Що ми очікуємо від нового року?

Від нового року ми, як завжди, очікуємо лише доброго, світлого, хорошого. Насамперед — миру в країні й добробуту в кожній родині. Ніколи так не мріється, як напередодні Нового року, адже ще з дитинства це свято кожен очікує, мов дотику до казки. І навіть найстійкіші скептики загадують бажання у новорічну ніч та вірять, що новий рік буде веселим і щасливим. 

 

Так уже заведено, що попри те, що сільськогосподарський маркетинговий рік закінчується у березні, підсумки року на селі починають підбивати традиційно у грудні — аби у новорічну ніч під ялинкою, коли всі сповнені радісним святковим настроєм, можна було з приємністю згадати успіхи та здобутки року, що відходить, і зі світлою надією на рік прийдешній випити за майбутні досягнення. А про невдачі та негаразди за святковим столом просто не хочеться згадувати (щоправда, коли щось добряче «шкребе» душу, то можна підвищити дозу міцного високоградусного «антидепресанту», щоб не такими вони вже й значущими здавалися). На певний час цей народний засіб душевного зцілення допомагає…

 

Ми живемо у нелегкий час випробувань: триває кровава війна, нас перевіряють на стійкість і природа, і жорсткі фактори зовнішнього протистояння. Та, зрештою, саме в напруженні всіх сил для подолання небезпеки і загрози будь-який живий організм виробляє стійкий імунітет. Тож і ми, долаючи труднощі, стаємо мудрішими, досвідченішими і незламнішими. З кожним разом нас все важче обдурити, «запудрити мізки» і, власне, налякати. Із властивою нашому народу одвічною селянсько-мужицькою «живучістю» після кожного чергового «спотикання» ми ще більше сповнюємося впертості і твердості. Ні, нас так просто не зламати! Якщо нам, як то кажуть, хочуть «залити сала за шкуру», то ми бодай зробимо все можливе, щоб таким «старателям» відбити руки, аби «не свербіли»…

 

А селянство — це саме такий міцний організм зі здоровим багатовіковим імунітетом. Останні три роки аж ніяк не сприяли гарному настрою, і прогнози щодо результатів були песимістичними, мовляв, усе пропало. Але… очі бояться, а руки роблять — тож у підсумку, завдяки селянській вдачі та високому професіоналізму та майстерності, збирали достойні врожаї і заробляли «на хліб і до хліба», забезпечували рекордний експорт.

Цифри говорять самі за себе — цього року намолочено 73,6 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур, зокрема зібрано 53,9 млн тонн зернових та майже 19,7 млн тонн олійних.

 

Рік, що минає, приніс українському агросектору кілька історичних рекордів. Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства, говорить про це так: «Маємо досягнення — виробництво 6 млн тонн сої. Це історичний рекорд, найбільший показник в історії в України. Також зафіксовано рекордний середній надій на одну корову в с.-г. підприємствах — 6 565 літрів. Це на 7 % більше попереднього року. І є найбільшим річним зростанням за останнє десятиріччя». А ще за підсумками 2024 року очікується експорт цукру з України понад 700 тис тонн, що стане найбільшим показником, починаючи з 2000 року.

 

Попри війну країна розвивається, її аграрний бізнес не втрачає своїх позицій, стає ще більш сильним та спроможним. Тримаймо стрій! Працюймо задля Перемоги!

Попереду — прекрасні новорічні свята. І, звісно, дякуючи нашим захисникам, ніщо не змінить нашу національну одвічну традицію їхнього святкування. Як і нашу звичку загадувати на зламі років — того, що минає, і прийдешнього — свої сокровенні бажання й вірити в те, що вони будуть почуті небесами. Тож нехай так і буде — зараз нам це потрібно як ніколи! 

Зі світлими новорічно-різдвяними святами вас, любі українці, дорогі наші читачі й шанувальники! Затишку, добра, любові й спокою у ваших сім’ях! Єднаймося в нашому прагненні до миру, щастя й процвітання й спільними зусиллями наближаймо здійснення нашої загальноукраїнської мрії!