Темна карма «Світлого шляху», або Як чиновники украли фермерське господарство

«Із травня 2013 р. я веду боротьбу за виживання із місцевою владою Тарутинського району Одеської області. Поки що результат не на мою користь. Допоможіть, не дайте справедливості бути похованій…»

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

До нашої редакції звернувся фермер із смт Тарутине Одеської області Федір Кузук, який розповів вражаючу історію про те, як фактично із дозволу чиновників райдержадміністрації у нього вкрали врожай. Нині справа перебуває на розслідуванні у правоохоронних органах, але, попри очевидні факти, справедливість не поспішає торжествувати. Втім, судіть самі. Представляємо читачеві розповідь із перших вуст, з якої можна зробити висновок про те, як держава насправді підтримує дрібні фермерські господарства.

«Я посіяв ячмінь, а тоді попередили, що земля вже не моя»
«…Фермерське господарство “Світлий шлях” створено в 1994 р. Із 2004 р. воно обробляє одну й ту саму земельну ділянку площею 40 га, розміщену на території Березинської селищної ради, яку щороку надавала Тарутинська районна державна адміністрація в короткострокову оренду. Я неодноразово усно звертався до Тарутинської РДА із проханням надати мені цю ділянку в довгострокову оренду на 49 років. Але постійно отримував відмову. Із 2008 р. почав звертатись письмово. Проте отримував такі самі письмові відмови, а потім зі мною почали укладати короткострокові договори оренди земельної ділянки терміном на 1 рік. 19 січня 2012 р. я уклав із Тарутинською районною державною адміністрацією черговий договір короткострокової оренди землі № 34, який діяв до 31 січня 2013 р. Але 8 жовтня 2012 р., без будь-яких пояснень, нізвідки з’являється розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації № 718/А-2012, яким було припинено дію мого договору оренди без моєї згоди.
Вищевказане розпорядження було скасовано відповідним розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 05 лютого 2013 р. № 80/А-2013 як неправомірне. Це означає, що всі розпорядження, видані Тарутинською РДА стосовно цієї земельної ділянки, є недійсними.
В той час, коли я був законним орендарем цієї земельної ділянки, я засіяв її озимим ячменем, який потрібно було збирати влітку 2013 р. Це відбулось до того, як вийшло (пізніше скасоване) неправомірне розпорядження голови Тарутинської РДА від 08 жовтня 2012 р. № 718/А-2012, яким було призупинено дію мого договору оренди. І навіть до того, як я отримав повідомлення із Тарутинської районної державної адміністрації, в якому вимагалось не приступати до обробки землі через те, що договір короткострокової оренди переукладати не будуть. Проте станом на 24 вересня 2012 р. фермерським господарством “Світлий шлях” уже було проведено всі підготовчі роботи та внесено добрива на наступний рік. Тобто я вже не міг “викопати” врожай та відшкодувати свої втрати. Але посадовцям Тарутинської РДА та Березинської селищної ради Тарутинського району було все одно, вони стверджували, що це вже не мій, а їхній урожай, і я до нього жодного стосунку вже не маю, оскільки дія договору оренди на дану земельну ділянку закінчилась. Ніякої компенсації за завдані мені збитки посадовці не запропонували.
У загальних положеннях про найм (оренду), які містяться у Цивільному кодексі України, а також у положеннях Закону України «Про оренду землі» вказується, що якщо орендар вніс до об’єкту оренди якісь невід’ємні покращення, які неможливо повернути орендареві в первісному вигляді, то під час розірвання договору оренди орендодавець повинен відшкодувати їх орендареві.
Згода орендодавця (районної державної адміністрації) на внесення мною таких покращень підтверджується хоча б тим, що саме для ведення сільськогосподарської діяльності, в тому числі засівання, мені й було надано цю земельну ділянку в оренду відповідно до договору. Також таке покращення вважається невід’ємним, оскільки зібрати насіння назад у первісному вигляді неможливо.
«На те, що мій урожай збирають чужі люди, міліціонер сказав: “Нехай збирають”»
18 червня 2013 р. я спробував зібрати врожай. Направив відповідне повідомлення до Тарутинської РДА. Чекати на відповідь було ніколи, оскільки ячмінь через 3–5 днів почав би осипатись. Але того ж дня поле із моїм урожаєм за заявою голови Березинської селищної ради оточив кордон міліції з Тарутинського РВ ГУ МВС України в Одеській області, вони зупинили мої комбайни та прогнали мене із сином. Я звернувся з цього приводу до райвідділу МВС та районної прокуратури. 28 липня нарешті отримав відповіді на свої заяви з Тарутинського РВ ГУ МВС України в Одеській області та прокуратури Тарутинського району. Так, прокуратурою Тарутинського району мою скаргу на дії Тарутинської районної державної адміністрації направили для розгляду та вирішення, по суті, до… Тарутинської районної державної адміністрації, що, чесно кажучи, ставить під сумнів об’єктивність розгляду мого питання, оскільки, згідно із ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», забороняється надсилати звернення для вирішення тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржують.
Генеральна прокуратура України своїми листами від 05 липня 2013 р. № 19-р та від 08 липня 2013 № 19-р направила мої звернення до прокуратури Одеської області. Але прокуратурою Одеської області мою скаргу на дії, в тому числі прокуратури Тарутинського району, направили для розгляду та вирішення, по суті, до… прокуратури Тарутинського району.
Стосовно дій Тарутинського РВ ГУ МВС України в Одеській області відповіді з прокуратури я ще не отримав. Своєю чергою, Тарутинський РВ ГУ МВС України в Одеській області, «не помічаючи» доказів, стверджує, що, оскільки розпорядженням голови Тарутинської РДА від 08 жовтня 2012 р. № 718/А-2012 договір оренди зі мною було розірвано, а ця земельна ділянка була надана розпорядженням голови РДА від 18 жовтня 2012 р. № 754/А-2012 в оренду громадянинові Ю. З. Гайдаржи, то правопорушень у його діях не вбачають.
Працівники Тарутинського РВ ГУ МВС України в Одеській області вперто не брали до уваги розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 05 лютого 2013 р. № 80/А-2013, яке я надавав їм, де чітко вказано, що розпорядження голови Тарутинської РДА від 08 жовтня 2012 р. № 718/А-2012 про розірвання договору оренди зі мною скасовано як неправомірне.
21 червня 2013 р. я помітив на згадуваному полі невідомі мені комбайни і звернувся до міліції із заявою про те, що мій урожай збирає хтось інший. Працівники міліції виїхали на місце, але, поговоривши із кимось по телефону, мені сказали: «Нехай збирає». Офіційної відповіді на моє звернення з цього приводу досі немає.
Отже, станом на 27 червня 2013 р. мій власний урожай, вирощений із придбаного за мої гроші насіння, висіяного власними силами на належній мені на той час по чинному договору земельній ділянці (до того ж удобреній за мої кошти) зібрали та привласнили невідомі особи.

«“Нагріли” на 200–300 тис. грн та знищили фермерське господарство»
10 вересня 2013 р., після тривалої тяганини, я нарешті отримав повідомлення з Тарутинського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 08 серпня 2013 р. № 70/7125, в якому вказано, що моя заява про кримінальне правопорушення розглянута і наразі проводять слідчі дії.
З цього самого питання я звернувся до низки органів влади, в тому числі до Комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Генеральної прокуратури України тощо.
До того ж я двічі повідомляв прокуратуру Тарутинського району про те, що земельну ділянку, з якої було зібрано мій урожай, під час проведення досудового розслідування обробляли невідомі особи. Тобто ніхто з тих, хто привласнив мій урожай, навіть не криється та продовжує відкрито нехтувати нормами законів України.
Проте, за моєю інформацією, для встановлення справедливості жодних кроків не було зроблено. У підсумку земельна ділянка, щодо якої ведеться суперечка, нині вже кимось оброблена та підготовлена до посівної кампанії попри тривання слідчих дій.
Отже, з усіх цих подій видно, що справу навмисно затягують, землю, попри порушення кримінальної справи, обробляють, правоохоронці мовчать, відмахуються відписками, не дотримують вимог законодавства. Загалом, справу хочуть замовчати, а мене залишити без моїх кровних коштів, які я власною працею заробив.
За моїми підрахунками, Тарутинська РДА, Березинська селищна рада, Тарутинський РВ ГУ МВС України в Одеській області та прокуратура Тарутинського району своїми протиправними діями та бездіяльністю “нагріли” мене приблизно на 200–300 тис. грн та буквально знищили одне з найміцніших фермерських господарств району».
Ось такого листа ми отримали від фермера з Одещини. Етапи свого «ходіння по муках» аграрій підкріпив купою документів.

Післямова
На прохання «Пропозиції» пояснити ситуацію із фермером Федором Кузуком із Тарутинської РДА нам надіслали лише постанову суду, якою фермерові відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки. Один із аргументів судового рішення — договір не був укладений належним чином. Чому ж самі посадовці РДА порушили закон, так і залишається незрозумілим.
Ну, що ж, давіть село і надалі, панове. Дишло закону — у ваших руках. Тільки хто ж вас тоді годуватиме?