Жито як покривна культура: користь не тільки для ґрунту

 

Жито — найбільш зимостійкий з усіх зернових культур, витримуючи температури до -34 °С після того, як воно добре вкоренилося. Воно може рости при температурі до -1°С. Зерно жита здатне проростати при температурі ґрунту 1...2 °С, а сходи з’являються при температурі 6...12 °С.  До перших легких заморозків, озиме жито здатне наростити достатній ріст, щоб забезпечити певний захист ґрунту від ерозії протягом зими. Жито стійке до фузаріозу, слабо уражується кореневими гнилями. 

Культура стійка до бур’янів завдяки хімічним речовинам, що пригнічують розвиток інших рослин (алелопатія). Ці алелопатичні ефекти, разом зі здатністю жита пригнічувати інші рослини, що ростуть у прохолодну погоду, роблять його ідеальною культурою для боротьби з бур’янами. Проте варто зазначити, що саме з цієї причини, американські науковці не радять сіяти кукурудзу безпосередньо після знищення посівів жита, адже алелопатичні сполуки, які містяться в рослині, можуть пригнічувати проростання кукурудзи, а також дрібнонасіннєвих овочевих культур, якщо їх висаджувати незабаром після внесення залишків сидерату. Крім того, наступна культура може недоотримати необхідну кількість азоту. До прикладу, кукурудза, висаджена безпосередньо в зелене жито, часто може мати жовтий, низькорослий вигляд при появі сходів. Вважається, що азот може бути зв’язаний у покривній культурі жита і не бути доступним до тих пір, поки жито не почне мінералізуватися назад у ґрунт. Зазвичай, прибирати посіви жита потрібно за 14 днів до запланованої дати посіву іншої культури. 

 

Жито росте на добре дренованих суглинкових ґрунтах, але воно толерантне як до важких глинистих, так і до посушливих піщаних ґрунтів. Жито витримує посуху краще, ніж інші зернові культури, частково завдяки своїй потужній кореневій системі. Воно найкраще росте при достатній кількості вологи, але надмірна кількість опадів може пригнічувати подальшу вегетацію рослини. Оптимальний рівень рН ґрунту - 5,0-7,0, але допускається рН в діапазоні 4,5-8,0.

Жито краще інших культур поглинає фосфор із важкорозчин­них сполук ґрунту. По засвоєнню із ґрунту калію дещо поступається тільки вівсу. Культура часто реагує на помірне внесення азотних добрив, але якщо воно вирощується після кукурудзи та інших культур, які були добре удобрені азотом, воно рідко потребує додаткового внесення добрив. Жито має добру здатність засвоювати залишковий азот, коли воно йде після інших культур, і його зазвичай вирощують саме з цією метою. Це зменшує ймовірність вимивання нітратів у ґрунтові води і дозволяє заощаджувати азотні добрива, що економить кошти.

Озиме жито не тільки розбудовує ґрунт, але й зберігає його. Якщо господарстро має поля на схилах, глибоке волокнисте коріння жита допомагає закріпити ґрунт, запобігаючи ерозії та вимиванню поживних речовин.

 

Озиме жито також можна вирощувати в суміші з бобовими культурами, такими як вика волохата та/або конюшина багряна. Протягом осені та зими жито захищає ґрунт, поглинає азот і виступає в ролі культури-годувальниці для бобових. Навесні жито забезпечує структурну підтримку витких бобових культур. Відносно високий вміст азоту в бобових знижує загальне співвідношення C:N у сумішах жито/бобові та збільшує кількість азоту, доступного для наступної культури.

 

При вирощуванні суміші озимого жита з бобовими норма висіву озимого жита повинна бути зменшена щоб забезпечити простір для росту бобових. Суміш слід висівати за кілька тижнів до типової дати перших осінніх заморозків, щоб дати бобовим достатньо часу для належного укорінення, щоб вони могли пережити зиму.

Суміш вики волохатої з житом може дати багато біомаси, яка може покращити якість ґрунту, одночасно забезпечуючи значну кількість азоту для наступної культури. Якщо наступної весни потрібне якісне посівне ложе, можна змішати вику волохату з вівсом, який вимерзає взимку в північних регіонах, оскільки в цьому випадку буде менше рослинних решток, ніж у випадку зі зрілими стеблами жита.

 

Оскільки жито залишає багато залишків на поверхні ґрунту, ця культура добре підходить для нульового обробітку. Скошування або використання гербіциду, є двома поширеними методами знищення жита на посівах без обробітку ґрунту. Щоб знищити жито скошуванням, це слід робити під час цвітіння. Жито може стати дуже якісною мульчею, якщо його скосити до того, як на ньому з’явиться життєздатне зерно.  

 Проте слід пам’ятати, погані сходи жита можуть бути гіршим варіантом за відсутність мульчі з точки зору боротьби з бур’янами. Тому щоб ефективно застосовувати жито в технології нульового обробітку важливо спочатку виростити дуже хороший посів культури, перш ніж знищувати його.

 

Проте варто враховувати кілька нюансів при вирощуванні жита як покривної культури. Зазвичай, прибирати посіви жита потрібно за 14 днів до запланованої дати посіву іншої культури, особливо це стосується кукурудзи та сої. 

Отже, жито для нульового обробітку може бути ефективним способом уникнути ерозії та допомогти у боротьбі з бур’янами. Щоб прибрати жито скошуванням, це слід робити під час цвітіння культури. Якщо скосити раніше, жито може відростати. Наразі набуває популярності коткування замість скошування як ефективний спосіб прибирання озимого жита.