“Агро’2008”: стабільний рух уперед

З 10 по 13 червня в Києві на території Національного інформаційно-виставкового центру пройшла ювілейна, ХХ, аграрна виставка “Агро’2008”. Цього року в ній взяло участь понад 2100 компаній із 22 країн світу: Австрії, Білорусі, Великобританії, Голландії, В’єтнаму, Данії, Естонії, Єгипту, Ірландії, Іспанії, Італії, Китаю, Литви, Німеччини, Польщі, Росії, США, Туреччини, України, Угорщини, Чехії, Франції.

Особливістю виставки “Агро’2008” цього року було те, що над нею незримо витала тема цьогорічного вступу України у Світову торговельну організацію. В роботі виставки взяли участь міністр промислової політики Володимир Новицький і весь найвищий ешелон чиновників Міністерства аграрної політики України.
Бажання найвищих посадових осіб держави засвідчити свою відданість аграрному сектору України призводило до курйозів. Юлія Тимошенко з радістю заявила, що врожай зерна цього року буде вдвічі більший за торішній. Якби це справді було так, то це стало б катастрофою: через бездумну заборону на експорт зерна минулого та нинішнього року на елеваторах на початок жнив залишається понад 7 млн т зерна минулих урожаїв, і куди подіти 40 млн т зерна нового врожаю — ніхто не знає. Саме тому ціни на зерно впали вже вдвічі. А якби справді врожай був не 40, а 60 млн т? Зрештою, стало зрозуміло, що прем’єр-міністр мала на увазі лише пшеницю: її врожай таки буде вдвічі більший, але ж інформагентства миттєво розтиражували висловлювання прем’єрки.
Своєю чергою, Президент України висловився проти урядової політики обмеження експорту зерна та безмитного імпорту в Україну м’яса як заходу боротьби з інфляцією, бо це, на його думку, завдасть великої шкоди українському виробникові.
Тут хочеться зробити кілька коментарів. Оскільки практично 80% м’яса, за офіційною статистикою, виробляють дрібні господарства населення, неможливо говорити про те — завдасть імпорт шкоди, чи ні. На присадибних ділянках бухгалтерський облік не ведуть, а тому не можна порахувати: прибутково вирощувати тварин у дрібних господарствах населення чи ні. І якщо говорити чесно, то великої шкоди тваринництву України завдав саме перехід на виробництво продукції тваринництва в селянських господарствах. Чим там годують тварин і як — одному Богові відомо. Але явно не збалансованими комбікормами. Чи завдасть шкоди це великим товаровиробникам? Безумовно, оскільки ціни знизяться. Але чи стануть вони збитковими, чи просто менш рентабельними, — це залежатиме від того, наскільки ефективний менеджмент вони спромоглися запровадити на своїх виробництвах. Але й, безперечно, рівень рентабельності у виробників курятини понад 100% (причому ціни на цю продукцію вищі, ніж в Європі та США) — теж “перебір”.
Ну а щодо підтримки аграрних реформ, то Президент України на виставці “Агро’2008” звернувся явно не за адресою — до цього треба закликати не учасників і відвідувачів виставки, а наших народних депутатів, які роками зволікають із прийняттям украй потрібних законопроектів із реформування нашого сільського господарства. Приміром, про створення ринку землі або впровадження складських свідоцтв на зерно.
Спустимося на щабель нижче. Міністр промислової політики Володимир Новицький зазначив, що “Агро’2008” є надзвичайно важливою не тільки для АПК, а й для промислової галузі України, оскільки на цій виставці буде широко представлено останні досягнення понад 100 підприємств як вітчизняних, так і закордонних, а учасникам виставки буде запропоновано понад 650 новітніх зразків сучасної техніки.
Я цілком погоджуюся з Володимиром Новицьким: вражаючі за площею та розмаїттям техніки експозиції компаній “Клаас”, “Райз”, “АМАКО”, “Астра”, які експонували передусім техніку від світових лідерів “Джон Дір” і АГКО, безумовно, вплинуть на промислову галузь України в тому плані, що, маючи гроші, краще купувати “Мерседес”, а не “Славуту”. А тут ще й російські компанії Ростсільмаш та Красноярський комбайновий завод відбивають клієнтів у нашого Херсонського комбайнового та Харківського тракторного. Якщо наші виробники сільгосптехніки не знають, як свою техніку комусь продати, то за технікою іноземних компаній доводиться шикуватися в чергу й чекати, в найкращому разі, рік.
Традиційно в рамках виставки відбулася низка цікавих конференцій та семінарів: “Аграрний ринок: стан та перспективи”, “Стан і перспективи підготовки кадрів для аграрного сектору економіки” тощо.
Щодо освіти, то питання підготовки кадрів у системі аграрної освіти детально висвітлили в попередньому номері “Пропозиції” Тетяна Іщенко, Микола Хоменко та Володимир Кюрчев. На аграрних освітян нарікати гріх — вони й так роблять майже неможливе за нинішніх умов. Як гласив відомий напис в американських барах: “Не стріляйте в піаніста — грає, як уміє”.
Ну, а аграрні ринки — це питання дуже цікаве, бо тепер уже так просто внутрішній ринок не порегулюють. От Аграрному фонду і ДАК “Хліб України” вже тісно на ньому (точніше, неспроможність працювати на ньому вони вже довели), їх тепер ваблять світові простори. І це тоді, коли Аграрний фонд має закупити з цьогорічного врожаю 900 тис. т зерна, а форвардних контрактів на закупівлю зерна поки що уклав аж на… 60 тис. т. Ну, як казав сліпий, побачимо.
Роман Шмідт головував на семінарі “Пріоритетні напрями залучення інвестицій в аграрний сектор економіки”. Тут довго на тему інвестицій доповідав Микола Кисіль з Інституту аграрної економіки. Цікаво, що спершу, за порадами цього інституту, сільське господарство України було зруйновано (паювання, приватизація, бартеризація, деколективізація, фермеризація, дрібнотоварне виробництво тощо). Але не все так погано, як здається. Іноземні інвестиції, попри бажання покерувати ними наших чиновників, у АПК України йдуть. Можливо, є певний перекіс на користь переробної промисловості та інфраструктури (елеватори, портові термінали тощо), але ж не сировиною однією живе АПК. От і генеральний директор компанії “АМАКО” Віталій Скоцик підтвердив, що обсяги закупівлі сучасної сільськогосподарської техніки нині стрімко зростають.
Тепер про декого з учасників. Безумовно, виставка має і вшановує своїх героїв. Цьогорічним героєм повноправно стала корпорація “Агро-Союз”, яка одержала золоту медаль за виведення на ринок України інноваційної техніки.
Компанія “Астра”, що спеціалізується на продажу сільськогосподарської та будівельної техніки, поздоровила та нагородила сотого покупця телескопічних навантажувачів фірми “Маніту”. Нагорода дісталася Петру Степановичу Галевському, заступникові директора підприємства “Миронівський хлібопродукт ТОВ НВС”, у народі знаного як “Наша ряба”.
Компанія Kuhn на своєму семінарі презентувала техніку для кормовиробництва: косарки та ворушилки, кормозмішувачі-роздавачі Euromix з одним або двома вертикальними шнеками, самохідний кормозмішувач SP. Особливу зацікавленість слухачів викликала лінійка бічних розкидачів об’ємом від 6 до 18 куб.м. Кілька таких машин уже працює в українських господарствах. Оптимальний вибір для наших умов, на думку представника фірми Kuhn в Україні Віктора Сича, — розкидачі обсягом 9 куб.м (добре агрегуються з ХТЗ) та 12 куб. м. У кримській агрофірмі "Дружба народів" розкидач Kuhn випробовують другий рік на різних матеріалах: гній, пісок, компост, сіно тощо — і, кажуть, ще не знайшлося такого, з яким би ця машина не впоралася.
З кожним роком виставка “Агро” стає респектабельнішою, більшає бажаючих узяти в ній участь, розширюється географія країн-учасників. І тому буде цікаво подивитися на виставку “Агро’2009”, яка відбудеться під знаком першого року перебування України в Світовій організації торгівлі, що стане справжнім екзаменатором сільського господарства України.

Юрій Михайлов