Спецможливості
Технології

Основні шкідники ріпаку

08.04.2021
2141
Основні шкідники ріпаку фото, ілюстрація

Погіршення фітосанітарного стану агроценозу ріпаку відбулося через недотримання науково обґрунтованих сівозмін, зниження доз унесення органічних і мінеральних добрив, зменшене застосування засобів захисту рослин, а також мінімізацію обробітку ґрунту. Тому для розробки та вдосконалення системи захисту цієї культури від основних шкідників за сучасних умов господарювання потріб­ні нові підходи.

 

 

 

 

 

На сьогодні, крім добре відомих багатоїдних шкідників, що завдають шкоди ріпаку (лучний метелик, підгризаючі совки, совка-гамма, буряковий клоп, саранові, дротяники, мідляки, личинки пластинчастовусих), є також група спеціалізованих фітофагів, які можуть живитися на різних рослинах родини капустяних, але надають перевагу саме ріпакам.

Залежно від «пріоритетів» живлення, їх можна розподілити за такими групами:

шкідники листків — листоїди, гусениці молі, білянки, ріпаковий трач, хрестоцвіті блішки, хрестоцвіті клопи, попелиці тощо;

шкідники стебла й черешків листків — деякі види довгоносиків;.

шкідники продуктивних органів (зав’язь, цвіт, плоди) — стручкова вогнівка, стручкові прихованохоботники, ріпаковий комарик, ріпаковий квіткоїд, наривники, пилкоїди;

шкідники коренів — личинки прихованохоботників і блі­шок, ґрунтові шкідники.

У сучасних умовах вирощування ріпаку вирізняють три періоди у фенології цієї культури з відповідним комплексом шкідливих і корисних комах, зокрема:

у період появи сходів і до фази другої пари справжніх листків на її посівах з’являються хрестоцвіті блішки, капустяна весняна муха, листоїди, а з ентомофагів домінують туруни та стафілініди;

із початком стеблування рослин і до фази бутонізації на посівах домінують піщаний мідляк, ріпаковий трач, стеблові прихованохоботники, капустяна попелиця, клопи, ріпаковий квіткоїд. Що стосується ентомофагів, то до турунів і стафілінідів долучаються кокцинеліди й набіди;

і, нарешті, з початком цвітіння і до утворення стручків на полях капустяних культур з’являються насіннєві прихованохоботники, міль, білани, стручковий комарик, трипси.

Хрестоцвітна блішкаВидовий склад шкідників на ріпаку досить широкий. Взять, наприклад, видове різноманіття хрестоцвітих блішок в агроценозі ріпакового поля, яке складаєтьсяпереважно з таких видів: чорної, синьої, хвилястої, світлоногої та виїмчастої. Найбільше домінують серед них чорна (21%) та синя (69%) блішки. Це небезпечні шкідники молодих рослин, які можуть знищити посіви за лічені години. Щільність популяції блішок упродовж сезону суттєво залежить від погодних умов, зокрема середньодобової температури повітря. Максимальну чисельність фітофагів (до 500 екз./м2) фіксують, зазвичай, у другій декаді травня.

Хрестоцвіті блішки, як відомо, є пойкілотермними тваринами, температура тіла яких визначається температурою довкілля. Тому блішки після виходу зі стану тимчасового зимового фізіологічного спокою — діапаузи активізуються в пошуках сходів і деякий час можуть живитися на капустяних бур’янах, зокрема на гірчиці польовій та інших її диких родичах. Інтенсивно блішки заселяють посіви ріпаку за температури понад 10°С.

Особливо ненажерливі ці комахи за сухої та спекотної погоди опівдні. В цей час вони своїм мініатюрним гризучим ротовим апаратом інтенсивно скелетують листочки, вигризаючи в них невеликі округлі отвори. Пізніше можуть вигризати м’які тканини верхівки стебла, суцвіть, стручків. Молоді жуки значних пошкоджень рослинам не завдають.

Ріпаковий листоїдДуже небезпечними шкідниками капустяних, які значно пошкоджують листя, є жуки, які так і називаються — «листоїди». Серед листоїдів добре відомий ріпаковий листоїд, який, крім ріпаку, не менш охоче живиться й на інших капустяних, завдаючи їм відчутної економічної шкоди. За рік розвивається лише одна генерація. Якщо яйця за спекотного сухого літа будуть відкладені рано, то з них уже восени виходять личинки. Вони зимують і рано навесні пошкоджують сходи культурних і дикорослих капустяних рослин, що, ймо­вірно, й сталося в середині березня цього року на Півдні України. Крім того, личинки, що відродились із яйця навесні, впродовж свого 20-денного розвитку спочатку пошкоджують листя капустяних, а потім заляльковуються в ґрунті. Там вони до кінця серпня перебуватимуть у стані діапаузи, після чого знову вийдуть на поверхню та продовжуватимуть шкодити посівам озимого ріпаку восени.

ПрихованохоботникЗначна частина шкідливої ентомофауни на ріпаку представлена жуками з родини довгоносиків, або слоників. Ця група комах має голову, видозмінену в головотрубку (витягнуту в довгий тонкий хоботок). Останній до того ж ще й прихований, переважно між вертлюгами передніх ніг, тому малопомітний. Через цю особливість їх і називають прихованохоботниками. Комахи поширені в Україні повсюдно, та найбільше шкодять у Лісостепу й на Поліссі. Навесні, коли температура пові­тря досягне 8–9°С, вони починають заселяти культурні рослини. Жуки найчастіше живляться тканинами черешків із нижнього боку листків, прогризаючи в них шкірку, а потім виїдають невеликі порожнини, довкола яких унаслідок розростання тканини утворюються здуття. Інколи шкідники живляться тканинами листкових пластинок, вигризаючи в них округлі отвори. Спостерігається також наколювання жуками верхівок молодих стебел і насінників. Молоді жуки з’являються в червні-липні, після нетривалого живлення вони йдуть на зимівлю. Потрібно зазначити, що ці жуки дуже обережні й за найменшого шелесту або при наближенні людини падають на землю та вдають із себе мертвих, зливаючись за своїм забарвленням із довкіллям. Пошкодження рослин шкідниками, що перебувають у дорослій фазі свого розвитку, не має економічного значення, чого не скажеш про личинок, які завдають суттєвої шкоди, особливо насінникам.

Капустяна попелицяРіпаку шкодить велика група сисних шкідників. Це, зокрема, капустяна попелиця, яка поширена по всій Україні. За рік попелиця дає до шістнадцяти поколінь. Для розмноження капустяної попелиці сприятливі помірно вологі й теплі роки. Рясні опади зливового характеру й холодна погода стримують розмноження шкідника, а інколи спричиняють його загибель. У обмеженні розмноження попелиці значну роль відіграють також природні вороги — хижаки й паразити: мухи сирфіди, сонечка, золотоочки, їздець. Навесні попелиця заселяє краї ділянок осередками. Потім колонії шкідника наростають і покривають суцільно окремі листки й навіть усю рослину. Попелиці живуть на верхньому боці листка, на черешках. Пошкоджені листки знебарвлюються, інколи набувають рожевуватого кольору й скручуються. У насінників знижується врожай і якість насіння або ж воно зовсім не утворюється.

Капустяна попелиця є також носієм збудників десяти видів вірусних захворювань. Наприкінці серпня — на початку вересня з’являються самиці-статеноски, що народжують личинок, із яких утворюються крилаті самці й безкрилі самиці. Після парування за середньодобових температур 12–14°C самиці відкладають по 2–4 зимуючі яйця на стебла, біля основи листків рослин капустяних видів, що залишаються в ґрунті, а також їхніх диких родичів. Із цих яєць навесні виплоджуються личинки самиць-засновниць.

Ріпаковий квіткоїдРіпаковий квіткоїд — поширений по всій Україні. Пошкоджує насінники овочевих і олійних капустяних культур, зрідка трапляється на квітках бобових (еспарцет, вика, кінські боби), висадках буряків, вишні й інших рослин. Ріпаковий квіткоїд зазвичай має одне покоління на рік. Навесні ці шкідники пробуджуються рано (в квітні — на початку травня), спочатку розселяються на квітках різних дикорослих рослин (мати-й-мачуха, кульбаба, жовтець), а потім переходять на капустяні. Жуки живляться внутрішніми частинами бутонів і квітками, виїдаючи в них пиляки, тичинки, маточки, пелюстки. Пошкоджені бутони й квітки опадають, а за слабкого, часткового, їхнього пошкодження утворюються потворні скривлені стручки з низьким урожаєм насіння. За наявності трьох личинок на одній квітці недобір урожаю насіння доволі значний. Розвиток личинок триває 10–25 днів. Заляльковуються вони в ґрунті на глибині 1,5–5 см, тривалість фази лялечки — 10–11 днів. Молоді жуки, які з’являються влітку, певний час живляться на квітках різних рослин, а потім мігрують у місця зимівлі.

Капустяна мільКапустяна міль поширена в Україні повсюдно, найбільшої шкоди завдає в Лісостепу й Степу. Літ метеликів навесні розпочинається в квітні-травні. Після парування самиця відкладає до 300 яєць, розміщуючи їх по одному або купками (по 2–4 шт.) на нижньому боці листка. Після виходу з яєць гусениці прогризають епідерміс, під ним виїдають тканини, утворюючи міни, де живуть до трьох днів. Після першого линяння гусениці живляться відкрито, переважно знизу листків, вигризаючи в них паренхіму округлими заглибленнями, не торкаючись шкірки протилежного боку. Внаслідок цього пошкоджені місця мають вигляд так званих віконець. Найбільш шкідливі вони в спекотний період літа. Гусінь за забарвленням не відрізняється від листка й тому малопомітна. Разом із тим вона дуже рухлива й за найменшого дотику стрімко падає вниз, повисаючи на павутинці. Закінчивши живлення, гусениця сплітає пухкий кокон, у якому й перетворюється на передлялечку, а через 3–5 днів — на лялечку. Нижній температурний поріг розвитку для яєць капустяної молі дорівнює 8°С, гусениць — 5,4°С, лялечок — 9°С. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління становить 390–416°С. Повний цикл триває до 35 днів. За сезон капустяна міль дає чотири-п’ять поколінь.

Білан ріпнийБілан ріпний — поширений в Україні повсюдно. Пошкоджує рослини з родини капустяних. Зимує шкідник у фазі лялечки на сухих гілках, стовбурах дерев, будівлях, рослинних рештках. Метелики вилітають рано навесні й невдовзі приступають до відкладання яєць. Відкладають їх по одному на нижньому або верхньому боці листка. Через 7–11 днів з’являються гусениці, розвиток яких триває 19–20, лялечок — 10–11 днів. За рік білан ріпний дає два покоління, що різняться за зовнішнім виглядом метеликів (сезонний поліморфізм). Гусениці білана ріпного дуже ненажерливі. Вони ведуть поодинокий спосіб життя, знищують листкову пластинку цілком, з’їдаючи навіть товсті жилки. Гусениці другого й наступних поколінь роблять у рослині ходи, які забруднюють рідкими екскрементами. Пошкоджена рослина загниває й стає непридатна для вживання.

Ріпаковий пильщик — поширений в Україні повсюдно, та найчисленніший у степовій зоні та Криму. Пошкоджує гірчицю й різні капустяні культури, зокрема озимий і ярий ріпак. Комаха розвивається зазвичай у двох поколіннях: літ першого відбувається в травні-червні, другого — в липні — вересні. Додаткове живлення самців і самиць перебігає на квітках різних культурних і диких рослин — селерових, молочайних, капустяних та ін. Після спаровування самиці відкладають яйця. За допомогою зазубленого, пилчастого, яйцекладу вони роблять вузькі надрізи в м’якоті листків різних капустяних рослин і відкладають по одному яйцю в кожний надріз. Протягом 20–30 днів самиця відкладає 250–300 яєць. Розвиток яєць триває 5–6 днів за температури 18,5–23°С, а за холодної погоди — до 11 днів. У теплу погоду личинки живляться листям капустяних, а в умовах похолодання вони неактивні й перебувають на нижньому боці листків або ж ховаються під грудочками ґрунту. Стадія личинки триває 25–50 днів (залежно від температурних умов). За цей час вона линяє п’ять разів, тобто проходить шість віків. Личинки, зазвичай, об’їдають листки до жилок, унаслідок чого молоді рослини засихають.

Ріпаковий пильщикШкідники капустяних культур — тема цікава й дуже складна, оскільки процес формування ентомокомплексу цього агробіоценозу надзвичайно динамічний і визначається багатьма чинниками: зміною клімату, проявами погоди, площами посіву, особливостями виробничих технологій, місцем у сівозміні та її структурою, пестицидним навантаженням, культурою землеробства, наявністю ентомофагів, сортовою політикою і ще багатьма іншими. Унаслідок таких явищ і процесів одні, раніше грізні, шкідники переходять у розряд «невинних ягняток», а інші — навпаки, з рідкісних екземплярів «для колекцій» стають масовими фітофагами на полях. Вихід один: постійно проводити моніторинг, щоб екологічно-орієнтовано контролювати щільність популяції цих, таких непередбачуваних, шестиногих «сусідів» по планеті.

 

В. Федоренко, д-р біол. наук, професор, академік НААН України, президент Українського ентомологічного товариства

Журнал «Пропозиція», №5, 2019 р.

Ключові слова: Ріпак, вредители рапса

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0