Спецможливості
Технології

Особливості догляду за озимими зерновими культурами у весняний період 2023 року в Лісостепу і Поліссі в умовах воєнного стану

13.03.2023
764
Особливості  догляду за озимими зерновими культурами у весняний період  2023 року в Лісостепу і Поліссі в умовах воєнного стану  фото, ілюстрація

Враховуючи існуючі прогнози спеціалістів, проведення весняно-польових робіт у 2023 році буде чи не складніше, ніж у попередньому. Адже у минулому році на час повномасштабного вторгнення держави-агресора готовність аграрного сектору до весняної посівної була майже повною. У цьому ж році здорожчання практично всіх матеріально-технічних ресурсів (пальне, засоби захисту, мінеральні добрива) та проблеми з експортом продукції призведуть до ускладнення в підготовці та проведенні весняно-польових робіт.

За прогнозом Мінагрополітики, очікується певна зміна структури щодо посіву агрокультур. Зокрема, збільшуватимуться посівні площі під олійними (ріпак, соя, соняшник), що пов’язано з ростом цін на олійні культури і зниженням вартості їх логістики в перерахунку на одиницю продукції. Очікується зменшення виробництва пшениці, однак і за таких умов її очікується вдвічі більше, ніж необхідно для забезпечення внутрішніх потреб. Також дещо збільшиться площа під культурами, які використовуються для забезпечення потреб  внутрішнього ринку, як спостерігалося у випадку з гречкою.

Стратегія догляду за озимими зерновими культурами у весняний період

Критерієм у виробленні стратегії проведення раціонального ранньовесняного догляду має бути фактичний стан посівів перед входженням у зиму; пошкодження і загибель рослин під час перезимівлі; остаточний стан посівів при відновленні весняної вегетації за переходу середньодобової температури повітря через 5 0С та час відновлення весняної вегетації.

На основі визначення життєздатності рослин озимих культур, які ввійшли в зиму з нормальною густотою, оцінюють їхній стан як добрий, задовільний або незадовільний.

Вважається, що посіви знаходяться в доброму стані, за наявності життєздатних рослин не менше 90 %

Вважається, що посіви знаходяться в доброму стані, за наявності життєздатних рослин не менше 90 %. Імовірність виживання рослин на таких посівах у період після відновлення весняної вегетації до дозрівання може перевищувати 70-75%, що повинно сприяти формуванню високопродуктивного стеблостою і отриманню високого врожаю.

Стан посівів вважається задовільним за наявності в середньому 70–80 % життєздатних рослин. Прогнозована ймовірність виживання рослин може наближатися, або дещо перевищувати 60 %. Фактична збереженість рослин і формування продуктивного стеблостою може суттєво змінюватися в той чи інший бік залежно від зовнішніх факторів та технологічних заходів, які застосовуються в період догляду за посівами.

Якщо на посівах частка життєздатних рослин значно нижча 50 %, то стан таких посівів вважається незадовільним.

Важливим чинником, який впливає на стан посівів озимих зернових культур, стратегію їхнього ранньовесняного догляду та подальшого розвитку є час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ). Ранні (до 15 березня) і пізні (після 5 квітня) терміни відновлення весняної вегетації озимих зернових культур по-різному впливають на ріст та розвиток рослин і мають свої позитивні й негативні риси. Тому слід передбачити можливі подальші дії як мінімум за трьома сценаріями.

Важливим чинником, який впливає на стан посівів озимих зернових культур, стратегію їхнього ранньовесняного догляду та подальшого розвитку є час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ

Найкращий варіант — рання, затяжна, волога і прохолодна весна, з відновленням вегетації у першій – на початку другої декади березня. Такий хід весни створює надзвичайно сприятливі умови для весняного кущіння озимих культур, що може повністю знівелювати недостатнє осіннє кущіння. До виходу в трубку рослини таких агроценозів формують потужну листкову поверхню і добру врожайність. При цьому виправданим є підживлення рослин по мерзло-талому ґрунту, що стимулюватиме весняне кущіння і ріст листків. Подальші позакореневі підживлення посівів стабілізують ріст і розвиток рослин.

Найвірогідніша ситуація – це прихід весни за звичайними середньобагаторічними календарними строками. Це відновлення вегетації на початку третьої декади березня. Слід відмітити, що раніше, за літературними джерелами, оптимальний період відновлення вегетації озимини у районі Києва тривав з 28 березня по 2 квітня. За останні 20 років внаслідок глобальних змін клімату, як свідчать результати досліджень Інституту землеробства середній термін ВВВ змістився на період із 18 по 22 березня. За такого терміну відновлення весняної вегетації створюються добрі умови для розкущених з осені рослин озимих культур оптимальних та допустимо пізніх термінів сівби і тих, які знаходяться на початку кущіння. Ріст і розвиток рослин, що знаходяться у фазі сходів може затримуватися, а тому такі посіви не спроможні сформувати потужний продуктивний стеблостій.

Найнесприятливіший варіант відновлення весняної вегетації – це запізнення з приходом весни (кінець березня – початок квітня) і швидкий перехід від зими до літа, тобто стрімке наростання середньодобових температур. За таких умов практично повністю відсутнє весняне кущіння озимих культур. Швидке наростання позитивних температур і вірогідні посушливі умови негативно впливатимуть на формування і ріст кореневої системи, листкового апарату і, як наслідок, урожайності.

Остаточний візуальний аналіз стану посівів озимих культур та підрахунки життєздатних рослин виконують при відновленні їхнього активного росту і після цього приймають рішення щодо подальшого догляду.

Зазвичай, стратегія догляду за посівами озимих зернових культур повинна бути спрямована на створення та дотримання оптимальної щільності продуктивного стеблостою, забезпечення рослин елементами живлення у достатній кількості, контролювання та забезпечення належного фітосанітарного стану посівів.

За певних умов розвитку ситуації може виникнути необхідність підсівання або ж пересівання посівів озимих зернових культур. На підставі багаторічних досліджень, які були проведені у лісостеповій та поліській зонах, розроблено й запропоновано для впровадження у практику рекомендації щодо пересівання слабкої озимини з урахуванням кількості рослин та пагонів на 1 м2. Визначено, що пересіванню підлягають посіви озимих зернових культур, коли на 1 м2 залишилось менше 150 розкущених, або 200–250 нерозкущених рослин Підсіванню підлягають посіви з густотою 150-200 розкущених рослин, або 250-300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення весняної вегетації знаходяться у фазі сходів і мають менше 350 шт./м2.

Пересівання озимих доцільно проводити ярими зерновими культурами, які з урахуванням вологозапасів, стану і типу ґрунту та погодних умов дозволяють розраховувати на одержання максимально можливої врожайності. Для збереження обсягів запланованого валового виробництва і необхідної кількості продовольчого зерна для пересівання і підсівання доцільно використовувати, передусім, високопродуктивні сорти пшениці ярої, які характеризуються високою урожайністю та якістю зерна. Традиційною культурою для пересіву площ озимини є ячмінь ярий, а для ремонту – горох. При плануванні пересіву слід передбачити, а з настанням весни оперативно оцінити можливості дотримання оптимальних строків сівби ярих культур, визначених для пересівання озимих. У випадках, коли оптимальні строки сівби для ранніх ярих культур минули, пересів озимих доцільно провести гречкою, просом, кукурудзою, соєю.

Враховуючи прогнозований дефіцит ґрунтової вологи боронування посівів озимих зернових культур є надзвичайно важливим агрозаходом. Передусім слід визначити, які поля можна боронувати, а на яких цей прийом неприйнятний. Проводити боронування рекомендовано на таких посівах озимини, де рослини з осені були добре розвинені або й перерослі, з відмерлими листками, де наявні вимерзлі рослини падалиці попередника, особливо злакових культур, адже ті слугують резерваторами хвороб та шкідників; а також на посівах із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах. Потрібно з обережністю, спочатку зробивши спробу на краю поля, застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах, щоб не пошкодити та не підірвати кореневу систему рослин. І зовсім протипоказано боронування слаборозвинутих, зріджених посівів, особливо на легких ґрунтах, де рослини можуть бути повністю вирвані з ґрунту, або засипані його грудочками, що негативно позначається на їхній регенерації чи призводить до загибелі рослин.

Враховуючи прогнозований дефіцит ґрунтової вологи боронування посівів озимих зернових культур є надзвичайно важливим агрозаходом

Основні завдання, які вирішує боронування на посівах озимих культур: видалення загиблих рослин падалиці попередника та бур’янів, відмерлих решток листкової маси рослин основної культури внаслідок дії несприятливих чинників перезимівлі, в тому числі й ураження сніговою пліснявою, руйнування ґрунтової кірки, поліпшення аерації та активізація мікробіологічних процесів, особливо на ґрунтах важкого гранулометричного складу.

Досвід показує, що за умов стрімкого наростання температури розтріскування його поверхні відбувається швидко і глибоко, формуючи тріщини шириною до 10 мм і оголюючи вузол кущіння та кореневу систему. А тому мульчування її на глибину 2 – 3 см з метою недопущення розтріскування і надмірних втрат вологи, особливо на ґрунтах, що погано її утримують та швидко пересихають, матиме важливе значення. Разом з тим, отримання ефекту від боронування дуже обмежене в часі, оскільки до стану ґрунту, коли зуб борони вириває грудочки часто разом з рослинами, на практиці проходить 2–3 дні.

Весняне боронування проводять після настання фізичної стиглості ґрунту, як правило, перпендикулярно до напрямку сівби, але на перерослих посівах слід спрямовувати агрегат уздовж рядків, що забезпечує більшу плавність ходу та ретельніший обробіток посіву.

Альтернативою ранньовесняному боронуванню посівів озимих є запровадження No-till – технологій, за яких поверхня ґрунту від розтріскування і пересихання захищена і витрати на проведення цього агрозаходу стають непотрібними. Також слід зазначити, що прикореневе підживлення рослин із застосуванням зернотукових сівалок забезпечує розпушення ґрунту та аерацію посівів подібно до боронування. Проведення такого агрозаходу рекомендовано лише на добре розвинених посівах без попереднього підживлення по мерзлоталому ґрунту, оскільки на слаборозвинених посівах можливе пошкодження рослин основної культури або й вирізання цілих рядків.

Найголовнішим із агротехнічних заходів ранньовесняного догляду за посівами озимини є азотні підживлення

Найголовнішим із агротехнічних заходів ранньовесняного догляду за посівами озимини є азотні підживлення. Відомо, що азотні добрива відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні майбутнього врожаю, тобто обійтись без них майже неможливо, особливо враховуючи недостатній, а в більшості випадків і відсутній стартовий рівень за сівби восени минулого року, проте і вносити їх за нинішньої ситуації в достатній кількості (коли ціна виросла в 2-3 рази) – не завжди економічно вигідно. Тому вирішення цієї дилеми за теперішніх умов господарювання повністю залежить від товаровиробника і його фінансової та технічної спроможності.

У першу чергу необхідно визначитись з доцільністю внесення азотних добрив на посівах, з різним ступенем зрідженості. Доза азотних добрив у весняне підживлення визначається багатьма чинниками (попередник, стан посівів, рівень основного удобрення) і, запасами мінерального азоту в ґрунті, а також, що особливо актуально за цьогорічної ситуації – їх наявністю.

Враховуючи стан посівів озимих зернових культур, багаторічний науковий та виробничий досвід, загальноприйнята доза азоту на зріджених, слаборозвинених посівах у перше підживлення повинна становити не менше 60–70 кг/га, на посівах у задовільному стані 40–60 кг/га, у доброму – 20–30 кг/га. На добре розкущених посівах озимих за умови їх доброї перезимівлі, перше підживлення рослин у ранньовесняний період можливо перенести на період через 8–10 днів після відновлення весняної вегетації.

Друге азотне підживлення проводять на всіх площах, зайнятих озимими культурами, наприкінці кущення – на початку виходу рослин у трубку (IV етап органогенезу). Дози азотних добрив при цьому корегуються з урахуванням попередньо внесених. Якщо при відновленні вегетації було внесено 50–60 кг/га азоту, то на IV етапі потрібно довнести 40–50 кг/га, а за внесення 20–30 кг/га в перший період – 60–70 кг/га на IV етапі. Але слід знову наголосити, що це загальноприйняті, перевірені наукою та багаторічним виробничим досвідом дози азотних добрив для підживлення посівів озимих зернових культур залежно від їхнього стану після перезимівлі. В умовах цього року виробничники, у більшій мірі, мають самостійно прийняти рішення щодо підживлення озимих культур на кожному полі, керуючись, перш за все, наявністю певного виду добрив, їх кількістю і необхідністю розподілу між озимими та ярими культурами, стану посівів та з огляду на мінімізацію проходів техніки по полю задля економії пального, оскільки цьогорічна ситуація на ринку добрив, як ніколи, потребує оптимізації системи живлення рослин та підвищення ефективності їх застосування.

Останніми роками при весняному підживленні основний акцент робився на азотних добривах. Але і фосфорне підживлення є однаково важливим для фази кущення і наступного розвитку озимини. Тому внесення рідких фосфатів під час весняного підживлення активізує споживання рослиною ґрунтових резервів фосфору, поліпшує засвоєння азоту і зменшує його втрати. Для цього можна використати рідкі комплексні добрива, наприклад марки NP 10:34.

Ефективно в умовах цього року для другого підживлення застосувати рідкі форми азотних добрив.

Ефективно в умовах цього року для другого підживлення застосувати рідкі форми азотних добрив. За можливості потрібно поєднати їх внесення із засобами захисту рослин (перш за все і, як мінімум – з гербіцидами) та препаратами антистресової і рістстимулюючої дії, що включають амінокислоти, гуматні добрива, кремнієві, або ж калійні препарати. Оптимальними термінами для використання мікродобрив та стимуляторів росту є кінець кущення - початок трубкування, тобто терміни, придатні для внесення ЗЗР. За неможливості застосування рідких форм азотних добрив, за умови достатнього зволоження ефективним може бути внесення сипучих азотних добрив, зокрема аміачної селітри.

Традиційним є застосування рідких азотних добрив типу карбамідо-аміачної суміші (КАС). Залежно від співвідношення карбаміду та аміачної селітри в КАС міститься від 28 до 32 % азоту.

Позакореневе підживлення КАС доцільно проводити в період відновлення весняної вегетації, у фазі виходу в трубку та на початку колосіння рослин. У період відновлення вегетації у фазі кущення, коли температура повітря не перевищує 10 °С, допускається їх застосування у чистому вигляді в дозах 30-40 кг/га д. р. У наступні фази розвитку КАС рекомендується застосовувати у бакових сумішах із засобами захисту рослин, perуляторами росту та мікроелементами, але при цьому необхідно форсунки крапельного типу замінити на дрібнодисперсні, доза внесення азоту має складати до 10 кг/га д. р. з нормою витрати робочого розчину не менше 200 л/га. Для запобігання появи опіків на вегетативних органах рослин позакореневий обробіток посівів краще проводити за температури повітря не вище 20 °С або в нічні години за умови відсутності роси.

У цей же період (вихід у трубку) стає доцільним застосування у позакореневе підживлення карбаміду з дотриманням оптимальних встановлених концентрацій його розчину. Удобрення карбамідом можна проводити практично при всіх обприскуваннях фунгіцидами, інсектицидами та страховими гербіцидами, якщо немає особливих застережень щодо цих препаратів. (без загортання карбаміду у ґрунт втрати азоту у вигляді аміаку можуть сягати 70 %; чим вища температура ґрунту, тим краще і швидше засвоюється азот з карбаміду.) Дієвим є додавання 3 кг сульфату магнію на кожні 100 л розчину карбаміду. У цей період вегетації рослини пшениці добре реагують на внесення сірчаних добрив, тому зазвичай застосовують сульфат амонію, як самостійно, так і в розчинах з КАСами, наприклад суміш N60-70 у формі КАС + 15 кг/га сульфату амонію.

Використання регуляторів росту з ретардантною дією є невід’ємним елементом інтенсивної технології вирощування озимих зернових культур

Використання регуляторів росту з ретардантною дією є невід’ємним елементом інтенсивної технології вирощування озимих зернових культур. Для отримання 8-10 т/га зерна пшениці озимої, 6-8 т/га ячменю озимого і жита озимого необхідне застосування високопродуктивних сортів інтенсивного типу, високих норм мінеральних добрив, що в свою чергу може викликати вилягання посівів і втрати врожаю. Тому головне завдання застосування ретардантів – запобігти виляганню посівів. Проте ці препарати також дають змогу впливати на процеси росту і розвитку рослин, зокрема закладку продуктивних пагонів. Тому терміни застосування ретардантів залежать від характеру проблеми, яку необхідно вирішити.

Існують три умовних періоди застосування ретардантів.

  • Перший – до початку виходу рослин у трубку (21-28 стадії за ВВСН) для підвищення інтенсивності процесів весняного кущіння, стимулювання розвитку кореневої системи, синхронізації розвитку стебел. Такий захід є ефективним за умови раннього відновлення весняної вегетації озимих зернових і поступового підвищення температур, а також за наявності достатньої кількості запасів продуктивної вологи та елементів живлення.
  • Другий термін застосування – на початку фази трубкування (31-32 стадії за ВВСН) для запобігання вилягання шляхом зменшення довжини першого та другого міжвузль.
  • Третій термін – після появи прапорцевого листка (37-39 стадії за ВВСН) для контролювання довжини останнього міжвузля.

Використовують в основному препарати на основі хлормекватхлориду, етефону та етилу. В останні роки з’явились комплексні препарати з кількома діючими речовинами. А також універсальні препарати (наприклад Медакс Топ), які можна застосовувати від фази трьох листків до прапорцевого листка і в широкому діапазоні робочих температур.

Проте до застосування ретардантів слід підходити диференційовано і виважено, з урахуванням культури, стану посівів, часу відновлення вегетації, температурного режиму та багатьох інших факторів, з чітким дотриманням рекомендацій по їх застосуванню.

В останній час зареєстрована група стимуляторів росту на основі гумінових кислот, так звані гумати, які використовують як адаптогени, антистресанти. Антистресова дія проявляється при комплексному застосуванні із пестицидами. Гумати добре сумісні з пестицидами, але перед застосуванням у баковій суміші попередньо необхідно провести тест на сумісність. Рекомендується використовувати із мікродобривами у хелатній формі на початку фази виходу в трубку.

За результатами досліджень ННЦ «Інститут землеробства НААН» застосування у позакореневі підживлення добрив із макро- і хелатними формами мікроелементів дає змогу отримати прирости врожаю пшениці озимої у середньому 10–15 %. Безпосередньо мікроелементи підвищують активність ферментативних систем у рослинному організмі, стимулюють біохімічні процеси, поліпшують фотосинтетичну діяльність рослин, що сприяє повнішій реалізації потенціалу їх продуктивності.

З відновленням весняної вегетації озимих культур гостро постане питання контролювання забур’яненості

З відновленням весняної вегетації озимих культур гостро постане питання контролювання забур’яненості. Досвід останніх років показує, що вегетація бур’янів в посівах озимих зернових культур активно відбувається навіть тоді, коли умови для росту культури є не зовсім сприятливими. Особливо сприяє такій активізації підвищений температурний режим осіннього періоду вегетації. В цей період формується до 80 % загальної їхньої кількості, що створює істотну конкуренцію посівам у боротьбі за вологу, поживні речовини та світло.

На сьогодні майже всі види зимуючих та багаторічних бур’янів, які складають ядро бур’янового ценозу, добре перезимували і становлять для ослаблених морозами посівів, особливо тих, що не розкущились, серйозну конкуренцію у боротьбі за вологу та поживні речовини.

Вибір гербіциду залежить, у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах поточного року, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за низьких температур повітря (вище +5º С).

Для надійного контролю дводольних бур’янів після відновлення весняної вегетації слід провести оброблення посівів зернових колосових культур гербіцидами групи сульфонілсечовини та на основі трибенурон-метилу – Гранстар, Логран 75, Пік 75, Лінтур, Гроділ Максі, Калібр, Елай Супер, Пріма Форте, Дербі та ін. у рекомендованих виробниками препаратів нормах. Проти однорічних та багаторічних злакових ефективними є Монітор, однорічних злакових (вівсюг, мітлюг, плоскуха звичайна, мишій сизий та зелений) — Пума-Супер, Аксіал. За змішаного типу забур’яненості, який переважає у більшості господарств, доцільно вносити бакові суміші Монітору та Гроділу Максі, Гранстару та Пуми Супер, Дербі 175 та Аксіалу. Для боротьби із однорічними злаковими бур’янами, включно від фази кущення до появи прапорцевого листка застосовують Аксіал, Аксіал КРОСС. Переважна більшість гербіцидів придатні для комплексного застосування у сумішах із іншими засобами захисту рослин.

Враховуючи значний запас інфекції хвороб і шкідників на озимих зернових культурах, їх пригнічення за ранньовесняного періоду та прогнозований інтенсивний розвиток у подальшому, існує загроза ураження посівів хворобами та пошкодження шкідниками, що особливо небезпечно на ослаблених стресовими чинниками рослинах. Тому рекомендується проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування засобів захисту.

У фазі вихід у трубку за проявлення ознак таких хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та церкоспорельоз посіви обробляють препаратами Альто-Супер; Бампер Супер; Дерозал; Імпакт К, Імпера Голд; Міраж, КЕ., Рекс Дуо, КС, Топсін-М 500, КС, Фалькон та ін.

Борошниста роса (фото Corteva)ІржаСепторіоз (фото Farmers Weekly)

Наприкінці фази трубкування може виникнути потреба проведення обприскувань проти бурої листкової іржі, борошнистої роси, септоріозу. За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Для захисту від листкових хвороб необхідно провести обприскування посівів одним із фунгіцидів за спектром фунгіцидної дії відповідно до хвороб, що переважають на посівах. Окрім згаданих вище фунгіцидів застосовують Абакус, мк.е.; Амістар Тріо; Тілт-Турбо; Імпакт Т, КС.; Медісон 263; Містік, КЕ., Солігор, Тебукур, Фолікур та інші.

У період вегетації пшениці озимої за помірного розвитку хвороб для зменшення пестицидного навантаження можливе використання біологічних препаратів фунгіцидної дії з високою технічною ефективністю: проти борошнистої роси та септоріозу листя ‑ Біокомплекс БТУ, р., Фітоцид, р.; проти септоріозу колоса та кореневих гнилей ‑ Планриз БТ, Гаупсин р.

Для ефективного контролю шкідників навесні, за швидкого наростання середньодобових температур, інсектициди до бакових сумішей з гербіцидом і фунгіцидом треба додавати вже на початку фази виходу в трубку. Для першого оброблення найдоцільніше вибрати системний інсектицид, який проникає всередину рослини і має тривалу активність.

Впродовж фаз кущіння-трубкування може виникнути необхідність здійснити заходи із запобігання втратам урожаю від шкідників, якщо їхня чисельність перевищує економічні пороги шкідливості (ЕПШ): блішки – 30–40 екз./м2 (у суху погоду), 50–60 жуків (у вологу); дорослі хлібні клопи – 1–3 екз./м2, за посухи ‑ 1 клоп/м2; злакові попелиці – 10 попелиць на стебло при 50 % заселенні; п’явиці – одна личинка на стебло, або 8-10 % пошкодженої листкової поверхні. Рекомендується провести хімічний захист посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Бі-58 новий, КЕ, Децис ф-Люкс, Карате Зеон, Коннект, Енжіо 247 SC, КС або їх аналогами.

В умовах цього року потрібно по максимуму використати можливість комплексного внесення пестицидів та агрохімікатів для зменшення проходів техніки по полях і економії пального.

Науково-практичні рекомендації підготовлені фахівцями ННЦ «Інститут землеробства національної академії аграрних наук України»

Інтерв'ю
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее

1
0