Спецможливості
Інтерв'ю

Руйнуємо міфи про органічне землеробство

19.03.2019
2815
Руйнуємо міфи про органічне землеробство фото, ілюстрація

14-15 березня в Одесі пройшов черговий конгрес "Органічна Україна". Органічне землеробство, як і кожне явище, має як своїх прихильників, так і своїх противників. І у тих, і у інших є свої аргументи. Тож сьогодні редакція сайту «Пропозиція» попросила відповісти на деякі закиди противників органічного землеробства президента ГО «Органічна Україна» Олену Березовську.

 

 - Часто про органічне землеробство говорять як про регрес, як про відмову від досягнень прогресу і ледь не повернення до натурального господарства. Чому це не так?

 - Тому що сучасне органічне землеробство — це теж інтенсивна технологія, як і конвенційне. В органічному землеробстві нема обмеження технології — у ньому є лише обмеження на хімічно синтезовані речовини. Органічне землеробство — це теж високі технології, різниця тільки в тому, що вони біологічні, а не хімічні. 150 років тому, коли не було ні міндобрив, ні пестицидів, не було також і біопрепаратів, біологічних стимуляторів росту і всього того арсеналу речовин, дозволених у сучасному органічному виробництві. Тоді не знали, що таке сидерати. Тоді провідні вчені знали про рослини і про грунт менше, ніж зараз знає кожен тямущий агроном. За цей час за рахунок виведення нових сортів і гібридів значно зріс природний потенціал урожайності культур. Врешті, зараз органічним виробництвом займаються вже не здебільшого неписьменні господарі, а люди з вищою агрономічною освітою.

Органічне землеробство вже не те, що навіть 20 років тому. Бо увесь час іде накопичення знань, відбувається швидкий обмін даними досліджень. Тому у органічних виробників набагато більше досвіду і варіантів прийняття рішень, ніж іще на початку століття.

 

з учасниками виставки Biofach 2019 у Нюрнберзі - Все-таки, винесення з грунту елементів живлення з урожаєм потрібно якось компенсувати. Гній може компенсувати втрати азоту, але як з іншими елементами живлення?

 - Насправді органічне виробництво не проти мінеральних добрив. Воно проти штучно синтезованих міндобрив. А мінерали природного походження, які містять необхідні для сільгоспкультур елементи живлення, цілком дозволені. І це — не єдиний спосіб компенсації винесення елементів живлення. Для цього використовуються також біопрепарати з бактеріями, що мобілізують ті чи інші елементи, добрива на біологічній основі, заробляння в грунт пожнивних решток.

Взагалі, органічне виробництво набагато варіативніше щодо технології, ніж конвенційне, воно забезпечує виробнику більшу свободу вибору, а відтак — більше можливостей врахувати умови конкретного поля. Тут немає настільки конкретних інструкцій, як у конвенційному землеробстві. Конкретно визначені в органічному виробництві лише принципи, правила і вимоги. Наприклад, принципи — це, скажімо, потреба відновлювати природну родючість грунту, використовувати місцеві сорти, створити максимально самодостатню екосистему (вимога сталого виробництва). А способи втілення цих принципів, наприклад, відновлення родючості грунтів, є різні. Кожен виробник самостійно визначає технологію відновлення родючості грунту, самостійно складає сівозміну.

В цьому плані слід нагадати про одне правило органічного виробництва: використання будь-яких добрив відбувається або відповідно до переліку дозволених препаратів, або за погодженням з органом сертифікації. Тому якщо грунт збіднений, якщо є дефіцит одного чи кількох конкретних елементів, то виробник звертається за погодженням до органу сертифікації, пише обґрунтування, яке розглядає орган сертифікації і виносить рішення.

 

 - А як бути під час епіфітотій або в роки, коли шкідники особливо розплоджуються, як торік?

 - По-перше, — так само, як і конвенційним виробникам. Останнім торік, коли умови для шкідників були особливо сприятливі, там, де зазвичай обходились двома, а то й однією інсектицидною обробкою, довелось обробляти 4 рази. Так само органічним виробникам доводиться частіше вносити біопрепарати. І в цьому випадку кількість обробок була більша, бо у препаратів, дозволених для органічного виробництва, набагато менша експозиція.

Але, звичайно, не завжди це допомагало, і органічні виробники торік, як і конвенційні, теж мали проблеми з фузаріозом через дощову погоду під час жнив. У них, як і у конвенційних виробників, знижувався клас зерна, через що багато зерна довелося продати як корми для органічного тваринництва. А деякі органічні виробники змушені були переорювати поле, заражене хворобами чи шкідниками, щоб не втратити свого статусу.

 

на з'їзді ГО "Органічна Україна" - Говорять також, що органічне виробництво, попри задекларовані принципи екологічності, допускає використання досить шкідливих речовин.

 - Всі ці розмови вирвані з контексту. Хочу звернути увагу на те, що коли опоненти пишуть про застосування в органічному землеробстві сірки, ртуті чи чогось подібного, вони не пишуть про деталі. Наприклад, сірка в органічному виробництві в принципі заборонена. Але в нормативних документах, що регулюють органічне виробництво — і в світі, і в українському «органічному» законі — є винятки. Вони стосуються нестандартних ситуацій: наприклад, потрібно врятувати виноградник. Тоді за погодженням з органом сертифікації можна застосувати щось таке, що для всіх інших не дозволено.

Але, по-перше, це робиться тільки за погодженням з органом сертифікації. А, по-друге, на той сезон, коли застосовуються речовини, зазвичай заборонені для органічного виробництва, продукція виключається з органічного ринку. Тобто, вона може бути продана тільки як звичайна. Так робиться, щоб виробник не втрачав повністю свого органічного статусу — органічний статус втрачає лише продукція, вирощена в конкретному сезоні на конкретному полі.

Наприклад, у поточному сезоні в Україні були випадки, коли поля, які проходили перехідний період, доводилось обробляти речовинами, зазвичай забороненими в органічному виробництві. Орган сертифікації на це погодився, але за умови їх виключення з сертифікації. Тож відлік перехідного періоду довелося почати наново.

 

 - А чи не міг виробник, маючи органічний статус, продати таку продукцію як органічну? Наскільки праві ті, хто говорить, що органічний сертифікат — це просто папірець?

 - Органічний сертифікат справді паперовий. Але органічність продукції нескладно перевірити, здавши зразок в лабораторію на аналіз на вміст залишків пестицидів чи міндобрив. Що на практиці покупці роблять регулярно.

 

 - Ще говорять, що органічне землеробство не здатне нагодувати планету.

 - А ті, хто так говорить, не пробували пошукати інші резерви для того, щоб нагодувати планету, крім хімізації сільського господарства? Наприклад, кожна сьома людина недоїдає. Але разом з цим кожна п’ята переїдає. Зайву вагу має більше людей, ніж голодує. То, може, тут пошукати резерви для боротьби з голодом? Можу підказати ще один шлях: зараз величезна кількість продуктів викидається.

 

 - І останнє: як щодо досліджень, які нібито довели, що органічні продукти не можна вважати здоровішими за конвенційні?

 - Дослідження є різні. А от яскраво переконливих ще не було. А органічні продукти справді не можна вважати апріорі здоровішими за звичайні. Наприклад, звичайна гречка — більш здоровий продукт, ніж органічна картопля.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0