Спецможливості
Технології

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНИХ ПОЛЬОВИХ РОБІТ В СЕЗОНІ-2022

11.04.2022
2158
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНИХ ПОЛЬОВИХ РОБІТ В СЕЗОНІ-2022 фото, ілюстрація

На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат – дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не прибавилось жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози, в поєднанні із денними суховіями, активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту.

Різко впала спроможність реалізації насіння ярих культур одними господарствами і відповідне придбання їх іншими, що негативно вплинуло на економічний стан і перших і других. Продовжує зростати ціна на пальне, добрива та засоби захисту рослин. Не в достатній кількості агроформування регіону забезпечені високоефективними мінеральними добривами.

Відмічені виклики вимагають нестандартних підходів до проведення весняно-польових робіт в 2022 році.

 

РАННІ ЯРІ ЗЕРНОВІ КОЛОСОВІ

У зерновому клині важливе місце займають ранні ярі колосові культури - ячмінь, яра пшениця і овес. Загальна площа під ними в Україні становить 2,3-2,5 млн га.

Сучасні сорти ярих пшениці, ячменю і вівса за сприятливих погодних умов і дотримання всіх вимог агротехніки можуть забезпечувати одержання 6-7 т/га зерна. Для цього необхідне формування певної структури їх агрофітоценозу. Так, у ячменю кількість продуктивних стебел має становити 650-700 шт/м2, кількість зерен в колосі 25-28 шт., маса 1000 зерен - 40-42 г, у пшениці ярої – 480-520 шт/м2, зерен 32-37 шт., маса 1000 зерен 38-42 г. розмір цих показників у вівса відповідно має становити: продуктивних стебел - 550-600 шт./м2, зерен 35-40 шт. на одну волоть і маса 1000 зерен - 35-38 г.

Для досягнення такого рівня структурних елементів врожаю цих культур необхідно всі технологічні заходи спрямовувати на отримання дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку стебел на 1 рослину, захист посівів від бур'янів, хвороб і шкідників.

Ранні ярі культури достатньо холодостійкі і їх сходи витримують зниження температури до -2°С. Тому такі умови після їх висівання не пошкодять рослин, а за рахунок кращого використання вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, можна отримати приріст до 0,8-1 т/га зерна.

 

Попередники

Важливим в технологічному процесі вирощування ранніх ярих зернових культур є правильне розміщення їх у сівозміні за попередниками. Кращі з них це зернобобові і соя, кукурудза на зерно і силос, цукрові буряки. Після удобрених коренеплодів слід в першу чергу розміщувати посіви ярої пшениці і ячменю, а овес, як більш пластичну культуру - після кукурудзи на зерно та відносно гірших попередників - озимої пшениці, соняшника тощо. За розміщення ранніх ярих зернових колосових культур у короткоротаційних сівозмінах слід не допускати повторні посіви ячменю по ячменю, або по пшениці.

 

Особливості підготовки ґрунту під сівбу ярих зернових культур

Передбачити перебіг погодних умов надалі складно, проте частина осінньо-зимового періоду 2021-22 pp., що уже минула, свідчить про значно нижчі запаси продуктивної вологи в ґрунті в порівнянні з середньо багаторічними нормами. За таких умов має бути вжито усіх необхідних заходів для сівби всіх культур у максимально допустимі для них ранні строки. Для цього створюються певні передумови, зокрема ґрунтові.

Тому актуальним є застосування енергозберігаючих систем обробітку ґрунту з мінімальною витратою паливно-мастильних матеріалів, що забезпечують одержання економічного ефекту за рахунок економії нафтопродуктів, а також сприяють зниженню викидів токсичних речовин, що утворюються при згорянні палива у навколишнє середовище.

Витрата палива при виконанні обробітку ґрунту може бути знижена за рахунок:

- Застосування широкозахватних агрегатів;

- Застосування комбінованих агрегатів, що виконують за один прохід декілька технологічних операцій;

- Переходу на нетрадиційні системи обробітку ґрунту та посіву (безвідвальний, мінімальний (mini-till), нульовий (no-till), смуговий (strip-till) тощо.

Використання широкозахватних культиваторів, боронувальних та посівних агрегатів дозволяє поєднати передпосівний обробіток та сівбу, підвищити продуктивність праці до 60% та знизити витрати пального на 2,5–3 кг/га, порівняно з роздільним виконанням операцій.

Крім цього, використання даних технологічних операцій забезпечить максимальне накопичення та раціональне використання ґрунтової вологи, сприятливі умови для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори та живих мікроорганізмів, оптимізацію живлення рослин.

Підготовка ґрунту під широкорядні просапні культури може бути прискореною за наявності комбінованих сучасних сівалок і агрегатів для „нульового" обробітку. Такі сівалки є універсальними і можуть успішно застосовуватись при сівбі по різних фонах основного та передпосівного обробітку ґрунту.

Якщо основний обробіток ґрунту не був проведений з осені, то весною під ярі зернові культури необхідно провести поверхневий обробіток не допускаючи значного розриву з передпосівним обробітком комбінованими агрегатами типу "Європак", іншими знаряддями, які мають у своєму складі шлейфи і котки для якісного вирівнювання і ущільнення ґрунту. Ці роботи слід проводити в максимально короткі строки, щоб уникнути значних втрат ґрунтової вологи.

Передпосівний обробіток ґрунту під ярі зернові культури загалом диференціюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов і ступеню окультурення ґрунту.

 

Удобрення

Ранні ярі потребують обов'язкового внесення мінеральних добрив. За умов, що склалися слід при сівбі вносити по 1,5-20 ц/га мінеральні добрива. Як правило використовують локальний спосіб внесення, що підвищує їх ефективність та доступність для рослин.

За узагальненими результатами досліджень науково-дослідних установ Лісостепу під овес слід вносити добрива в дозах N30P45K45 під ячмінь - N45-60 Р45-60 К45-60, яру пшеницю N60-90Р60К60. При цьому азот в дозах 60-90 кг доцільно вносити роздрібнено - частину дози (50%) разом з повною дозою фосфорних та калійних добрив до сівби, а другу частину - у вигляді підживлення на IV етапі органогенезу. За умов, що складаються більш ефективними будуть рідкі види добрив (КАСи та РКД).

 

Підготовка насіння до сівби

Враховуючи прогнозовані посушливі періоди впродовж весняної та літньої вегетації, а також за умов обмеженості ресурсного потенціалу, необхідно віддавати перевагу сортам вітчизняної селекції, адаптованих для конкретних зон вирощування.

Сівбу проводять відкаліброваним насінням І класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен. Протруєння і бактеризація насіння є одним із основних елементів інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів. Для протруєння використовують доступні хімічні препарати системної дії. Для бактеризації ефективною є обробка насіння мікробними препаратами на основі вільноживучих, асоціативних, симбіотрофних, азотфіксуючих,фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, а також препаратів бінарної дії з фумігальними властивостями та біостимуляторами росту.

 

Строки сівби

Ранні ярі зернові - культури достатньо холодостійкі, тому зниження температури повітря після їх висівання не пошкодить рослини, а за рахунок кращого використання ґрунтової вологи і відповідних агротехнологічних прийомів, навіть у південних регіонах Лісостепу можна отримати до 4-5 т/га високоякісного зерна.

У інших регіонах сіяти ярі зернові культури слід у ранні строки (на 2-3 день після початку весняних польових робіт). Запізнення з сівбою за нормальних умов зволоження зумовлює недобір урожаю 0,5-0,8 ц/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може збільшуватись і становити 1,2-1,5 ц/га. Особливо негативно реагує на запізнення з сівбою пшениця яра.

 

Норми висіву

За умови дотримання всіх вимог агротехніки (якісний передпосівний обробіток, оптимізація мінерального живлення, якісна підготовка насіння, сівба в оптимальні строки) норму висіву ярих зернових культур можна знижувати до 3,5-4 млн схожих насінин на 1 га. За узагальненими даними науково-дослідних установ Лісостепу за необхідності можна зменшувати нормами висіву ячменю ярого до   4–4,5 млн. шт/га.

 

ЗАХИСТ ПОСІВІВ РАННІХ ЯРИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ВІД БУР’ЯНІВ

В умовах жорстокої посухи осені 2021 року не всі види бур’янів проросли перед входженням в зиму, а тому з відновленням весняної вегетації слід очікувати дещо більшу їх кількість у фазу проростків-сходів, що дасть можливість підвищити ефективність передпосівного обробітку ґрунту для їх ліквідації.

Ядро видового складу сегетальної рослинності, яка заселяє посіви ярих зернових культур, складають переважно однорічні двосім’ядольні бур’яни – редька дика, триреберник непахучий, лобода біла, щириці, гірчаки, підмаренник чіпкий, гречка березко подібна та злакові – просо куряче, мишії; багаторічні – осот рожевий та берізка польова; кореневищні – пирій повзучий.

Строки застосування гербіцидів слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. При забур’яненні посівів ярих зернових культур однорічними двосім’ядольними бур’янами можна застосовувати такі відносно дешеві гербіциди: Дікопур МЦПА, в. р. (0,7–1 л/га), Агрітокс, в. р. (1–1,5 л/га), Луварам, в. р. к. (1,2–2 л/га). Обприскування посівів слід проводити у фазі кущення рослин до виходу в трубку.

За розповсюдження в посівах ярих зернових культур бур’янів, стійких до 2,4-Д, пшеницю і ячмінь обробляють гербіцидами Хармоні 75, в. г. (15–20 г/га + 200 мл/га ПАР Тренд 90), Гроділ Ультра, в. г. (0,1–0,15 кг/га), Дікам плюс, в. к. (0,8 л/га), Серто Плюс, в. г. (0,15–0,2 л/га + ПАР Цитоветт Про – 0,2 л/га), Старане 200, к. е. (0,75–1 л/га), Діален Супер 464 SL, в. р. к. (0,5–0,8 л/га), Лінтур 70WG, в. г. (0,12–0,15 кг/га), Діанат, в. р. к. (0,15–0,3 л/га, Гранстар 75, в. г. (20–25 г/га) та іншими рекомендованими препаратами. За розповсюдження таких злісних бур’янів як багаторічні коренепаросткові (осоти, різні види берізок) можна застосувати Лонтрел 300, в.р. (0,16–0,66 л/га) або Лонтрім, в.к. (1,5–2 л/га). Вибір і доза гербіциду залежить від фази розвитку культури і основних видів бур’янів, ґрунтової відміни, погодних умов, фінансових можливостей господарств тощо.

 

Захист посівів ярих зернових культур від хвороб і шкідників

Якісне протруювання насіння є основним, а для ряду хвороб – єдиним профілактичним заходом контролю за фітосанітарним станом посівів. Доведено, що втрати врожаю від хвороб внаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період. Ніякий інший захід хімічного захисту не забезпечує такої окупності та екологічної безпеки, як протруювання. За даними наукових досліджень, у разі сівби не протруєним насінням недобір урожаю зерна пшениці озимої становить 0,5–0,7, ячменю ярого - 0,4–1 і кукурудзи – 0,6–1,2 т/га.

В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, що викликано використанням для сівби насіння сортів іноземної селекції, які завезені в обхід екологічного сортовипробування, а також кореневими гнилями, через порушення науково обґрунтованих сівозмін

Набули також поширення такі хвороби, як темно-бура та сітчаста плямистість (гельмінтоспоріоз), альтернаріоз, пліснявіння насіння, кам’яна сажка ячменю, летюча сажка кукурудзи та інші.

З метою обмеження шкодочинності хвороб насіння протруюють одним із рекомендованих препаратів, занесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на 2018 рік. Цим заходом досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, септоріозу, підвищення польової схожості рослин. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують протягом певного часу захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.

При виборі протруйника необхідно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять лабораторії діагностики і прогнозів. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника, що дає можливість забезпечити економію до 30 – 40% дорогих препаратів.

Як показує практика, незараженого насіння немає. Всі протруйники, які є в «Переліку пестицидів…», мають високу ефективність проти зовнішньої сажкової інфекції (тверда сажка пшениці, кам’яна сажка ячменю, стеблова сажка жита, сажка проса, покрита і летюча сажки вівса). Але проти внутрішньої інфекції летючої сажки пшениці і ячменю, за даними науковців, такі препарати як Фундазол, Дерозал, Колфуго Супер мають недостатню ефективність. Якщо ж за даними фітоекспертизи насіння збудник летючої сажки відсутній, ці препарати можна з успіхом використовувати проти кореневих гнилей, пліснявіння, твердих сажок та ін.  

Для оброблення насіння пшениці ярої та ячменю проти летючих сажок краще використати Раксил Ультра, т. к. с. (0,2 л/т); Іншур Перформ (0,4–0,6 л/т), Віал ТТ, в. с. к. (0,3–0,4 л/т), Кінто Дуо, к. с. (2–2,5л/т), Вінцит 250, к.с. (2 л/т). На вівсі 100% ефективність проти покритої та летючої сажки забезпечують протруйники Дивіденд Стар, Раксил Ультра.

Слід пам’ятати, що за тривалого використання одних і тих протруйників патогени набувають резистентності до них. Тому їх необхідно чергувати.

Слід врахувати, що деякі протруйники (Раксил Ультра, Вінцит 050, Сумі-8 ФЛО) володіють ретардантними властивостями, тому ними треба обробляти лише високоякісне зерно і заробляти насіння на глибину не більше за 2–3 см. Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2–3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівне оброблення насіння слід провести Гаучо, з. п (0,25–0,5 кг/т), Рубіж, к. е. (2 л/т).

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих факторів одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту) і біостимуляторами росту рослин (Емістим С, в.р., 10 см3 в 10 л води на 1 т насіння, Агростимулін, в.с.р., 5–10 мл/т, Вермістим, р., 8–10 л/т і ін.).

Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та іншими, які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії. За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium,  не перевищує 2–4%, а пліснявими грибами – менше 20%, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати і біологічно активні речовини.

З біологічних фунгіцидів можна використовувати Бактофіт, Мікосан, Гаупсин, Планриз БТ, Триходермін БТ, Агат 25-К, Фунгістоп, Фітоцид і ін.

У фазі сходи – 3-й листок (І–ІІ етапи органогенезу) необхідно провести захист посівів від шкідників за їх чисельності, що перевищує ЕПШ: п’явиць – 10–30 жуків/м2, смугастих хлібних блішок – 30–50 особин/м2, шведських мух 40–50 особин на 100 помахів сачком. Проводять крайове або суцільне обприскування посівів одним з рекомендованих інсектицидів: Бі-58 новий, к. е. (1,5 л/га); Антіжук Профіт, з. п. (0,045–0,05 кг/га), Децис ф – Люкс, к. е. (0,2–0,25 л/га); Карате Зеон 050 ЕС, к. е. (0,15–0,2 л/га); Святогор, к. е. (1–1,5 л/га); Фастак, к. е. (0,1–0,15 л/га); Ф’юрі, в. е. (0,07 л/га) та ін.

 

Гадзало Я. М., Роїк М. В., Заришняк А. С., Адамчук В. В., Кондратенко П. В., Петриченко В. Ф., Володін С. А., Корнійчук О. В.

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее

1
0