Спецможливості
Технології

Правильна посадка картоплі

20.04.2017
7276
Правильна посадка картоплі фото, ілюстрація

Картопля — культура помірного клімату. Вона нормально росте за відносно невисоких середньодобових температур (10…16°С) повітря і ґрунту. Для її вирощування придатні всі ґрунти, за винятком сипких пісків та заболочених і силь­но засолених ділянок. Проте найкращі умови для росту, розвитку й форму­ван­ня високих урожаїв бульб картоплі мають дерново-середньопідзолисті легкі супіщані та суглинкові ґрунти, оптимально забезпечені елементами живлення та вологою.

 

 

За су­час­них умов для ви­ро­щу­ван­ня кар­топлі ре­ко­мен­до­вані п’яти- та чо­ти­рипільні сівозміни з на­си­чен­ням кар­топ­лею 20–25%. У сівозмінах на Поліссі та в Лісо­сте­пу ба­жа­но мак­си­маль­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти посіви проміжних си­де­раль­них куль­тур для по­пов­нен­ня за­пасів ор­ганічної ма­си в ґрунті та змен­шен­ня на­ко­пи­чен­ня бур’янів, шкідників і хво­роб. Для зни­щен­ня дро­тя­ників, насіння жи­та за ви­­сіван­ня як си­де­ра­та під кар­топ­лю об­­роб­ля­ють інсек­ти­ци­да­ми Се­ма­фор 20 ST, 2,5 кг/т, Круїзер 350 FS, 0,3 л/т або Пре­стиж 290 FS, 1 л/т. Ефек­тив­ність та­ко­го спо­со­бу ста­но­вить 95–98 %.

Для Полісся кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми кар­топлі є озимі зер­нові, зер­но­бо­бові та ка­пу­с­тяні куль­ту­ри. У Сте­пу ви­сокі вро­жаї картоплі от­ри­му­ють ли­­­­­ше на зро­шу­ва­них зем­лях. Для вес­ня­но­го садіння до­б­ри­ми по­пе­ред­ни­ка­ми є озимі зер­нові, а для літньо­го по­ле кра­ще три­ма­ти в стані чи­с­то­го па­ру.
Важ­ли­вим мо­мен­том у садінні кар­топлі є підго­тов­ка ґрун­ту, яку роз­по­чи­на­ють з осені. На Поліссі після зби­ран­ня вро­жаю зер­но­вих уда­ють­ся до лу­­щен­ня ґрун­ту на гли­би­ну 10–12 см важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми БДВ-6, БДВП-5,5, БДВП-4,2, БРГ-4,2, БДВП-3, БДВ-2 із трак­то­ра­ми кла­су 1,4–5,0 із за­гор­тан­ням подрібне­ної со­ло­ми та вне­сен­ням азот­них до­б­рив роз­­­ки­да­ча­ми МВУ-700, МВУ-900, МВУ-1200 із трак­то­ра­ми кла­су 0,6–3 із нор­мою 100–150 кг/га і ви­­сіва­ють післяж­нивні куль­ту­ри (лю­пин, гірчи­цю білу, редь­ку олій­­­ну). Важкі суг­лин­кові ґрун­ти із се­реднім рівнем за­­бур’я­не­ності орють во­се­ни на зяб, а лег­кі та ма­ло­за­бур’я­нені — на­весні.Картоплесаджалка  Grimme GL 32E у роботі

У лісо­сте­повій та по­су­ш­ливій сте­по­вій зо­нах пе­ре­ва­жа­ють чор­но­зе­ми гли­бокі ма­ло­гу­мусні, опідзо­лені та пів­ден­ні. Во­ни ма­ють спільні ха­рак­те­ри­с­ти­ки — за оп­ти­маль­ної во­ло­гості лег­ко підда­ють­ся об­робітку, а після ін­тен­сив­них літніх дощів за­си­ха­ють, ущільню­ють­ся, ут­во­рю­ю­чи груд­ки та бри­ли.

То­му всі тех­но­логічні опе­рації слід ви­ко­ну­ва­ти своєчас­но, у стислі тер­міни та якісно. Для них існу­ють два ос­новні варіан­ти літньо-осінньої підго­тов­ки ґрун­ту під кар­топ­лю. Пер­ший — без по­­сіву по­укісних і післяж­нив­них си­де­раль­них куль­тур. Після зби­­ран­ня вро­жаю по­пе­ред­ни­ка ґрунт дис­ку­ють, за­гор­та­ю­чи подрібне­ну со­ло­му та після­ж­нивні решт­ки з уне­сен­ням 100–150 кг/га азот­них до­б­рив. Після оран­ки плу­га­ми ПНЯ-3-30, ПНЯ-4-35, ПНЯ-6-42, ППО-5-40, ПОН-4-40, ПОН-7-40, ПЧ-4,5, ПМУ-4-40, ПЛН-3-35 за по­тре­би бо­ро­ну­ють або куль­ти­ву­ють куль­ти­ва­то­ра­ми КР-4,5, КПС-4А, КПСН-4, КНК-4, КНК-6, КУН-5,4 із трак­то­ра­ми кла­су 1,4–5, зни­щу­ю­чи бур’яни й роз­пу­шу­ю­чи ґрунт. Дру­гий — ви­ко­ри­с­тан­ня після­укісних та після­жнив­них по­­­сівів си­де­раль­них куль­тур на зе­ле­не до­б­ри­во.

Спе­цифічним аг­ро­технічним за­хо­дом осінньої підго­тов­ки ґрун­ту під кар­топ­лю на важ­ких ґрун­тах лісо­сте­по­вої та сте­по­вої зон є нарізан­ня гре­бенів. Гре­бені зав­виш­ки 18–20 см наріза­ють пе­ред за­мер­зан­ням ґрун­ту куль­ти­ва­то­ра­ми ОКГ-4, КПУ-3,4, УКР-4,2, УКР-5,6, КОН-2,8 А, AVR Speed Ridger в аг­ре­­гаті з трак­то­ра­ми кла­су 1,4–2, об­лад­на­ни­ми підгор­та­ча­ми.

По­тре­бу кар­топлі в по­жив­них ре­­чо­ви­нах повністю за­без­пе­чу­ють шля­­­хом поєднан­ня ор­ганічних і мі­­­­­­не­­­­­раль­них до­б­рив. Так, на дер­но­во-під­зо­ли­с­тих супіща­них ґрун­тах Полісся із се­реднім по­каз­ни­ком за­без­пе­че­ності ру­хо­ми­ми фор­ма­ми фо­с­фо­ру та обмінно­го калію оп­ти­маль­ни­ми нор­ма­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив уроз­­­кид є N90–120Р90К120–150 кг/га на фоні 
40–50 т/га напівпе­репрі­ло­го гною або 35–40 т/га, за­гор­ну­тих у ґрунт си­де­ра­тів. Оп­ти­маль­ною до­зою на чор­но­зе­мах Лі­со­сте­пу та Сте­пу є вне­сен­ня 30–40 т/га ор­ганічних до­б­рив, а міне­раль­них — 
із роз­ра­хун­ку N60–90Р80–90К60–90 кг/га д. р. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісної насіннєвої кар­топлі до­зу азо­ту на насінниць­ких ділян­ках змен­шу­ють на 20–30 кг д. р./га. Це при­ско­рює дозріван­ня, зни­жує по­шко­д­жен­ня бульб під час зби­ран­ня, збільшує ча­ст­ку насіннєвої фракції. Для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­ної вро­жай­ності кар­топлі за­без­пе­чен­ня ви­со­кої якості про­­дукції співвідно­шен­ня N:P:K у си­с­темі удо­б­рен­ня має бу­ти та­ке: на дер­но­во-підзо­ли­с­тих та сірих лісо­вих ґрун­тах — 1,2:0,8:1,5. На чор­но­зе­мах — 1:1,3:1, на торф’яни­ках — 1:3–5:6–10. Картоплесаджалка AVR UH 3780 у роботі

За ло­каль­но­го вне­сен­ня до­б­рив під­ви­щу­ють­ся тем­пи рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, на­ро­с­тає ко­ре­не­ва ма­си за ра­ху­нок інтен­сивнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­жив­них ре­чо­вин. На дер­но­во-підзо­ли­с­тих ґрун­тах для більшості сортів кар­топ­лі оп­ти­маль­но-раціональ­ною нор­мою ло­каль­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під кар­топ­лю і верх­нь­ою ме­жею для до­зи суг­ли­ни­с­тих і бо­гар­них ґрунтів є К60Р60К90 кг/га. Для супіща­них ґрунтів найбільшою до­зою ло­каль­но­го вне­сен­ня до­б­рив є N90Р90К90; на зро­шенні на суг­ли­ни­с­тих ґрун­тах — не більш як N90Р120К120, тоб­то до­за азо­ту змен­шується на 30% що­до роз­кид­но­го спо­со­бу вне­сен­ня.

Для чор­но­земів пра­во­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу ре­ко­мен­до­ва­на нор­ма ло­ка­ль­­­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив ста­но­вить N45Р45К45 кг/га на фоні 40 т/га гною. Ло­каль­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив за­без­пе­чу­ють куль­ти­ва­то­ри-рос­ли­нопіджив­лю­вачі УКР-2,8, УКР-4,2, КОН-2,8А, об­лад­нані АТП-2.

Із підви­щен­ням уро­жай­ності кар­топ­лі та збільшен­ням ви­не­сен­ня по­жив­них ре­чо­вин рос­ли­на­ми з ґрун­ту зро­с­тає роль мікро­е­ле­ментів у си­с­темах удо­б­­­­рен­ня. Мікро­е­ле­мен­ти, які ви­но­сять з уро­жаєм, май­же не віднов­лю­ють­ся в ґрун­ті. На­сам­пе­ред рос­лин по­тріб­но за­без­пе­чу­ва­ти міддю, бо­ром, мар­ган­цем, цин­ком, молібде­ном. Кількість за­пасів мікро­е­ле­ментів зни­жується в міру пе­ре­хо­ду від тяж­ких до супіща­них і пі­ща­них ґрунтів, і та­кож за­ле­жить від рів­ня окуль­ту­ре­ності ґрун­ту та вмісту гу­му­су. На вап­но­ва­них ґрун­тах ма­ють ви­со­ку ефек­тивність за­сто­су­ван­ня бор­них, мар­ган­це­вих, мідних, цин­ко­вих до­б­рив або їхніх ком­плексів. Окрім підви­щен­ня уро­жай­ності, мікро­до­б­ри­ва спри­я­ють зни­жен­ню за­хво­рю­ва­ності бульб кар­топлі на пар­шу зви­чай­ну та ри­зок­тоніоз 25–45%. На бідних на мікро­е­ле­мен­ти ґрун­тах їх слід уно­си­ти під час ос­нов­но­го удо­б­рен­ня, а та­кож — у по­за­ко­ре­не­вих піджив­лен­нях у фа­зах по­ча­ток бу­тоні­зації та на по­чат­ку буль­бо­у­тво­рен­ня.

Підго­тов­ка бульб до садіння — це пе­ре­би­ран­ня їх із роз­поділом на фракції, про­ро­щу­ван­ня, виз­на­чен­ня схо­жос­­ті та стеб­ло­у­тво­рю­валь­ної здат­ності. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють кар­топ­ле­сор­ту­вальні ма­ши­ни М-616, М-900, Л-701, КСП-15В, DDS-1300 ML, Romech sz-140, Celox RV12.

На Поліссі, де пе­ре­ва­жа­ють легкі супіщані ґрун­ти, вес­ня­ну підго­тов­ку ґрун­ту роз­по­чи­на­ють з орано­к, які про­во­дять за фізич­ної стиг­лості ґрун­ту, по­пе­рек на­пря­му садіння кар­топлі на гли­би­ну ор­но­го ша­ру. Після оран­ки по­ле вирівню­ють куль­ти­вацією з бо­ро­ну­ван­ням. У лісо­сте­повій і сте­повій зо­нах буль­би кар­топлі ви­са­д­жу­ють у нарізані з осені гре­бені чи до­стиг­лий ви­о­ра­ний на зяб ґрунт, який роз­пу­шу­ють куль­ти­ва­то­ра­ми ти­пу КВФ-2,8, Celli Ranger, Energy, Maxi.

Садіння кар­топлі три­ває за су­во­ро­го дотриман­ня та­ких ви­мог:

— Якість са­див­них бульб має відпо­віда­ти ви­мо­гам ДСТУ 4013–2001.

— Тем­пе­ра­ту­ра ґрун­ту на гли­бині садіння бульб має бу­ти 5...7°С.

— ŽТри­валість про­це­су садіння не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 8–10 днів.

Гли­би­на садіння бульб на суг­ли­ни­с­тих ґрун­тах не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 6–8 см, на супіща­них — 8–10 см. Гли­би­на садіння бульб кар­топлі за вес­ня­них термінів садіння в по­су­ш­­­ли­вих півден­них рай­о­нах ста­но­вить 8–10 см і літніх на­са­д­жен­нях свіжо­зібра­ни­ми буль­ба­ми — 6–8 см, на торф’яни­с­тих ґрун­тах, які ма­ють не­спри­ят­ли­вий вод­но-повітря­ний та теп­ло­вий ре­жи­ми, гли­би­на са­дін­ня має ста­но­ви­ти 5–7 см.

Гу­с­то­ту садіння вста­нов­лю­ють за­­леж­­но від розміру бульб (табл. 1).

З ура­ху­ван­ням ут­рат схо­жості гу­с­то­ту садіння виз­на­ча­ють за фор­му­лою: Гз =(100хГ )/С, де С — схожість бульб, %.

Визначення схожості картоплі

За 30 днів до садіння відби­ра­ють по 100 бульб кож­но­го сор­ту, про­ро­щу­ють їх у тем­но­му приміщенні за тем­пе­ра­ту­ри по­­­­вітря 12…16°С. За ви­со­ти па­ростків 10–15 мм підра­хо­ву­ють кількість бульб, які не ут­во­ри­ли або ма­ють нит­ко­по­­діб­ні чи нор­мальні па­ро­ст­ки. Що­до за­галь­ної кількості бульб ви­ра­хо­ву­ють їх відсо­ток.

— Нор­му ви­т­ра­ти са­див­но­го ма­те­ріа­лу виз­на­ча­ють так:

Н = 0,01 х Г х м, де:

Г — гу­с­то­та садіння, тис. шт./га;

м — се­ред­ня ма­са буль­би, г.

— Рівномірність розміщен­ня бульб у ряд­ку (ви­т­ри­му­ван­ня за­да­ної відстані між буль­ба­ми) має бу­ти не менш як 70%, кількість про­пусків — не більш як 3%.

— Гре­бені після садіння по­винні бу­ти оваль­ної фор­ми. Ви­со­та гре­бе­ня — 12–14 см або 18–20 см (за­леж­но від тех­но­логії), до­пу­с­тимі відхи­лен­ня —2 см.

— Відхи­лен­ня сти­ко­вих міжрядь не мають пе­ре­ви­щу­ва­ти 2 см.

— Садіння слід ви­ко­ну­ва­ти відка­лібро­ва­ним насінням. Не при­пу­с­ти­ме змішу­ван­ня ок­ре­мих фракцій бульб під час садіння.

— Об­ла­му­ван­ня па­ростків про­ро­ще­них бульб ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми са­д­жал­ки не по­вин­но пе­ре­ви­щу­ва­ти 17%. Ме­ханічні по­шко­д­жен­ня бульб — не більш як 2%.

Буль­би про­ро­с­та­ють за тем­пе­ра­ту­ри ґрун­ту 6…8°С. Вра­хо­ву­ю­чи той факт, що вес­ною ґрунт швид­ко прогрівається, слід роз­по­чи­на­ти садіння, ко­ли йо­го тем­­пе­ра­ту­ра на гли­бині 8–10 см до­ся­гає 5°С. Цей період на­стає в цен­т­раль­но­му Поліссі в другій де­каді квітня, а в пів­ніч­­них рай­о­нах — у третій де­каді квіт­ня. У лісо­сте­повій зоні оп­ти­мальні стро­ки садіння кар­топлі при­па­да­ють на дру­гу — по­ча­ток тре­тьої де­ка­ди квітня.

Ґрунт має бу­ти в ор­но­му стані. Вста­но­ви­ти йо­го стиглість мож­на так: узя­ти при­гор­ш­ню землі, стис­ну­ти в до­лоні й, опу­с­тив­ши ру­ку до рівня по­яса, ки­ну­ти груд­ку вниз. Як­що во­на роз­сип­леть­ся під час уда­ру об зем­лю, то ґрунт го­то­вий до садіння. Ча­с­то терміни по­чат­ку садіння кар­топлі збіга­ють­ся з ут­во­рен­ням листків на бе­резі. Три­валість про­це­су садіння не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 8–10 днів. Запізнен­ня із садінням на 10 днів від оп­ти­маль­но­го стро­ку при­зво­дить до не­до­бо­ру 2–3 ц/га бульб на день, про­тя­гом на­ступ­них 10–15 днів — 5–6 ц/га на день, при цьо­му погіршу­ють­ся тех­но­­­логічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки бульб кар­топ­­лі. Спо­чат­ку ви­са­д­жу­ють на­дранні сор­ти (для літньо­го спо­жи­ван­ня), потім  — ран­нь­о­с­тиглі на насінниць­ких ділян­ках. Ви­са­д­жу­ван­ня ранніх сортів в оп­ти­мальні терміни дає змо­гу рос­ли­нам уник­ну­ти ура­жень фіто­ф­то­ро­зом. Після садіння насіннєвих діля­нок бе­­руть­ся за садіння кар­топлі на про­до­вольчі цілі, при­чо­му в пер­шу чер­гу — на ро­дю­чих й удо­б­ре­них ділян­ках, що дасть змо­гу за­без­пе­чи­ти ви­со­кий уро­жай зрілих бульб.

Садіння в ранні стро­ки доцільно про­во­ди­ти в по­пе­ред­ньо нарізані гре­бені. Се­ред­ня три­валість періоду посів — схо­ди ста­но­вить 16–34 дні. Садіння про­ро­ще­них бульб дає змогу от­ри­ма­ти схо­ди на 7–10 днів раніше. Для при­ско­рен­ня на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту у верхніх го­ри­зон­тах, ран­ньої по­яви сходів і їх за­хи­с­ту від при­мо­розків ви­ко­ри­с­то­ву­ють поліети­ле­но­ву плівку в до­схо­до­вий період — це сприяє збільшен­ню уро­жай­ності кар­топлі на 50%.

У на­са­д­жен­нях кар­топлі на­прям рядків має бу­ти з півночі на південь — це дає змо­гу підви­щи­ти вро­жайність на 10–15% і суттєво збільшує вміст крох­ма­лю. Усе це відбу­вається за ра­ху­нок кра­щої освітле­ності рос­лин у міжряд­дях, збільшується ма­са ба­дил­ля, пло­ща ли­с­тя, підви­щується про­дук­тивність фо­то­син­те­зу, ут­во­рю­ють­ся нові па­го­ни.

Зовнішньою оз­на­кою пра­виль­но­го ви­бо­ру гу­с­то­ти садіння є по­вне на­крит­тя по­верхні по­ля ли­с­тям рос­лин до по­чат­ку цвітіння кар­топлі. По­вне затінен­ня по­­верхні по­ля стри­мує роз­ви­ток бур’я­­нів, сприяє підтри­ман­ню стабіль­ні­шо­го мік­ро­кліма­ту в гре­бе­нях, тоб­то об­ме­жує пе­­регріван­ня й ут­ра­ту во­ло­ги в ґрунті. Нор­му садіння виз­на­ча­ють за­леж­но від гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою. 

Для на­сін­ниць­­­ких на­са­д­жень оп­ти­маль­ною вва­жа­ють на­явність 250–300 тис. шт. сте­бел/га, а на про­до­во­ль­чих ділян­ках 200–220 тис. шт./га. У про­цесі пе­ред­са­див­но­го про­ро­щу­ван­ня виз­на­ча­ють здат­ність бульб пев­но­го сор­ту та фрак­­­ції до ут­во­рен­ня ос­нов­них сте­бел (50–70% від кількості про­ростків на бульбі). Поділив­ши потрібну нор­му стеб­ло­с­тою на кількість ос­нов­них сте­бел буль­би, от­ри­маємо гу­с­то­ту садіння.

Садіння невідкалібро­ва­но­го насіння спри­чи­нює близь­ко 20% про­пусків.

Що ви­ща ро­дючість ґрун­ту і спри­ят­ливіший ком­плекс умов для рос­ту та роз­вит­ку рос­лин, то більше бульб мож­на розмісти­ти на 1 га й от­ри­ма­ти за ра­ху­нок до­дат­ко­вої кількості рос­лин кра­щий уро­жай. Од­нак ду­же ви­со­ка гу­с­то­та рос­лин на 1 га погіршує умо­ви жив­лен­ня, во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, освітле­ності та зни­жує вро­жайність.

За рівних умов ранні сор­ти, як пра­ви­ло, потрібно ви­са­д­жу­ва­ти з ви­щою гу­с­то­тою (55–70 тис. шт./га), ніж се­ред­нь­опізні та пізні, то­му що за цьо­го ство­рю­ють­ся умо­ви, які при­ско­рю­ють тем­пи ве­ге­тації рос­лин. До то­го ж більшість ранніх сортів — ма­ло­стеб­лові. На­са­д­жен­ня за­гу­щу­ють та­кож на зро­шу­ва­них ділян­ках.

Ви­ко­ри­с­то­ву­ють кар­топ­ле­са­д­жал­ки Л-202, Л-207, SL4 BZS Hassia, СК-4,  GL-T, Grimme, AVR та ін. 
Під час садіння насіннєві буль­би об­роб­ля­ють про­ти ком­п­­­­лек­су ґрун­то­вих шкідників і хво­роб ба­­ко­ви­ми сумі­ша­ми Круізер т. к. с. 0,3 л/т + Мак­сим, т. к. с. 0,75 л/т; Круїзер т. к. с. 0,3 л/т + Ро­в­раль Ак­ва­ф­ло, к. с., 0,4 л/т, до яких до­да­ють од­не з мікро­до­б­рив — Ре­а­ком-СР-кар­топ­ля, 3–4 л/т, Ора­кул-насіння, 0,5 л/т, Яра Віта, 100 г/т то­що. 

Крім то­го, в ба­ко­ву суміш до­да­ють один із ре­гу­ля­то­рів рос­ту Еміс­тим-С, 3 мл/т, По­тейтін, 200 мг/т, Біот­ран­с­фор­ма­тор, 60 гра­нул/т, Вим­пел-К, 0,5 кг/т та ін. Та­кож пе­ред висаджуванням буль­би про­­­ти хво­роб і шкідників об­роб­­ля­ють інсек­то­фунгіци­да­ми Пре­стиж (1 л/т), Еме­с­то Кван­тум 273,5 FS ТН (0,3–0,6  л/т), Се­лест Топ 312 FS ТН (0,5–0,7 л/т), АС- Се­лек­тив (0,8–1 л/т).

За на­яв­ності в ґрунті по­над п’яти осо­бин дро­тя­ни­ка до­дат­ко­во спеціаль­ни­ми при­ст­ро­я­ми, розміще­ни­ми на са­д­жалці, вно­сять у ґрунт гра­ну­ль­о­ва­ний інсек­ти­цид Ре­гент, 20G, 5,0 кг/га. 

Про­ти фіто­ф­то­ро­зу, ри­зок­тоніозу, ан­т­рак­но­зу, фу­заріозу, парші зви­чай­ної за­сто­со­ву­ють Юніфом 448 SЕ вне­сен­ням у ґрунт під час садіння кар­топлі в бо­­роз­­ну в дозі 1,5 л/га. Пре­па­рат має фун­гіцид­ну дію й за­хи­щає на­са­д­жен­ня від гриб­них хво­роб на пер­ших ета­пах роз­вит­ку рос­лин. 
У та­кий са­мий спосіб, вне­сен­ням у бо­роз­ну під час садіння, за­сто­со­ву­ють пре­па­рат Еме­с­то Кван­тум з нормою 1,5–1,8 л/га. 

О. Виш­невсь­ка, канд. с.-г. на­ук, заввідділу насінництва,
Інсти­тут кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН

 

Інформація для цитування
Кар­топля: як посадиш — так і збереш / О. Виш­невсь­ка// Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 100-102

 

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0