Укр
Технології
Пшениця озима в Україні: сій вчасно — будеш господар класний!
22.08.2024
653
За допомогою строків сівби, як одного із технологічних факторів можна змінювати умови проростання насіння та появи сходів, що надалі матиме вплив на їхню одночасність та однорідність, а також на рівномірність розвитку рослин та якість зерна.
У різних екологічних зонах України строки сівби пшениці озимої коливаються у межах: кінець серпня – вересень – початок жовтня. Проте глобальне потепління і пов’язана з цим часта повторюваність посух в осінній і весняно-літній періоди, а також подовження терміну осінньої вегетації пшениці озимої, суворі зими, що супроводжуються відлигами, а нерідко й опадами із потеплінням та відновленням вегетації декілька разів за зиму, зумовлюють необхідність проведення наукових досліджень щодо уточнення строків сівби та їхнього впливу на врожайність з урахуванням гідротермічних умов року та реакції на них сортів-інновацій з інтенсивним стартовим ростом. Зміщення останніми роками строків сівби в бік пізніших пов’язано також із великим насиченням сівозмін нетрадиційними попередниками (стерньові, кукурудза на зерно, соняшник, соя). До того ж під впливом природних і антропогенних факторів значно погіршилася фітосанітарна ситуація на полях.
Враховуючи це, ми вирішили провести аналіз літературних джерел та багаторічних експериментальних даних, отриманих у Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН України.
Велика увага до строків сівби пояснюється тим, що їхні відхилення від оптимальних ведуть до значних втрат урожаю і зменшення валових зборів зерна. Розрахунок оптимальних строків сівби і оцінка їхньої економічної ефективності, показали, що господарства України через несвоєчасну сівбу щорічно втрачають до 12 % урожаю пшениці озимої.
Cтроки сівби пшениці озимої зумовлюють нерівномірне формування і неоднаковий розвиток кореневої системи, що має безпосередній вплив на зимостійкість культури. Так, пшениця висіяна в пізні строки (в жовтні) з поверхневою кореневою системою на глибині 10–15 см має слабку зимостійкість. Найвищу зимостійкість мають рослини із посередньо розвиненою кореневою системою, розміщеною у шарах ґрунту, що піддаються промерзанню на глибині 40–50 см.
Спостереженнями в Миронівському інституті імені В.М. Ремесла НААН України встановлено, що молоді за віком рослини пізнього строку сівби протягом зимового періоду перебувають у стані глибшого спокою і характеризуються вищою морозостійкістю, аніж перерослий посів раннього строку висіву. Це пояснюється тим, що рослини входять у зиму слаборозвиненими і нерозкущеними, у них не встигає сформуватися вузол кущіння і вторинна коренева система. Вони нестійкі проти несприятливих умов зимівлі, часто випадають у період весняної вегетації, внаслідок чого знижується врожай.
Рослини пшениці озимої пізнього строку сівби з осені не забезпечуються світловою енергією, необхідною для досягнення фази, у якій вони здатні перейти до диференціації конуса наростання. Тому пшениця озима на цих посівах у весняний період повинна витрачати свій ресурс на продовження росту, щоб досягти фази початку формування колоса, витрачає на це цінні пластичні речовини і лише після цього розпочинає формування конуса наростання. При цьому рослини втрачають цінний для вегетації час — температура стає вищою, ґрунт сухішим, а освітлення інтенсивнішим. Відповідно, колос закладається менший, а значить — і врожай нижчий. Іноді такі посіви доводиться підсівати або повністю пересівати. У зв’язку з цим величина врожаю на пізніх посівах залежить здебільшого від часу відновлення весняної вегетації і погодних умов у цей та весняно-літній періоди розвитку.
В.М. Ремесло, спираючись на дані досліджень щодо термінів сівби пшениці озимої сорту Миронівська 808 по попереднику горох, зазначав, що в лісостеповій зоні України найвищий урожай отримано за сівби від 5 до 15 вересня — 41,0–38,8 ц/га. Під час дослідження впливу строків сівби, що проводились упродовж 1967–1972 років, отримали найвищий урожай (47,7 і 44,4 ц/га) сорту Миронівська Ювілейна за сівби 10 і 15 вересня, відповідно. За сівби 20 серпня і 5 жовтня урожайність становила 35,7 і 32,9 ц/га. А 1972 року, за висіву культури після кукурудзи на силос, найвищий урожай пшениці озимої (Миронівська 808, Миронівська Ювілейна та Іллічівка) одержали за сівби 1 вересня 50,6 ц/га; 51,3 ц/га; 52,3 ц/га, відповідно. Висівання озимої пшениці у пізні строки (25 вересня) показало зниження урожаю, відповідно на 8,1 ц/га; 11,3 ц/га; 13 ц/га.
В. Тищенко, Ю. Палій повідомляють, що в результаті проведених 10-річних досліджень встановили: зимостійкість пшениці озимої визначається двома чинниками — рівнем фотоперіодичної чутливості сорту і тривалістю періоду яровизації.
Відмічено доволі різну реакцію різних генотипів на строки сівби, що обумовлено неоднаковою чутливістю рослин культури до фотоперіоду. Так, сорти першої групи, що забезпечують високу врожайність за двох строків сівби, можна віднести до сортів, чутливих до фотоперіоду. За ранніх строків висіву вони не переростають.
Визнаний метр агротехнологій Дітер Шпаар вказував, що вибір строків сівби у господарствах, як правило, є компромісом між усіма факторами. Найкращим строком сівби є період, коли середньодобова температура повітря становить 14…17 °С. За пізніх строків сівби рослини до початку зими не встигають розвинути міцну кореневу систему й оптимальну надземну масу, накопичити необхідну кількість запасних речовин і пройти загартовування. Вони характеризуються зниженою стійкістю до несприятливих умов зимівлі, часто зріджуються і гинуть. За пізніх термінів висіву зернівки озимої пшениці зимують у ґрунті в пророслому стані і дають сходи лише навесні, вони дуже слабкі й кволі, сильно потерпають від морозу і гинуть вже за температури -5 °С. У Західній Європі спостерігається тенденція до більш ранніх строків висіву пшениці озимої. Це стало можливим із новими інтенсивними і високоврожайними сортами, що мають більшу морозостійкість. Але такі ранні терміни висіву з фітосанітарної точки зору нестабільні і потребують додаткових витрат фунгіцидів та інсектицидів, які часто знижують ефективність ранніх посівів.
Про те, що в деяких країнах Південної Європи останніми роками починають сіяти пшеницю озиму якомога раніше, повідомляє також вчений-дослідник Лотар Безе. Так, за строків сівби від середини вересня до початку жовтня, протягом трьох років досліджень із десяти, прибавка врожайності становила в середньому від 8 до 10 ц/га. Тож, розраховуючи на збільшення врожайності завдяки раннім строкам сівби, варто брати до уваги можливості, додаткові витрати на спеціальні протруйники для насіння, на заходи боротьби із переносниками вірусів, на фунгіциди. Дуже ранні строки сівби підвищують вірогідність переростання посівів і створюють загрозу їхнього вимерзання. Вчений вважає, що універсальних строків сівби немає — кожен агроном повинен вирішувати це питання залежно від розміщення полів, наявності вологи, з урахуванням низки інших визначальних погодно-кліматичних факторів.
В.М. Ремесло та інші миронівські науковці відмічають, що за висіву в дуже пізні строки, у разі, коли сходи озимих восени не з’являються, насіння і проростки культури часто гинуть в осінньо-зимовий період. Під дією мінусових температур у багатьох проростків передчасно призупиняється ріст колеоптиле і порушується геотропічна орієнтація. Більшість таких проростків після відновлення весняної вегетації не здатні вийти на поверхню ґрунту.
У Західній Європі спостерігається тенденція до більш ранніх строків висіву пшениці озимої.
Рослини пшениці озимої пізніх строків сівби входять у зиму без розвинутого вузла кущіння і вторинної кореневої системи, що негативно впливає на рівень їхньої зимостійкості, тому у разі вимушеної затримки із сівбою і запізнілих термінів її проведення потрібно використовувати сильні сорти з високими темпами утворення пагонів.
Над дослідженнями впливу строків сівби на перезимівлю рослин озимої пшениці та майбутню її врожайність працювало багато вчених.
Так, Н.І. Рябчун повідомляє, що результати перезимівлі пшениці озимої в дослідах сортодільниць підтвердили наявність у сортів інтенсивного типу підвищеної реакції на ранні та пізні терміни висіву. Тому сівбу пшениці озимої слід проводити в кращі агротехнічні строки з урахуванням особливостей реакції сортів на попередники.
М.М. Гаврилюк констатував, що оптимальні строки сівби, за даними Інституту сільського господарства степової зони, такі: в Степу — з 15 по 25 вересня, зокрема, в районах Південного Степу — з 20 по 30 вересня, в АР Крим — з 5 по 15 жовтня, у Лісостепу і на Поліссі оптимальний «коридор» з 5 по 25 вересня.
Вчені Н.В. Булавка, С.В. Чеботар стверджують, що у сортів Миронівська 808 і Одеська 3, які мають довгу стадію яровизації, найвищу морозостійкість рослини мали, як правило, за сівби у другій-третій декаді вересня, а у сортів Безоста 1 і Дніпровська 521 (коротка стадія яровизації) — у пізні строки (в другій половині вересня, а іноді навіть на початку жовтня).
Дослідники В.П. Кавунець, А.А. Сіроштан під час вивчення впливу строків сівби сортів пшениці озимої з різним періодом яровизації дійшли висновку, що найвищу врожайність (51,3–53,7 ц/га) вони забезпечують за оптимальних термінів висіву (15–25 вересня). Але, оскільки в зоні ризикованого землеробства не завжди є можливість, через відсутність вологи в посівному шарі ґрунту, провести сівбу в оптимальні та допустимі строки, на основі дослідницьких даних вони зазначають, що сорти пшениці озимої із коротким періодом яровизації здатні в пізні строки сівби щорічно забезпечувати високу і стабільну врожайність — на рівні 44,6–52,3 ц/га. Дослідженнями протягом 2007–2023 рр. встановлено період яровизації у 46 сортів пшениці озимої селекції Миронівського інституту імені В.М. Ремесла НААН, що значна більшість з них має коротку яровизаційну потребу.
Так, О.Л. Дергачов простежив, що строки сівби значною мірою визначаються особливостями сорту. Вивчаючи специфічність реакції різних сортів на строки сівби, він виявив, що переважна більшість сортів, за пізніх висівних термінів (5 жовтня) знижували врожайність більшою мірою, ніж за ранніх строків сівби. У більш зимостійких сортів період осінньої вегетації довший, ніж у менш зимостійких.
Ознакою, що визначає необхідну довготривалість періоду вегетації, може служити число пагонів, які утворилися на рослині. У зимостійких сортів перед входженням у зиму за середнього рівня кущистості на рослині має бути 3–4 пагони, а у менш зимостійких — 2–3. Це явище пояснюється різноманітною глибиною вимушеного спокою і різною тривалістю яровизації.
Так, глибшому вимушеному спокою і більшій тривалості стадії яровизації відповідають сорти із більшою зимостійкістю, різниця в тривалості цього періоду може залежати від зимостійкості сортів і становити від одного до десяти днів.
Враховуючи попередники і сортові особливості сортів пшениці озимої, сівбу слід починати в перші дні настання оптимальних строків із непарових попередників і більш зимостійких сортів і закінчуючи менш зимостійкими.
За даними Т.В. Юрченко, пшениця озима мала максимальну морозостійкість, коли сума ефективних температур за період від сходів до переходу середньодобової температури 5 °С не перевищувала 200…225 °С. За вищих температур інтенсивність ростових процесів підвищувалась, що призводило до погіршення умов, необхідних для нормального перебігу процесів загартовування. Оптимальний строк сівби настає, коли середньодобова температура повітря починає опускатися нижче 15 °С.
Дослідження Ю.М. Судденко, Т.І. Мухи, Л.А. Мурашко показали, що від термінів сівби значно залежить і стійкість рослин до шкідників та хвороб. Так, за висівання через кожні п’ять днів, у період із 20 серпня по 20 вересня, пошкодження озимої пшениці шведською мухою зменшилось від 16,3 до 0,9 %, гессенською — від 18,4 до 0,1 %. За пізніших строків сівби рослини озимої пшениці менше уражуються бурою іржею і борошнистою росою. Вчені встановили, що рослини оптимального та пізнього строків сівби практично не пошкоджувалися вірусними хворобами.
У дослідах А.А. Сіроштана та В.П. Кавунця, проведених із трьома сортами озимої пшениці, ураження ензимо-мікозним виснаженням насіння, залежно від термінів сівби, становило: 5 вересня — 22–30 %; 20 вересня — 12–17 %; 20 жовтня — 1,5–1,7 %; 10 листопада — 0,8–1,6 %; 27 грудня — 0,5–1,2 %.
Проте правильний вибір строків сівби як ніякий інший прийом агротехніки залежить від агрометеорологічних умов.
Дані, що стосуються вивчення цього питання, отримані на прикладі сорту Миронівська 61 у 1992–1994 рр. у відділі сортової агротехніки нашого інституту, свідчать, що строки сівби істотно впливають на врожайність (і результат цього впливу більшою мірою залежить від агрометеорологічних умов, що склалися). Так, кращими строками для сорту Миронівська 61 по попередниках горох і кукурудза на силос були, відповідно, 10 і 20 вересня.
За сівби 1 і 30 вересня зниження врожаю в середньому за три роки виявилося доволі значним. Зокрема, спостерігалось варіювання показників урожайності від 35,4–75,6 ц/га і 27,6–77,9 ц/га та 31,5–84,7 ц/га і 26,5–83,8 ц/га, відповідно, що свідчило про нижчий її рівень в окремі роки за пізніх строків сівби.
Відмічено також прибавку врожаю у дослідах від хімічного захисту: горох — 7,6–10,3 ц/га, кукурудза на силос — 2,7–6,6 ц/га. Найбільший ефект від хімічного захисту одержано по попереднику горох за раннього строку сівби. Аналіз урожайності досліджуваних сортів залежно від строків сівби у 2005–2007 рр. дає підстави стверджувати, що цей показник залежить як від їхнього генотипу, так і від погодних умов у роки досліджень, а відтак — від строків сівби. Усі три фактори мали значний вплив на врожайність пшениці м’якої озимої.
Так, формування найбільшого врожаю зерна в середньому за три роки досліджень зафіксовано сприятливого 2005 р. (79,8 ц/га), а найменшого — в умовах екстремального 2006 р. — 38,2 ц/га. Максимальна врожайність для більшості сортів (57 %) в умовах 2005 р. була за терміну сівби 5 жовтня.
Такий самий урожай для всіх сортів спостерігався у 2006 р. (за гострого дефіциту вологи восени). У 2007 р. з аномально теплою зимою, раннім відновленням весняної вегетації та значним дефіцитом опадів у період формування і наливання зернівки 42,9 % сортів сформували найвищий урожай за строку сівби 5 жовтня, 35,7 % — за висіву 15 вересня.
Під час проведення науковцями Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН досліджень у 2006–2008 рр. встановлено, що максимальну врожайність за сівби пшениці 15 і 25 вересня формує сорт Монотип (53,1–61,9 ц/га, залежно від фону живлення), мінімальну — 38,4–51,6 ц/га (Миронівська 65). За сівби 5 жовтня урожайність сорту Миронівська 65 становила 62,2–66,8 ц/га. Максимальну врожайність за терміну висіву 5 жовтня формував сорт Октава: залежно від фону живлення — 67,0–69,8 ц/га. 2013 р. на час припинення вегетації (26 листопада) рослини жовтневих строків сівби перебували на І – початок ІІ етапу органогенезу. Але відновлення у зимовий період вегетації (з 24 грудня по 19 січня) значно поліпшило стан цих посівів.
Після відновлення вегетації навесні 2014 р. (11 березня, за середніми багаторічними даними, — 29 березня) рослини жовтневих строків сівби були вже на ІІ етапі органогенезу, що значно покращило стан посівів пізніх строків сівби. Проведені у 2018–2023 рр. дослідження показують, що багато чого змінилося у технологіях вирощування, але отримані багаторічні експериментальні дані із визначення оптимальних строків сівби пшениці озимої вказують на тенденцію щодо їхнього зміщення в бік пізніших, що пов’язано головним чином із непередбаченою зміною погодних умов в осінній період під час сівби, наявними попередниками та використанням сортів із короткотривалою яровизаційною потребою. Наведені вище дані є підтвердженням того, що універсальних строків сівби немає — спеціалісти агрономічної служби повинні вирішувати це питання в кожному конкретному випадку, враховуючи цілу низку факторів: погодні умови, специфічна реакція різних сортів на строки сівби, передники, наявність підготовлених площ для посіву, запаси вологи у посівному шарі ґрунту, забезпеченість ефективними засобами захисту, технічний рівень господарств тощо.
Урожайність сортів пшениці м’якої озимої залежно від попередників та строків сівби в агротехнологічному досліді Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України (середнє за 2018–2023 рр.), т/га
|
Назва сорту, попередник, дата сівби (число, місяць) |
Кукурудза МВС |
Сидеральний пар |
Гірчиця на зерно |
Соя |
Соняшник |
||||||||||
|
25.09. |
05.10. |
15.10. |
25.09. |
05.10. |
15.10. |
25.09. |
05.10. |
15.10. |
25.09. |
05.10. |
15.10. |
25.09. |
05.10. |
15.10. |
|
|
ГРАЦІЯ МИРОНІВСЬКА |
6,83 |
6,15 |
6,20 |
9,45 |
8,46 |
8,56 |
8,20 |
7,95 |
7,45 |
7,05 |
6,95 |
5,65 |
4,85 |
6,02 |
5,45 |
|
ЕСТАФЕТА МИРОНІВСЬКА |
6,56 |
5,94 |
4,98 |
10,13 |
8,87 |
8,88 |
7,83 |
7,54 |
6,91 |
6,46 |
6,25 |
5,12 |
5,10 |
6,00 |
5,20 |
|
МІП АЕЛІТА |
7,14 |
6,90 |
6,00 |
9,52 |
9,02 |
9,24 |
8,03 |
7,89 |
6,52 |
8,06 |
7,10 |
5,98 |
4,99 |
6,85 |
5,85 |
|
МІП АССОЛЬ |
6,59 |
6,20 |
5,98 |
8,46 |
8,01 |
7,56 |
7,85 |
7,35 |
6,51 |
7,83 |
6,59 |
6,42 |
5,40 |
5,95 |
5,65 |
|
МІП АУРІКА |
6,63 |
4,78 |
6,00 |
8,90 |
9,33 |
8,63 |
7,61 |
7,87 |
6,69 |
5,99 |
5,45 |
6,00 |
4,80 |
5,48 |
5,10 |
|
МІП ВАЛЕНСІЯ |
6,54 |
6,25 |
6,00 |
7,65 |
7,52 |
6,58 |
7,51 |
7,00 |
6,54 |
6,21 |
6,02 |
5,92 |
5,01 |
6,15 |
5,85 |
|
МІП ВИШИВАНКА |
7,21 |
6,58 |
6,05 |
7,45 |
7,32 |
6,58 |
7,86 |
7,21 |
6,56 |
6,23 |
6,08 |
5,83 |
6,32 |
6,00 |
4,98 |
|
МІП ВІДЗНАКА |
7,00 |
6,10 |
5,95 |
10,56 |
11,06 |
9,47 |
8,54 |
8,66 |
7,56 |
7,02 |
7,10 |
5,95 |
5,47 |
6,10 |
5,95 |
|
МІП ДАРУНОК |
7,38 |
5,10 |
6,36 |
9,03 |
8,59 |
9,01 |
7,69 |
8,04 |
6,51 |
7,28 |
6,25 |
6,15 |
4,36 |
5,40 |
5,32 |
|
МІП ДНІПРЯНКА |
6,75 |
6,23 |
5,98 |
8,46 |
8,12 |
7,59 |
7,56 |
6,95 |
6,24 |
7,85 |
6,20 |
6,00 |
6,25 |
5,30 |
5,00 |
|
МІП ДОВІРА |
6,02 |
5,06 |
5,46 |
8,64 |
9,23 |
7,45 |
6,82 |
6,67 |
6,74 |
5,93 |
5,98 |
5,47 |
4,11 |
5,06 |
4,86 |
|
МІП КНЯЖНА |
6,32 |
6,01 |
5,85 |
8,25 |
7,85 |
7,20 |
6,54 |
6,23 |
5,75 |
5,21 |
5,75 |
5,46 |
6,00 |
6,21 |
5,12 |
|
МІП НІКА |
6,20 |
4,13 |
5,41 |
8,54 |
9,12 |
7,02 |
6,40 |
6,79 |
5,09 |
5,55 |
5,13 |
5,41 |
4,18 |
5,41 |
5,00 |
|
МІП ПАЛЯНИЦЯ |
5,00 |
4,74 |
4,35 |
7,62 |
7,66 |
7,01 |
5,42 |
6,41 |
5,47 |
5,04 |
4,98 |
4,32 |
4,31 |
4,74 |
4,35 |
|
МІП РОКСОЛАНА |
6,66 |
4,74 |
4,92 |
8,93 |
9,26 |
7,97 |
6,77 |
7,14 |
5,76 |
5,23 |
5,24 |
5,15 |
4,14 |
4,74 |
4,21 |
|
МІП СТЕФАНІЯ |
7,24 |
4,82 |
5,69 |
8,96 |
8,99 |
8,12 |
8,99 |
8,30 |
6,80 |
6,42 |
5,20 |
5,00 |
4,26 |
4,83 |
4,69 |
|
МІП ФЕЄРІЯ |
6,51 |
5,17 |
4,94 |
9,02 |
8,28 |
7,96 |
7,31 |
7,42 |
6,88 |
6,25 |
5,28 |
4,98 |
4,58 |
5,23 |
4,94 |
|
МІП ФОРТУНА |
7,89 |
7,56 |
6,95 |
9,25 |
8,45 |
7,35 |
7,56 |
6,95 |
6,85 |
7,52 |
6,58 |
6,12 |
6,25 |
5,85 |
5,00 |
|
МІП ЮВІЛЕЙНА |
6,65 |
6,23 |
5,84 |
8,54 |
8,12 |
7,56 |
7,52 |
7,00 |
6,84 |
7,12 |
6,21 |
5,85 |
6,58 |
5,46 |
4,98 |
|
Середня врожайність |
6,69 |
5,72 |
5,73 |
8,81 |
8,59 |
7,88 |
7,47 |
7,34 |
6,51 |
6,54 |
6,02 |
5,62 |
5,10 |
5,62 |
5,13 |
|
Середня по попереднику |
6,05 |
8,43 |
7,11 |
6,06 |
5,29 |
||||||||||
|
MAX значення урожайності |
7,89 |
7,56 |
6,95 |
10,56 |
11,06 |
9,47 |
8,99 |
8,66 |
7,56 |
8,06 |
7,10 |
6,42 |
6,58 |
6,85 |
5,95 |
|
MIN значення урожайності |
5,00 |
4,13 |
4,35 |
7,45 |
7,32 |
6,58 |
5,42 |
6,23 |
5,09 |
5,04 |
4,98 |
4,32 |
4,11 |
4,74 |
4,21 |
Сівбу насінницьких посівів слід проводити з урахуванням біологічних особливостей сортів, щоб не піддавати стресовим впливам насіння під час його проростання та рослини — у період вегетації і формування нового насіння. Це дасть змогу одержувати щедрі й стабільні врожаї високоякісного посівного матеріалу пшениці м’якої озимої.
За даними Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України
Попередня стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.
- Зараз пора літніх... Подробнее
Статті
1
0
