Технології точного землеробства та практика їхнього застосування в господарстві

Точне землеробство — це величезний інструмент для пошуку кращих можливостей — вважає Геннадій Гадзовський, директор СТОВ «Васюти», що розташоване в Ковельському районі Волинської області. Аграрій переконаний, що кожне поле індивідуальне, з яким потрібно «розмовляти» його мовою та шукати підхід.

Геннадія Гадзовського, без перебільшення, можна назвати експертом з точного землеробства. Аграрій не боїться експериментувати, впроваджувати та випробовувати нові технології, адже впевнений – за ними майбутнє галузі. Господарство, що має в обробітку 2000 га землі, одне з перших долучилось до вуглецевих сертифікатів, на дослідних ділянках експериментують з гібридами, густотою посівів та диференційованим внесенням добрив, самостійно створюють карти-завдання та продовжують навчатись, удосконалюючи свої знання на практиці. «Зараз точні технології ми використовуємо в господарстві на 60-70%. Нам ще є куди рости» — каже аграрій. Після закінчення агрономічного факультету НУБіП в 1998 році Геннадій Гадзовський почав свою аграрну кар’єру в СП «Агропрогрес» (м. Київ) під керівництвом В.В. Левченка. Нині Геннадій – успішний фермер, який впроваджує точне землеробство та на прикладі свого господарства показує, як сучасні технології можуть покращити ведення аграрного бізнесу. 

За один день впровадити сучасні технології в господарстві дуже складно. «Точне землеробство для мене – це клондайк досліджень, кожен наступний рік я вдосконалюю свої знання – розповідає фермер. Коли починав перші прорахунки, то інвестиції в точне землеробство мене неприємно вразили. У мене, як у власника, не було свідомого сприйняття для чого мені потрібні ці інвестиції. На той момент це виглядало як сучасна дороговартісна технологічна іграшка. Але став помічати, що серед мого оточення все рухається в бік точного землеробства, і ця технологічна еволюція проходить повз моє господарство. Дякуючи потрібному середовищу, я почав вивчати ці технології, познайомився з експертами з точного землеробства та став впроваджувати його в своєму господарстві».

Найголовніше, як радить аграрій, на початку вивчити всі нюанси та особливості застосування точних технологій в господарстві. А потім розглядати інвестиції, окупність і прибуток.

Як стартувати в точному землеробстві

Перший крок, який почали освоювати в СТОВ «Васюти» – це живлення рослин. «Якось я запитав у знайомого фермера, як він добирає потрібне добриво. На що той відповів «Що дешевше, то й беру. А далі, якщо є гроші – вносимо 160 кг на га, якщо мало коштів – 130 кг». Нюанси та потреба поля в господарстві фактично не враховувались – розповідає Геннадій Гадзовський. – У багатьох моїх колег-фермерів сьогодні ще немає розуміння, що кожне поле індивідуальне, з яким потрібно «розмовляти» його мовою та шукати правильний підхід. На кожному полі існують свої зони продуктивності, свої ґрунтові та біологічні особливості, які сформовані багатовіковою історією і це потрібно враховувати».

Автопілоти, відключення секцій — сьогодні це must have для кожного господарства. Аграрій переконаний, що ті колеги, які досі користуються сівалками з маркерами, без відключення секцій – просто витрачають гроші на вітер. «Починайте з дешевших китайських систем для вимкнення секцій сівалок, зрозумійте принцип, налаштуйте, запустіть в роботу, а далі купуйте Trimble чи John Deere або використовуйте ту систему, що вже маєте» – радить фермер.

Другий крок на шляху до точного землеробства – детальний аналіз ґрунту, який суттєво полегшує подальшу роботу в полі. «Наша недостатня обізнаність щодо ґрунтів призводила до великих втрат грошей – розповідає аграрій. Завдяки співпраці з AgriLab та відповідному навчанню, ми перейшли на аналіз ґрунтів з точністю до 2–3 га і почали враховувати зони продуктивності за адаптивною сіткою, що дало змогу покращити точність та об'єктивність даних». Аналіз ґрунту, який обійшовся господарству в 1,5 млн гривень, окупився за один рік. За допомогою фахівців AgriLab господарство отримало цифрові карти та рекомендації під кожну культуру, за якими сьогодні легко складають технологічні карти, напрацьовують досвід. «Вже три роки як ми відмовились від комплексних добрив. У нас досить складні поля, враховуємо зони продуктивності. Вносимо добрива диференційовано згідно з аналізом ґрунтів і картами врожайності, економлячи при цьому $50–55 з гектара. Наприклад, є такі зони, де треба внести 30 кг калію, а на зовсім бідних ділянках – 120–130 кг калію. Якщо давати на всі зони однакову норму цього добрива, то десь калію не вистачатиме, а десь дамо більше ніж треба, і викинемо гроші. Наше техніка для грунтообробітку дообладнана системами внесення калію, ми одночасно з посівом вносимо цей мікроелемент по зонам, не маючи додаткових проходів техніки» – розповідає Геннадій Гадзовський. В 90 % фермери виставляють норму внесення добрив 110 кг на все поле, не враховуючи що поле може мати різні зони продуктивності. В результаті в одній зоні поля може бути надлишок добрива, рослини не використають його, а кошти будуть викинуті на вітер. Натомість в зоні високої продуктивності рослини будуть відчувати нестачу добрив. В господарстві дотримуються норми 110 кг на га, проте інтелектуально розподіляють його по зонам продуктивності, підсилюючи сильніші сторони поля, а слабшим зонам дають рівно стільки, щоб сформувався врожай.

Третій рік поспіль в господарстві закладають дослідний полігон «Сингенти», де висівають власні гібриди та гібриди компаній «Сингента», ДКС, Pioneer, Lidea тощо. В таких спільних умовах спостерігають як кожен гібрид реагує на посухостійкість, зміну густоти посіву, ґрунтові умови. Під посіви вносять диференційовано азот, сірку, фосфор, калій і спостерігають за реакцією. Ґрунти в господарстві строкаті: піщані, супіщані, торфо-болотні, дерново-підзолисті, середньопідзолисті, оглеєні, торф’яники. Тому гібриди для сівби підбирають пластичні та стійкі до різних кліматичних метаморфоз. Комбайн в господарстві обладнаний системою картування врожайності від Precision Planting, в кінці сезону фахівці перевіряють які рішення дали збільшення врожайності і наступного сезону за результатами досліджень, переходять до сівби в промислових масштабах. «Для мене як людини, яка шукає щось ефективне та прагне підняти рівень господарювання, точне землеробство дало величезну можливість дослідження: ми досліджуємо гібриди, живлення рослин, норми посіву, закладаємо дослідні ділянки на промислових полях. Це дає можливість шукати оптимальні умови для господарювання враховуючи розташування, ґрунти, кліматичні умови» — розповідає Геннадій Гадзовський.

Елементи ТЗ в господарстві

Контури полів та паралельне водіння впроваджують в господарстві ще з 2017 року, з часом почали застосовувати відключення секцій на обприскувачах. Серед інших технологічних рішень: створення напрямів агрооперацій, карти врожайності, скаутинг, супутниковий моніторинг полів, метеорологічний моніторинг, диференційоване внесення насіння, добрив та ззр, аналіз ґрунтів та діагностика ущільнення ґрунтів. 

Експериментують в господарстві і з нормами висіву, диференційовану сівбу застосовують для кукурудзи та соняшнику. «У нас є малопродуктивні ділянки поля. Раніше в господарстві сівалка сіяла тільки однією нормою — 74 000 насінин. Агроном виставляв середню норму висіву і всі гектари засівались з однією густотою. Траплялись ділянки, де кукурудза виростала не вище колін, адже рослин було багато, зона живлення мала, конкуренція велика, врожайність фактично дорівнювала нулю. Ми зменшили густоту посіву та кількість внесення добрив і сьогодні в цю зону продуктивності ми засіваємо орієнтовно 50–55 000 нас. Відповідно у кукурудзи збільшується зона живлення, рослини формують більший качан, а ми збираємо 3–5 т зерна» — ділиться результатами аграрій. Філософія точного землеробства – в найбільш продуктивну зону дати густоту, потрібні добрива, а отже свідомо інвестувати з розумінням, що ця ділянка поля дасть найкращий результат, а в менш продуктивній зоні не перевитрачати ресурси і отримувати закладену в ній продуктивність.

Впровадження технологій: освоєння електроніки та кадрові рішення

Система електроніки працює в жорстких умовах та потребує якісного сервісного обслуговування та уважного ставлення. Сьогодні в господарстві мають справжню команду професіоналів. «Нам порадили взяти на роботу інженера, який буде займатись виключно сучасною електронікою. З часом ми ввели в господарстві посаду інженера з точного землеробства. Наш агроном Станіслав Положевець, фахівець з точного землеробства, слідкує за виробничими процесами в господарстві, щоб все працювало як годинник. Сьогодні ми склали посадові інструкції для працівників під точне землеробство: під посів, глибоке рихлення, обприскування тощо» – ділиться аграрій.

Диференційовані карти внесення добрив і диференційовані карти норм посіву викликали у фермера найбільше питань на початку впровадження точних технологій. В залежності від способу внесення добрив, чи то локально-стрічковий спосіб чи за допомогою розкидача, відрізнялись і карти-завдання. Зараз в господарстві самостійно складають карти-завдання, проте на початковому етапі не вистачало допомоги фахівців з точного землеробства. «Запроваджуючи елементи ТЗ у господарстві у перші три місяці навіть у мене голова йшла обертом від великого масиву інформації. Я був під тиском невпевненості, чи зможу розібратись з цими технологіями. Цей етап потрібно було просто пройти» – розповідає аграрій. Перший час він буквально жив у тракторах та розбирався у технологіях.

Цифрові платформи в дії

«Наша господарська діяльність до програми Cropio і після – це дві великі різниці. Cropio позиціонує себе як програма для управління земельним банком. І я повністю з цим погоджуюсь. Вони побудували бізнес-процеси в нашому господарстві – ділиться практикою господарювання Геннадій Гадзовський. Користуються Cropio два комірника, два бухгалтера, землевпорядник, агроном, диспетчер і власне директор. Агроном складає плани на кожне поле, визначає потрібну кількість добрив, насіння, ззр, створює диференційовані карти, вносить примітки тощо. Комірник отримує всі плани та витрати, які він надає механізатору. Механізатор своєю чергою бачить яке поле буде в роботі, які матеріали потрібні та з якою нормою. Він завантажує потрібні норми добрив, на монітор техніки підтягується готова карта поля. Таким чином робота в господарстві пришвидшується на 80 %. «Завдяки Cropio я можу легко перевірити як сівалка працювала весь рік, які маємо результати і чи треба мені купувати новий агрегат» – каже аграрій.

Метеостанції на обприскувачі та стаціонарні

Для оцінки можливостей обробітку та внесення ззр, стаціонарна метеостанція має бути максимально наближена до полів. Якщо поле знаходиться за 40–50 км від метеостанції показники вітру та температурні коливання будуть суттєво відрізнитись, а це своєю чергою призведе до зайвих витрат коштів та ззр. «Метеостанції – це дуже зручно, адже якщо на якомусь полі не спрацював препарат, ми можемо подивитись яка в той час була температура та сила вітру. Метеорологічний моніторинг в господарстві проводять за допомогою власної стаціонарної метеостанції iMETOS, яка фіксує всі показники та підключена до MyJohnDeere, Cropio, Climate Fieldview, куди передаєються всі дані з полів. На обприскувачі встановили локальну метеостанцію українського виробника Скок Агро, що успішно працює та ефективно виконує всю потрібну роботу.

Юлія Наружна, за онлайн-мітапом AGGEEK