший коефіцієнт водоспоживання за неполивних умов зафіксовано за використання біологічного захисту рослин, який за строками сівби становив 614–848 м3/т. На зрошенні його найменші показники — 424–731 м3/т відзначено за хімічного захисту рослин.

За розрахунками економічної ефективності визначено, що найбільший умовно чистий прибуток на зрошенні за третього строку сівби із застосуванням хімічного захисту рослин становив 14 577 грн/га із собівартістю 1 т зерна — 1916 грн, що менше ніж за контроль на 25%, та із рентабельністю 83%. За цих умов енергоємність 1 га становила 62 ГДж із коефіцієнтом енергетичної ефективності 2,61.

Варто відзначити, що за неполивних умов досягнуто більший рівень рентабельності — до 173% із коефіцієнтом енергетичної ефективності 3,61 — за другим строком сівби та біологічним захистом рослин. До того ж умовно чистий прибуток склав 9545 грн/га.

Отже вирощування сорго за неполивних умов формує урожай зерна з кращими економіко-енергетичними показниками за строків сівби в першій декаді травня та за використання біологічного захисту рослин (Гаубсин + Триходермін). У варіанті із зрошенням виявлено максимальне збільшення врожаю — до 68% за більш пізнього строку сівби (друга декада травня) та за застосування хімічного способу захисту рослин (Бі-58 + Абакус) від хвороб і шкідників. 

Р. Василенко, канд. с.-г. наук,

Інститут зрошуваного землеробства НААН України

Інформація для цитування
Агротехнологічні прийоми збільшення продуктивності сорго на Півдні України / Р. Василенко// Пропозиція/ — 2017. — № 6. — С. 82-85