Спецможливості
Технології

За­сто­су­ван­ня ре­тар­дантів у посівах зер­но­вих куль­тур

14.01.2016
4351
За­сто­су­ван­ня ре­тар­дантів у посівах зер­но­вих куль­тур фото, ілюстрація

Не­своєчас­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив або їхня надмірна кількість ча­с­то при­зво­дять до ви­ля­ган­ня зла­ко­вих рос­лин, а це, своєю чер­гою, пе­ре­шко­д­жає от­ри­ман­ню ви­со­ких уро­жаїв, зни­жує ефек­тивність дії до­б­рив, ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня, погіршує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

Не­своєчас­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив або їхня надмірна кількість ча­с­то при­зво­дять до ви­ля­ган­ня зла­ко­вих рос­лин, а це, своєю чер­гою, пе­ре­шко­д­жає от­ри­ман­ню ви­со­ких уро­жаїв, зни­жує ефек­тивність дії до­б­рив, ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня, погіршує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

В. Хо­даніцький, О. Хо­даніцька

Су­час­ний аг­рарій, який зай­мається ви­ро­щу­ван­ням зер­но­вих куль­тур, сти­кається з ба­­гать­ма про­бле­ма­ми, які сто­ять бар’єром на шля­ху до рен­та­бель­но­го ви­роб­ництва зер­на. До еко­номічних чин­ників, що не­га­тив­но відби­ва­ють­ся на ви­ро­щу­ванні зер­но­вих, мож­на за­зна­чи­ти ви­сокі ціни на до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та транс­портні ви­т­ра­ти. От­ри­ман­ня ви­со­ко­якісно­го зер­на пше­ниці, яч­ме­ню за­ли­шається ос­нов­ною про­бле­мою в су­час­но­му рос­лин­ництві. Ос­танніми ро­ка­ми відмічається тен­денція до зни­жен­ня рівня і стабільності ви­роб­ництва ви­со­ко­якісно­го зер­на. Це пов’яза­но з тим, що ви­роб­ни­ки не завжди до­три­му­ють тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня або не­пра­виль­но до­би­ра­ють сор­ти для кон­крет­ної грун­то­вої відміни та зо­ни ви­ро­щу­ван­ня.
У про­мис­ло­вих умо­вах спо­с­теріга­ють­ся два ос­новні ти­пи ви­ля­ган­ня зер­но­вих — стеб­ло­ве і ко­ре­не­ве. Стеб­ло­ве — най­по­ши­реніше, во­но ха­рак­те­ри­зується, в ос­нов­но­му, ви­ги­ном дру­го­го міжвуз­ля у ре­зуль­таті пе­ре­ван­та­жен­ня, надмірно­го зво­ло­жен­ня і силь­них вітрів. Ко­ре­не­вий тип ви­ля­ган­ня спо­с­терігається за зро­шен­ня або ви­па­дан­ня знач­них опадів у період труб­ку­ван­ня. Під дією ва­ги над­зем­ної ча­с­ти­ни рос­ли­ни відбу­вається роз­тя­гу­ван­ня або зміщен­ня ко­ренів, а іноді їхнє роз­ри­ван­ня. За надмірної кількості азо­ту і ви­со­ких тем­пе­ра­тур во­се­ни посіви мо­жуть ви­ля­га­ти раніше від на­стан­ня мо­лоч­ної стиг­лості — у період осінньо­го, вес­ня­но­го кущіння, труб­ку­ван­ня.
Із по­чат­ком «зе­ле­ної ре­во­люції» у другій по­ло­вині ХХ ст. у зер­но­ви­роб­ництво вве­ли ко­рот­ко­стеб­лові ви­со­ко­про­дук­тивні сор­ти злаків. Го­ло­вною особ­ливістю цих сортів є те, що во­ни до­б­ре рос­туть, не ви­ля­га­ють і да­ють ви­сокі вро­жаї на знач­них фо­нах азот­но­го жив­лен­ня. Такі рос­ли­ни ма­ють ви­щий ко­ефіцієнт гос­по­дарсь­кої ефек­тив­ності, порівня­но зі ста­ри­ми, ви­со­ко­рос­ли­ми, сор­та­ми, у них більше асимілятів над­хо­дить до ре­про­дук­тив­них ор­ганів, а не до сте­бел. Про­те у дослідах із ко­рот­ко­стеб­ло­ви­ми сор­та­ми ози­мої пше­ниці бу­ло вста­нов­ле­но, що се­лекцію зі зни­жен­ня ви­со­ти рос­ли­ни мож­на про­во­ди­ти тільки до пев­ної межі, ад­же рос­ли­ни, які фор­му­ва­ли за­над­то низь­кий уро­жай побічної про­дукції, да­ва­ли нижчі вро­жаї зер­на.
У стійких до ви­ля­ган­ня сортів пе­ре­ва­жа­ють го­ловні стеб­ла із уко­ро­че­ни­ми міжвуз­ля­ми, роз­ви­ненішою ме­ханічною тка­ни­ною і підви­ще­ною кількістю су­дин­но-во­лок­ни­с­тих пучків порівня­но із нестійки­ми до ви­ля­ган­ня сор­та­ми. У ко­рот­ко­стеб­ло­вих сортів на­ро­с­тан­ня ве­ге­та­тив­ної ма­си у період ви­хо­ду в труб­ку — ко­лосіння за нор­маль­них умов ве­ге­тації про­хо­дить повільніше, ніж у ви­со­ко­рос­лих. Рос­тові про­це­си у низь­ко­рос­лих сортів більшою мірою стабілізо­вані і врівно­ва­жені, стеб­ла, ли­ст­кові пла­с­тин­ки, як пра­ви­ло, мен­ше ви­тя­гу­ють­ся, що та­кож зни­жує ри­зик ви­ля­ган­ня.
У ви­со­ко­рос­лих сортів сте­по­во­го еко­ти­пу за оп­ти­маль­но­го за­без­пе­чен­ня во­ло­гою та еле­мен­та­ми жив­лен­ня рос­тові про­це­си у період ви­хо­ду в труб­ку — ко­лосіння пе­ребіга­ють настільки бурх­ли­во, що ви­ни­кає відчут­на невідповідність між по­тре­бою рос­лин в ор­ганічних спо­лу­ках і їхньою асиміляцією. За та­ких умов про­яв­ляється не­ми­ну­ча дис­про­порція у фор­му­ванні до­вжи­ни, тов­щи­ни і міцності стеб­ла, з од­но­го бо­ку, і ма­сою ве­ге­та­тив­ної ча­с­ти­ни рос­лин — з дру­го­го. Чи­ма­ло ав­торів ствер­д­жу­ють, що на стійкість рос­лин пше­ниці та яч­ме­ню до ви­ля­ган­ня впли­ває не тільки ви­со­та стеб­ла, а й роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Сор­ти, що здатні фор­му­ва­ти по­туж­ну вто­рин­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, на­ба­га­то рідше підда­ють­ся ви­ля­ган­ню.
На­разі роз­роб­ле­но і впро­ва­д­же­но в прак­ти­ку низ­ку пре­па­ратів, які здатні впли­ва­ти на рос­тові про­це­си рос­лин. Про­ти ви­ля­ган­ня ве­ли­ку ефек­тивність ма­ють ре­тар­дан­ти — це ана­ло­ги на­ту­раль­них фіто­гор­монів, що здатні іміту­ва­ти дію при­род­но­го гор­мо­на або впли­ва­ти на ріст че­рез зміну всьо­го гор­мо­наль­но­го ста­ту­су рос­лин. Во­ни пе­ре­роз­поділя­ють по­то­ки асимілятів рос­ли­ною у бік ге­не­ра­тив­них ор­ганів. На біохімічно­му рівні ме­ханізм дії ре­тар­дантів пов’яза­ний із їхньою здатністю уповільню­ва­ти біосин­тез гібе­релінів, за не­стачі яких уповільнюється ріст стеб­ла шля­хом роз­тя­гу­ван­ня. Од­но­час­но ре­тар­дан­ти підви­щу­ють ак­тивність поділу клітин суб­апікаль­ної ме­ри­с­те­ми в по­пе­реч­но­му на­прям­ку, що сприяє по­тов­щен­ню стінки стеб­ла та збільшен­ню її діаме­т­ра. Об­роб­ка ре­тар­дан­та­ми ви­со­ко- та низь­ко­рос­лих сортів ози­мої пше­ниці або яч­ме­ню зни­жує інтен­сивність міто­тич­но­го поділу клітин у зоні інтер­ка­ляр­ної ме­ри­с­те­ми міжвузлів, за­вдя­ки чо­му галь­мується їхнє роз­ро­с­тан­ня, ак­тивізується приріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми, поліпшується вод­ний ре­жим рос­лин, стабілізу­ють­ся фізіоло­го-біохімічні про­це­си. Та­кож під впли­вом ре­тар­дантів змінюється співвідно­шен­ня ма­си між со­ло­мою та зер­ном у бік збільшен­ня вро­жаю зер­на.
Що­до зер­но­вих куль­тур дія ре­тар­дантів про­яв­ляється на­сам­пе­ред зни­жен­ням ви­со­ти стеб­ла, по­тов­щен­ням стінок со­ло­ми­ни, збільшен­ням міцності нижніх міжвузлів. Особ­ли­вості впли­ву цих пре­па­ратів на рос­тові про­це­си зер­но­вих куль­тур по­ля­га­ють у то­му, що, окрім зни­жен­ня ви­со­ти стеб­ла, во­ни по­си­лю­ють ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми. До то­го ж ре­тар­дан­ти не про­сто сти­му­лю­ють ріст на­яв­них ко­ренів, а та­кож спри­я­ють га­лу­жен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Із літе­ра­тур­них дже­рел відо­мо, що об­роб­ка рос­лин ре­тар­дан­та­ми спри­я­ла змен­шен­ню площі ли­ст­ко­вої по­верхні, про­те збільшу­ва­ла пи­то­му ма­су листків. Тоб­то під впли­вом пре­па­ратів пло­ща ли­ст­ко­вої по­верхні змен­шу­ва­лась, але вод­но­час відбу­ва­ло­ся по­тов­щен­ня са­мої ли­ст­ко­вої пла­с­тин­ки.
Окрім за­трим­ки рос­ту міжвузлів, стабільним про­явом дії ре­тар­дантів на зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­ту­рах є пригнічен­ня апікаль­но­го доміну­ван­ня го­ло­вних па­гонів, яке зу­мов­лює сти­му­ляцію роз­вит­ку бо­ко­вих сте­бел і фор­му­ван­ня на них про­дук­тив­но­го ко­ло­са. Вко­ро­чен­ня ве­ге­та­тив­ної ча­с­ти­ни па­го­на су­про­во­­джу­ва­лось по­си­лен­ням рос­ту ко­ло­са і кра­щим на­ли­ван­ням зер­на пше­ниці. Зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності зер­но­вих за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів відбу­ва­лось, в ос­нов­но­му, за­вдя­ки збільшен­ню про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості, кра­що­му ви­пов­нен­ню зернівки і зро­с­тан­ню ма­си 1000 зе­рен. Підви­щен­ня про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості зла­ко­вих рос­лин після об­роб­ки ре­тар­дан­та­ми особ­ли­во ефек­тив­не на зрідже­них унаслідок ви­мер­зан­ня або ча­ст­ко­во­го випріван­ня посівах.
Су­час­ний ри­нок ЗЗР про­по­нує низ­ку пре­па­ратів, які про­яв­ля­ють рос­то­гальмівну дію на рос­ли­ни ози­мої пше­ниці і яч­ме­ню, зо­к­ре­ма: Хлор­мек­ватх­ло­рид, Мод­дус, Тер­пал, Стабілан 750 SL. Це син­те­тичні ре­гу­ля­то­ри рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, що здатні вко­ро­чу­ва­ти стеб­ло.

   Хлор­мек­ватх­ло­рид (ССС 720) — най­по­ши­реніший із пре­па­ратів ан­ти­гібе­реліно­вої дії. Йо­го особ­ливість — ши­ро­кий період ви­ко­ри­с­тан­ня на ба­га­ть­ох куль­ту­рах. Ос­нов­на нор­ма
ви­т­ра­ти — 1,0–1,5 л/га (у кінці фа­зи кущіння — на по­чат­ку фа­зи труб­ку­ван­ня). Добрі ре­зуль­та­ти від за­сто­су­ван­ня Хлор­мек­ватх­ло­ри­ду особ­ли­во чітко спо­с­теріга­ють­ся на зрідже­них посівах після не­спри­ят­ли­вої пе­ре­зимівлі куль­ту­ри. Пре­па­рат, галь­му­ю­чи біосин­тез гібе­реліну, ак­ти­вує ци­токініни, які спо­ну­ка­ють зер­нові до по­си­ле­но­го вес­ня­но­го кущіння.
 
   Мод­дус 250 ЕС — пре­па­рат із гру­пи цик­ло­гек­сандіонів. Діюча ре­чо­ви­на — тріне­кса­пак-етил. Цей ре­тар­дант по­си­лює стійкість стеб­ла до ви­ля­ган­ня за­вдя­ки вко­ро­чен­ню до­вжи­ни міжвузлів і по­тов­щен­ню стінок стеб­ла, сприяє роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми, у ре­зуль­таті чо­го поліпшується за­своєння во­ло­ги рос­ли­ною у по­су­ш­ливі періоди. Мод­дус та­кож зда­тен збільшу­ва­ти кількість цукрів у рос­ли­нах, що по­зи­тив­но впли­ває на пе­ре­зимівлю посівів. Особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту по­ля­га­ють у то­му, що Мод­дус не­сумісний із гербіци­да­ми на ос­нові 2,4-Д, ди­кам­би, клопіраліду. Не ре­ко­мен­дується йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у період, ко­ли рос­ли­ни пе­ре­бу­ва­ють у стресі (силь­на по­су­ха, ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри, пригнічен­ня гербіци­да­ми). Нор­ма ви­т­ра­ти на гек­тар — 0,4–0,6 л.

   Тер­пал С — ре­гу­ля­тор рос­ту рос­лин, який за­сто­со­ву­ють в ос­нов­но­му на посівах яч­ме­ню та інших зер­но­вих куль­тур. Діюча ре­чо­ви­на — ме­пик­ватх­ло­рид
(305 г/л) + ете­фон (155 г/л). Пе­ре­ва­гою пре­па­ра­ту є те, що він на­дає жор­ст­кості со­ло­мині, внаслідок чо­го зни­жується здатність рос­ли­ни до ви­ля­ган­ня, запобігає про­ник­нен­ню збуд­ників хво­роб усе­ре­ди­ну стеб­ла, по­си­лює кущіння і збільшує кількість про­дук­тив­них сте­бел. Що­до особ­ли­во­с­тей за­сто­су­ван­ня: Тер­пал не ре­ко­мен­дується вно­си­ти на по­шко­д­жені по­су­хою посіви, за дефіци­ту во­ло­ги, після за­мо­розків або пе­ред ни­ми (нор­ма ви­т­ра­ти — 0,7–2,5 л/га).

   Стабілан 750SL — діюча ре­чо­ви­на — хлор­мек­ватх­ло­рид, 600 г/л. Об­роб­ка цим пре­па­ра­том зу­мов­лює змен­шен­ня до­вжи­ни стеб­ла, збільшен­ня йо­го діаме­т­ра та по­тов­щен­ня стінок со­ло­ми­ни. Добрі ре­зуль­та­ти дає за інтен­сив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур із за­сто­су­ван­ням ви­со­ких норм до­б­рив та в умо­вах надмірно­го зво­ло­жен­ня. Об­роб­ку про­во­дять від по­чат­ку кущіння зла­ко­вих до по­чат­ку ви­хо­ду в труб­ку. Пре­па­рат до­б­ре про­ни­кає у рос­ли­ну че­рез ли­ст­ки. Як­що тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня пе­ред­ба­чає ви­со­кий фон азот­них до­б­рив, кращі ре­зуль­та­ти від за­сто­су­ван­ня до­ся­га­ють­ся за по­ча­ст­ко­во­го дво­ра­зо­во­го вне­сен­ня за­галь­ної нор­ми (1,5 л/га) — по 0,75 л/га: пер­шу об­роб­ку про­во­дять у фазі кущіння, дру­гу — пе­ред ви­хо­дом у труб­ку.
Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту підви­щує шан­си от­ри­ма­ти ви­со­кий і якісний уро­жай. Во­ни да­ють мож­ливість вно­си­ти значні кількості азот­них до­б­рив без ри­зи­ку пе­ре­ро­с­тан­ня посівів і по­даль­шо­го їхньо­го ви­ля­ган­ня. Ре­тар­дан­ти вно­сять у різні стро­ки і в різних до­зах за­леж­но від пре­па­ра­ту та сор­то­вих особ­ли­во­с­тей рос­лин. На ви­со­ко­рос­лих сор­тах доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти мак­си­маль­но до­пу­с­тимі до­зи пре­па­ра­ту, на низь­ко­рос­лих їхню кількість потрібно змен­шу­ва­ти, ад­же в цих сортів стійкість до ви­ля­ган­ня ви­ща.
Відо­мо, що при­ко­ре­не­ва стійкість зер­но­вих злаків до ви­ля­ган­ня найбільшою мірою за­ле­жить від двох нижніх міжвузлів. То­му ос­нов­на дія ре­тар­дантів що­до вко­ро­чу­ван­ня та зміцнен­ня стеб­ла має спря­мо­ву­ва­тись пер­шо­чер­го­во са­ме на ці ча­с­ти­ни рос­ли­ни. Тоб­то най­кращі ре­зуль­та­ти їхньо­го за­сто­су­ван­ня — за об­роб­ки під час рос­ту пер­шо­го та дру­го­го міжвуз­лів. Украй не­ба­жа­но запізню­ва­ти­ся із вне­сен­ням ре­тар­дантів — ко­ли по­чи­нається ріст на­ступ­них міжвузлів, які не відповіда­ють по­вною мірою за стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня (до то­го ж де­які ав­то­ри ствер­д­жу­ють, що та­ка об­роб­ка мо­же вик­ли­ка­ти змен­шен­ня ко­ло­са і кількості зе­рен у ньо­му і як наслідок — не­добір уро­жаю. Як­що з яки­хось при­чин об­роб­ку ре­тар­дан­та­ми не бу­ло про­ве­де­но в оп­ти­мальні стро­ки, тоді її доцільно про­ве­с­ти у період рос­ту ос­тан­нь­о­го міжвуз­ля під ко­ло­сом — у фазі пра­пор­це­во­го ли­ст­ка. Зни­жен­ня ви­со­ти рос­лин за­вдя­ки змен­шен­ню до­вжи­ни ос­тан­нь­о­го міжвуз­ля дає змо­гу змен­ши­ти па­русність посіву і підви­щи­ти йо­го стійкість до ви­ля­ган­ня.
Під час ви­бо­ру пре­па­ра­ту слід вра­хо­ву­ва­ти се­ред­нь­о­до­бо­ву тем­пе­ра­ту­ру повітря у період об­роб­ки і про­тя­гом п’яти-де­ся­ти днів після вне­сен­ня ре­тар­дан­ту. Від тем­пе­ра­ту­ри за­ле­жить нор­ма вне­сен­ня ре­гу­ля­то­ра рос­ту: що ниж­чий се­ред­нь­о­до­бо­вий її по­каз­ник, то ви­щою має бу­ти нор­ма вне­сен­ня.
Хлор­мек­ватх­ло­рид, Стабілан 750SL за­сто­со­ву­ють пе­ре­важ­но у фазі кущіння, ко­ли ще не на­ста­ло знач­не ви­дов­жен­ня стеб­ла, а пер­ший ву­зол пе­ре­бу­ває на ви­соті 1 см над по­верх­нею грун­ту. На прак­тиці вста­нов­ле­но, що Хлор­мек­ватх­ло­рид не­ба­жа­но вно­си­ти в се­ре­дині та в кінці чет­вер­то­го ета­пу ор­га­но­ге­не­зу — в цей період пре­па­рат більшою мірою пригнічує рос­ли­ни. На п’ято­му етапі мо­же про­яв­ля­тись інток­си­кація ко­ну­са на­ро­с­тан­ня. Період уне­сен­ня пре­па­ра­ту потрібно ко­ре­гу­ва­ти відповідно до по­год­но-тем­пе­ра­тур­но­го про­гно­зу: ба­жа­но вста­нов­лен­ня тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че 8°С (а най­кра­ще — 12°С) про­тя­гом п’яти-ше­с­ти днів після об­при­с­ку­ван­ня по­ля.
Мод­дус се­ред інших ре­тар­дантів вирізняється тим, що має три­ва­лу післядію. За йо­го за­сто­су­ван­ня на по­чат­ку фа­зи труб­ку­ван­ня рос­то­гальмівний ефект мо­же зберіга­ти­ся до по­чат­ку ко­лосіння куль­ту­ри (зни­жен­ня рос­ту рос­лин до 35%). Про­те мак­си­мальні до­зи Мод­ду­су ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше на посівах із ви­со­ким фо­ном жив­лен­ня, інак­ше цей пре­па­рат силь­но галь­мує роз­ви­ток до­дат­ко­вих па­гонів, зни­жу­ю­чи тим са­мим про­дук­тив­ну ку­щистість. То­му до­зу тріне­кса­пак-ети­лу (діючої ре­чо­ви­ни Мод­ду­су) доцільно роз­поділи­ти на два прий­о­ми: пер­ше вне­сен­ня — на по­чат­ку фа­зи кущіння, як­що посіву за­гро­жує ви­ля­ган­ня, а дру­ге об­при­с­ку­ван­ня — по пра­пор­це­во­му ли­ст­ку.
Тер­пал С най­кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти під час ви­дов­жен­ня стеб­ла, у фазі 2–5 вузлів. Оп­ти­маль­ний тем­пе­ра­тур­ний діапа­зон — не ниж­че 15°С і не ви­ще 22°С. Най­кра­щим періодом вне­сен­ня Тер­па­лу С на ози­мих зер­но­вих куль­ту­рах вва­жа­ють фа­зу, ко­ли ко­лос повністю сфор­му­вав­ся і по­чи­нає ви­хо­ди­ти із пра­пор­це­во­го ли­ст­ка.
По­чер­го­ве за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів у відповідні фа­зи ве­ге­тації за­без­пе­чує най­кра­щий кон­троль до­вжи­ни міжвузлів та тов­щи­ни стінок со­ло­ми­ни. Відо­мо, що навіть за ви­со­ких фонів азот­но­го жив­лен­ня — N160–210 кг/га — по­чер­го­ве вне­сен­ня Хлор­мек­ватх­ло­ри­ду і Тер­па­лу С зво­дить до мініму­му ри­зик ви­ля­ган­ня посівів зер­но­вих куль­тур.

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0