Спецможливості
Технології

Пше­нич­ний кліщ — не­без­печ­ний пе­ре­нос­ник віру­су сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці

16.01.2013
1897
Пше­нич­ний кліщ — не­без­печ­ний пе­ре­нос­ник віру­су  сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці фото, ілюстрація

У Харківській об­ласті у ве­ресні-жовт­ні на па­да­лиці ози­мої пше­ниці та на ок­ре­мих посівах ози­мої пше­ниці ранніх строків сівби ви­яв­ле­но осеред­ки ма­со­во­го розмножен­ня пше­нич­но­го чо­ти­рино­го­го кліща (Aceria tritici Shevtch.).

У Харківській об­ласті у ве­ресні-жовт­ні на па­да­лиці ози­мої пше­ниці та на ок­ре­мих посівах ози­мої пше­ниці ранніх строків сівби ви­яв­ле­но осеред­ки ма­со­во­го розмножен­ня пше­нич­но­го чо­ти­рино­го­го кліща (Aceria tritici Shevtch.).

Т. Мар­ко­ва, І. Чер­няєва, В. Пе­т­рен­ко­ва,
Інсти­тут рос­лин­ництва
ім. В. Я. Юр'єва НА­АН
 
Пше­нич­ний кліщ по­ши­ре­ний на Півд­ні Євро­пи та Азії, в Ук­раїні зуст­рі­чається по­всюд­но. По­ш­ко­д­жує пе­ре­важ­но ози­му пше­ни­цю, роз­ви­вається та­кож на житі, ярих ко­ло­со­вих, ку­ку­рудзі. Спричи­нює пля­мистість та скру­чу­ван­ня листків. Істот­ну не­без­пе­ку стано­вить як пе­ре­нос­ник віру­су сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці, що до­­сить по­ши­ре­на в Ук­раїні.
Тіло са­мок кліща во­дя­ни­с­то-біле, ви­­дов­­же­не, чер­во­подібне, за­вдовжки 220-290 мкм, че­рев­це - з 74 дор­саль­ни­ми по­пе­речни­ми півкільця­ми, щи­ток три­кут­ний, ніг - дві па­ри. Кліщі жи­вуть віль­но в бо­ро­зен­ках на по­верхні листків (фото 1).
Як пра­ви­ло, осе­ред­ки розмно­жен­ня пше­нич­но­го кліща во­се­ни ви­ни­ка­ють на посівах ози­мої пше­ниці на­дранніх і ранніх строків сівби. Кліщі про­ко­лю­ють епідерміс листків і ви­с­мок­ту­ють клітин­ний сік. Внаслідок жив­лен­ня край ли­ст­ко­вої пла­с­тин­ки за­ги­нається вго­ру і згор­тається вздовж цен­т­раль­ної жил­ки в труб­ку, все­ре­дині якої перебувають клі­щі. Ли­с­ток на­бу­ває не­од­норідного світ­ло-зе­ле­но­го, а за силь­но­го по­шко­д­жен­ня і три­ва­ло­го розмно­ження кліщів - жов­ту­ва­то-зе­ле­но­го за­барв­лен­ня, ви­ги­нається у ви­гляді петлі, жовтіє і відми­рає (фото 2). Роз­се­лю­ють­ся кліщі на посівах са­мостійно, а та­кож пе­ре­но­сять­ся вітром і ко­ма­ха­ми (по­пе­ли­ця­ми, ци­кад­ка­ми, зла­ко­ви­ми му­ха­ми то­що).
Зи­му­ють пе­ре­важ­но сам­ки на по­сі­вах ози­мої пше­ниці, схо­дах па­да­лиці, зла­­ко­вих тра­вах. Після про­бу­д­жен­ня од­на сам­ка відкла­дає в се­ред­нь­о­му по 25 яєць, із яких роз­ви­вається вес­ня­не покоління. За підви­щення тем­пе­ра­ту­ри повітря до 9...10°С кліщі по­чи­на­ють по­ш­ко­д­жу­ва­ти мо­лоді ли­ст­ки з верх­нь­о­го бо­ку. Симпто­ми жив­лен­ня кліщів на ли­ст­ках такі самі, як і во­се­ни. У другій по­ло­вині фа­зи ви­хо­ду пше­ниці у труб­ку, ко­­ли тка­ни­ни ли­ст­ка стають гру­біши­ми, кліщі пе­реміщу­ють­ся на ге­не­ра­тив­ні ор­га­ни - ко­ло­с­кові лу­с­ки, зернівки. У період дозріван­ня зер­на кліщі ви­повза­ють на по­верх­ню ко­ло­са та роз­но­сять­ся вітром або за до­по­могою ко­мах роз­се­лю­ють­ся на ярі ко­ло­сові, ку­ку­руд­зу, ба­га­торічні зла­кові тра­ви, зла­кові бур'яни, пізніше - па­да­ли­цю злаків, де розмно­жу­ють­ся. У на­прямі пе­ре­ва­жа­ю­чих віт­рів ви­яв­ля­ли кліщів на відстані до 200 м від за­се­ле­них посівів. За ве­ге­таційний се­зон розви­вається 8-9 ге­не­рацій шкід­ни­ка. У ве­ресні кліщі пе­ре­се­ля­ють­ся з па­­да­лиці або з осе­редків зла­ко­вих бур'я­нів, що за­ли­ши­ли­ся з по­пе­ред­ньої куль­ту­ри, на схо­ди ози­ми­ни.

Шкідливість
Жив­лен­ня пше­нич­но­го кліща на схо­дах ози­мої пше­ниці, як і інших сис­них шкідників (по­пе­лиць та ци­ка­док), висна­жує рос­ли­ни (особ­ли­во на фоні осінньої по­су­хи), знач­но знижує їхню зи­мостійкість, а за ма­со­во­го роз­мно­ження мо­же при­зве­с­ти до за­ги­бе­лі сходів. Але найбільша шкідливість клі­щів по­ля­гає у пе­ре­не­сенні і за­ра­женні ни­ми посівів ози­мої пше­ниці віру­сом сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці.
Упро­довж осені з осе­редків па­да­лиці, ура­же­ної віру­сом смуга­с­тої мо­заїки пше­ниці, кліщі про­дов­жу­ють за­се­ля­ти по­сіви ози­мої пше­ниці більш пізніх строків сівби і за­ра­жу­ють їх. Цей про­цес бу­де про­дов­жу­ва­ти­ся і на­весні.

За­хо­ди за­хи­с­ту
Вирішаль­не зна­чен­ня в бо­ротьбі з пше­ничним кліщем ма­ють раціональні сівозміни, об­ме­жен­ня площ ко­лосо­вих по­пе­ред­ників ози­мої пше­ниці, своєчас­не зни­щен­ня сходів па­да­лиці ко­ло­со­вих куль­тур в усіх по­лях сівозміни за до­по­мо­гою си­с­те­ми об­ро­бітку грун­ту, сівба ози­ми­ни в ме­жах оп­ти­­маль­них строків. Осе­ред­ки ма­со­во­го розмно­жен­ня кліщів на озимій пше­ниці доцільно обробляти пре­па­ра­та­ми з ви­ра­­женою акарицид­ною дією (на жаль в Ук­раїні на сьо­годні не за­реєстро­ва­но пре­па­ратів про­ти кліщів на пше­ниці, втім мож­на ви­ко­ри­с­та­ти пре­па­ра­ти на ос­нові ди­ме­то­а­ту, хлор­піри­фо­су, спі­ро­дик­ло­фе­ну) для ло­ка­лі­зації по­ширен­ня шкідни­ка і за­побіган­ня ура­жен­ню рос­лин віру­сом сму­га­с­тої мо­­заїки пше­ниці.

Вірус сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці
ВСМП (Wheat streak mosaic virus), - ши­ро­ко по­ши­ре­ний в Ук­раїні і ура­жує пше­ни­цю, а також ячмінь, овес, жи­то, ку­ку­руд­зу, сор­го, про­со і по­над 30 видів ди­ко­­рос­лих злаків. Вірус про­ни­кає у ли­ст­ки всіх ярусів, стеб­ла і ко­рені. Ос­нов­ною рос­ли­ною-гос­по­да­рем ВСМП і кор­мо­вою рос­ли­ною пше­нич­но­го кліща є ози­ма пше­ни­ця.
Перші симп­то­ми за­хво­рю­ван­ня спо­с­теріга­ють­ся че­рез 4-8 діб після за­ра­жен­ня, спо­чат­ку на мо­ло­дих ли­ст­ках у ви­гляді ко­рот­ких хло­ро­тич­них сму­жок або плям вздовж жи­лок. Штри­хи по­сту­по­во збільшу­ють­ся, зли­ва­ють­ся у сму­ги і пля­ми, ут­во­рю­ю­чи яс­к­ра­вий мо­заїчний ма­лю­нок (фото 3). Пля­ми збільшу­ють­ся, ли­ст­ки жовтіють і відми­ра­ють. Най­більш чітко симп­то­ми про­яв­ля­ють­ся на мо­ло­дих ли­ст­ках у фа­зах ви­хо­ду рос­лин в труб­ку - ко­лосіння: хворі рос­ли­ни від­ста­ють у рості, ви­ко­ло­шу­ють­ся пізніше, про­дук­тив­них сте­бел мен­ше, ко­лос­ся не­ви­пов­не­не, зер­но щуп­ле. Симп­то­ми візу­аль­но важ­ко ви­я­ви­ти влітку за тем­пе­ра­тури по­над 26...30°С і во­се­ни за тем­пе­ра­тури ниж­че 5...8°С.
За­ра­жен­ня па­то­ге­ном відбу­вається за до­по­мо­гою со­ку хворих рос­лин. Ос­нов­ни­ми пе­ре­нос­ни­ка­ми віру­су є кліщі ро­ду Aceria (A. tritici та A. tulipae). У при­род­них умо­вах під час кон­такту листків і ко­ренів хво­рих рос­лин вірус не пе­ре­дається, че­рез грунт та рослинні решт­ки та­кож не пе­ре­дається, че­рез насіння прак­тич­но не пе­ре­дається (відсо­ток пе­ре­не­сен­ня мізер­но ма­лий).
Кліщі інфіку­ють­ся у стадії німф після 15 хв жив­лен­ня на хворій рос­лині. Для за­ра­жен­ня здо­ро­вої рос­ли­ни до­сить дво­х­вилин­но­го жив­лен­ня на ній віро­фор­­них кліщів. Три­валість інку­баційно­го періоду віру­су ста­но­вить 6-14 діб.
Сму­га­с­та мо­заїка пше­ниці є ти­по­вим при­род­но-осе­ред­ко­вим за­хво­рю­ван­ням,  обов'яз­ко­вою лан­кою в цир­ку­ляції ві­ру­су є наявність проміжних гос­по­дарів се­ред ди­ко­рос­лої рос­лин­ності. В зи­мо­вий період вірус­на інфекція зберігається в хво­рих рос­ли­нах і кліщах. Се­зонні міг­рації пе­ре­нос­ни­ка з ди­ко­рос­лих злаків на культурні ство­рю­ють постійну за­гро­зу епіфітотій. Інтен­сив­не ура­жен­ня посівів сму­га­с­тою мо­заїкою збігається з ма­со­вим розмно­жен­ням кліщів.
На ура­женість рос­лин ози­мої пше­ниці помітно впли­ва­ють попе­ред­ни­ки та стро­ки сівби: кра­щи­ми у фіто­санітар­но­му відно­шенні по­пе­ред­ни­ка­ми є чор­ний пар, го­рох і ба­га­торічні бо­бові тра­ви по­рів­ня­но зі стер­нь­о­ви­ми чи ку­ку­руд­зою. За ранніх, і особ­ли­во на­дранніх стро­ків сівби, ура­женість пше­ниці бу­ває знач­но ви­щою, ніж за оп­ти­маль­них чи пізніх. В ок­ремі ро­ки з три­ва­лою теп­лою осін­ню, ко­ли ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для розмно­жен­ня і по­ши­рен­ня кліщів, силь­не ура­жен­ня хво­ро­бою мож­ли­ве і за сівби в оп­ти­мальні стро­ки.
Шкідливість сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці в ро­ки епіфітотії буває ду­же відчут­ною. Ура­жен­ня рос­лин спри­чи­нює змен­шен­ня кількості про­дук­тив­них сте­бел, зер­на в ко­ло­с­ках, ма­си 1000 зер­нин і зни­жен­ня схо­жості насіння. Втра­ти вро­жаю мо­жуть ­ся­га­ти 60-70%, ура­женість рос­лин - 50-100%. Ступінь шкідли­вості віру­су за­ле­жить від строків за­ра­жен­ня: ози­ма пше­ни­ця найбільш сприй­нят­ли­ва до віру­су у ранні фа­зи роз­вит­ку.

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее

1
0