Спецможливості
Агробізнес

Про що переказали цифри, або Нотатки на полях статистичних зведень

07.11.2008
355
Про що переказали цифри, або Нотатки на полях статистичних зведень фото, ілюстрація

Якщо вірити офіційній інформації, за перші дев’ять місяців нинішнього року загальне виробництво аграрної продукції в усіх категоріях господарств зросло, порівнянно з відповідним періодом 2007 року, на 15,1%.

Якщо вірити офіційній інформації, за перші дев’ять місяців нинішнього року загальне виробництво аграрної продукції в усіх категоріях господарств зросло, порівнянно з відповідним періодом 2007 року, на 15,1%.

Сільгосппідприємства за січень  — вересень поточного року збільшили обсяги валу на 35%, господарства населення — на чотири. Звісно, такому зростанню насамперед посприяв зібраний у країні щедрий урожай. Це підтверджують і цифри: в рослинництві виробництво зросло на 26,7% (зокрема в агроструктурах — на 57,1%), а в тваринництві — на 0,1%. Вплив урожаю на статистику можна простежити і в “регіональному рейтингу”. Найбільше зростання спостерігається в “хлібних” областях. У Миколаївській — на 72%, Одеській — на 66,4, Херсонській — на 49,9, Кіровоградській — 41,1, Черкаській — 31,7%. А ось у західних областях, які цьогоріч постраждали від літньої повені, обсяги виробництва агропродукції підупали. В Івано-Франківській — на 9,1, Львівській — на 1,5 та Тернопільській — на 0,9 відсотка.

Майбутній урожай програватиме нинішньому в кількості та якості

Безперечно, нинішній урожай зернових виграє у кількості порівняно з минулим посушливим роком. На середину жовтня, коли готували цей материал, з майже 90% площ було намолочено близько 47 млн тонн зернових і зернобобових. Статистика стверджує: це в 1,7 раза більше, ніж було у відповідний період 2007 року. Значно краща й середня врожайність — 34,6 ц збіжжя з гектара (проти 21,9 ц /га торік). Найвища вона в Черкаській — 44 ц/га, Вінницькій — 41,3 ц, Харківській, Полтавській — по 40,4, Київській обл. — 39,7 ц/га. Найщедрішим виявився лан на Одещині, де намолотили 3,6 млн тонн зерна. Тримільйонний рубіж здолали на Харківщині — 3,5, Дніпропетровщині — 3,3, Полтавщині — 3,1 млн тонн. Можна сподіватися, що разом із пізніми зерновими його перевищать у Вінницькій та Запорізькій областях — до цього показника їм не вистачає кілька десятків тисяч тонн.
Приблизно такі самі перспективи й щодо пізніх зернових. Гречки в загальнодержавному масштабі зібрали на 11% більше, ніж торік. А врожай проса зріс у 2,8 раза. Збирають кукурудзу на зерно. Середня врожайність тут — 41,5 ц/га. Торік було по 38,3 ц з гектара.
Цілком імовірно, що загальнодержавний зерновий здобуток перевищить у підсумку 50 мільйонів тонн (у початково оприбуткованій вазі). Але не про те мова. Вагомий “коровай” став однією з причин обвалу цін на зерно. Якщо враховувати здорожчання палива, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріально-технічних ресурсів, зрозуміло: як і торік, немало сільгосппідприємств закінчить сезон у “мінусах”.
Тим часом, за виборами десь загубилася посівна. А ситуація із врожаєм’2009 уже сьогодні не може не турбувати. Агротехнологічні строки посівної вже минули. Разом з тим, хлібні культури настільки не виправдали надії сільгоспвиробників, що, за оперативними даними, станом на 10 жовтня, озимих на зерно було висіяно лише 5,9 млн га, що становить 79% до прогнозу.
Думається, причини — не лише дощовий вересень, а й неможливість узяти кредит, високі ціни на паливо й низькі — на зібрані колосові, які вкотре показали аграріям: сіяти хліб невигідно.
І, схоже, марна справа сподіватися, що майже мільйон “вивільнених” гектарів сповна засіють навесні. Багатьом агроформуванням важко буде знайти гроші не лише на розширення площ під яриною, а й на догляд за посівами. А це — і зниження врожайності, і втрати через невисоку якість зерна... Вже тепер експерти прогнозують: наступного сезону пшениці країна збере 15–16 млн тонн проти цьогорічних 26. До того ж, добрив під майбутній урожай внесено майже на третину менше, ніж у 2008 році. Мабуть, у новому сільськогосподарському сезоні на полях визріє чимало фуражу. Ця “економія”, коли не вистачає коштів на вітаміни полів, влітає господарствам у копієчку. Загалом втрати на якості сягають близько мільярда гривень. Сьогодні пшеницю п’ятого-шостого класів купують у сільгоспвиробників іноді за ціною, нижчою за собівартість: по 600–650 грн за тонну, а на продовольчу пшеницю ціни (порівняно з минулим роком) майже не впали — 1200 грн. Різниця очевидна.
Хочеться окремо сказати: вірити інформації зі столичних аграрних кабінетів про кількість зібраного — іноді — себе обманути. Та й довіряти краще із застереженнями “рекордним” повідомленням напередодні “чергових позачергових” парламентських виборів, коли чиновники, що при владі, наголошують на своїх заслугах з подвійним ентузіазмом. Часто врожайна цифра буває козирною картою у політичній колоді. Тоді офіційна статистика стає, як у тому жарті про демократичне волевиявлення, де важливо не те, як проголосували, а як порахували. У нас таке було не раз: спершу — донесення про власні заслуги, а потім (після “утруски”) врожай значно “всихає”. А запитайте у будь-якому селі про заслуги столичних аграрних лідерів, то в багатьох із них навіть не знають, як звати-величати тих чиновників. Якщо, з натяжкою, ще можна уявити собі допомогу цих діячів порадами й прогнозами великим агроформуванням, то усвідомити, як “підсобили” вони в господарствах населення, де зібрано близько 10 млн тонн зерна, зовсім важко.
Треба зазначити: обвалюються ціни на зерно на внутрішньому ринку й тому, що вродило не тільки в нас. У Росії зібрали понад 110 млн тонн зерна. Але відмінність їхнього рекорду від нашого полягає в тому, що там посіви на наступний рік не скоротили, а збільшили. Не відкрив нам з великим урожаєм дорогу на ринки об’єднаної Європи, як передбачалося, вступ України в СОТ. У 27 державах Євросоюзу теж планують мати понад 308 млн тонн зерна. Торік було близько 258 млн. У Єврокомісії тепер подумують, чи не вдатися їм до обмежень на ввезення до себе хлібних культур? І це буде по-ринковому. От коли в Україні обмежували експорт колосових через неврожай, такі дії спричиняли обурення світового співтовариства. Але що вдієш, якщо закордон давно навчився відстоювати свої інтереси, а наші посадовці за гроші часто вдаються до відстоювання чужоземних зацікавлень на шкоду загальноукраїнським. Що ж до майбутніх здобутків на наших ланах у світлі зовнішнього ринку, то тут, як на зло, експерти прогнозують: скорочення в 2009 році обсягів виробництва основної хлібної культури не потягне адекватного зростання цін. Попит на пшеницю на світовому ринку наступного року залишатиметься відносно невисоким. Та якщо пошукати, можна й тут знайти привід для оптимізму. Для внутрішнього споживання вистачить і 15 млн тонн пшениці. Але про потужну експортну складову доведеться забути.
Ще раз про зерновий майбутній урожай. У плани сільгоспвиробників навряд чи вкладаються позачергові парламентські вибори. Бо досі не вирішено питання оподаткування аграрного сектору, особливості сплати ПАВ, не прийнято Держбюджет’2009. Адже на першому місці завжди має бути хліб. А щорічні видовища по телевізору про передвиборчі баталії — дякую! Ними вже ситі по горло. Але це так, відхилення від теми. Наболіло... Повернімося до статистичних підсумків.

З такою аграрною політикою корів не напасешся
У країні незабаром може виникнути дефіцит м’ясних продуктів. Такий невтішний прогноз спадає на думку, коли знайомишся з даними статистики. Якщо вірити інформації Державного комітету статистики, за рік у сільськогосподарських підприємствах поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 13,4% — до 1 млн 818 тис. голів. Зокрема, корів залишилося ледве 650 тис. (спад на 8,1%), свиней — менше 3 млн (мінус 13,6%). У цілому, на 1 жовтня в державі було 5 млн 798 тис. голів ВРХ (91,3% проти аналогічної дати торік), зокрема, 3 млн 49 тис. корів (93,6 %), 6 млн 942 тис. свиней (85,6%).
Причому череда ВРХ поріділа в усіх регіонах. Скорочення сталося не тільки у великих сільгосппідприємствах, а й у господарствах населення. Винятком може бути хіба що Полтавщина, де, за оперативними даними Мінагрополітики, спостерігається, хоч і невелике, але зростання на 0,2% поголів’я корів на сільгосппідприємствах.
Найбільше зменшилося поголів’я ВРХ в Одеській — на 17%, Донецькій і Запорізькій — на 15, Херсонській та Київській — на 14% — областях. “Лідерські позиції” у скороченні поголів’я корів утримують такі області: Львівська — на 13 %, Одеська — на 12, Донецька — на 10 відсотків.
Тож не дивно, що виробляти молока стали менше в 21 області, а саме: в Одеській — на 12%, Донецькій та Львівській — на 10, Дніпропетровській — на 9, Івано-Франківській і Луганській — на 8%. У чому в країні спостерігається прорив, так це в реалізації великої рогатої худоби на забій. Цей показник на 8,9% перевищує обсяги її вирощування.
Пропоновані урядом пільгові кредити на будівництво й реконструкцію тваринницьких ферм навряд чи найближчим часом змінять ситуацію на краще. Понад півтора мільярда гривень, передбачених змінами до бюджету’2008 для компенсації з державної скарбниці відсоткових банківських ставок за кредитами для АПК, керівники сільгосппідприємств називають, передусім, підтримкою вітчизняної банківської системи. До того ж, нині позички практично недоступні. Та й не так багато бажаючих у період невизначеності — і криза, і незрозуміла ситуація навколо “чергових позачергових” парламентських виборів — вкладати позичені гроші в нові проекти з розвитку тваринництва, навіть якщо погашення відсотків банкам бере на себе держава.
Є небезпека: по аграрному сектору внаслідок економічної кризи, боляче вдарить хвиля зниження споживчого попиту, що позначиться на прибутках і може призвести окремі господарства до розорення. Перед страхом краху окремі сільгоспвиробники погоджуватимуться продавати і збіжжя, й худобу за мізерними цінами, що поставить галузь у ще скрутніше становище через різке падіння цін. 

Зі статистикою знайомилася Галина Квітка
(e-mail: nov@golos.com.ua)

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0