Стійкість сортів озимої м’якої пшениці проти шкідників

Розроблено систему маркерних ознак для визначення типів стійкості та їхніх поєднань у сортах озимої м'якої пшениці проти основних фітофагів. Оцінено стійкість за маркерними ознаками 41 високопродуктивного сорту в провідних селекційних установах України.

Пшениця належить до трійки основних зернових культур світу, попит на зерно якої невпинно зростає. Надзвичайно збільшився попит на зерно пшениці нинішнього року внаслідок низької врожайності цієї культури в провідних країнах-виробниках та загибелі посівів через різні форс-мажорні обставини.
В Україні під посівами цієї культури останні 10 років зайнято від 5 до 6,7 млн га (за винятком 2003 р. - 2,03 млн га), а середня врожайність коливалася за роками від 2 до 3,7 т/га (середня багаторічна - 2,72 т/га). Це при тому, що потенційна продуктивність сучасних сортів озимої м'якої пшениці сягає 8-12 т/га. Тобто потенційна продуктивність сортів реалізується менше ніж на 30%. Проте передові господарства, де застосовують інтенсивні технології, вирощують по 10 т/га і більше зерна пшениці.
Серед низки заходів, які застосовують за інтенсивних технологій, важлива роль належить високопродуктивним сортам, якості насіння, удобренню й захисту посівів від шкідливих організмів (шкідників, збудників хвороб і бур'янів). Але не приділяють належної уваги рівню стійкості сортів проти комплексу шкідників, сортовій системі захисту посівів. А серед сучасних високопродуктивних сортів є високостійкі проти окремих збудників хвороб та стійкі проти груп і комплексу шкідників. Якщо оцінку на стійкість проти основних збудників хвороб дано в характеристиці сорту під час його реєстрації, то на стійкість проти шкідників немає належної інформації.
Щоб зняти цю проблему, пропонуємо вашій увазі основні витяги з книги "Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб" /С. О.Трибель, М. В. Гетьман, О. О. Стригун [та ін.]. - К.: Колобіг, 2010. - 392 с., в якій викладено методики польового оцінювання стійкості сортів проти основних шкідників і збудників хвороб пшениці.
На жаль, у сучасних, доступних  широкому загалу, публікаціях немає інформації щодо рівня стійкості сортів озимої пшениці проти шкідників, є лише фрагментарні повідомлення про оцінки стійкості сортів проти окремих видів фітофагів.
Сорти озимої пшениці інтенсивного типу Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААНУ (МІП), Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ), Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства й сортовивчення НААНУ (СГІ) занесені до "Каталогу сортів рослин, придатних до поширення в Україні в 2010 р.", наведено їхні господарські характеристики та оцінки на стійкість проти екстремальних абіотичних чинників і комплексу хвороб. Розроблено систему маркерних ознак стійкості, за якими, на підставі біологічних особливостей комах і взаємодії у системі "рослина-живитель <=> фітофаг", оцінено на стійкість проти основних шкідників 41 сорт озимої м'якої пшениці. Для оцінювання використано типи стійкості: антиксеноз, антибіоз, толерантність і ухилення та їхні поєднання в сортах.
Значення окремих типів і механізмів стійкості, їхніх поєднань у сортах озимої м'якої пшениці в регулюванні кількості основних фітофагів і зменшенні потенційних втрат урожаю від ушкоджень різних органів рослин за помірного прояву стійкості в межах 5-7 балів наведено нижче.
Маркерні ознаки оцінювання стійкості сортів озимої м'якої пшениці проти основних шкідників наведено в табл. 1.
За цими маркерними ознаками було оцінено 41 сорт озимої м'якої пшениці (МІП, ІФРГ, СГІ), що вирізняються високою потенційною продуктивністю і якістю зерна, стійкістю проти стресових абіотичних чинників і стійкістю проти основних збудників хвороб (табл. 2).

 Виробничника, безперечно, найперше цікавлять сорти з високою потенційною продуктивністю. До сортів з потенційною продуктивністю зерна понад 11 т/га належать: Вдала (11,9 т/га), Господиня (11,6), Золотоколоса (11,7), Колумбія (12,1), Подолянка (11,3), Славна (11,4), Смуглянка (11,5), Фаворитка (12,4 т/га). Незначно поступаються показникам потенційної продуктивності сорти: Безмежна (10,7 т/га), Веснянка (10,3), Володарка (10,6), Знахідка одеська (10,6), Куяльник (10,8), Новокиївська (10,2), Переяславка (10,3), Скарбниця (10,2), Сонечко (10,2), Трипільська (10,7), Ятрань (10,8 т/га).
Усі ці сорти вирізняються доволі високим рівнем стійкості проти стресових абіотичних чинників, стійкістю проти основних збудників хвороб і небезпечних шкідників. За низьких значень цих показників ці сорти не змогли б забезпечити такі високі показники продуктивності навіть за високого рівня дотримання елементів інтенсивної технології.
Так, більшість із сортів, які наведено в табл. 2, вирізняються підвищеною стійкістю (6-7 балів) проти злакових мух. Така стійкість забезпечується антиксенозом і толерантністю, що дає змогу сформувати на посівах оптимальну густоту продуктивного стеблостою. Стійкість цих сортів проти личинок хлібних клопів і пшеничного трипса забезпечується антиксенозом, антибіозом, толерантністю та ухиленням. Проти стеблових хлібних пильщиків - антиксенозом та антибіозом і толерантністю. Ранньостиглість сортів забезпечує ухилення від пошкоджень шкідниками колосся (імаго клопів, хлібні жуки, хлібні жужелиці тощо).
Реалізація повнішої потенційної продуктивності сортів з різними комбінаціями поєднань типів стійкості можлива за: відповідних агрометеорологічних умов вегетаційного періоду, дотримання організаційно-господарських і агротехнічних заходів дотримання науково обгрунтованої структури посівних площ, сівозмін, систем удобрення й обробітку грунту, високоякісного насіння та його підготовки до висівання (калібрування, протруювання захисно-стимулюючими речовинами), строків сівби й норм висіву насіння.
Усі ці заходи забезпечують найвищий рівень толерантності рослин та ухилення уразливих фенофаз від пошкоджень фітофагами, ураження збудниками хвороб, що надзвичайно важливо на початкових етапах органогенезу рослин, їхньої перезимівлі та подальшого росту, розвитку й формування елементів продуктивності.

 Наголосимо, що рівень толерантності рослин значною мірою залежить від агрометеорологічних умов вегетаційного періоду та біологічних особливостей шкідників. Так, за високих температур (понад 25°С і вище) та низької зволоженості повітря (менше 60%) інтенсивність споживання корму збільшується втричі-вп'ятеро порівняно з температурами в межах 17...20°С й зволоженості повітря понад 70%. За таких умов рівень стійкості сортів проти шкідників знижується, а інтенсивність розмноження полівольтинних видів (попелиць, злакових мух тощо) підвищується, що потребуватиме здійснення захисних заходів. Тобто для стійких сортів, зокрема кожного сорту окремо, що має різні типи стійкості проти того чи іншого фітофага, має бути відповідний підхід до системи інтегрованого захисту, щоб убезпечити рослини від ушкодження на рівні чи більше ЕПШ.

С. Трибель,
 д-р с.-г. наук, професор
О. Стригун,
канд. с.-г. наук
М. Гетьман,
наук. співробітник
Т. Топчій,
наук. співробітник,
Інститут захисту рослин НААН України