Спецможливості
Агробізнес

Інвестиції в АПК

10.01.2014
1806
Інвестиції в АПК фото, ілюстрація

Останніми роками аграрний сектор України, порівняно з іншими галузями економіки держави, розвивається більш динамічно. Одним із вагоміших факторів такого розвитку є інвестиції в сільське господарство. Вітчизняне аграрне виробництво запроваджує найкращі світові технології як у рослинництві, так і у тваринництві. Вони супроводжуються будівництвом нових виробничих об’єктів, придбанням сучасного обладнання та техніки. Таким чином нинішні результати праці аграріїв повертаються в аграрний сектор у вигляді інвестицій, з тим щоб у майбутньому зміцнити свої позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Останніми роками аграрний сектор України, порівняно з іншими галузями економіки держави, розвивається більш динамічно. Одним із вагоміших факторів такого розвитку є інвестиції в сільське господарство. Вітчизняне аграрне виробництво запроваджує найкращі світові технології як у рослинництві, так і у тваринництві. Вони супроводжуються будівництвом нових виробничих об’єктів, придбанням сучасного обладнання та техніки. Таким чином нинішні результати праці аграріїв повертаються в аграрний сектор у вигляді інвестицій, з тим щоб у майбутньому зміцнити свої позиції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК, Сумський національний аграрний університет

Обсяг інвестицій
У 2013 р. продовжувалося зростання обсягів сільськогосподарського виробництва. У січні-листопаді минулого року, порівняно з відповідним періодом попереднього, виробництво сільськогосподарської продукції збільшилось майже на 12%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах — понад 18%. Зросли обсяги виробництва основних видів продукції: у рослинництві — на 15%, у тому числі в аграрних підприємствах — на 22; у тваринництві — понад 4%, у тому числі м’яса — на 8, яєць — понад 2, молока — майже на 1%.
Результати роботи в сільському господарстві є наслідком виваженої інвестиційної політики суб’єктів господарювання. За інформацією Держстату України, у січні-вересні 2013 р. сільським, лісовим та рибним господарствами було освоєно
11 млрд грн капітальних інвестицій, що на 1,2% перевищує відповідний показник минулого року. Для порівняння, за 2012 р. спрямовано на основні засоби виробництва понад 16 млрд грн, що перевищило рівень попереднього року майже на 11%. У 2013 р. продовжувалося зростання капітальних вкладень у галузь.
За попередніми прогнозами Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААН, обсяг капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства за рахунок всіх джерел фінансування минулого року становитиме 20 млрд грн. Цей показник перевищить рівень попереднього періоду на 4–5%. Основним джерелом фінансування вітчизняного АПК залишатимуться власні кошти товаровиробників. Проте через очікуване скорочення їхніх доходів від реалізації продукції, враховуючи зниження світових цін на зерно та олійне насіння, можливість аграріїв інвестувати в розвиток власних підприємств буде обмеженою. Таким чином, у 2013 р. частка власних коштів товаровиробників у інвестиціях становитиме 70%, кредитів — до 20%.
Окрім цього, зростатимуть прямі іноземні інвестиції в аграрний сектор України. Нині Україна зберігає потенціальну привабливість для інвестицій в аграрний сектор міжнародних компаній. Навіть негативний досвід попередніх вкладень у галузь окремих компаній, а також наявні ризики, що залежать від інвестиційного клімату країни, не зупиняють інвесторів. Причиною цього є стратегічна позиція України на світовому аграрному ринку та суттєвий потенціал до зростання внутрішнього ринку. Таким чином, у 2013 р. іноземні інвестиції сягнуть 850 млн дол. США, що майже на 23% перевищить попередній рік. Частка такого фінансування в сукупних інвестиціях аграрного сектору України у 2013 р. становитиме 5%. Отже, Мінагрополітики України розраховує, що в 2013 р. вітчизняні аграрії зможуть залучити в галузь не менше
3 млрд дол. США інвестицій.

Привабливість рослинництва
У 2013 р. виробництво зерна та олійного насіння залишалось одним із більш інвестиційно-привабливих напрямів діяльності, що було обумовлено низкою факторів. По-перше, це відносно прийнятний рівень рентабельності. У середньому понад 25% залежно від культури, погодних умов, технологічного рівня підприємств.
По-друге, невисокий рівень інвестицій. На початку діяльності достатньо інвестувати в галузь у середньому від 1 до 2 тис. дол. США на 1 га. При цьому середній термін окупності інвестицій становить 2–4 роки.
По-третє, більш низький рівень коливання цін порівняно з іншими видами сільськогосподарської продукції та продовольства. Це залежить від стабільного попиту на зерно та олійне насіння на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Разом з тим, аграрії виокремлюють ризики, що стримують інвестування у вирощування сільськогосподарських культур. Здебільшого це стосується можливого втручання держави в регулювання експорту. Такі дії можуть призвести до зниження цін на внутрішньому ринку та ускладнити реалізацію сільськогосподарської продукції.
Окрім цього, є ризики, що залежать від державного регулювання ринку земель в Україні. Хоча мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був продовжений до 2016 р., відсутність дієвої законодавчо-правової бази та злагоджених дій галузевих інститутів сприймаються інвесторами як додаткові ризики.
Враховуючи наявні ризики інвестування в галузь, технічний стан сільськогосподарських підприємств не відповідає потребам виробництва. Машинно-тракторний парк морально та технічно застарілий та забезпечений лише на 60–65% до технологічної потреби. Експлуатація спрацьованої техніки призводить до частих її простоїв через ремонт та наладку. Внаслідок цього затягуються строки сезонних польових робіт, порушуються технологічні вимоги вирощування сільськогосподарських культур, що негативно впливає на якість врожаю та збільшує його втрати.
За інформацією Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Мінагрополітики України, мінімальне науково обгрунтоване щорічне оновлення машинно-тракторного парку до технологічної потреби оцінюється у 35 млрд грн, у тому числі близько 40 тис. тракторів (15 млрд грн) та майже 7 тис. зернозбиральних комбайнів (10,5 млрд грн).
Під час розгляду можливих варіантів вкладення інвестицій аграрії звертають увагу на великі компанії, які матимуть можливість у подальшому збільшувати потужності власних підприємств. Крім цього, важливим фактором є наявність власних потужностей для зберігання продукції та її переробки. Це значно зменшує ризики, що можуть виникати від коливання цін, та підвищує доходність такої діяльності.
Привабливість тваринництва
М’ясне тваринництво, що складається із птахівництва, вирощування свиней та ВРХ, також може стати альтернативою інвестиціям у рослинництво. На інвестиції у тваринництво впливатимуть наступні фактори. По-перше, потенціал до зростання внутрішнього ринку шляхом збільшення споживання населенням продукції тваринництва, що, за підсумками 2012 р., становило в середньому 54 кг м’яса на одну особу в рік. Для порівняння: рекомендована Міністерством охорони здоров’я норма споживання м’яса становить 80 кг/рік, а у країнах Євросоюзу цей показник досягає 86 кг. Тому український ринок далекий до повного насичення м’ясом та м’ясопродукцією.
По-друге, можливість отримання більш низької собівартості, порівняно з європейськими виробниками, завдяки доступу до дешевшої сировини для виробництва кормів. Адже кормова складова становить від 60 до 80% у структурі витрат з виробництва м’яса.
Разом з тим, є ризики, що стримують вкладення коштів у виробництво м’яса. До них належить низька купівельна спроможність населення, яка обмежує темпи росту галузі та знижує рівень рентабельності виробництва. Через це переробні підприємства намагаються зекономити на сировині та перейти на дешевшу та менш якісну імпортну продукцію, як наслідок — знижуються закупівельні ціни на м’ясо на внутрішньому ринку. До того ж постійно збільшується собівартість виробництва продукції: невисокі відпускні ціни на м’ясопродукцію та відсутність умов для їхнього можливого суттєвого зростання негативно позначається на рентабельності виробництва.
Одним із більш цікавих для інвестицій напрямів діяльності м’ясного тваринництва є свинарство. Такий бізнес зорієнтований на визначений споживчий сегмент ринку та дає можливість побудови вертикально-інтегрованого виробництва, яке включає вирощування свиней, створення власної кормової бази та м’ясопереробного підприємства. Бізнес у свинарстві може забезпечити термін окупності інвестицій в середньому від 5 до 7 років за умови ведення великомасштабного виробництва.  Упродовж останнього десятиліття у цьому сегменті виробництва спостерігається активне зростання кількості промислових виробників завдяки внутрішнім та зовнішнім інвестиціям, що забезпечує зростання рентабельності цього виробничого сектору навіть в умовах обмеженої купівельної спроможності внутрішнього ринку.
Виробництво молока нині поступається за інвестиційною привабливістю іншим напрямам діяльності в сільському господарстві. За підсумками минулого року, рентабельність молочного скотарства прогнозують на рівні 2–3%. Це зумовлено суттєвою нестабільністю ринку через коливання закупівельних цін на молоко та постійним зростанням собівартості виробництва. Крім цього, молочний бізнес залежить від зовнішніх ризиків. Зокрема, це обмеження експорту твердих сирів та іншої молочної продукції до Росії, частка якого становить 80% загальних зовнішніх продажів вітчизняної молочної продукції. Навіть за можливості отримання державних дотацій, капіталоємність галузі залишається високою. Враховуючи це, а також низький рівень рентабельності галузі, термін окупності капіталовкладень становить від восьми і більше років, виробництво молока є малопривабливим для інвесторів.

Кредитування
Минулий рік видався досить складним для вітчизняних аграріїв. Більшість підприємств недоотримали кошти, що мали б надійти від реалізації кукурудзи та олійного насіння. Багато аграріїв, отримавши собівартість кукурудзи врожаю 2013 р. на рівні 1,2–1,3 тис. грн/т, вимушені були її продавати за 1,1 тис. грн. Своєю чергою, ціни на насіння соняшнику довгий час трималися значно нижче
3 тис. грн. Поступалися минулому маркетинговому сезону ціни на ріпак та сою. Тож доводилося перекривати збитки, понесені від вирощування цих культур, за рахунок інших напрямів діяльності. Тож заплановане придбання техніки та обладнання, будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів довелося відложити до кращих часів. Разом з тим, альтернативою власним коштам у завершенні розпочатих інвестиційних проектів може стати банківське кредитування.
В Україні понад сто банків надають підприємствам агропромислового комплексу коротко- та довгострокові кредити. Проте вартість кредитів залишається досить високою: відсоткові ставки у 2013 р. в середньому становили 20–24% річних. Підприємства, які мають стабільний фінансовий стан, але відчувають потребу в залученні додаткових фінансових ресурсів, можуть скористатися послугами фінансових установ. До того ж підприємства аграрного сектору перебувають у більш вигідному становищі порівняно з представниками інших галузей. Банкіри зацікавлені у кредитуванні саме суб’єктів агропромислового комплексу. На сьогодні багато банків створюють цілі структурні підрозділи та розробляють окремі програми кредитування аграрного сектору, проводять активну роботу з позичальниками.

 

Інтерв'ю
Олег Вагін найбільш примітний своєю відкритістю і готовністю ділитися секретами вирощування багатьох рослин. В останні роки він повністю сконцентрувався на вирощуванні лохини, перейшовши від вирощування саджанців до закладки власної... Подробнее
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее

1
0