Олександр Широкоступ: досвід переходу з соломи на тріску, або як зекономити на сушінні кукурудзи

Використання теплогенераторів на альтернативному виді палива під час сушіння зернових є питанням номер один серед власників фермерських і навіть промислових елеваторів. Наразі вже багато агропідприємств переобладнали свої зерносушильні комплекси для можливості працювати з альтернативним паливом. Але «не все те золото, що блищить». Здавалося б, із поширенням теплогенераторів, які працюють на альтернативі, питань має ставати все менше і менше. Але реалії засвідчують протилежне…

Серед альтернативних джерел енергії наразі найпоширенішими є солома, тріска (щепа) та пелети.

Теплогенератори, які працюють на соломі, сьогодні користуються попитом у дрібних та середніх господарств із невеликими обсягами сушіння. Адже солома зі своїх полів для сільгоспвиробників нібито безкоштовна. Але це лише на перший погляд, бо економіка експлуатації цього обладнання оманлива і не така вже однозначна…

По-перше, практично всі теплогенератори, які працюють на соломі, є трудомісткими, бо потребують ручного/механізованого заповнення камери згорання, очищення її та теплообмінника від золи тощо. Під час виконання цих маніпуляцій відбувається часткова або ж повна зупинка процесу отримання теплового агента, відповідно, процес сушіння порушується і до зерносушарки подається теплоагент із нижчою температурою. Звісно, є рішення, коли з однією зерносушаркою працюють два теплогенератори, але навіть така організація праці не дає змоги дотримуватися бажаного та, найголовніше, стабільного режиму роботи.

По-друге, для збирання, транспортування, складування, зберігання і завантаження соломи потрібен цілий набір вартісного спеціалізованого обладнання, людські та часові ресурси.

І по-третє, для більшості господарств України сьогодні солома — це єдине джерело насичення ґрунту органікою, яка, своєю чергою, є основою живлення ґрунтової біоти, знищення якої веде до підриву родючості ґрунтів. Так, винесення мікро- і макроелементів можна компенсувати внесенням додаткових доз мінеральних добрив, але за нинішньої ситуації вони не всім по кишені і не слід забувати, що мінеральні добрива органіку замінити не можуть.

Тріска та пелети є стабільнішими видами палива, згорання яких у сучасних теплогенераторах можна повністю контролювати та корегувати, а сам процес отримання теплової енергії повністю автоматизувати.

Питання сушіння зернових для нас досить актуальне. Адже однією з основних вирощуваних нами культур є кукурудза, яка потребує обов’язкового досушування. Щороку ми збираємо близько 7 тис. т цієї культури. Тож витрати на сушіння є доволі відчутними навіть за використання альтернативних джерел енергії. А про газ я навіть і не думаю, тож одразу прийняв рішення застосовувати альтернативні джерела палива. Спочатку енергоносієм для теплогенераторів одного з вітчизняних виробників у нас була солома. Працювали ці два теплогенератори у парі із шахтною польською зерносушаркою. Роботою це можна було назвати умовно, адже досягти стабільності у роботі було досить складно: попри наявність двох теплогенераторів потужністю один мегават кожний, досягти стабільної температура повітря, що подається до зерносушарки, не вдавалось. Відповідно, на виході із зерносушарки ми отримували зерно вологістю від 12 до 16 %. Так, в середньому це 14 % вологості. Та це не робота!

Якість наявного тоді обладнання, його технічне виконання, матеріали, теж бажали  кращого: котли «прогорали» досить швидко, а результату не було, — говорить Олександр Широкоступ, керівник фермерського господарства «Широкоступ».

Зрозуміло, що заміна обладнання було лише питанням часу. Дякувати Богу, обирати є серед чого. На ринку досить багато пропозицій зерносушарок та теплогенераторів іноземного та вітчизняного виробництва. Під час вибору на перший план я ставив надійність обладнання та простоту його експлуатації, і цим вимогам відповідало обладнання іноземного виробництва.

Також однією з головних вимог, яку я ставив перед собою під час підбору нового обладнання, було отримання комплексного рішення від одного виробника. Адже різне обладнання — це різні компанії, і знайти «крайнього» у разі недосягнення бажаної продуктивності сушіння досить складно: виробники зерносушарок кажуть, що «котли погані», а виробники теплогенераторів — зерносушарки погані... Прикладів такої «палкої» співпраці досить багато, а от дійсно працюючих комплексів — одиниці, — говорить керівник.

Під час відвідування однієї з агровиставок, увагу керівника господарства привернула продукція компанії «НОВИЙ  ЕЛЕВАТОР». Якість виготовлення корпусу зерносушарки та теплогенератора були високими і, найголовніше, — комплексне рішення пропонував один виробник!

«Поспілкувавшись із колегами, які працюють на цьому обладнанні, жодного негативного відгуку я не почув. Тому й прийняв рішення купити обладнання. І після першого сезону роботи я був у захваті від роботи, і взагалі, від якості обладнання», — ділиться керівник господарства.

Також Олександр Широкоступ відмічає значне зменшення використання електроенергії зерносушильним комплексом, що є сьогодні актуальним питанням. «Максимальне електроспоживання комплексу під час запуску становить близько 64 КВт/год. Коли зерносушарка виходить на зазначений режим сушіння, воно становить близько 45–50 кВт/год, що майже у три рази менше порівняно із обладнанням, яке ми використовували раніше.

Також дуже важлива наявність повноцінного та надійного теплообмінника – чого практично немає у конкурентів. Теплообмінник повністю виключає контакт зерна з іскрами, що мінімізує ризик пожежі, а також забруднення зерна канцерогенними речовинами з топкових газів.

Про простоту обладнання нічого й говорити — всі процеси автоматизовано до дрібниць. Я дуже задоволений якістю та роботою обладнання. А ще приємніше від думки, що це вітчизняне обладнання», — ділиться пан Олександр.

Заготівля тріски для наших потреб  — це не що інше, як наведення порядку в власному селі та на орендованих землях. Дерева, лісосмуги, які «заходять» у поля на паї, тобто, на ріллю, — це все прибираємо, і в нас з’являється безкоштовна сировина, яку ми переробляємо на тріску, — пояснює Олександр Широкоступ.

Вартість тріски, заготовленої власноруч, становить близько 10 грн на тонно-відсоток, що в 1,5–2 рази нижче, ніж за використання покупного палива. Хоча навіть останній показник аж ніяк не можна порівнювати із вартістю сушіння на давальницьких умовах.

Минулого року середня вартість сушіння на елеваторах становила 180 грн/т%. Також слід врахувати витрати на приймання збіжжя, його лабораторний аналіз, зберігання, відвантаження тощо. Тож зняття 10 % вологи становило понад 2000 грн. Відповідно, висушити наш об’єм кукурудзи коштувало б близько 14 млн грн. І це я ще не врахував витрат на логістику, — говорить Олександр.

Договір, який ми заключили із виробником, передбачає сервіс 24/7. У нас на стіні в операторській великими цифрами написаний номер телефону виробників. Навіть, якщо в 2–3 години ночі оператору щось стає незрозуміло, він може набрати спеціалістів. Йому обов’язково пояснять, а якщо не виходить телефоном допомогти, то приїжджають. Виробники турбуються за те, щоб їхнє обладнання працювало. Відповідальність на високому рівні, — ділиться керівник ФГ.

Проаналізувавши досвід роботи Олександра Широкоступа колеги-фермери також звернулися по обладнання до цього виробника. «Це інструмент, який приносить прибуток. Мені не соромно його рекомендувати товаришам, і один із моїх друзів уже придбав це обладнання. Він дуже задоволений. Ще один мій колега цього року також зробив замовлення. Мені до вподоби, що я взявся за справу зі справжніми фахівцями, спеціалістами з компанії «НОВИЙ ЕЛЕВАТОР», — підсумовує аграрій.

А. Сухина,  a.sukhina@univest-media.com