Спецможливості
Новини

Підвищення кваліфікації аграрних журналістів

01.10.2008
365
Підвищення кваліфікації аграрних журналістів фото, ілюстрація

З 13 по 15 травня цього року в корпорації “Агро-Союз” відбулася, як тепер люблять казати, знакова подія — Перший український майстер-клас (the workshop — англійською) для вітчизняних аграрних журналістів.

Сергій Прокаєв знайомить журналістів
із топ-менеджерами “Агро-Союзу”

З 13 по 15 травня цього року в корпорації “Агро-Союз” відбулася, як тепер люблять казати, знакова подія — Перший український майстер-клас (the workshop — англійською) для вітчизняних аграрних журналістів.

Потреба проведення такого заходу назріла вже давно або навіть давно й перезріла. Почнемо з того, що жодний вищий навчальний заклад не готує аграрних журналістів. У найкращому разі в аграрну журналістику йдуть випускники факультетів журналістики університетів. Вони чудово розуміються на журналістських технологіях (як взяти інтерв’ю, як підготувати репортаж тощо), але не обізнані із сільським господарством.
Другий шлях в аграрну журналістику — перекваліфікація фахівця (агронома, ветеринара тощо) у журналіста. Позитивним тут є знання предмету, а от недоліком — брак журналістської майстерності.
Третій шлях — прихід в аграрну журналістику людей, які до сільського господарства або журналістики взагалі не причетні, але, як то кажуть, життя змусило.
І все ж не можна недооцінювати впливу низької кваліфікації деяких аграрних журналістів на аграрний бізнес, політиків, споживачів. Брак знань (як технологічних, так і економічних), погане розуміння останніх тенденцій тощо можуть навіть спричинити несвідоме перекручування інформації. Як приклад наведу таке. Якось до мене звернувся колега з проханням проконсультувати його з питань генетично модифікованих рослин. Цікавився він і стерильністю генетично модифікованих рослин. Я намагався пояснити, що ГМО в цьому плані нічим не різняться з іншими організмами, просто була спроба компанії “Монсанто” запобігти неконтрольованому та незаконному поширенню генетично модифікованих культур, вбудувавши в геном рослини так званий ген-термінатор. Ну й що з того: все одно мій колега в своїй статті написав, що ГМО не дають потомства. Газету друкують тиражем у кілька сотень тисяч примірників.
Або ось такий приклад. На одній із прес-конференцій, яку влаштував віце-президент УААН Микола Безуглий, запитання журналістів, що висвітлюють аграрні питання, були такі примітивні, що віце-президент УААН закликав журналістів не перетворювати прес-конференцію на лікнеп.
Отже, проблема зрозуміла. (До речі, ситуація в аграрній журналістиці за кордоном не набагато краща.) Саме такий стан речей в аграрній журналістиці спонукав щомісячник “Пропозиція” звернутися до керівництва “Агро-Союзу” з проханням-пропозицією провести на його базі семінар з підвищення рівня кваліфікації вітчизняних аграрних журналістів.
Чому до корпорації “Агро-Союз”? Бо менеджери “Агро-Союзу” об’їздили весь світ у пошуках найкращих технологій, методів логістики й менеджменту і впровадили в себе все найкраще. Тож можна не витрачатися на подорожі навколо світу в пошуках “дітей капітана Гранта”, а одразу їхати в “Агро-Союз” і все побачити на власні очі (а під час семінарів навіть почути на власні вуха).
Так от, корпорація “Агро-Союз” сама має величезний негативний досвід співпраці з вітчизняними аграрними журналістами через їхнє, так би мовити, невігластво. Але до честі керівництва корпорації, треба сказати, воно зрозуміло важливість такого заходу й прихильно поставилося до пропозиції. Протягом півроку фахівці “Агро-Союзу” готували спеціальну програму для аграрних журналістів з усіх нагальних питань аграрного бізнесу.
А тепер власне про семінар. На семінар приїхало понад 20 журналістів з різних областей України. Перед ними виступали топ-менеджери “Агро-Союзу”, і журналісти могли поставити будь-яке фахове запитання й обов’язково одержували на нього вичерпну відповідь. Самі виступи будувалися за схемою “згори — вниз”. Про те, що в своїй діяльності “Агро-Союз” керується не просто якимись схемами управління, а цілою філософією, розповів директор корпорації Сергій Прокаєв у виступі під назвою “Моделі, тенденції, особливості управління сільгоспвиробництвом (господарювання на землі)”. Ось як в “Агро-Союзі” бачать модель бізнесу.
Тобто головними в аграрному бізнесі є не техніка, технологія і навіть не управління (все це — вторинне), а саме усвідомлення своєї місії на цій Землі і реалізація відповідних заходів для її здійснення. Або, як казав професор Преображенський із “Собачого серця” Михайла Булгакова, “розруха не в країні, а в головах”.
З усвідомлення цієї істини й будується конкретний аграрний бізнес. Спроба будувати бізнес “знизу–вгору”, швидше за все, закінчиться невдачею. Сергій Прокаєв навіть навів такий приклад із досвіду “Агро-Союзу”. На самому початку своєї роботи вони придбали в Європі найкращу сільськогосподарську техніку. За кілька років виявили, що справа зовсім не в техніці, а принаймні на один рівень вище — в технології, і техніку довелося розпродати.

Юрій Михайлов

Далі буде

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0