Спецможливості
Технології

Обробка насіння як елемент підвищення продуктивності сої

09.04.2015
1824
Обробка насіння як елемент підвищення продуктивності сої фото, ілюстрація

Ос­таннім ча­сом суттєво роз­ши­рив­ся сор­то­вий склад і підви­щив­ся по­тенціал уро­жай­ності сої.  Про­те ре­алізація ге­не­тич­но­го по­тенціалу су­час­них сортів куль­ту­ри у ви­роб­ництві за­ли­шається до­волі низь­кою, а вро­жайність в Ук­раїні ос­танніми  ро­ка­ми ста­но­вить 1,2–1,9 т/га , або у се­ред­нь­о­му 1,55 т/га. Обробка насіння сої дасть можливість агровиробникам повніше реалізувати генетичний потенціал будь-якого сорту цієї культури.

Ос­таннім ча­сом суттєво роз­ши­рив­ся сор­то­вий склад і підви­щив­ся по­тенціал уро­жай­ності сої.  Про­те ре­алізація ге­не­тич­но­го по­тенціалу су­час­них сортів куль­ту­ри у ви­роб­ництві за­ли­шається до­волі низь­кою, а вро­жайність в Ук­раїні ос­танніми  ро­ка­ми ста­но­вить 1,2–1,9 т/га , або у се­ред­нь­о­му 1,55 т/га. Обробка насіння сої дасть можливість агровиробникам повніше реалізувати генетичний потенціал будь-якого сорту цієї культури.

В. Сергієнко,
канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

Важ­ли­вим за­вдан­ням по­ряд зі збільшен­ням уро­жаю насіння сої є збе­ре­жен­ня та по­кра­щен­ня йо­го якісних по­каз­ників. Роз­ви­ток рос­лин у період ве­ге­тації та їхня про­дук­тивність знач­ною мірою за­ле­жать від якості насіннєво­го ма­теріалу. Ви­со­ка якість насіння є однією з ос­нов­них умов от­ри­ман­ня добрих і стійких вро­жаїв сої.
З насінням (на йо­го по­верхні, все­ре­дині та в домішках) пе­ре­дається по­над 30% збуд­ників хво­роб. Насіння ба­га­те на білки, вуг­ле­во­ди й міне­ральні ре­чо­ви­ни і є спри­ят­ли­вим жи­виль­ним суб­ст­ра­том для життєдіяль­ності па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів. За спо­со­бом по­трап­лян­ня та ти­пом про­ник­нен­ня мікро­ф­ло­ру насіння мож­на розподіли­ти на декілька груп. Епіфітна мікро­ф­ло­ра — це еко­логічна гру­па мікро­ор­ганізмів, які за­се­ля­ють по­верх­ню ве­ге­ту­ю­чих рос­лин і зер­на. Во­ни жив­лять­ся про­дук­та­ми життєдіяль­ності рос­лин­них клітин, які виділя­ють­ся ни­ми на по­верх­ню насіння, і різни­ми по­верх­не­ви­ми за­бруд­ню­ва­ча­ми. За нор­маль­них умов во­ни не про­ни­ка­ють у рос­ли­ну і не спри­чи­ня­ють шко­ди. Нерідко ці мікро­ор­ганізми відігра­ють по­зи­тив­ну роль як ан­та­гоністи низки па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів. З епіфітних мікро­ор­ганізмів, в ос­нов­но­му, скла­дається мікро­ф­ло­ра свіжозібра­но­го за нор­маль­них умов до­б­ро­якісно­го зер­на. Але за умов зни­жен­ня життєздат­ності насіння та підви­ще­ної во­ло­гості епіфітна мікро­ф­ло­ра здат­на спри­чи­ни­ти ве­ли­ку шко­ду. Ви­до­вий склад епіфітної мікро­ф­ло­ри до­сить спе­цифічний і од­но­манітний. Це, в ос­нов­но­му, не­спо­ро­у­тво­рю­ю­чі бак­терії, гриби родів Alternaria, Mucor, Cladosporium та плісня­ві гриби родів Penicillium і Aspergillus.
Ен­дофітна (фіто­па­то­ген­на) мікро­ф­ло­ра скла­дається із мікро­ор­ганізмів, здат­них про­ни­ка­ти все­ре­ди­ну рос­ли­ни, роз­ви­ва­ти­ся там, вик­ли­ка­ти за­хво­рю­ван­ня насіння і про­рос­лих із ньо­го рос­лин. Ці мікро­ор­ганізми при­зво­дять до знач­них втрат вро­жаю внаслідок пригнічен­ня, за­ги­белі рос­лин і по­­гіршен­ня якості зер­на. До цієї гру­пи на­ле­жать саж­кові гри­би, гри­би родів Fusarium, Drechslera, Septoria та ін.
На жаль, із кож­ним ро­ком зраз­ки насіння різних сортів сої, які досліджу­ють на на­явність збуд­ників хво­роб, ха­рак­те­ри­зу­ють­ся по­сту­по­вим збільшен­ням ура­же­ності збуд­ни­ка­ми гриб­ної та бак­теріаль­ної при­ро­ди. На  насінні сої па­ра­зи­ту­ють не­без­печні збуд­ни­ки хво­роб гриб­но­го по­хо­д­жен­ня родів Ascochyta, Botrytis, Fusarium, Peronospora, Penicillium, Aspergillus та бак­терії родів Pseudomonas і Xanthomonas. Зни­жен­ня схо­жості насіння сої до 50–60% де­які дослідни­ки пов’язу­ють са­ме з роз­вит­ком на ньо­му різних інфекцій.
   Ви­мо­ги до посівно­го ма­теріалу в нашій країні рег­ла­мен­то­вані чин­ним дер­жав­ним стан­дар­том Ук­раїни ДСТУ 4138–2002 «Насіння сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Ме­то­ди виз­на­чен­ня якості». Ці ви­мо­ги до ос­нов­них важ­ли­вих за гос­по­дарсь­ки­ми по­каз­ни­ка­ми оз­нак насіння ди­фе­ренційо­ва­но за ета­па­ми насінництва. До та­ких оз­нак відно­сять і ура­женість куль­тур збуд­ни­ка­ми хво­роб. Най­не­без­печнішими інфекційними хво­робами насіння сої є бак­теріоз та фу­заріоз.
До речі, Інсти­ту­том за­хи­с­ту рос­лин НА­АН про­тя­гом ос­танніх років про­ве­де­но низ­ку фіто­па­то­логічних аналізів насіння сої різних аг­рар­них фірм та підприємств. У дослідже­них зраз­ках за­галь­на кількість ура­же­но­го насіння ста­но­ви­ла від 6,2 до 25,3%. Се­ред збуд­ників хво­роб най­чис­леннішою бу­ла гриб­на фло­ра — від 33 до 90,5% за­галь­ної кількості фіто­па­то­генів. Насіння, ура­же­не бак­теріями, ста­но­ви­ло 11,1–28,8%, а зміша­ною інфекцією (тоб­то бак­теріями та гри­ба­ми од­но­час­но) у де­я­ких партіях  — від 5,7 до 38,5%.
 При­сутність на насінні знач­ної кількості мікро­ор­ганізмів свідчить про не­­обхідність об­роб­ки йо­го пе­ред висівом.
Для об­роб­ки насіння сої про­по­нується низ­ка хімічних та біологічних пре­па­ратів (табл. 1). Се­ред хімічних пре­па­ратів ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють Бе­но­рад, ЗП; Віал Траст, КС; Мак­сим XL 035 FS, т. к. с.; Скар­лет МЕ; Стаміну, ТН; ТМТД, КС; біологічних — Біокомп­лекс-БТУ, Біоіно­ку­лянт-БТУ, Біомаг-Сою,  Оп­ти­майз 400 РК, Нітрагін, Ри­зо­гумін та ін. У на­ших дослідах для об­роб­ки насіння бу­ли ви­ко­ри­с­тані хімічний (Мак­сим XL 035 FS, т. к. с.), біологічні (Нітрагін, с., Ри­зобін, с., Ековітал, с., бак­теріаль­не до­б­ри­во) та гуміновий (Гуміфілд) пре­па­ра­ти на сор­тах сої Мо­равія та Медісон.
Як вид­но з да­них табл. 3, біологічні пре­па­ра­ти сти­му­лю­ва­ли ріст і роз­ви­ток рос­лин сої. Схожість рос­лин у варіан­тах з ви­ко­ри­с­тан­ням біоп­ре­па­ратів бу­ла на 10,5–31,5% (сорт Мо­равія) та на 10,7–11,6% (сорт Медісон) ви­щою, ніж на кон­тролі, де об­роб­ку насіння не про­во­ди­ли. За ви­ко­ри­с­тан­ня біологічних пре­па­ратів бу­ло відміче­но і кра­щий роз­ви­ток рос­лин. Рос­ли­ни знач­но ви­пе­ре­д­жа­ли фа­зи роз­вит­ку. Як­що на кон­тролі че­рез місяць після висіву рос­ли­ни сор­ту Мо­равія  (2013 р.) пе­ре­бу­ва­ли у фазі 2-х справжніх листків, то у варіан­тах з об­роб­кою Ековіта­лом, бак­теріаль­ним до­б­ри­вом та Гуміфілдом  — у фазі 4–5  справжніх листків.
Рос­ли­ни сорту Медісон  (2014 р.) роз­ви­ва­лись знач­но повільніше у зв’яз­ку з про­хо­лод­ною до­що­вою по­го­дою на по­чат­ку ве­ге­тації. Про­те і за та­ких умов біологічні пре­па­ра­ти сти­му­лю­ва­ли їхній ріст і роз­ви­ток: фа­зи роз­вит­ку про­хо­ди­ли швид­ше.
Посіви сої за об­роб­ки насіння біологічни­ми пре­па­ра­та­ми ма­ли знач­но кра­щий ви­гляд, порівня­но з ти­ми, де об­роб­ку не про­во­ди­ли. Рос­ли­ни ви­гля­да­ли міцніши­ми, зе­леніши­ми і здо­ровіши­ми (фо­то 1).
   Однією з най­унікальніших особ­ли­во­с­тей сої є її здатність у симбіозі з азотфіксу­ю­чи­ми бак­теріями ут­во­рю­ва­ти на ко­ре­нях буль­боч­ки і на­ко­пи­чу­ва­ти біологічний азот. А це, своєю чер­гою, сприяє підви­щен­ню вро­жай­ності куль­ту­ри. За оп­ти­маль­них умов симбіотич­ної азотфіксації рос­ли­ни сої мо­жуть за­сво­ю­ва­ти до
150–190 кг/га біологічно­го азо­ту, що дає мож­ливість по­кра­щи­ти ба­ланс азо­ту в грун­тах сівозміни і змен­ши­ти об­ся­ги ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­но­го азо­ту.
На­ми про­во­ди­лась оцінка буль­боч­ко­у­тво­рю­валь­ної (но­ду­лю­ю­чої) ак­тив­ності сої під впли­вом об­роб­ки насіння різни­ми пре­па­ра­та­ми. Обліки про­во­ди­ли у фа­зах цвітіння та ут­во­рен­ня бобів. За­галь­ний ви­гляд буль­бо­чок на ко­ре­нях рос­лин пред­став­ле­но на фо­то 2.
Як по­ка­за­ли досліджен­ня, біологічні пре­па­ра­ти ак­тив­но сти­му­лю­ва­ли ут­во­рен­ня буль­бо­чок на ко­ре­нях рос­лин сої. В усі ро­ки досліджень їхня кількість у варіан­тах із за­сто­су­ван­ням біологічних пре­па­ратів бу­ла знач­но ви­щою порівня­но з кон­тро­лем та хімічним пре­па­ра­том (табл. 2). Це по­яс­нюється тим, що пре­па­ра­ти Нітрагін (бак­теріаль­не до­б­ри­во) та Ри­зобін містять спеціальні буль­боч­кові бак­терії Bradirhizobium japonicum, а пре­па­рат Ековітал — до­дат­ко­во бак­терії Bacillus subtilis. Згідно з от­ри­ма­ни­ми ре­зуль­та­та­ми, знач­но більша кількість буль­бо­чок ут­во­рюється у фазі ут­во­рен­ня бобів: порівня­но з фа­зою цвітіння, кількість їх  зро­с­тає у 1,5–2,3 ра­за за­леж­но від варіан­та досліду. І це відіграє ве­ли­ку роль у фор­му­ванні вро­жаю. Вар­то відміти­ти, що об­роб­ка насіння хімічним пре­па­ра­том Мак­сим XL 035 FS, 1,0 л/т, у ціло­му не зни­жу­ва­ла но­ду­лю­ю­чу ак­тивність сої. Од­но­час­не (з послідо­вним на­не­сен­ням) за­сто­су­ван­ня хімічно­го про­труй­ни­ка та біологічно­го пре­па­ра­ту Ри­зобін під час об­роб­ки насіння та­кож за­без­пе­чи­ло по­зи­тивні ре­зуль­та­ти. Кількість буль­бо­чок у цьо­му варіанті підви­щу­ва­лась до рівня са­мо­го Ри­зобіну.
Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння по­зи­тив­но впли­ну­ла не ли­ше на стан та роз­ви­ток рос­лин, а й на підви­щен­ня їхньої про­дук­тив­ності. У варіан­тах з об­роб­кою насіння біоп­ре­па­ра­та­ми бу­ла більша кількість бобів на рос­лині, більша ма­са 1000 зе­рен, що за­без­пе­чи­ло в ціло­му ви­щий вро­жай зер­на.
Найбільшу кількість бобів зафіксо­ва­но у варіан­тах із біоп­ре­па­ра­та­ми Ековітал, 1,0 л/т, Нітрагін, 0,5 л/т, та Ри­зобін, 2,5 л/т, а та­кож у варіан­тах з ви­ко­ри­с­тан­ням Гуміфілду: 1544–1780 шт./м2, або 43–49 шт./росл. (табл. 4). Ма­са 1000 зе­рен у цих ва­­ріан­тах ко­ли­ва­лась у се­ред­нь­о­му від 163 до 169 г про­ти 153 г на кон­тролі.
На кон­тролі на­ра­хо­ву­ва­ли в се­ред­нь­о­му 29–35 бобів на рос­ли­ну та 1241 шт./м2.
Уро­жайність сої де­що відрізня­лась за ро­ка­ми досліджень, про­те тен­денція що­­до її збільшен­ня за об­роб­ки насіння збе­ре­глась. У се­ред­нь­о­му за 2013–2014 рр. уро­жайність сої у дослідних варіан­тах ста­но­ви­ла 5,0– 6,5 т/га про­ти 3,8 т  на кон­тролі. Най­ви­ща уро­жайність бу­ла у варіан­тах  Мак­сим XL 035 FS,  т. к. с., 0,75 л/т + Гуміфілд, 100 г/т,  та Гуміфілд, 100 г/т: 6,2 та 6,5 т/га, відповідно. У ціло­му об­роб­ка насіння біологічни­ми та хімічни­ми пре­па­ра­та­ми за­без­пе­чи­ла збільшен­ня вро­жай­ності сої на 34–71%, або в се­ред­нь­о­му на  45%.
   Отже, про­ве­дені досліджен­ня засвідчи­ли, що пе­ред­посівна об­роб­ка насіння — невід’ємний еле­мент тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої. Для цьо­го про­по­нується ве­ли­кий асор­ти­мент як хімічних, так і біологічних пре­па­ратів. Як пра­ви­ло, для зне­за­ра­жен­ня, тоб­то за­хи­с­ту від роз­вит­ку фіто­па­то­генів, насіння не­обхідно об­роб­ля­ти хімічним пре­па­ра­том з ши­ро­ким спе­к­т­ром дії. Для підви­щен­ня про­дук­тив­ності, кра­що­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин у період ве­ге­тації доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти біологічні пре­па­ра­ти. Ви­со­кий за­хис­ний та гос­по­дарсь­кий ефект до­ся­гається за за­сто­су­ван­ня ком­плекс­ної об­роб­ки хімічни­ми та біологічни­ми пре­па­ра­та­ми з послідо­вним на­не­сен­ням спо­чат­ку од­но­го, а потім іншо­го пре­па­ра­ту.
Та­ким чи­ном, на сьо­годні до­сить ак­ту­аль­ним є вив­чен­ня па­то­ген­ної мікро­ф­ло­ри ве­ге­ту­ю­чої ча­с­ти­ни рос­ли­ни та посівно­го ма­теріалу в ди­наміці роз­вит­ку сої, що до­по­мо­же пра­виль­но дібра­ти за­хо­ди бо­роть­би про­ти ос­нов­них най­ш­ко­до­чинніших хво­роб.

Інтерв'ю
Німецький досвід організації тепличного бізнесу — тема нашої розмови з директором з інноваційних технологій у рослинництві консалтингової компанії «Аграрний Центр Innovation» Юрієм Куликом, який нещодавно особисто його вивчав... Подробнее
Турбота про навколишнє середовище, збереження біорізноманіття, покращення медоносної бази, підтримка держави. Оперування сучасними знаннями, організація промислових пасік та інвестиції в переробне обладнання. Таким, цілком імовірно, може... Подробнее

1
0