«Стрип-тілл»: шляхом проб і помилок

Під час написання статті ми намагалися якомога об’єктивніше оцінити дану технологію, виходячи з практичного досвіду конкретних господарств, і жодним чином не образити нікого із господарів, адже цілком зрозуміло, що на шляху її впровадження декому довелося «набити гуль». Тож ми щиро вдячні всім, хто виявив мужність і поділився своєю практикою господарювання: з усіма її помилками, зробленими з них висновками і здобутими успіхами. Адже, як кажуть, не помиляється той, хто нічогісінько не робить.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Що таке «стрип-тілл»-технологія? Порівняємо її з технологією «ноу-тілл», підійшовши до цього питання дещо по-філософськи. Для умовного прикладу: права рука - це буде «ноу-тілл»-технологія, за якої не проводять ніяких грунтообробітків. Ваша ліва рука - це «стрип-тілл». Тепер уявіть собі, що ви берете ніж та починаєте на ній наносити порізи. Утворені рани загоюються, ви знову берете ніж і наносите нові порізи... Те ж саме відбувається і з грунтом за «стрип-тілл»-технології. Проте, як говорять американці: «If it will bring you a lot of money, why not» (тобто: «Якщо вам це приносить великі гроші, то чому б і ні»). Але якщо порівнювати ці дві технології не «на собі», а в полі, то «стрип-тілл» - не така вже й жахлива, а, навпаки, навіть має низку переваг порівняно з «ноу-тілл».
Довгий шлях до «стрип-тіллу»
Щоб дізнатися про нову (чи «стару-нову») технологію «стрип-тілл», ми відвідали господарство «ТОВ "Рост Агро"», яке розташоване у Глобинському районі на Полтавщині. На сьогодні земельна площа його - близько 10500 га. Основна спеціалізація - рослинництво, зокрема насінництво кукурудзи, площа якої становить 60% усієї структури посівних площ. Господарство - одне з найбільших в області та займає передові позиції серед насінницьких господарств України. Тут вирощують виключно вітчизняні гібриди кукурудзи. Ідеальна десятипільна сівозміна, яку склав керівник господарства Максим Бернацький з урахуванням наявного досвіду із технології «стрип-тілл», має 60% площі під просапними культурами та 40% - площі суцільної сівби. Із просапних - кукурудза та соняшник, із культур суцільного висіву - бобова група: соя, горох та квасоля, із колосової групи - озима пшениця, ярий ячмінь та яра тверда пшениця. Культури суцільного висіву в господарстві висівають виключно за нульовою технологією (навіть мають добрий досвід вирощування гороху після кукурудзи за нульовою технологією).
Господарство було створене у 2000 р., і ще відтоді там випробовували різні технології вирощування: і класичну оранку, і поверхневий обробіток, і глибоке безполицеве розпушування. Перше висівання за нульовою технологією провели у 2004 р. - після того, як Максим Бернацький побував на Другій міжнародній конференції з «ноу-тілл» в «Агро-Союзі». Хоча, слід зазначити, що технологія «ноу-тілл», яку застосовують у корпорації «Агро-Союз», дещо відрізняється від тієї, що використовують у «Рост Агро»: позаяк «ідеального рецепту технології» немає, вони можуть різнитися навіть у межах одного району.
Із 2006-2007 рр. у господарстві починали експериментувати із нульовою технологією вирощування культур суцільного висіву. За нею під урожай 2012 р. було висіяно 70% озимої пшениці, 70% - сої. Урожайність пшениці становила 43 ц/га; щодо сої, щоправда, нічим похвалитися: урожайність була на рівні 14-15 ц/га.

«Стрип-тілл»: лише переваги
У кожного агронома - свої професійні жахіття. Жах для Максима Михайловича - це сухе весняне поле: він боїться не отримати рівномірних дружних сходів. Навіть велика посуха в період вегетації не така страшна для нього. Саме це - той фактор, із яким у господарстві стикнулися у перші роки хазяйнування.
- Коли ми висіваємо батьківські форми кукурудзи вартістю 1,5 тис. євро/га і за густоти 70 тис./га, отримуємо 45 тис. рослин/га, та ще в різні строки, тобто не вирівняних за ростом і розвитком. Тут виникає лише одне питання: чи фахівець ти у своїй справі? Випробовували і поверхневий обробіток грунту із залишанням великої кількості пожнивних решток для вологозатримання, але все це - напівзахід. Потім почали на ділянках гібридизації застосовувати нульову технологію. Ідея теж не сподобалася. Адже коли гібрид не придатний до такої технології, значить, він не забезпечить відповідних результатів, а насінництво має досить обмежений вибір технологій. Отже, потрібно було знайти таку технологію, яка б забезпечила максимальний результат із мінімальними витратами. Саме технологія «стрип-тілл» (або смуговий обробіток грунту) й відповідає усім вимогам. Якщо нульова технологія - це непрогрітий грунт навесні, тож, звісно, можна висівати деякі гібриди ранньої та середньоранньої груп стиглості, а от висів середньостиглих - доволі затягується, і вони не забезпечують бажаних результатів. Відповідно, нам потрібна була технологія, яка, з одного боку, забезпечила б збереження вологи, а з іншого - сприяла швидшому прогріванню грунту в зоні висівання насіння.
 А Максиму Бернацькому потрібно господарювати так, щоб входити, як мінімум, у п'ятірку лідерів виробників насіння в Україні. Тому технологія «стрип-тілл» - це один із найкращих компромісів, на якому зупинилися після неодноразових подібних експериментів у господарстві на насінницьких посівах кукурудзи всіх груп стиглості. Окрім того, дана технологія була схвалена, насамперед, завдяки смуговому принципу внесення добрив. Якщо насіння висівають на глибину 4-5 см, то добриво вносять під насіння на глибину 10-12 см. Так, під товарні посіви кукурудзи вносять КАС (32%), амофос та хлорид калію. Для виконання цих робіт у господарстві застосовують один трактор та один навантажувач, задіюють двох механізаторів. Проведення смугового обробітку потребує від 8 до 11 л/га дизельного палива, змінне навантаження - 60 га. Тож для виконання операцій за цією технологією потрібні: агрегат «стрип-тілл», сівалка, обприскувач та комбайн.

Диво інжинірингу
Техніку для технології «стрип-тілл» в Україні пропонує небагато компаній. Зокрема, однією із найвідоміших є компанія «Грінко Агро», яка постачає грунтообробні комплекси Orthman американського виробництва. Так, господарство «ТОВ "Рост Агро"» придбало один такий агрегат. За сезон його обкатали, протестували. Після цього, взявши за базову модель Orthman, виготовили самостійно чотири таких грунтообробних комплекси (один - дванадцятирядний та три - восьмирядних), удосконаливши деякі вузли, та вилучили дещо, на їхній погляд, зайве (наприклад, диски, які стоять за різальним колесом і слугують для розгортання пожнивних решток).
Кукурудза
за «стрип-тілл»-технологією
Якщо попередник кукурудзи - зернові колосові культури, то після їхнього збирання у господарстві обов'язково висівають сидерати (озимий ріпак, гірчицю, редьку олійну, на деяких полях - у суміші з ячменем), якщо попередник - кукурудза або соняшник, то після їхнього збирання (приблизно у листопаді) на поле виїжджає працювати «стрип-тілл»-агрегат. З його допомогою вносять як основне удобрення: КАС-32 - 250 л/га, 80 кг/га гранульованого амофосу та 60 кг/га хлориду калію у фізичній вазі.
Після одного проходу грунтообробного комплексу «стрип-тілл» поле залишається зимувати. За стратегічним задумом, коли настають оптимальні температурні строки висіву, в сівалку засипають діамофоску із розрахунку 100 кг/га у фізичній вазі - 8:24:24 або 8:26:26, кукурудзу, норма висіву якої, залежно від обраного гібрида, становить 78-95 тис. насінин/га. Але перед висівом насіння обов'язково протруюють Імідаклопридом у зменшеній нормі і по оброблених з осені смугах запускають сівалку, яка придатна для нульової технології.
Так, у господарстві використовують, зокрема, сівалки Kinze, Great Plains або John Deere. За 14 днів до висіву, якщо на полі з'являються бур'яни або наявні озимі сидерати, які висівали після стерньових попередників, для їхнього знищення застосовують гербіциди суцільної дії на основі гліфосатів або суміші гліфосат + 2,4-Д. Усі операції, як, наприклад, осінній смуговий обробіток, обприскування та висівання, виконують тільки з допомогою GPS-системи керування.
Під час вегетації кукурудзи у господарстві вносять гербіциди грунтової дії та страхові. Беручи до уваги основні положення технології «стрип-тілл», ефективність внесення грунтових гербіцидів на необроблених смугах можна поставити під сумнів, проте, за словами Максима Бернацького, гербіциди грунтової дії вносили і за нульової технології, де на поверхні було чимало рослинних решток, і як парадокс - саме це поле було найчистішим у господарстві. (Принагідно нагадаємо, що основними вимогами операції внесення грунтових гербіцидів є відсутність на поверхні рослинних решток та дрібногрудкуватої структури, а також наявність вологи, яка допомагає гербіциду утворювати захисний екран.) За виявлення лучного метелика упродовж шести років проводять випуск трихограми: на товарних посівах - двократно по 50 тис. особин/га, на насіннєвих - трикратне випускання.

Виключно вітчизняні гібриди
У господарстві висівають виключно вітчизняні гібриди кукурудзи, такі як Почаївський 190, Оржиця 237, Хмельницький, Санжарський, Збруч, Маг, Моніка.    
За словами директора «Рост Агро», в цьому році тенденція надання переваги європейським гібридам кукурудзи у багатьох аграріїв дещо змінюється на користь вітчизняних.
- Візьмемо для порівняння два гібриди - зарубіжної та вітчизняної селекції - і порівнюємо їх за основними критеріями: врожайність та темпи скидання вологи (економічний критерій не беремо до уваги, оскільки ми можемо заплатити за будь-яке насіння), каже Максим Бернацький. Питання врожайності вітчизняних гібридів було вирішено ще на початку 2000-х років. Ще тоді вітчизняні гібриди давали понад 10 т зерна, але на момент збирання вони недостатньою мірою скидали вологу, а, як правило, погані темпи вологовіддачі поєднуються із високою посухостійкістю (це стосується гібридів усіх груп стиглості). Маючи високу заводненість тканин, такі гібриди добре протистоять посусі. Такі властивості мають якраз гібриди вітчизняної селекції. І в ті часи, коли кукурудзу збирали за вологості 25-30%, витрату коштів на досушування (за використання газу) ніхто не рахував. Відколи ж «блакитне паливо» подорожчало, почали звертати увагу на гібриди іноземної селекції, адже у них вологовіддача була втричі кращою (це без перебільшень).
Та на початку 90-х років в Інституті зернового господарства було започатковано програму зі створення гібридів із кращою вологовіддачею, і на сьогодні, завдяки наполегливій праці українських селекціонерів, створено низку вітчизняних гібридів кукурудзи, які не тільки гідно конкурують за врожайністю із зарубіжними гібридами, але й краще віддають вологу на момент збирання порівняно із зарубіжними.

«Стрип-тілл»: «смугаста картина» після зими нагадувала «мазню»
У сільському господарстві немає ідеальної технології вирощування. Так само це стосується нової технології «стрип-тілл». Отож до вашої уваги - інший досвід, або що примусило одного господаря після двох років впровадження «стрип-тілл» відмовитися від цієї технології назавжди.
Землі господарства АПОП «Великообухівське», яке було створено у 2000 р., розкинулися на пагорбах Миргородського району на Полтавщині. Попри невелику оброблювану площу - 940 га, - господарство посідає одне із перших місць у районі за показниками валового врожаю. Життя змушує вирощувати у господарстві найбільш комерційні культури. У короткоротаційну сівозміну входять культури: кукурудза, соя, озима пшениця та озимий ячмінь. Від культур, які найбільше виснажують грунт, відмовилися. Соняшник тут не висівають уже дев'ять років поспіль, озимий ріпак - п'ять. На початку свого заснування господарство впроваджувало мінімальний обробіток грунту під усі культури, тобто застосовували лише дискування. Наш час диктує такі умови, що навіть і на технологіях вирощування мусимо заощаджувати: тож буквально через пару років господарство перейшло на нульову технологію.
Та директор Петро Варченко - один із тих, що перебувають у постійному пошуку. Так, дізнавшись про технологію «стрип-тілл», відразу ж закортіло її випробувати. Придбавши в 2009 р. «беушний» агрегат американського виробництва DMI 3250 для «стрип-тілл»-технології, з осені відразу ж внесли під кукурудзу аміачну воду та тукосуміш гранульованих добрив, розраховані на заплановану врожайність, і стали чекати до посівної наступного року. Із настанням весни, ще до висівання, вже виникли деякі проблеми. Абсолютно всі поля господарства розташовані або на схилах до 5°, або мають глибокі довгі балки. Та що поробиш: дісталося те, що дісталося. Як каже Петро Варченко: «Землю, як і матір, - не обирають». Тож у період танення снігу (навіть попри те, що смуги були нарізані впоперек схилів) рослинні рештки не утримували великого потоку води, що зумовлювали водну ерозію на оброблених смугах. Таким чином у місцях розпушення відбувалося значне вимивання грунту, внаслідок чого неможливо було провести якісну сівбу, бо «смугаста картина» після зими нагадувала «мазню».
Все ж таки, незважаючи на такі проблеми, висівання кукурудзи було здійснено. Протягом вегетації, унаслідок випадання великої кількості опадів, водна ерозія грунту лише посилювалася, але відчутної різниці щодо врожайності кукурудзи у перший рік застосування «стрип-тілл»-технології, порівняно із «ноу-тілл», яку застосовували в господарстві вже вісім років, не відчувалося. І там і там кукурудза давала по 100-120 ц/га. Тож 2011 р. у господарстві «Великообухівське» став «вироком» для технології «стрип-тілл» для вирощування просапних через посилення водної ерозії, тому минулого року Петро Варченко остаточно на своїх землях вирішив застосовувати і надалі вже добре випробувану технологію «ноу-тілл», яка в їхніх умовах єдина здатна вирішувати проблеми водної ерозії та водночас забезпечувати високі врожаї.