Спецможливості
Статті

Ефективна альтернатива: легкозбірні корівники

08.10.2008
440
Ефективна альтернатива:  легкозбірні корівники фото, ілюстрація

Відродження молочного тваринництва в Україні потребує нових підходів до розв’язання проблем цієї галузі. Стала цілком очевидною необхідність створення нових спеціалізованих молочних ферм, які забезпечували б молокопереробні підприємства високоякісною сировиною. Автори обгрунтовують переваги будівництва нових ферм із використанням легкозбірних корівників, які швидко можна змонтувати і ввести в експлуатацію.

Корівник із легкозбірних
конструкцій

Відродження молочного тваринництва в Україні потребує нових підходів до розв’язання проблем цієї галузі. Стала цілком очевидною необхідність створення нових спеціалізованих молочних ферм, які забезпечували б молокопереробні підприємства високоякісною сировиною. Автори обгрунтовують переваги будівництва нових ферм із використанням легкозбірних корівників, які швидко можна змонтувати і ввести в експлуатацію.

Створювати сучасні молочні ферми, на наш погляд, можна двома способами: з допомогою реконструкції наявних тваринницьких приміщень, які сьогодні, в зв’язку із зменшенням поголів’я ВРХ, не використовують, і будувати нові ферми. Але як у першому, так і в другому варіантах в основу виробництва має бути покладено нову високоефективну ресурсоощадну технологію, яка забезпечувала б виробництво молока високої якості та високу його рентабельність.
У пропонованій статті ми зупинилися на одному з перспективних напрямів відновлення галузі молочного тваринництва — будівництві нових ферм із використанням легкозбірних корівників, які можна швидко змонтувати і ввести в експлуатацію. Ці корівники мають нові (для України) об’ємно-планувальні рішення: їхня ширина — 33 м (проти 21–24 м), висота — 11 м (проти 5 м); вони мають світловий гребінь і бокові штори, які в холодну пору року опускають, а за тепла піднімають (фото 1).
Об’ємно-планувальні рішення легкозбірних корівників дають можливість упроваджувати ресурсоощадну технологію виробництва, забезпечують комфортні умови утримання тварин, якісний мікроклімат, що є надзвичайно важливим для корів високопродуктивної породи.
Такі типи корівників широко використовують у європейських країнах із м’яким кліматом. В Україні вже теж збудовано кілька нових ферм, в основу яких покладено легкозбірні корівники. Але кліматичні умови України жорсткіші за європейські: бувають зими, коли температура знижується до –20…25°С.
Тому першочерговим завданням, яке слід розв’язати перед тим, як широкомасштабно впроваджувати легкозбірні корівники, є оцінка якості їхнього функціонування в умовах України.
У зв’язку з цим протягом трьох років у різні кліматичні періоди (в тому числі і в екстремальний період зими 2005–2006 років, коли температура повітря знижувалась до -25°С і трималася на такому рівні протягом 20 днів, що спостерігається в Україні один раз на 80 років) ми вивчали температурний режим та інші показники в легкозбірних корівниках у порівнянні з традиційними. Досліджували умови утримання тварин і їхній вплив на поведінку, фізіологічний стан, продуктивность корів та якість молока.
Дослідженнями встановлено, що температурний режим у легкозбірних приміщеннях за низьких температур значно різниться з температурним режимом у традиційних корівниках. Температура повітря в легкозбірних приміщеннях лише на 2…3°С вища за температуру навколишнього середовища. Так, якщо в нічний час температура повітря знижувалася до -23,3°С, то в корівнику вона була на рівні +20,5°С (рис. 1).
У традиційному корівнику різниця між температурою навколишнього середовища і всередині приміщення коливалася від +4°С вдень, до +10°С вночі (рис. 2). За температури навколишнього середовища -20°С температура в корівнику становила +9 градусів.
Оцінка якості функціонування нових корівників свідчить про те, що температура повітря в легкозбірному корівнику (рис. 3) і за високих плюсових температур навколишнього середовища різниться з температурою повітря в традиційному корівнику. За рахунок швидшого руху повітря (0,038–0,60 м/с), який наближено до руху повітря навколишнього середовища (0,04–0,68 м/с), температура в легкозбірному корівнику протягом доби на 1… 2°С нижча, ніж у традиційному корівнику.
Наявність бокових штор у дослідному корівнику забезпечує швидкість руху повітря на рівні нормативних параметрів (0,55 м/с). Для порівняння: в типовому корівнику цей показник значно нижчий за прийнятні норми і становить лише 0,16–0,27 м/с (табл. 1), що призводить до підвищеної загазованості повітря всередині корівника. Так, наявність аміаку в легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній період у 2,5–4 рази менша, ніж у традиційному корівнику (табл. 1), і його рівень значно менший за допустимі нормативні значення.
Висока якість мікроклімату в легкозбірних корівниках підтверджується й рівнем бактеріального обсіменіння повітря. Так, у легкозбірному корівнику він у 2,1 раза менший, ніж у традиційному.
Дослідження поведінки корів (рис. 4) свідчить про те, що умови їхнього утримання в легкозбірних приміщеннях як у зимовий, так і в літній періоди більше відповідають фізіологічним потребам тварин, аніж умови традиційних корівників. Загальний час відпочинку корів протягом доби — 14,1 год (58,6% добового часу), тобто на 2,63 год довше, ніж вони відпочивають у традиційному корівнику.
Відповідно, менше на 1,3 год вони стоять у бездіяльному стані.
За безприв’язної технології утримання в тварин з’являється новий елемент поведінки — пересування. Якщо корови, яких тримають на прив’язі, практично не рухаються (вони або стоять, або лежать), то за безприв’язного утримання тварини рухаються протягом 1,2–1,3 год на добу, що є надзвичайно важливим елементом не лише з погляду забезпечення оптимального фізіологічного стану, а й для покращання їхньої відтворної функції.
Завдяки дослідженням, також встановлено, що за використання для годівлі тварин кормових столів тварина насичується кормом удвічі швидше. Так, затрати на споживання корму з годівниць у традиційному корівнику становлять 6,27 год (26,13%), а в легкозбірному, де послуговуються кормовими столами, вони сягають лише 2,9–3,2 год (12,0–13,3%) за добу. За рахунок скорочення часу на поїдання корму тварини більше відпочивають, що позитивно впливає на молочну продуктивність.
Доїння корів у спеціалізованій доїльній залі на установці типу “паралель”(її використовують за безприв’язної технології утримання тварин у легкозбірних корівниках) як у зимовий, так і в літній періоди забезпечує одержання молока значно вищої якості, ніж за технології утримання корів у традиційних корівниках з доїнням на установці УДМ-100 типу “молокопровід”.
Так, бактеріальна забрудненість молока, отриманого в спеціалізованій доїльній залі на установці “паралель” у літній період, практично вдвічі менша, ніж у разі доїння корів безпосередньо в корівнику на установці типу “молокопровід”.
Отже, результати дослідження свідчать, що нові легкозбірні корівники забезпечують комфортні умови утримання тварин як у зимовий, так і в літній періоди, тож їх можна широко використовувати і в Україні. А ресурсоощадна технологія виробництва молока на основі легкозбірних корівників — високоефективна й швидкоокупна.
З досвіду створення сучасних молочних ферм очевидно, що кожна конкретна ферма потребує індивідуального підходу й певного рівня вкладення коштів, залежно від умов і наявної матеріально-технічної бази для її створення. Розрахунки свідчать: зменшити обсяг вкладень на створення сучасної молочної ферми можна за рахунок використання старих тваринницьких приміщень колишніх молочних ферм і комплексів.
Для цього треба їх реконструювати під нову ресурсоощадну технологію та утримувати в них усі вікові групи молодняку. А для утримання дійного стада будувати легкозбірні корівники й відокремлену від них спеціалізовану доїльну залу.
Питання створення кожної конкретної молочної ферми потребує комплексного опрацювання. Це й можливість використання наявних фермських приміщень та оцінка ефективності проведення їхньої реконструкції, і обгрунтування потреби в земельних ресурсах для забезпечення повноцінної кормової бази, і визначення джерела формування стада тощо. 

М. Луценко,
д-р с.-г. наук, академік АІНУ УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Д. Салига,
аспірант НАУ

Наступна стаття

Advertisement

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0