Спецможливості
Технології

Особливості захисту картоплі від фітофторозу

15.07.2008
517
Особливості захисту картоплі від фітофторозу фото, ілюстрація
В агрономів Росії та України є багато спільних проблем. З огляду на це вітчизняним читачам буде цікаво ознайомитися з поглядом російських науковців на проблему фітофторозу картоплі.

Однією з причин низької врожайності картоплі в Росії (9–12 т/га) є великі втрати врожаю через хвороби. У роки епіфітотій лише від фітофторозу втрати врожаю на незахищених посадках можуть перевищувати 60–70%. Бульби, уражені фітофторозом, є “воротами” для інших патогенів, тому їх висаджування веде до масового розвитку мокрих бактеріальних і сухих фузаріозних гнилей, чорної ніжки, антракнозу, ризоктоніозу, альтернаріозу тощо.
Стабільний та ефективний захист урожаю картоплі від фітофторозу за зниження пресу хімічних обробок може забезпечити комплекс обов’язкових профілактичних і технологічних заходів:
1) наявність здорового насіннєвого матеріалу сортів картоплі;
2) наявність площ, вільних від інфекцій;
3) ізоляція посадок картоплі від джерел первинної інфекції (посадки картоплі і томатів двох попередніх років, місця вибракування хворих бульб тощо);
4) вибір оптимальних строків першої і наступної обробок бадилля фунгіцидами;
5) застосування найефективніших фунгіцидів і їхнє чергування відповідно до вимог антирезистентної стратегії;
6) вибір оптимальних строків знищення бадилля і збирання врожаю.
Обробляти слід лише сорти картоплі, що представлені в Державному реєстрі, мають максимальну врожайність та відносну стійкість до комплексу мікроорганізмів, найбільш шкодочинних у конкретних грунтово-кліматичних умовах. Захоплення випадковими або екзотичними сортами найчастіше призводить до отримання продукції низької якості і до великого недобору врожаю.
Важливо пам’ятати, що висаджування здорового насіннєвого матеріалу із дотриманням сівозміни та просторової ізоляції дає змогу затримати строки ураження бадилля як мінімум до фази бутонізації — цвітіння.
Для видалення фітофторозних бульб із насіннєвого матеріалу рекомендують його перебирання перед закладанням на зберігання, а потім, перед висаджуванням, — після пророщування бульб. Проте даний захід недостатньо ефективний у боротьбі з фітофторозом, оскільки за великого обсягу насіннєвого матеріалу практично неможливо визначити слабоуражені бульби (ступінь ураження — 1–5%), що стануть основним джерелом первинної інфекції. Водночас, насіннєвий матеріал під час перебирання звільняється практично від усіх бульб з високим ступенем ураження (від 30% і вище) бактеріозами, фузаріозами, фомозом, антракнозом, які і є основним резерватом інокулюму цих хвороб. За наявності в насіннєвому матеріалі фітофторозних бульб кожну партію картоплі слід обробити одним із контактних фунгіцидів: Пенкоцеб, Дитан із нормою витрати 2–2,5 кг/т. Препарати дають змогу знизити спороношення гриба на поверхні бульб і зменшити число первинних джерел інфекції.
Звільнення грунтів від ооспор відбувається приблизно через 3 роки, тому висаджування картоплі на попереднє місце доцільно проводити через 4–5 років. Дворічна сівозміна дає можливість знизити інфекційний потенціал і число джерел первинної інфекції в 4–5 разів.
Гарантувальна величина просторової ізоляції посадок картоплі від джерел первинної інфекції (посадки картоплі і томатів двох попередніх років, місця вибракування хворих бульб) — понад 300 м, але навіть незначна ізоляція в 10–20 м дає змогу затримати строки ураження бадилля приблизно на 2–3 тижні.
Фітофтороз картоплі належить до тієї невеликої групи хвороб, ефективна боротьба з якими можлива лише за профілактичного застосування засобів захисту рослин. У цьому разі втрати врожаю картоплі можна знизити до 2–3%. За обробки бадилля з моменту появи хвороби (ураженість бадилля — 0,1%) втрати врожаю збільшуються в 4–5 разів, а за масового розвитку фітофторозу (3–5%) втримати його розвиток украй складно.
Для визначення першої обробки бадилля картоплі фунгіцидами використовують різні критерії. Перш за все, це фенологічний метод: проведення першої обробки з фази змикання бадилля в рядках (висота рослин — 15–20 см) або навіть з фази сходів. Даний метод виправдав себе в роки ранніх та жорстких епіфітотій фітофторозу. В умовах депресії або пізньої появи хвороби така тактика захисту картоплі призводить до додаткових фінансових витрат і невиправданого забруднення довкілля. В широку практику впроваджують і нові системи прогнозу строків появи фітофторозу з використанням обладнання та програмного забезпечення Dacom Plant plus тощо. Проте й вони не дають реального поліпшення ситуації. Так, у країнах ЄС не було виконано рішення про 50%-не зменшення застосування фунгіцидів на картоплі до 2000 р. Більше того, прес хімічних обробок додатково збільшився на 30–40%. В умовах депресії 2005 р. у значній частині господарств нашої країни, що застосували нові системи прогнозу строків появи і розвитку хвороби, провели по 10–12 обробок бадилля.
У пресі з’явилися повідомлення про те, що строки первинного зараження бадилля можна визначити за рівнем ураженості насіннєвого матеріалу. Так, за ураженості 1% насіннєвих бульб появи хвороби слід чекати через 12 діб після фази бутонізації; за ураженості 5 і 12% бульб, відповідно, — за 6 і 12 діб до цієї фази. Ми вважаємо, що авторами наведених вище даних були допущені помилки методичного плану, тому їх використання в практичній роботі може призвести до великих втрат урожаю. Річ у тім, що строки появи хвороби на бадиллі картоплі пов’язані не з рівнем ураженості насіннєвого матеріалу, а з наявністю в грунті необхідної для утворення первинних джерел інфекції кількості інокулюму (хворі бульби або ооспори). Так, багаторічними дослідженнями доведено, що для гарантованого виникнення одиничного джерела первинної інфекції потрібна наявність у грунті близько 1,5–2,0 тис. природно уражених бульб. Отже, на ділянках площею 100 га з ураженістю насіннєвого матеріалу 1 і 12% поява хвороби відзначатиметься не з різницею в один місяць, а в одні й ті самі строки, оскільки за норми висаджування насіння 45–70 тис./га в грунт потрапляє близько 45–70 та 500–800 тис. хворих бульб, відповідно, що значно вище за потенціал інокулюму (1,5–2,0 тис.), що спроможний забезпечити утворення одного вогнища. Висока продуктивність спороношення збудника фітофторозу і перемішування у хмарі спор над посадками протягом кількох днів нівелює відмінності в градієнті ураженості бадилля.
Нині найточніший прогноз появи фітофторозу в посадках картоплі спроможні забезпечити сигнальні ділянки з посадкою 200–250 штучно інфікованих бульб ранніх (середньоранніх) сприйнятливих сортів картоплі зі ступенем ураження 3–5%. Встановлено, що для утворення первинного джерела інфекції слід висадити 100 штучно заражених бульб картоплі, що приблизно в 20–25 разів менше, ніж за висаджування природно заражених бульб. Закладання сигнальних ділянок проводять на відстані не менше 100 м від інших посадок пасльонових культур одночасно з початком висаджування картоплі в господарстві. Для створення оптимального мікроклімату і формування великої кількості вогнищ первинної інфекції хворі бульби чергують зі здоровими (кожна четверта бульба хвора). Відстань між бульбами у рядку — не більше 15 см. Невелика площа ділянки (1–1,5 сотки) і маркування місця посадки хворих бульб дають змогу визначити хворобу заздалегідь, за 7–10 діб, і вчасно провести першу обробку виробничих посадок картоплі. Методика закладання сигнальних ділянок представлена в практичних рекомендаціях “Інтегрована система захисту картоплі від фітофторозу та інших хвороб”, М., 1999.
Для захисту бадилля картоплі від фітофторозу рекомендовані контактні та комбіновані фунгіциди. Фунгіциди контактної дії ефективні в зонах прямого контакту з грибними спорами, здебільшого, в листі верхнього і середнього ярусів, куди потрапляє значна частина суспензії фунгіциду, у той самий час вони не спроможні упередити первинну зараженість листя нижнього ярусу, з якого і починається епіфітотійний процес. Комбіновані фунгіциди включають у себе діючі речовини контактної та системної (локально-системної) дії. Контактний компонент фунгіциду утруднює розвиток патогена на поверхні рослини, системно діючий компонент швидко проникає в тканини рослини-господаря і забезпечує практично повний захист бадилля від зараження.
Недоліком окремих груп комбінованих фунгіцидів є швидкий розвиток стійкості патогена до системних компонентів діючих речовин (насамперед, до феніламідів). За 90–100% частоти резистентних ізолятів гриба, що зустрічаються, ефективність захисних заходів знижується на 60–70%. За цих умов розвиток гриба пригнічується контактним компонентом фунгіциду.
Для запобігання формуванню резистентних популяцій гриба фунгіциди комбінованої дії слід застосовувати відповідно до антирезистентної стратегії:
q перші профілактичні обробки бадилля проводять фунгіцидами контактної дії;
q виключити застосування феніламідних препаратів у системі насінництва;
q здійснювати фітосанітарний моніторинг популяції збудника фітофторозу за ознакою резистентності і типом сумісності;
q виключити застосування феніламідних препаратів на продовольчих посадках картоплі за частоти появи резистентних форм понад 30%.
Завдяки своїм якостям, комбіновані фунгіциди спроможні затримувати строки появи хвороби на 20–30 діб. З огляду на це ми вважаємо, що застосування фунгіцидів комбінованої дії, що не викликають розвитку резистентності гриба, можна рекомендувати протягом усього вегетаційного періоду в насіннєвих господарствах і на посадках продовольчої картоплі з урожайністю понад 250 ц/га, особливо на поливних ділянках. До таких фунгіцидів належать: Акробат МЦ (2,0 кг/га), Курзат Р (2,5 кг/га). Обробки слід повторювати через кожні 7–10 діб. Кількість обробок одним препаратом не має перевищувати 2–3.
На ділянках з урожайністю нижче 250 ц/га тактика застосування фунгіцидів може бути такою: перші профілактичні обробки проводити комбінованими фунгіцидами, а після цвітіння або появи хвороби — контактними. Обробки контактними препаратами слід повторювати кожні 6–7 діб.
Із рекомендованих комбінованих фунгіцидів найбільше вивчений Акробат МЦ (2 кг/га). До його складу входить діюча речовина локально-системної дії — диметоморф (90 г/кг) і контактний манкоцеб (600 г/кг). Діючі речовини — диметоморф і манкоцеб — запобігають розвитку патогена як на поверхні рослини, так і в її тканинах, що дає подовжений лікувальний і профілактичний ефект.
Диметоморф проникає до рослинної тканини і забезпечує надійний захист частин рослин, не оброблених обприскуванням, через 2–3 доби після зараження. Це гарантує успіх у разі захворювання, що почалося, але такого, яке не проявило себе зовні. Акробат МЦ істотно знижує спороношення гриба і утворення статевих структур-ооспор. Він не викликає підвищення резистентності збудника хвороби і водночас ефективно захищає посадки картоплі від чутливих і стійких до феніламідів популяцій гриба. В інтенсивних технологіях і за зрошення застосування Акробата МЦ забезпечує врожаї в 1,5–2,0 рази вищі, ніж контактні препарати.
Концерном БАСФ зареєстровано високоефективний фунгіцид контактної дії Полірам ДФ (1,5–2,5 кг/га). Діюча речовина — метирам (700 г/кг) — справляє широкий спектр дії, її добре витримують рослини на всіх стадіях розвитку культури. Препаративна форма являє собою водорозчинні гранули і вигідно відрізняється від змочуваних порошків. Препарат легко дозується, практично миттєво розчиняється у воді, не утворюючи пилу, і має високу приліплюваність. Тому навіть за дощової погоди інтервали між обробками — 7 діб.
Перебирання насіннєвого матеріалу не дає змоги очистити його від фітофторозних бульб, не гарантує отримання здорових бульб і ефективного захисту бадилля картоплі від фітофторозу застосуванням фунгіцидів. Більше того, масове ураження бульб частіше спостерігається за слабкого розвитку хвороби на бадиллі. Не знижує ураженості бульб і знищення бадилля у рекомендовані строки: за 1–2 дні і за 12–14 днів до збирання врожаю.
За відсутності стійких сортів єдиним високоефективним заходом захисту бульб картоплі від фітофторозу є знищення бадилля до закінчення фунгіцидної активності препаратів. Це строк — 6–7 діб після останньої обробки. Затримка у знищенні бадилля навіть на 1–2 доби, особливо у дощову погоду, веде до масового утворення спор на бадиллі і зараження бульб. Для того щоб насіннєвий фонд убезпечити не лише від фітофторозу, але й від комплексу вірусних, бактеріальних і грибних хвороб, бадилля картоплі слід знищувати в строки, коли 80% бульб досягають розмірів насіннєвої фракції (30–60 мм у діаметрі), але обов’язково з урахуванням строку дії фунгіциду (6–7 діб). Вчасне знищення бадилля виключає потребу в щорічному закуповуванні якісного насіннєвого матеріалу і в перебиранні бульб.
Урожай збирають в суху і теплу погоду, не раніше ніж через 2 тижні після знищення бадилля, щоб шкірка на бульбах закорковіла. Після збирання врожаю слід уберегти бульби від різкого перепаду температур і утворення на них конденсату вологи. Важливо пам’ятати, що бульби, зібрані за температури, нижчої за 4°С і вищої за 25°С, легко травмуються під час збирання і легше уражуються хворобами різної етіології. Наприклад, ураженість бульб нового врожаю мокрими бактеріальними гнилями може перевищувати 50%.

Н. Кваснюк
Б. Гуревич
Л. Жеребцова
Є. Філіппова,
ВНДІ фітопатології
(Російська Федерація)

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0