Техніка і технологія прецизійного безгербіцидного вирощування цукрових буряків

Коренеплоди цукрових буряків заглиблюються в грунт на 30—35 см, тому й потрібна однорідна структура грунту на всій глибині, без підошви та з рівномірно розподіленими в оптимальному співвідношенні органічними та мінеральними добривами, які активно сприяли б мінералізаційному процесові. Тому-то й успіх технології прецизійного (точного) безгербіцидного вирощування цукрових буряків закладається ще при збиранні попередника (озимої пшениці). Доцільно збирати озиму потоковим способом, щоб вивільнити поле від насіння дозрілих бур’янів. За збиранням озимої пшениці, коли верхній шар грунту ще не висушений, одразу ж проводять його лущення дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-10А або ЛДГ-15, ЛДГ-15А у два сліди на глибину 6—8 см; через 10—12 днів поле обробляють лемішними лущильниками ППЛ-5-25 або ППЛ-10-25 в агрегаті з важкими зубовими боронами, а в засушливу погоду — з кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 або ЗККШ-6А. На сильно ущільнених грунтах для першого лущення застосовують дискові борони БД-10, БД-10А або БДТ-7,0, БДТ-7А, забезпечуючи добру якість роботи. Замість лемішного лущення можна провести розпушування грунту культиваторами-плоскорізами КПШ-5 або КПШ-9. Із появою сходів бур’янів дисковане поле розпушують на глибину 6—10 см культиваторами КПС-4 із боронами. Наприкінці вересня — у першій половині жовтня проводять оранку на глибину 28—32 см ярусними плугами ПЯ-3-35 або ПНЯ-4-40. Щоб не вирівнювати після ярусних плугів звальних гребенів і розвальних борозен, слід орати обертовими плугами вітчизняного виробництва ПННО-4-40, ПННО-8-40 виробництва ВАТ “Шепетівський з-д культиваторів” або іноземними (фірма “Лемкен” випускає навісні оборотні плуги “Опаль” і напівначіпні “Варі діаманд”. Із зазначеним вище поліпшеним способом обробітку грунту напівпаровий різниться тим, що одразу після збирання озимих поле лущиться дисковими лущильниками або дисковими боронами у два сліди на глибину 6—8 см. Потім у серпні вносять органічні та мінеральні добрива й одразу приорюють на глибину 28—32 см агрегатом із боронами та котками. Із появою бур’янів і випаданням дощів поле перехресно обробляють культиваторами або важкими зубовими боронами, що забезпечує вирівнювання поверхні зораного поля (ріллі). З настанням зими й потребою у вирівнюванні ріллі поперек напрямку оранки проводять безполицеве розпушування на глибину 16—20 см плугами без полиць або лемішними лущильниками, культиваторами КПЭ-3,8А або КПШ-5 з одночасним внесенням аміачної води в грунт на зазначену глибину. У кожному господарстві доцільно застосовувати як поліпшений, так і полупаровий способи основного обробітку грунту. Це відкриває можливості раціонального використання техніки, вчасного застосування органічних та мінеральних добрив. Обрання основного способу обробітку грунту залежить від характеру забур’яненості поля, вологості, наявності удобрення, матеріально-технічної бази та інших організаційно-господарських можливостей господарства. Основою технології прецизійного безгербіцидного вирощування високих урожаїв цукрових буряків із мінімальними затратами праці та коштів є точне застосування заходів технології в органічному їх взаємозв’язку, висока якість проведення польових робіт в оптимальні агротехнічні строки та високопродуктивна робота машин. Дуже терміновою і відповідальною роботою, від вчасності та якості якої залежить успіх одержання дружних сходів і розвиток рослин на початку вегетації, є поверхневе розпушування грунту, яке проводять для збереження вологи. Як свідчать досліди та широка виробнича практика, краща якість ранньовесняного розпушування верхнього шару ріллі досягається за виконання всього заходу двома проходами агрегату: перший прохід широкозахватним агрегатом із борін ЗБЗТУ-1,0 у поєднанні з боронами ЗБП-0,6А та зчіпки С-18А або С-ІІУ і другий — агрегатом із шлейф-борін ШБ-2,5 у поєднанні з боронами ЗБП-0,6А або ЗОР-0,7 (райборінка) та зчіпки СІІУ. Така послідовність весняного розпушування має низку переваг перед боронуванням з одночасним шлейфуванням. Окремий агрегат із борін може бути застосований на 1—2 дні раніше, ніж складний, що сприяє швидкому дозріванню грунту і якіснішому розпушуванню під час другого проходу. Доцільно застосовувати для ранньовесняного обробітку грунту комбінований агрегат АРВ-8,1-01, який за один прохід створює дрібногрудкуватий шар грунту. Проте не допускається передчасний обробіток недозрілого грунту, що призводить до утворення великих грудок, які не піддаються дальшому подрібненню. Для проведення цих робіт використовують гусеничні трактори Т-150, ХТЗ-161/170. Рухаються агрегати під час проведення закриття вологи під кутом до напрямку оранки з швидкістю 6—7 км/год. Цей захід слід проводити в короткий термін (1—2 дні) і починати його, щойно грунт набуде здатності кришитися без залипання робочих органів. На полях із хвилястим рельєфом розпушування грунту проводять вибірково, із визріванням грунту на окремих ділянках поля. Після роздільного дворазового проходження агрегату чи одноразово — АРВ-8,1-01 поверхня поля має бути вирівняна, до дрібногрудкуватого стану грунту на глибину 1,5—2 см. За таких умов зменшуються втрати вологи, забезпечується рівномірне визрівання грунту і значно прискорюється проростання насіння бур’янів. Якщо після поверхневого розпушування грунту випали дощі, то боронування поля потрібно провести вдруге. Технологія обробітку грунту безпосередньо перед сівбою і вибір знарядь для її виконання залежить від грунтових і метеорологічних умов. Практика свідчить, що найкращі результати щодо вирівнювання поля, рівномірності глибини обробітку грунту, створення його дрібногрудкуватого стану на глибину 4—4,5 см і умов для загортання насіння у вологий шар грунту на однакову глибину забезпечують широкозахватні агрегати АРВ-8,1-02, просапні культиватори УСМК-5,4Б, укомплектовані стрільчастими лапами 1 чи просапними лапами-бритвами, в агрегаті із шлейф-боронами 2 ШБ-2,8М та легкими боронами 3 або боронами типу ВНІЦ-Р. Для обробітку грунту за середньої щільності та недостатньої вологості грунту культиватор УСМК-5,4Б(В) комплектують: стрільчастими лапами із робочим захватом 270 мм у поєднанні з ліво- і праворізальними із захватом 150 мм та двослідні пруткові котки з пасивними шлейфами. На передпосівному обробітку грунту агрегати рухаються під кутом 5—10° до напрямку сівби з розривом не більше 3—4 проходжень посівного агрегату. Завчасна підготовка ріллі, як це допускають деякі господарі, призводить до надмірної втрати вологи з верхніх шарів грунту. Тому знижується польова схожість насіння і сходи нерівномірно зріджуються. Досліди та виробнича практика свідчать, що оптимальні строки сівби (2—3 дні) мають вирішальне значення для одержання дружних і повних сходів. Кращим строком для сівби цукрових буряків є ранній, коли грунт розробляють без залипання робочих органів. Проте строки сівби насіння цукрових буряків насамперед залежать від погодних умов і вологості грунту. Якщо одразу після висівання насіння цукрових буряків пройшов дощ, то це може мати для польової схожості такі ж катастрофічні наслідки, як і висівання насіння в надто вологий грунт. Беручи до уваги цю особливість, принципово важливо враховувати, що цукрові буряки використовують короткий вегетаційний період, і все-таки краще, коли культура раніше сходить, утворює листкову поверхню і закриває міжряддя. Але й за надто ранньої сівби існує ризик заморозків, а пізнє висівання може призвести до зниження врожайності. Тому строки сівби визначають за фізичною зрілістю грунту, коли температура на глибині 10 см сягає 5...6°С, а верхній шар грунту добре кришиться і розробляється робочими органами культиватора. Запізнення із сівбою на один день зменшує врожайність коренеплодів на 0,6 т/га, а збір цукру — на 0,1—0,2 т/га, на п’ять—шість днів, — відповідно, 3—7 і 0,8—1,7 т/га. Перенесення строків збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат. Позитивні результати можна одержати й за більш ранніх строків сівби порівняно з оптимальними: якщо весна тепла, рілля з осені вирівняна, неущільнена і непозапливана. Щоб не вплинув негативно на енергію проростання насіння ще не зовсім прогрітий грунт, доцільно добирати насіння високої польової схожості та укладати під час сівби на глибину 2 см. Це надто важливо під час сівби на кінцеву густоту, адже цим визначається розміщення насіння в рядку, якість фракційного складу коренеплодів та їхні урожайність. Значна частина господарств для повнішого знищення бур’янів на полях, де висіватимуть буряки, застосовує пізні строки сівби. Це супроводжується дворазовою різноглибинною допосівною культивацією, що зумовлює пересихання родючого шару грунту і стійку тенденцію до зниження польової схожості насіння цукрових буряків (в окремі роки до 15—18%). У цьому разі слід сіяти дещо глибше, щоб насіння загорталося у вологе насіннєве ложе. Перед сівбою слід стежити за коливанням температури, аби вона не опускалася нижче 5°С, бо за 3°С насіння взагалі не проростає. Слід відстежувати той весняний період, коли температура поступово наростає, саме в такому середовищі насіння найкраще проростає і розвивається. Тому постійно слід намагатися сіяти цукрові буряки в оптимальний для вашої місцевості термін. Проте аж ніяк не слід поспішати сіяти в межах цього оптимального періоду, якщо для цього потрібно обробляти надто вологий і холодний грунт. “Вимучене” насіннєве ложе сприяє прилипанню та взаємодії насіння з грунтом, що спричиняє низьку польову схожість та незадовільні результати щодо врожаю. Кілька днів очікування на поліпшення погодних умов зазвичай виправдані, адже це сприяє якіснішому проростанню насіння і розвитку сходів. Основа насіннєвого ложа має знаходитися на глибині 2—4 або 4—4,5 см і складатися з шару подрібненого грунту, слід стежити за тим, щоб не відбувалося його утрамбовування. У цю зону (шар грунту) входить наральник сошника сівалки, тому слід під час обробітку грунту суворо додержуватись як зазначеної вище глибини (2—4 або 4—4,5 см), так і щільності насіннєвого ложа 1,1—1,2 г/см3. За перевищення щільності грунту — 1,3 г/см3 і недостатньої його вологості (нижче 20%) схожість насіння може знижуватися в 1,6—2 рази. У бурякосіючих господарствах України для сівби цукрових буряків з одночасним внесенням в рядки стартових доз гранульованих мінеральних добрив найбільшого поширення набули з вітчизняних машин універсальна пневматична сівалка СУПК-12, УПС-12 і з механічним висівним апаратом сівалки ССТ-12В виробництва ВАТ “Червона зірка”, Кіровоград. Високі технологічні можливості виявлені у пневматичних сівалок точного висіву цукрових буряків без внесення в рядки мінеральних добрив: СТВ-12 виробництва АТ “Завод “Автоштамп,” Олександрія, та СУ-12 “Оризон”, Сміла. Остання висіває звичайне, каліброване і дражоване насіння, піддається регулюванню на ширину міжрядь від 30 см і більше. На замовлення сівалка СУ-12 обладнується механізмами для внесення мінеральних добрив у рядки цукрових буряків під час сівби. Із зарубіжних машин найбільшого поширення набули з пневматичними висівними апаратами сівалка “Мультикорн” фірми “Франц Кляйне” та “Оптіма”, ФРН, які застосовують у господарствах без внесення мінеральних добрив у рядки. Пневматичну сівалку “Унісем” фірми “Сікам”, Франція, використовують для сівби просапних культур (цукрових буряків, соняшнику, сої, ріпаку, бобів) з різною шириною міжрядь — від 45 до 55 см. Усі види каліброваного насіння, незалежно від форми та розмірів, здвоєними рядками висіває пневматична сівалка “Коррегт”, Нідерланди, забезпечуючи економію насіння на 25% і підвищення врожайності на 30%. За тандемного розташування двох рам із начіпними посівними секціями сівбу з різною шириною міжрядь дає змогу проводити сівалка “Глорія”, Югославія. Іноземні пневматичні сівалки забезпечують точну сівбу насіння цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, сої та бобових за допомогою унікальної висівної системи, яка гарантує високу якість роботи за розподілом насіння в рядках і глибиною його загортання в грунт. Особливості конструкції висівних апаратів пневматичних сівалок вітчизняного виробництва також забезпечують вищу рівномірність розміщення насіння за довжиною рядка порівняно із сівалкою ССТ-12В з механічними висівними апаратами. Наявність у пневматичних сівалках різних типів загортальних робочих органів істотно поліпшує виконання процесу загортання насіння в грунт. Це і спричиняє підвищення польової схожості насіння на посівах пневматичними сівалками порівняно із сівалкою ССТ-12В. Для сівби використовують насіння з вологістю не більше 14,5% із лабораторною схожістю не менше 90%, одноростковістю не менше 95% і вирівняністю не нижче 90%. За зазначеної вище лабораторної схожості на 1 м довжини рядка сіють не більше 12—18 насінин для дальшого механізованого формування густоти насадження і по 10—12 плодів у розрахунку на кінцеву густоту насадження. Сіють цукрові буряки 12-рядною сівалкою ССТ-12В на швидкості не більше 4,5 км/год, а пневматичними — 6 км/год. Зі збільшенням швидкості сівалок ССТ-12Б значно погіршується рівномірність і повнота заповнення комірок диска насінням і розподіл їх уздовж рядків за глибиною. В умовах спеки, суховіїв слід застосовувати допосівне закоткування на легких грунтах за пухкого складу грунту.

Сучасна прецизійна безгербіцидна інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків передбачає обладнання сівалок як пневматичних, так і з механічними висівними апаратами ССТ-12В, слідоутворювачами її для формування борозенок, по яких спрямовуватиметься агрегат уздовж рядків під час досходового обробітку посівів цукрових буряків. Якщо на сівбі використовують гусеничний трактор Т-70С, то слідоутворювачі встановлюють на сівалці по центру міжряддя в двох місцях: між шостим і сьомим та між сьомим і восьмим насіннєвисівними апаратами. За першого варіанта агрегат за вздовжрядного досходового обробітку грунту спрямовується так, щоб візир збігався з раніше утвореною борозенкою, а за другого — так, щоб із борозенкою збігалася права гусениця трактора. При використанні на сівбі колісного трактора типу МТЗ-80 з колією 1800 мм слідоутворювач встановлюють на сівалці по центру міжряддя між сьомим і восьмим сівниками. Тоді під час досходового обробітку грунту спрямовується по раніше утвореній борозенці праве колесо трактора, встановлене на колію 1350 мм. Одним із важливих елементів цієї технології є сівба цукрових буряків з одночасним утворенням (нарізанням) сівалкою двох щілин завглибшки 20 см для орієнтації за ними культиватора УСМК-5,48 за дальшого обробітку посівів із мінімальними захисними зонами. Для нарізання щілин використовують два щілиноутворювачі на віддалі 2250 мм один від одного (на тракторі Т-70С — третє і восьме міжряддя) і на 2700 мм із симетричним розміщенням (на МТЗ третє і дев’яте міжряддя). Під час обробітку це зменшує захисну зону з обох боків рядка до 10 см і поліпшує умови роботи тракториста. Кожне поле, незалежно від величини площі посіву, слід засівати за один-два дні. Для цього за груповим методом на одному полі концентрується стільки агрегатів, скільки їх потрібно для вчасного закінчення цієї роботи. На площах до 50 га лінію першого проходження сівалки після культиватора вивішують паралельно одному з боків поля. Для розвертання агрегату поворотні смуги залишають завширшки не менше чотирьох його проходжень — 21,6 м. У полі розміром 50—150 га і більше лінію першого проходу для сівалки вивішують посередині. На площі до 100 га водночас можуть працювати два культиватори й три сівалки або один культиватор і дві сівалки, а більше 100 га, — відповідно, чотири та шість або два і чотири. Таке співвідношення грунтообробних і висівних агрегатів зумовлено тим, що за групової роботи один грунтообробний агрегат встигає підготувати ріллю для нормальної роботи двох висівних. Перший прохід агрегат для сівби робить із відпущеними маркерами завдовжки 2975 мм з обох боків сівалки за вішками та візирем, зміщеним від поздовжньої вісі трактора праворуч на 225 мм, якщо ширина колії 1350 мм; або за допомоги візира, встановленого на капоті (радіаторі) по центру трактора, за ширини колії 1800 мм. Інші агрегати для сівби також спрямовуються за візирем, суміщуючи їх з маркерним слідом. В один бік може рухатися не більше трьох сівалок, щоб уникнути їх простоїв під час розвертання. Догляд за посівами розпочинається, коли у верхньому шарі грунту з’являються проростки бур’янів у вигляді білої ниточки, тобто на четвертий-п’ятий день від початку сівби. Розпушувати слід на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння. У прохолодну весну до появи сходів грунт обробляють двічі-тричі. Якщо після сівби пройшов дощ і утворилася кірка, то досходове рихлення (боронування) проводять одразу після дощу, як тільки перестануть залипати робочі органи. Цю роботу не проводять, якщо проростки насіння цукрових буряків сягнули 1 см. У такому разі використовують знаряддя з ротаційними робочими органами на швидкості не більше 4 км/год. Для вздовжрядного розпушування грунту до появи сходів цукрових буряків використовують культиватори УСМК-5,4Б або УСМК-5,4А, обладнані ротаційними робочими органами та двобарабанними прутковими роторами. За високої забур’яненості посівів цукрових буряків ротаційні батареї встановлюють на культиваторі так, щоб рядок обробляти в два сліди, це забезпечить повніше знищення бур’янів у захисних зонах. Агрегати спрямовують вздовж рядків по візиру, який суміщують із борозенкою слідоутворювача в тій самій послідовності, в якій працювала сівалка. Швидкість переміщення агрегату — 4 км/год. Якщо виникає загроза засипання напрямних щілин, то культиватори обладнують щілиноутворювачами. При цьому розтяжки нижніх тяг навіски трактора послаблюються, що забезпечує незалежне зміщення культиватора відносно трактора та орієнтацію його в міжрядді по напрямних щілинах. Поряд із культиваторами для досходового розпушування застосовують широкозахватні агрегати із зубових борін у два-три ряди: на ущільнених грунтах — середні БЗСС-10 або посівні ЗБС-0,6А, на пухких — райборінки З0Р-0,7. Догляд ведеться під кутом — 5—30° до напрямку рядків. Борони мають рухатися плавно, без коливання в поперечній площині. Швидкість переміщення таких агрегатів до 7 км/год. Перше розпушування грунту в міжряддях і захисних зонах рядків цукрових буряків проводять, коли позначаться рядки, за якими можна вести агрегат у міжряддях. За високоякісного і точного виконання цього агрозаходу слід додержуватися таких вимог: глибина розпушування грунту в міжряддях 3—4 см, у захисних зонах — 2,5 см; ширина захисної зони з кожного боку рядка не більше 6—7 см; повне знищення бур’янів у міжряддях; дрібногрудкувате кришення грунту. Використовують культиватори УСМК-5,4Б або УСМК-5,4А, обладнані захисними дисками та односторонніми плоскорізальними лапами з робочим захватом (85 і 150 мм) для розпушування в міжряддях, а також ротаційними батареями — у захисних зонах рядків. Для розпушування грунту з мінімальними захисними зонами та значного полегшення умов праці тракториста на культиваторі УСМК-5,4Б (УСМК-5,4А) встановлюють щілиноутворювачі, зняті із сівалки ССТ-12В, яку використовували для сівби цукрових буряків. Щілиноутворювачі встановлюють на культиваторі раз на весь сезон, і дуже важливо зробити це чітко, щоб вони збігалися з щілинами, утвореними під час сівби. До початку шарування посівів на тракторі слід провести додаткові регулювання. Задні шароподібні кінці нижніх тяг трактора потрібно надіти на внутрішні пальці рамки автозчепки, щоб забезпечити паралельність тяг у роботі. Розтяжки, які блокують нижні тяги трактора, слід розпустити так, щоб забезпечити вільне поперечне переміщення рамки автозчепки відносно трактора праворуч і ліворуч на 100—110 мм. Це дасть змогу культиватору УСМК-5,4 зафіксуватися в двох щілинах й обробляти рядки цукрових буряків із малими захисними зонами незалежно від поперечного зміщення трактора. Усі шароподібні шарніри навіски трактора слід змащувати, щоб забезпечувати вільне і легке кочення в обидва боки при копіюванні культиватором рядків цукрових буряків. Швидкість переміщення агрегату, обладнаного щілиноутворювачами на шаруванні, — до 6 км/год. Ця операція повторюється з тими самими робочими органами після формування густоти насадження рослин. Густота насадження рівномірно розміщених рослин цукрових буряків у рядках на 1 га перед збиранням має становити за зонами: достатнього зволоження — 95—100 тис., нестійкого — 85—90 і недостатнього зволоження — 80—85 тис. Оптимальну густоту одержують за сівби на кінцеву густоту насадження або формують механічними проріджувачами (УСМП-5,4) і культиваторами (УСМК-5,4В і УСМК-54А) за схемами поперечного букетування (виріз + букет): 85+140, 85+95, 85+65, 150+75 мм. Виконують цю операцію у фазі першої пари справжніх листочків рослин цукрових буряків. При використанні культиваторів УСМК-5,4Б і УСМК-5,4А їх слід обладнати ротаційними батареями для суцільного розпушування грунту в нарізаних букетах. На культиватори встановлюють маркери, зняті із сівалки ССТ-12Б, а щілиноутворювачі переводять у неробочий стан. Будь-який спосіб механізованого формування густоти насадження має забезпечувати вирощування п’яти-шести рослин цукрових буряків на 1 м рядка. Швидкість руху агрегату при формуванні густоти насадження рослин із культиватором — до 6, з механічним проріджувачем — до 8 км/год. Робочі органи їх мають заглиблюватися в грунт не більш як на 3 см. Закінчувати формування слід до появи четвертої пари справжніх листочків. Подальший догляд за рослинами цукрових буряків спрямований на створення сприятливих умов для росту рослин після формування густоти насадження. Для цього проводять розпушування грунту в міжряддях у поєднанні з присипанням бур’янів у зонах рядків та підживленням рослин цукрових буряків мінеральними добривами. Застосовують культиватори УСМК-5,4В і УСМК-5,4А, обладнані різними робочими органами. Глибина обробітку залежить від кількості випадання опадів і ступеня забур’яненості посівів. Перше присипання бур’янів землею в захисних зонах проводять у фазі п’яти пар справжніх листочків водночас із підживленням і розпушуванням у міжряддях і захисних зонах. Для цього використовують спеціальні підгортачі, які зміщують подрібнений (розпушений) грунт із міжрядь у зону рядків, присипаючи сходи бур’янів. Культиватори спрямовують у міжряддях за нарізаними під час сівби двома щілинами, які використовувалися щілиноутворювачами під час шарування посівів цукрових буряків. Друге присипання бур’янів грунтом у зоні рядків цукрових буряків у поєднанні з розпушуванням міжрядь проводять при змиканні листя цукрових буряків у рядках, використовуючи для цього підгортачі з більш широкими полицями. Культиватор як за першого присипання, так і за другого, спрямовують по тих самих щілинах, у яких розміщувалися щілиноутворювачі, закріплені на рамі культиватора. Підгортачі розміщують один проти іншого біля кожного рядка. Кращих результатів у боротьбі з бур’янами досягають у разі використання нових грунтообробних машин, зокрема культиваторів КОЗР-5,4-01; КОЗР-8,1-01 та КОЗР-5,4-02; КОЗР-8,1-02. Обладнання їх ротаційними робочими органами дає змогу зменшити захисну зону рядків до 6—7 см і розпушувати грунт у зоні рядків на глибину 2—2,5 см. Дальше розпушування грунту в міжряддях із присипанням бур’янів землею в зоні рядків, внесення добрив здійснюють культиваторами КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02 із швидкістю руху агрегату до 4 км/год. Таке послідовне застосування цих культиваторів дає можливість знищити до 75—85% бур’янів і відмовитися від використання гербіцидів та ручної праці. З перших розпушувань міжрядь на глибину 8—10 см із підвищеною щільністю грунту утворюються грудки, тому спочатку розпушують грунт на глибину 5—6 см однобічними лапами-бритвами, встановлюючи їх по дві на кожне міжряддя, і ротаційними робочими органами. Потім розпушують грунт на 10—12 см і водночас підживлюють рослини мінеральними добривами, для обробітку кожного міжряддя встановлюють долото, підживлювальний ніж і ротаційні робочі органи. Через 10—12 днів на важких заплавних грунтах, залежно від кількості та інтенсивності опадів, появи бур’янів, стану грунту, доцільно провести ще одне розпушування міжрядь на глибину 12—14 см і навіть глибше. Друге присипання бур’янів землею в зоні рядків цукрових буряків виконують культиваторами КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02 водночас із розпушуванням грунту в міжряддях на швидкості руху агрегату до 6 км/год. Знищення рослин бур’янів у зоні рядка має бути не менше 60—70%, присипання рослин буряків — не більше 5%. Висота грунтового горбка на рядку не повинна перевищувати 1/3 висоти рослин. Не допускається засипання точок росту цукрових буряків

М. Роїк, академік УААН, А. Мазуренко, канд. техн. наук, провідний наук. співробітник, ІЦБ УААН