Спецможливості
Технології

Стан клопа шкідливої черепашки на полях Київщини

07.06.2010
304
Стан клопа  шкідливої черепашки  на полях Київщини фото, ілюстрація

Для зернових культур найнебезпечнішими є хлібні клопи, зокрема, клоп шкідлива черепашка. Впродовж останніх років у Київській області cеред шкідливих хлібних клопів за видовим складом клоп черепашка становив 80-85%. Його виявляють на всіх зернових колосових культурах, але найбільшої шкоди він завдає пшениці, уражуючи стебла, колос і зерно. Це особливо небезпечно для якісних показників на насіннєвих посівах і для експорту продовольчого зерна.

Для зернових культур найнебезпечнішими є хлібні клопи, зокрема, клоп шкідлива черепашка. Впродовж останніх років у Київській області cеред шкідливих хлібних клопів за видовим складом клоп черепашка становив 80-85%. Його виявляють на всіх зернових колосових культурах, але найбільшої шкоди він завдає пшениці, уражуючи стебла, колос і зерно. Це особливо небезпечно для якісних показників на насіннєвих посівах і для експорту продовольчого зерна.

Шкодочинність зростає, коли збіжжя ушкоджене на ранніх фазах дозрівання. У цьому разі частина зерна всихає або воно стає плюсклим.
Економічна окупність від боротьби зі шкідником утричі-вп'ятеро більша за кошти, витрачені на хімічний захист проти клопа черепашки.
Цикл розвитку черепашки пов'язаний із розвитком хлібних злаків. Хлібні клопи виділяють характерний різкий відштовхуючий запах - продукт пахучих залоз, за яким його можна розпізнати. Навесні вони перелітають на посіви зернових культур, де відкладають яйця, розмножуються, харчуються, а восени після збирання хлібів відлітають у лісосмуги. Активний період життя клопів триває протягом трьох-чотирьох весняно-літніх місяців, а решту часу вони проводять у пасивному стані в місцях зимівлі. В них за рік розвивається лише одне покоління. Личинки розвиваються п'ять віків упродовж 20-45 днів на зернових культурах, починаючи з виходу рослин у трубку до завершення воскової стиглості зерна.
У період зимівлі черепашка перебуває в стані діапаузи, що дає їй змогу перезимувати з меншими енергетичними затратами. Встановлено, що жирове тіло зимуючого клопа витрачається повільно й дуже економно.
Після танення снігу, в квітні, коли сонце прогріває листкову підстилку до 15...18°С, клопи пробуджуються й виходять на поверхню в найтеплішу годину дня. З похолоданням вони знову ховаються в укриття, а за температури понад 20°С вони здійснюють невеликі перельоти. Із настанням сталого потепління, коли середньодобова температура повітря перевищує 12°С, а максимальна температура вдень піднімається до 20...23°С, починаються перельоти шкідника. На поля спершу прилітають самці, а до кінця перельоту співвідношення самців і самок вирівнюється. За цією ознакою можна судити про завершення заселення посівів черепашкою.
У теплу пору дня клопи активно живляться, це потрібно їм для розвитку статевих продуктів. Проколюючи молоді стебла злаків біля основи, вони висмоктують соки з колосу, через що стебла затримуються в рості, центральний лист жовтіє й всихає. Про уколи на стеблах свідчить білуватий конус, за ним у рослину клоп уводить слину, що містить амілазу - фермент, який розщеплює вуглеводи.
Пошкоджуються рослини протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від молодих стебел до повної стиглості зерна. На підставі цих даних пошкодження рослин визначають за чотирма характерними ознаками:
1) загибель центрального листка в молодих стебел;
2) білоколосість - повна чи часткова;
3) деформація остюків;
4) плюсклість зерна.
Перші яйця самка відкладає через 7-15 днів після масового перельоту на посіви. Яйця вона розкладає двома правильними рядами по сім штук. Яйцекладка триває 30-50 днів залежно від метеоумов.
Основну масу яєць самки відкладають наприкінці травня - в першій половині червня. Плодючість самок становить 146-260 яєць.
Найшкідливіші личинки клопів четвертого-п'ятого віків: у цей період починається формування дорослого клопа й відбувається інтенсивне живлення. За добу личинки додають у вазі 8-12 мг, а до кінця розвитку перед линькою набирають 80-110 міліграмів.
У найспекотнішу пору (липень), коли максимальна температура піднімається до 30...35, а середньодобова - до 23...25°С, черепашки перелітають на тимчасові лігвища в лісосмуги та узлісся, де можуть перебувати до жовтня, а після листопаду перелітають у лісові підстилки, де готуються до перезимівлі.
За 20-градусного морозу, в лісі, під 30-35-сантиметровим шаром розпушеного снігу, температура в підстилці сягає близько 3°С. Такі умови забезпечують найкращу перезимівлю й підвищують інтенсивність розмноження клопа. Несприятливі погодні умови перезимівлі (сніговий шар тонкий) зумовлюють масову загибель клопа на 50-60, а інколи й на 80-90%. Навесні, за частих дощів і холодної погоди, затримується харчування та знижується інтенсивність відкладання яєць. За низьких температур затримується й розвиток личинок, і до початку збирання врожаю вони не встигають розвинутися повністю, перебуваючи в четвертому-п'ятому віках. А спекотна погода в період жнив спричиняє передчасний відліт клопів на літні лігвища.
Чисельність клопів, що пішли на зимівлю, становила в середньому по області 0,9 екз./м2 проти 1,1 екз./м2 восени попереднього року. Стан клопів, які пішли на зимівлю, добрий, личинки встигли дохарчуватися, окрилитися й набрати масу тіла в середньому 125 мг, чого достатньо для благополучної перезимівлі. Проте за умов холодної й малосніжної зими відсоток загибелі може бути високим.
Уточнені дані перезимівлі засвідчили, що чисельність живих імаго становить 0,6, максимально - 3 екз./м2. Районні спеціалісти державної інспекції Київської області встановили, що взимку 2010 року загинуло 30% клопів, переважно від хвороб і несприятливих умов. Масовий виліт клопів із місць зимівлі (лісосмуг, узлісь) очікується після стійкого переходу середньодобової температури повітря через плюс 12°С, а заселення посівів озимих культур -у I-III декадах травня.
У фазі наливання зерна кількість клопів у середньому по області становила 0,6 екз./м2, максимум - 2 екз./м2. На площах зернових, де чисельність клопів перевищувала порогову, проводили хімічні обробки, біологічна ефективність яких становила 87%. Усього проти хлібних клопів в області торік проведено стільки ж хімічних обробок, як і попереднього року. В період повної стиглості зерна дорослих клопів налічували 76, а личинок - 24%. Пошкоджених зерен було 0,5-2 відсотки.
Стан клопів, що пішли на зимівлю 2009 року, був добрий, личинки встигли дохарчуватися, окрилитися й набрати масу тіла, яка є достатньою для благополучної перезимівлі. Хлібні клопи на зимівлю зосередилися в розріджених лісосмугах, лісах. Спостерігається тенденція до поступового зменшення популяції шкідника. Але в південних і деяких східних районах області кількість шкідника більша за середньообласну й становить 1,9-4 екз. на квадратний метр.
Хімічні заходи проти личинок доцільно проводити за суми ефективних температур 240...280°С, коли личинки ІІІ віку становлять 15-30% популяції. Хімічні заходи проти клопів обмежують, якщо заселеність клопів паразитами вища 50% або щільність личинок та імаго не більше 2 екз./м2. Ранні й стислі строки збирання врожаю погіршують кормову базу хлібних клопів і стримують розвиток популяції.
За наявності у фазі молочної стиглості пшениці 19 личинок на 1 м2 було пошкоджено 18% зерен, а врожай знизився на 2,2 ц/га. За чисельності перезимувалих клопів 1-3 екз./м2 посіву і їхніх личинок 18-42 екз./м2 втрати врожаю становлять 1,3 до 3,7 ц на гектарі.
Істотно погіршує якість зерна клоп черепашка. Ураження дорослими особинами цього шкідника в період воскової, а також повної стиглості озимої пшениці призводить до відчутного погіршення хлібопекарських властивостей збіжжя. Високій активності клопа сприяє спекотна суха погода в передзбиральний і збиральний періоди. Шкідлива черепашка, проколюючи своїм довгим хоботком оболонку збіжжя, вводить у центр зернівки біля зародка секрет слинних залоз, що містить сильні ферменти.
При цьому в місці укусу утворюється біла пляма з чорною цяткою. Якщо натиснути на ендосперм, то він на місці ураження легко кришиться.
Головна шкодочинність клопа полягає в тому, що пошкодження зерна уколом у зародок або біля нього призводить до повної втрати схожості.
Введені ферменти залишаються всередині зерна й надовго зберігають активність. Після помелу, поки борошно залишається сухим, ферментивна дія або не проявляється, або вона незначна, залежно від вологості та умов навколишнього середовища.
Коли з борошна починають замішувати тісто, то ферменти активізуються, й відбувається бурхливий процес розщеплення білкових молекул, унаслідок чого клейковина втрачає свої пружні властивості, стає липкою, витягується, набуває сірого кольору (перетворюється на крохмаль). Таке тісто погано сходить, хліб виходить низьким. Якщо в урожаї від 0,5 до 10% збіжжя (залежно від сорту й технології вирощування) пошкоджено шкідливою черепашкою, то борошно не придатне для випікання хліба.
На площах зернових культур, де кількість клопів перевищувала порогову, здійснювали хімічні обробки, біологічна ефективність яких становила 82-87%. Усього торік проти хлібних клопів в області проведено хімічні обробки на площі 26,4 тис. га, що майже на рівні позаминулого року.
Протягом останніх років найбільшу чисельність зимуючих хлібних клопів спостерігали в південних і центральних районах, де у вогнищах було по 2,8-4,8 екз./м2. За теплого сухого літа можливе утворення вогнищ із небезпечною кількістю клопів. Прогнозовані обсяги хімічних обробок на 2010 рік становлять близько 20 тис. гектарів.

В. Бобовський,
начальник державної інспекції захисту рослин Київської області,
К. Банникова,
начальнік відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики

Advertisement

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0