Спецможливості
Технології

Ріпак: пероноспороз, прихованохоботники та мікродобрива

08.02.2010
1582
Ріпак: пероноспороз, прихованохоботники  та мікродобрива фото, ілюстрація

Пероноспороз, борошниста роса, прихованохоботники та забезпечення рослин мікроелементами - проблеми, здається, абсолютно різні й пов'язані хіба що культурою ріпаку, але це не зовсім так. Зв'язок між ними є, а отже, й проблеми можна вирішувати комплексно.

Пероноспороз, борошниста роса, прихованохоботники та забезпечення рослин мікроелементами - проблеми, здається, абсолютно різні й пов'язані хіба що культурою ріпаку, але це не зовсім так. Зв'язок між ними є, а отже, й проблеми можна вирішувати комплексно.

Пероноспороз і борошниста роса
Спершу про хвороби. Несправжня борошниста роса, або пероноспороз і борошниста роса ріпаку, за другим томом відомого видання "Хвороби сільськогосподарських культур" (1990) під редакцією В. Пересипкіна, являють собою таке.
Пероноспороз спричинює гриб Peronospora brassicae Gaeum. Найчастіше він проявляється в районах із належним зволоженням, восени та навесні на листках, стеблах і стручках як озимих, так і ярих сортів. При цьому на листках з верхнього боку проявляються жовтуваті плями неправильної форми, а з нижнього - світло-фіолетовий наліт. Уражені листки всихають та опадають. На стеблі й стручках утворюється світло-фіолетовий наліт. На озимому ріпаку перші ознаки захворювання на листках проявляються на восьму-десяту добу після появи сходів. Перед зимівлею у рослин часто уражуються розеткові листки. Такі екземпляри найчастіше взимку-навесні випадають. Навесні в рослин, що перезимували, хвороба проявляється на молодих листках. На ярому ріпаку захворювання проявляється найчастіше на початку бутонізації рослин.
Зимує збудник захворювання в рослинних рештках у вигляді ооспор, які навесні є первинним джерелом ураження ріпаку. Гриб може зимувати й на живих рослинах озимого ріпаку у вигляді грибниці. Навесні на ній формуються конідієносці з конідіями, які інфікують рослини. Збудник може зберігатися у вигляді грибниці і в оболонці насіння. За інтенсивного розвитку хвороби втрати зеленої маси ріпаку можуть сягати 15-25%, а насіння - 10-15 відсотків.
Борошнисту росу ріпаку спричинює сумчастий гриб Erysiphe communis Gver. f. brassicae Hammare, який проявляється у вигляді щільного білого нальоту на листках, стеблах, а іноді й на стручках. Уражене листя жовтіє та засихає, на нальоті утворюються дрібні чорні клейстотеції. Зберігається гриб на рослинних рештках саме у вигляді клейстотеціїв, з яких навесні поширюються сумки з сумкоспорами, що й спричиняє нове ураження рослин. Борошниста роса ріпаку не спричинzє великих втрат урожаю, але за певних умов її роль зростає. Так, інтенсивність ураження ріпаку борошнистою росою посилюється за умови лужної реакції грунтового розчину. Це пояснюється тим, що за високих значень рН грунту рослини починають менше засвоювати марганець, вміст якого в листках прямо пропорційно корелює з інтенсивністю розвитку борошнистої роси. Зарадити цьому можна, застосовуючи мікродобрива, у складі яких є цей елемент, наприклад, Альфа Гроу-олійні, в.р., окрім інших елементів, містить і Mn - 0,5%. Але детально про це нижче.
Щодо пероноспорозу та борошнистої роси, то традиційна система захисних заходів передбачає боротьбу з бур'янами родини капустяних, що є резерваторами інфекції, просторову ізоляцію між посівами озимого та ярого ріпаків (не менше 1 км) і хімічний захист. Однак останнім часом доведено велике значення у підвищенні стійкості рослин проти захворювань, зокрема й ріпаку, мікродобрив, які обов'язково повинні мати в комплексі мікроелементів марганець.
Асортимент фунгіцидних протруйників охоплює сім фунгіцидів. Серед них є дві пари аналогів: на основі композиції карбоксилу з тирамом (Віта-класик, 40% в.с.к., Вітавакс 200, 75% з.п., - ефективні проти збудників пероноспорозу) й діючої речовини карбендазим (Феразим 500 SС, 50% к.с., Форсаж 500 SС, 50% к.с.). Решта три препарати представлені такими діючими речовинами: іпродіон (Ровраль Фло, 25,5% к.с.), N(диосотіолат 3-іл) дитіокарбамат калію (Сульфокарбатіон, 90-95% з.п.) та суміш флудіоксанілу з металаксилом-М (Максим XL 035 FS, 5% т.к.с.) (металаксил-М справляє вибіркову фунгіцидну дію проти хвороб, викликаних пероноспоровими грибами, він сумісний з пестицидами, що мають нейтральну реакцію).
Щодо борошнисторосяних грибів, то по вегетації використовують сірковмісні препарати, які можна застосовувати разом з іншими інсектицидами та фунгіцидами, за винятком олійних, а також препарати на основі діючих речовин - похідних бензимідазолу (беноміл), сульфонової кислоти (дихлорфлуанід), морфолінів (тридеморф, фенпропіморф), триазолів (ципроконазол, триадимефон, флутриафол, пропіконазол, тебуконазол), імідазолів (прохлораз).
 Прихованохоботники: капустяний галовий прихованохоботник (Ceutorhynchus pleurostigma); хрестоцвітий, або чорний капустяний, прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis); великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi); ріпаковий, або насіннєвий, прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis).
Капустяний галовий прихованохоботник. Жуки живляться на листках, черешках і стеблах хрестоцвітих. Яйця самки відкладають у ямки, які вигризають на кореневій шийці та у верхній частині молодих рослин. Живлення личинок спричиняє розростання тканин кореневої шийки у вигляді галів. Унаслідок пошкоджень та утворення галів пригнічуються ріст і розвиток рослин.
Ріпаковий, або насіннєвий, прихованохоботник. Жуки зимують у грунті та під рослинними рештками в місцях, де вони перебували наприкінці літа та восени. Виходять у квітні, коли температура повітря встановлюється на рівні 7...8°С. Жуки вигризають у стеблах, бутонах та інших органах хрестоцвітих рослин невеликі заглибини. У другій половині травня в Лісостепу жуки відкладають яйця всередину молодих стручків через прогризені отвори. Яйцекладка триває до кінця червня. Личинки виходять через сім-десять діб і живляться насінням усередині стручка. Розвиток личинки триває 30 діб. До кінця липня личинки закінчують живлення, прогризають стручок і падають на грунт, де на глибині 2-4 см облаштовують грунтову комірку, в якій і заляльковуються. Жуки нового покоління, що виходять із лялечок, живляться на хрестоцвітих бур'янах до настання холодів, після чого ховаються на зимівлю в грунт або під рослинними рештками.

Як розв'язати проблему за допомогою "хімії"
Щодо цільових об'єктів на ріпаку, то тут спостерігається тенденція до реєстрації препаратів торгових марок проти таких шкідників, як блішки хрестоцвіті, квіткоїд ріпаковий, попелиця капустяна, ріпаковий пильщик, зерноїд ріпаковий, ріпаковий трач, муха динна, міль капустяна, совка, прихованохоботники стебловий і насіннєвий, клоп хрестоцвітий, білани капустяний (а також інші види) та листоїд капустяний. Кількість препаратів, зареєстрованих проти того чи іншого об'єкта, віддзеркалює певною мірою їхню проблемність для практиків. Ось перша шістка основних: квіткоїд ріпаковий (19 торгових марок), блішки хрестоцвіті (12), капустяна попелиця (7), клоп хрестоцвітий (7), ріпаковий пильщик (6), білани (6) та прихованохоботники (3).
Однак ця "піраміда" буде правильною, якщо ми й надалі вважатимемо проблему розтріскування стручків ріпаку суто фізіологічною. Але нещодавно "Пропозиція" (№8, 2009) вже висвітлювала й інші погляди, зокрема в статтях "Розтріскування ріпаку: прихованохоботники чи мороз?" професора В. Лихочвора та "Чорний стебловий капустяний прихованохоботник. Поодиноке явище чи тенденція до поширення?" німецького вченого, доктора Франка Бургхаузе. У статтях, як це видно з назв, явище розтріскування автори пояснюють переважно як результат шкодочинності прихованохоботників. Причому, наприклад, В. Лихочвор наводить втрати від цієї групи комах - 55% (для порівняння: ріпаковий квіткоїд, за підрахунками того самого автора, "винен" нам 20% урожаю ріпаку).
Щоб вибрати препарати для регулювання чисельності прихованохоботників, проаналізуємо асортимент препаратів - усього їх для обробки посівів по вегетації 22. Якщо аналізувати діючі речовини, то на перших місцях будуть альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин і дельтаметрин (по три препарати в кожній). Ацетаміприд представлений у двох препаратах: Альфа-Аміприд, 20% р.п., і Моспілан, 20% р.п. Такі діючі речовини, як імідаклоприд (Альфазол, 20% в.р.к.), бета-цифлутрин (Бульдок, 2,5% к.е.), фозалон (Золон 35, 35% к.е.), есфенвалерат (Сумі-альфа, 5% к.е.), зета-циперметрин (Ф'юрі, 10% в.е.), малатіон (Фуфанон 570, 57% к.е.), представлені по одному продукту. На основі тіаклоприду зареєстровано два препарати (Каліпсо 480 SC, 48% к.с., і Біскайя 240 OD, 24% о.д.). Група препаратів на основі суміші "хлорпірифос + циперметрин" представлена трьома торговими марками (Шаман, 55% к.е., - зареєстрований не тільки проти біланів, хрестоцвітих блішок, квіткоїда ріпакового, хрестоцвітого клопа, а й проти такої групи вкрай небезпечних шкідників, як листогризучі совки; Нурел Д, 55% к.е., - проти прихованохоботників; Суперкіл 440, 44% к.е., - проти хрестоцвітих блішок, ріпакових квіткоїда й трача). Кажучи про інсектициди, не можна обійти увагою і єдиний біопрепарат, рекомендований на ріпаку проти комплексу шкідників сходів. Це Бактофіл марки Б10 (норма витрати - 1-1,5 л/га, одноразово).
Як бачимо, з усього цього різноманіття препаратів, діючих речовин і цільових об'єктів проти прихованохоботників рекомендовано лише чотири препарати.
За даними В. Лихочвора (2009), боротьбу проти хрестоцвітого прихованохоботника слід поєднувати з обробками проти хрестоцвітих блішок, оскільки він з'являється першим з-поміж прихованохоботників (за температури 4...6°С). Щодо великого ріпакового прихованохоботника, а він з'являється другим з цієї групи шкідників, то обробки слід проводити навесні ще до появи ріпакового квіткоїда (за температури вище 6°С). Обприскування проти капустяного стеблового прихованохоботника поєднують у часі з регулюванням кількості квіткоїда. Захисні заходи на ріпаку для запобігання пошкодженням ріпаковим, або насіннєвим, прихованохоботникам потрібно проводити у фазі опадання пелюсток і початку формування стручків.
Елементарний аналіз свідчить, що проти хрестоцвітого прихованохоботника слід застосовувати Альфа-Аміприд, 20% р.п. (його рекомендовано і проти блішок): проти великого ріпакового - Альфа-Аміприд, 20% р.п.; Нурел Д, 55% к.е., Каліпсо 480 SC, 48% к.с., або Моспілан, 20% р.п., проти капустяного стеблового - Альфа-Аміприд, 20% р.п., Каліпсо 480 SC, 48% к.с., або Моспілан, 20% р.п. (рекомендовано й проти ріпакового квіткоїда).
Стручковий прихованохоботник. Проти цих комах обробку слід проводити практично під час цвітіння (пелюстки ніколи не опадають одночасно). Отже, препарат має бути дуже селективним і "не чіпати" бджіл, ентомофагів. Таких препаратів не так уже й багато. До того ж, зупиняючись на конкретному продукті, бажано взяти до уваги й те, що обраний препарат має знімати й проблему ріпакового квіткоїда.
Зауважимо ще й таке: обираючи препарат для ліквідації перших двох видів прихованохоботників, треба проаналізувати й ефект від дії протруйника (перелік їх подано у відповідній таблиці). Адже більшість їх позиціонуються як препарати для розв'язання проблеми не лише грунтових шкідників, а й шкідників сходів, зокрема й хрестоцвітих блішок. Тому, намагаючись одним махом вирішити дві проблеми та орієнтуючись, наприклад, за тими самими блішками, "очікуючи" їх, можна елементарно "прогавити" прихованохоботника.
Для регуляції чисельності хрестоцвітих блішок і ріпакового квіткоїда можна використовувати й інші рекомендовані препарати, поєднуючи їх, за можливості, в сумішах з препаратами, рекомендованими проти прихованохоботників. Це хоча й можливий, але витратніший варіант. І все ж ми вважаємо за потрібне назвати тут й інші препарати.
Інсектицидні протруйники на ріпаку представлено такими основними діючими речовинами: імідаклоприд, фіпроніл, тіаметоксам, клотіанідин і карбофуран (окремо та в композиціях).

Мікродобрива й стимулятори
Розглядаючи пероноспороз і борошнисту росу ріпаку, ми відзначали роль насіння у зберіганні інфекції. Відокремити уражене насіння ріпаку від здорового практично неможливо, а протруйники, пригнічуючи збудників захворювань, певним чином пригнічують і насіння. Тож не слід забувати про заходи, що сприяють стимуляції насіння, підвищують його життєздатність і стійкість, а крім того, мають і фунгіцидні властивості. Тут можна застосувати стимулятори на основі органічних сполук металів: Fe - активізує фотосинтез і дихання, відновлення нітратів, біологічну азотфіксацію, Co - стимулює цикл Кребса, дихання, енергетичний обмін та азотфіксацію, Mg - утворення хлорофілу, активізація фотосинтезу, прискорення фотосинтезу, Mn - відповідає за ріст і поділ клітин, інтенсифікує процеси фотосинтезу, Cu - підвищує енергію проростання, активізує ріст, бере участь у фіксації азоту, Mo - відповідає за нагромадження азоту, синтез білків, підвищує посухостійкість і холодостійкість рослин. Прикладом такого препарату може бути Альфа-Нано-Гро, в.р.к., який рекомендовано в нормі 0,09 л/10 л води на 1 т насіння. Важливо, що цей самий препарат можна використовувати для стимуляції рослин і по вегетації у нормі 0,015-0,030 л/га, що дає змогу мінімально звузити потрібний "арсенал" сільгосппідприємства, яке спеціалізується на вирощуванні ріпаку.
Препарати на основі органічних сполук металів є біологічно активними, оскільки саме у вигляді таких комплексних сполук рослини засвоюють мікроелементи. Ці сполуки так наближені до органічних, що їх засвоєння рослинами ріпаку та озимої пшениці підвищується до 98%. Вони беруть участь у синтезі АТФ в рослинних клітинах, що збільшує енергію проростання та схожість насіння на 8-10%. У разі їхнього використання, завдяки кращому засвоєнню, істотно зменшується антропогенне навантаження на агроценоз - у 40-50 разів. Ці речовини стимулюють розвиток мікрофлори в грунті, слугуючи тим самим вектором між урожайністю та активністю грунтової мікрофлори.
Обробка насіння "мікроелементними" препаратами має такі переваги:збільшує енергію проростання, польову схожість, оскільки хелати мікроелементів активізують основні процеси проростання насіння - підвищують його життєздатність і ріст кореневої системи після проростання (збільшення кореневої системи втричі-вп'ятеро, що, своєю чергою, збільшує площу живлення);
n забезпечує найкращі умови мікроелементного живлення рослин на початковому етапі росту;
n дає змогу рослинам, що проросли, повніше використовувати з грунту макроелементи (калій, азот, фосфор, сірку);
n збільшує стійкість проти хвороб та несприятливих погодних умов;
n дає можливість зменшити норму протруйників на 20-30% завдяки фунгіцидним властивостям органічних сполук металів і забезпечує підвищення врожайності до 30 відсотків.
Крім того, на ріпаку застосовують і препарати на основі хелатів металів. Причому, за результатами досліджень спеціалістів, внесення таких препаратів під час вегетації рослин приблизно в 40 разів ефективніше за передпосівну обробку насіння цими самими препаратами. Прикладом може бути такий продукт, як Альфа Гроу-олійні, в.р. (N-10% + мікроелементи MgO - 3,5%, SO3 - 1,6%, Na2O - 1,35%, B - 0,5%, Cu - 0,1%, Fe - 0,5%, Mn - 0,5%, Mo - 0,005%, Zn - 0,6%, Ti - 0,03%), що рекомендований для внесення в нормі 2-3 л/га. Взагалі ефект підвищення дії мікродобрив у разі застосування їх по вегетації, порівняно з обробкою насіння, - доволі відомий виробничникам, його часто застосовують у технологіях вирощування різних сільгоспкультур, у тому числі й на ріпаку.

Як це все поєднується?
Нагадаємо основні моменти порушених проблем.
1. Збудник пероноспорозу може зберігатися у вигляді грибниці в оболонці насіння.
2. Інтенсивність ураження ріпаку борошнистою росою посилюється за умови лужної реакції грунтового розчину. Це пояснюється тим, що за високих значень рН грунту рослини починають менше засвоювати марганець, вміст якого в листках прямо пропорційно корелює з інтенсивністю розвитку борошнистої роси.
3. Для захисту від хвороб використовують фунгіцидні протруйники, які поєднують з інсектицидними.
4. Для оптимізації захисту ріпаку від шкідників сходів і прихованохоботників та уточнення терміну обробки слід проаналізувати дію інсектицидного протруйника.
5. Мікродобрива збільшують енергію проростання, польову схожість, оскільки мікроелементи активізують основні процеси проростання насіння - підвищують його життєздатність і ріст кореневої системи після проростання, а також дають можливість зменшити на 20-30% норму використання протруйників завдяки фунгіцидним властивостям.
6. Мікродобрива, в яких є сполуки марганцю, зменшують інтенсивність розвитку борошнистої роси.
7. Мікродобрива, використані по вегетації, підсилюють стійкість рослин проти захворювань і шкідників.
Усе це на практиці зав'язується у доволі важливий "вузол":
n обробка насіння ріпаку сумішшю протруйників із фунгіцидною та інсектицидною дією: фунгіцидні вирішують проблему пероноспорозу, а інсектицидні - грунтових шкідників і шкідників сходів;
n обробка насіння ріпаку мікродобривами зменшує витрату фунгіцидних протруйників, а тими, що містять сполуки марганцю, - знижує інтенсивність ураження ріпаку борошнистою росою;
n щоб правильно визначити строк хімічної обробки проти прихованохоботників, потрібно проаналізувати ефективність інсектицидного протруйника проти шкідників сходів.

А. Фокін,
кандидат біологічних наук

Інтерв'ю
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0