Спецможливості
Технології

Шляхи оптимізації живлення озимої пшениці в осінній період

15.09.2016
6925
Шляхи оптимізації живлення озимої пшениці в осінній період фото, ілюстрація
удобрение пшеницы

Дефіцит  чи незбалансоване забезпечення рослин елементами мінерального живлення не дає сформувати високопродуктивні і стійкі до несприятливих умов вегетації посіви. 

Головним завданням агронома є створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин та забезпечення їх елементами живлення. Вміст цих елементів можна регулювати при суворому дотриманні системи удобрення культур, яку розробляють на підставі результатів листкової діагностики рослин та ретельного вивчення наявності і доступності елементів живлення в ґрунті, й корегувати шляхом позакореневого підживлення.

Листкова діагностика дає змогу точно ідентифікувати не тільки наявність окремого елемента, але й визначити його кількість у тканинах рослин у перерахунку на суху речовину.

Співробітниками компанії ТОВ «НВК “Квадрат”» у період 2012–2016 років було напрацьовано і створено бази даних для багатьох с.-г. культур щодо оптимального вмісту поживних речовин у рослинах, освоєно методики листкової діагностики із застосуванням хімічних аналізів рослинних проб на сучасному обладнанні Thermo Scientific, США.

Починаючи з весни 2016 року спеціалісти компанії ТОВ «НВК “Квадрат”» разом із співробітниками компанії-партнера ТОВ «Інкріс-Агро» провели роботу із відбору та аналізу зразків озимої пшениці з виробничих і дослідних посівів на вміст елементів живлення. Відбір зразків здійснювали протягом періоду відновлення вегетації — збирання врожаю у посівах озимої пшениці в господарствах Кроливецького, Сумського, Краснопільського, Білопільського і Охтирського районів Сумської області та Золочівського, Дергачівського, Дворічанського, Ізюмського, Нововодолазького і Барвінківського районів Харківської області.

Отримано дані щодо забезпечення рослин озимої пшениці елементами живлення у виробничих умовах на різних етапах росту і розвитку культури. На підставі цих результатів розроблено й удосконалено схеми позакореневого підживлення озимої пшениці, проведено їхню апробацію в умовах виробництва.

У цій статті хотілося б акцентувати увагу на проблемі забезпечення рослин озимої пшениці елементами живлення в осінній період для формування життєздатних і стійких до несприятливих умов перезимівлі посівів.

Під час відбору зразків озимої пшениці у виробничих посівах Харківської (25 зразків) і Сумської (29 зразків) областей в період стійкого відновлення вегетації у 2016 році (за середньодобової температури 5°С) виявлено, що рослини озимої пшениці увійшли в зиму повністю нерозкущеними і погано підготовленими до перезимівлі, а саме у фазах три листки — активне кущення (ВВСН 13–25). Вага рослин у перерахунку на абсолютно суху речовину становила від 348 до 724 кг/га.

Крім цього, у всіх зразках озимої пшениці виявляли дефіцит елементів живлення. Найчастіше дефіцитними були фосфор, калій, цинк і мідь. Вміст цих елементів живлення лише в поодиноких випадках був у межах норми.

За вмістом кальцію, сірки і магнію (окрім посівів на піщаних і супіщаних грунтах) більшість посівів озимої пшениці була повністю забезпечена цими елементами живлення. Вміст бору хоч і невисокий був, проте в цій фазі це не є критичним.

За рівнем забезпеченості марганцем посіви озимої пшениці відрізнялися. У зразках із Сумської області більшість рослин була забезпечена цим елементом повністю, з Харківської — оптимальний вміст марганцю в рослинах озимої пшениці виявляли рідше. Причину такої відмінності встановлюємо. Проте в подальшому (в інші фази розвитку озимої пшениці) під час відбору проб ситуація щодо цього елемента живлення майже не різнилася за областями.

Залізом майже всі посіви озимої пшениці були забезпечені повністю (таблиця).

вміст елементів у рослинах

Результати аналізів свідчать, що рослини озимої пшениці в представлених зразках ще з осені не були забезпечені оптимальною для росту і розвитку кількістю елементів живлення.

У результаті, згідно з нашими спостереженнями, в період відновлення вегетації процес росту і розвитку рослин озимої пшениці перебігав дуже повільно й важко, виявлено аномалії у вигляді неспецифічного забарвлення рослин від блідо-салатового до слабозеленого кольору.

Поряд з цим, на виробничо-дослідних ділянках із застосуванням розроблених компанією ТОВ «НВК “Квадрат”» систем стартового і позакореневого підживлення озимої пшениці виявлено варіанти обробок, за яких вміст елементів живлення в рослинах був у межах норм. Посіви озимої пшениці, підживлені восени, мали набагато привабливіший вигляд, рослини активно розвивалися з осені і пішли в зиму в фазі кущення (ВВСН 25–29). Густота стояння рослин після перезимівлі на дослідних ділянках була вищою на 15–27% порівняно з варіантами без обробки стартовими і позакореневими мікродобривами. Навесні озима пшениця на дослідних ділянках активніше відновлювала вегетацію. Вага рослин, підживлених з осені, у перерахунку на суху речовину була більшою на 12,5–23,7%, ніж на контролі.

У зв’язку з цим під час планування агротехнічних і агрохімічних заходів на осінь необхідно відповідально ставитись до оптимізації живлення озимої пшениці. Перш за все, слід приділити увагу забезпеченню рослин озимої пшениці фосфором, калієм, цинком і міддю. Ці елементи живлення відіграють важливу роль у формуванні життєздатних, стійких до перезимівлі і фізіологічно активних рослин озимої пшениці після відновлення вегетації.

Для забезпечення фосфором і калієм рослин культури озимої пшениці у фази сходи — кущення ефективним заходом є внесення стартових фосфорно-калійних добрив або обробка насіння фосфоро- і калієвмісними препаратами з подальшим позакореневим підживленням у фазі кущення препаратами на основі фосфіту калію. Для подолання дефіциту мікроелементів у рослин озимої пшениці в період осінньої вегетації достатньо провести обробку насіння мікроелементами з наступним позакореневим підживленням у фазі кущення.

Надзвичайно ефективною виявилася система підживлення озимої пшениці, яка складається із застосування препаратів для обробки насіння Квантум-СРКЗ (1,0 л/т) і Квантум-Зерновий (1,0–2,0 л/т) з наступною позакореневою обробкою рослин у фазі кущення мікродобривами на основі хелатованих мікроелементів — Квантум-Зерновий (1,0 л/га) і фосфіту калію — Квантум-Фітофос (1,0–2,0 л/га). Норми витрати препарату Квантум-Фітофос корегуються за даними листкової діагностики.

Застосування цієї системи дало змогу підтримати оптимальний рівень і співвідношення основних макро- і мікроелементів живлення в періоди осіннього розвитку і відновлення вегетації у рослин озимої пшениці.

 

К. Шепета, канд. с.-г. наук, С. Полянчиков, Т. Ізмоденова, Ю. Земляченко, Р. ЛукашинНВК «Квадрат»,

О. Мілтих, Р. Расенко, С. Якименко, І. Ромашкан, О. Ступка, М. Передеренко,ТОВ «Інкріс-Агро»

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0