Про що переказали цифри, або Нотатки на полях статистичних зведень

Якщо вірити офіційній інформації, за перші дев’ять місяців нинішнього року загальне виробництво аграрної продукції в усіх категоріях господарств зросло, порівнянно з відповідним періодом 2007 року, на 15,1%.

Сільгосппідприємства за січень  — вересень поточного року збільшили обсяги валу на 35%, господарства населення — на чотири. Звісно, такому зростанню насамперед посприяв зібраний у країні щедрий урожай. Це підтверджують і цифри: в рослинництві виробництво зросло на 26,7% (зокрема в агроструктурах — на 57,1%), а в тваринництві — на 0,1%. Вплив урожаю на статистику можна простежити і в “регіональному рейтингу”. Найбільше зростання спостерігається в “хлібних” областях. У Миколаївській — на 72%, Одеській — на 66,4, Херсонській — на 49,9, Кіровоградській — 41,1, Черкаській — 31,7%. А ось у західних областях, які цьогоріч постраждали від літньої повені, обсяги виробництва агропродукції підупали. В Івано-Франківській — на 9,1, Львівській — на 1,5 та Тернопільській — на 0,9 відсотка.

Майбутній урожай програватиме нинішньому в кількості та якості

Безперечно, нинішній урожай зернових виграє у кількості порівняно з минулим посушливим роком. На середину жовтня, коли готували цей материал, з майже 90% площ було намолочено близько 47 млн тонн зернових і зернобобових. Статистика стверджує: це в 1,7 раза більше, ніж було у відповідний період 2007 року. Значно краща й середня врожайність — 34,6 ц збіжжя з гектара (проти 21,9 ц /га торік). Найвища вона в Черкаській — 44 ц/га, Вінницькій — 41,3 ц, Харківській, Полтавській — по 40,4, Київській обл. — 39,7 ц/га. Найщедрішим виявився лан на Одещині, де намолотили 3,6 млн тонн зерна. Тримільйонний рубіж здолали на Харківщині — 3,5, Дніпропетровщині — 3,3, Полтавщині — 3,1 млн тонн. Можна сподіватися, що разом із пізніми зерновими його перевищать у Вінницькій та Запорізькій областях — до цього показника їм не вистачає кілька десятків тисяч тонн.
Приблизно такі самі перспективи й щодо пізніх зернових. Гречки в загальнодержавному масштабі зібрали на 11% більше, ніж торік. А врожай проса зріс у 2,8 раза. Збирають кукурудзу на зерно. Середня врожайність тут — 41,5 ц/га. Торік було по 38,3 ц з гектара.
Цілком імовірно, що загальнодержавний зерновий здобуток перевищить у підсумку 50 мільйонів тонн (у початково оприбуткованій вазі). Але не про те мова. Вагомий “коровай” став однією з причин обвалу цін на зерно. Якщо враховувати здорожчання палива, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріально-технічних ресурсів, зрозуміло: як і торік, немало сільгосппідприємств закінчить сезон у “мінусах”.
Тим часом, за виборами десь загубилася посівна. А ситуація із врожаєм’2009 уже сьогодні не може не турбувати. Агротехнологічні строки посівної вже минули. Разом з тим, хлібні культури настільки не виправдали надії сільгоспвиробників, що, за оперативними даними, станом на 10 жовтня, озимих на зерно було висіяно лише 5,9 млн га, що становить 79% до прогнозу.
Думається, причини — не лише дощовий вересень, а й неможливість узяти кредит, високі ціни на паливо й низькі — на зібрані колосові, які вкотре показали аграріям: сіяти хліб невигідно.
І, схоже, марна справа сподіватися, що майже мільйон “вивільнених” гектарів сповна засіють навесні. Багатьом агроформуванням важко буде знайти гроші не лише на розширення площ під яриною, а й на догляд за посівами. А це — і зниження врожайності, і втрати через невисоку якість зерна... Вже тепер експерти прогнозують: наступного сезону пшениці країна збере 15–16 млн тонн проти цьогорічних 26. До того ж, добрив під майбутній урожай внесено майже на третину менше, ніж у 2008 році. Мабуть, у новому сільськогосподарському сезоні на полях визріє чимало фуражу. Ця “економія”, коли не вистачає коштів на вітаміни полів, влітає господарствам у копієчку. Загалом втрати на якості сягають близько мільярда гривень. Сьогодні пшеницю п’ятого-шостого класів купують у сільгоспвиробників іноді за ціною, нижчою за собівартість: по 600–650 грн за тонну, а на продовольчу пшеницю ціни (порівняно з минулим роком) майже не впали — 1200 грн. Різниця очевидна.
Хочеться окремо сказати: вірити інформації зі столичних аграрних кабінетів про кількість зібраного — іноді — себе обманути. Та й довіряти краще із застереженнями “рекордним” повідомленням напередодні “чергових позачергових” парламентських виборів, коли чиновники, що при владі, наголошують на своїх заслугах з подвійним ентузіазмом. Часто врожайна цифра буває козирною картою у політичній колоді. Тоді офіційна статистика стає, як у тому жарті про демократичне волевиявлення, де важливо не те, як проголосували, а як порахували. У нас таке було не раз: спершу — донесення про власні заслуги, а потім (після “утруски”) врожай значно “всихає”. А запитайте у будь-якому селі про заслуги столичних аграрних лідерів, то в багатьох із них навіть не знають, як звати-величати тих чиновників. Якщо, з натяжкою, ще можна уявити собі допомогу цих діячів порадами й прогнозами великим агроформуванням, то усвідомити, як “підсобили” вони в господарствах населення, де зібрано близько 10 млн тонн зерна, зовсім важко.
Треба зазначити: обвалюються ціни на зерно на внутрішньому ринку й тому, що вродило не тільки в нас. У Росії зібрали понад 110 млн тонн зерна. Але відмінність їхнього рекорду від нашого полягає в тому, що там посіви на наступний рік не скоротили, а збільшили. Не відкрив нам з великим урожаєм дорогу на ринки об’єднаної Європи, як передбачалося, вступ України в СОТ. У 27 державах Євросоюзу теж планують мати понад 308 млн тонн зерна. Торік було близько 258 млн. У Єврокомісії тепер подумують, чи не вдатися їм до обмежень на ввезення до себе хлібних культур? І це буде по-ринковому. От коли в Україні обмежували експорт колосових через неврожай, такі дії спричиняли обурення світового співтовариства. Але що вдієш, якщо закордон давно навчився відстоювати свої інтереси, а наші посадовці за гроші часто вдаються до відстоювання чужоземних зацікавлень на шкоду загальноукраїнським. Що ж до майбутніх здобутків на наших ланах у світлі зовнішнього ринку, то тут, як на зло, експерти прогнозують: скорочення в 2009 році обсягів виробництва основної хлібної культури не потягне адекватного зростання цін. Попит на пшеницю на світовому ринку наступного року залишатиметься відносно невисоким. Та якщо пошукати, можна й тут знайти привід для оптимізму. Для внутрішнього споживання вистачить і 15 млн тонн пшениці. Але про потужну експортну складову доведеться забути.
Ще раз про зерновий майбутній урожай. У плани сільгоспвиробників навряд чи вкладаються позачергові парламентські вибори. Бо досі не вирішено питання оподаткування аграрного сектору, особливості сплати ПАВ, не прийнято Держбюджет’2009. Адже на першому місці завжди має бути хліб. А щорічні видовища по телевізору про передвиборчі баталії — дякую! Ними вже ситі по горло. Але це так, відхилення від теми. Наболіло... Повернімося до статистичних підсумків.

З такою аграрною політикою корів не напасешся
У країні незабаром може виникнути дефіцит м’ясних продуктів. Такий невтішний прогноз спадає на думку, коли знайомишся з даними статистики. Якщо вірити інформації Державного комітету статистики, за рік у сільськогосподарських підприємствах поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 13,4% — до 1 млн 818 тис. голів. Зокрема, корів залишилося ледве 650 тис. (спад на 8,1%), свиней — менше 3 млн (мінус 13,6%). У цілому, на 1 жовтня в державі було 5 млн 798 тис. голів ВРХ (91,3% проти аналогічної дати торік), зокрема, 3 млн 49 тис. корів (93,6 %), 6 млн 942 тис. свиней (85,6%).
Причому череда ВРХ поріділа в усіх регіонах. Скорочення сталося не тільки у великих сільгосппідприємствах, а й у господарствах населення. Винятком може бути хіба що Полтавщина, де, за оперативними даними Мінагрополітики, спостерігається, хоч і невелике, але зростання на 0,2% поголів’я корів на сільгосппідприємствах.
Найбільше зменшилося поголів’я ВРХ в Одеській — на 17%, Донецькій і Запорізькій — на 15, Херсонській та Київській — на 14% — областях. “Лідерські позиції” у скороченні поголів’я корів утримують такі області: Львівська — на 13 %, Одеська — на 12, Донецька — на 10 відсотків.
Тож не дивно, що виробляти молока стали менше в 21 області, а саме: в Одеській — на 12%, Донецькій та Львівській — на 10, Дніпропетровській — на 9, Івано-Франківській і Луганській — на 8%. У чому в країні спостерігається прорив, так це в реалізації великої рогатої худоби на забій. Цей показник на 8,9% перевищує обсяги її вирощування.
Пропоновані урядом пільгові кредити на будівництво й реконструкцію тваринницьких ферм навряд чи найближчим часом змінять ситуацію на краще. Понад півтора мільярда гривень, передбачених змінами до бюджету’2008 для компенсації з державної скарбниці відсоткових банківських ставок за кредитами для АПК, керівники сільгосппідприємств називають, передусім, підтримкою вітчизняної банківської системи. До того ж, нині позички практично недоступні. Та й не так багато бажаючих у період невизначеності — і криза, і незрозуміла ситуація навколо “чергових позачергових” парламентських виборів — вкладати позичені гроші в нові проекти з розвитку тваринництва, навіть якщо погашення відсотків банкам бере на себе держава.
Є небезпека: по аграрному сектору внаслідок економічної кризи, боляче вдарить хвиля зниження споживчого попиту, що позначиться на прибутках і може призвести окремі господарства до розорення. Перед страхом краху окремі сільгоспвиробники погоджуватимуться продавати і збіжжя, й худобу за мізерними цінами, що поставить галузь у ще скрутніше становище через різке падіння цін. 

Зі статистикою знайомилася Галина Квітка
(e-mail: nov@golos.com.ua)