Спецможливості
Агробізнес

ЄС лібералізує торгівлю цукром, — The Economist

19.04.2017
2831
ЄС лібералізує торгівлю цукром, — The Economist фото, ілюстрація

Проте це не зніме суперечностей між виробниками буряків і переробниками тростинного цукру.

 

 

Не перше століття карамельного кольору тростинний цукор-сирець із-за океану приходить до Лондона на розташований прямо в порту цукрозавод компанії Tate & Lyle Sugars, де переробляється на білий цукор-пісок. Тростинний цукор домінує на світовому ринку й охоплює частку в 80%. Втім, у Європі його частка складає всього 20%. Решта, 80%, виробляється з цукрового буряка, який став джерелом цукрової сировини 200 років тому. Єдина сільськогосподарська політика ЄС надійно захищає бурякоцукрову індустрію.

В останні роки ЄС реформував свою систему квот і субсидій, щоб знизити ціни на продукти й употужнити конкурентоздатність фермерів, зокрема 2015-го було скасовано квоти на молоко. Зараз настала черга цукру. З жовтня 2017-го ЄС має намір скасувати мінімальні ціни і квоти на виробництво цукрового буряка. Комплексні обмеження на імпорт, однак, збережуться, щоб підтримати доходність фермерських господарств.

У ході підготовки до цієї реформи бурякоцукровий сектор модернізовано: компенсаційні схеми ЄС пом’якшено в зв’язку з закриттям заводів і зниженням чисельності виробників буряків, яким надавалася держпідтримка.

«Завдяки вдосконаленню технології посіву врожайність буряків зросла», – зауважує співробітниця трейдерської компанії ED&F Man Кона Хаке. Це частково відповідає дійсності в «цукробуряковому поясі», що охоплює низку регіонів Великобританії, Франції та Німеччини. Базуючись на посівних площах весни-2017, пані Хаке очікує росту валового збору на 17% навіть за несприятливої погоди.

Припинення підтримки виробництва цукрових буряків також означає, що ЄС стане нето-імпортером цукру вперше за десять із лишнім років. До речі, кінцевий продукт із буряка неможливо відрізнити від тростинного цукру. Обмеження на експорт не змінювалися з 2005 року, коли СОТ задовольнила скаргу Бразилії, Австралії й Таїланду на те, що підтримка ЄС ставить експортів у нерівні можливості та є несправедливою.

«Експорт очищеного білого цукру майже подвоївся до 2,6 млн т на рік відтоді як підтримку було припинено», – повідомляє представник інформаційної аналітичної компанії S&P Global Platts Клаудіу Ковріг. Проте він навряд чи повернеться до 7 млн т – найвищого рівня до прийняття рішення СОТ: це вимагатиме неабияких інвестицій в експортну інфраструктуру. Крім того, європейські експортери зіткнуться з посиленням конкуренції: колишні їхні покупці, наприклад на Близькому Сході та в Північній Африці, збудували свої власні заводи з переробки тростинного цукру, коли експорт із ЄС скоротився.

Ступінь зростання виробництва й експорту залежатиме від світових цін. По причині реструктуризації бурякоцукрової галузі європейські ціни на цукор суттєво знизилися – з більш ніж 700 €/т (742 $/т) у 2013 році до близько 500 €/т на початку 2017-го, наблизившись до світових. Оскільки захист сектору послабився, схоже на те, що європейські ціни наближуватимуться до нестабільних світових цін.

Це могло вплинути на рішення фермерів щодо вирощування цукрових буряків. Вони зберігатимуть конкурентоздатність за умов помірного зниження цін, але різкий спад відіб’є у них охоту сіяти буряки. Переробні заводи пропонують фермерським кооперативам довготермінові контракти, щоб стабілізувати поставки, а форвардні контракти дають змогу галузі застрахуватися від стрибків цін. Але ніхто не знає, наскільки ефективними будуть ці контракти.

«Реформа не означає, що тростина й буряк опиняться у Європі в рівних умовах», – говорить фахівець Tate & Lyle Sugars Джералд Мейсон. Тростинний цукор продовжує потерпати від імпортних обмежень. Система тарифів і квот робить занадто дорогим імпорт дешевого цукру з найефективніших країн-виробників, таких як Бразилія й Мексика.

Виробники тростинного сирцю з африканських, карибських і тихоокеанських країн продовжують користуватися преференціями на європейському ринку. Але багато з них неефективні, мають високу собівартість і виявились не конкурентоздатними, коли європейські ціни впали. Для них вихід полягає в диверсифікації, і ЄС навіть сформував фонди, які можна для цього використовувати. Деякі країни впоралися з цим краще за інших. Маврикій і Беліз, наприклад, використовують тростину для виробництва особливих видів цукру та для виробництва етанолу й електроенергії; африканські виробники, наприклад Замбія й Малаві, можуть перенаправити експорт на регіональний ринок. Однак карибські виробники, такі як Гайана та Ямайка, згідно зі звітом для Єврокомісії, датованим липнем 2016-го, диверсифікували виробництво дуже слабко. Оскільки експорт до Європи, як очікується, катастрофічно впаде, безробіття в сільській місцевості цих країн зашкалюватиме.

Прибутки переробників тростинного цукру в ЄС, які, за даними Єврокомісії, працюють у 9 країнах спільноти, скоротяться, позаяк ціни на білий цукор впали, а вартість імпортного сирцю залишається високою. Tate & Lyle Sugars зазнала збитків у розмірі 25 млн €/рік, причиною яких є імпортні обмеження. Ось чому компанії на руку вихід Великобританії з ЄС: пан Мейсон розглядає Brexit як безцінну можливість запровадити правила, які урівняють шанси тростини й цукрового буряка на британському ринку. Виробники буряків мають інше поняття справедливості: вони вважають, що при формуванні правил гри слід враховувати державну підтримку інших виробників. Залишається тільки здогадуватися, як британський уряд задовольнить обидві сторони.

 

За матеріалами The Economist

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Німецький досвід організації тепличного бізнесу — тема нашої розмови з директором з інноваційних технологій у рослинництві консалтингової компанії «Аграрний Центр Innovation» Юрієм Куликом, який нещодавно особисто його вивчав... Подробнее

1
0