Спецможливості
Агрохімія

Обережно: бактеріальний опік плодових!

19.07.2013
14326
Обережно: бактеріальний опік плодових! фото, ілюстрація
фруктовый сад

Небезпечне карантинне захворювання багатьох видів плодових культур — бактеріальний опік плодових — розповсюджується, насамперед, із садивним матеріалом рослин-господарів (живці, саджанці), які містять приховану інфекцію.

Бактеріальний опік плодових: історія та географія поширення

Серед хвороб рослин, що входять до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні», цю хворобу без перебільшення можна вважати найважливішою і найнебезпечнішою, адже господарями збудника бактеріального опіку є понад 170 видів рослин з 28 родин. Найчастіше уражуються рослини родини розоцвітих (Rosaceae). Високочутливими до бактеріального опіку є вісім родів: кизильник (Cotoneaster), глід (Grataegus), айва (Cydonia), яблуня (Malus), груша (Pyrus), горобина (Sorbus), піраканта (Pуracantha), странвезія (Stranvesia). Крім цього, даний патоген за короткий проміжок часу здатен знищити плодові насадження на значних площах, що становить реальну загрозу для великих промислових яблуневих і грушевих садів, а також плодорозсадників. Економічні збитки виражаються не лише у зниженні врожаю, хворобі плодових дерев та їхній повній загибелі, але і у витратах на викорчовування та відновлення садів.

Бактеріальний опік плодових культур (Erwіnia amylovora (Burill) Winslow et al.) відомий в Північній Америці з кінця XVIII ст., коли у штаті Нью-Йорк (США) вперше розвиток хвороби помітили на грушах та айві. Завезення до США нових європейських сортів плодових дерев, які виявились сприйнятливими до збудника бактеріального опіку плодових, призвело до збільшення площі вогнищ і швидкого поширення хвороби на всьому північноамериканському континенті. Нині ареал розповсюдження бактеріального опіку плодових у Північній Америці майже повністю збігається з ареалом вирощування зерняткових плодових культур.

Починаючи з кінця XIX ст., бактеріальний опік плодових дерев поширився Північною і Південною Америкою і завдав значної шкоди грушевим і яблуневим садам у США, Канаді, Мексиці, Чилі, Гватемалі. В США у 1900–1910 рр. хвороба щороку завдавала збитків у 2 млн дол. У період 1951–1960 рр. щороку втрачали 6 млн дол.

У 1933–1937 рр.бактеріальний опік плодових культур із США був завезений у Японію і Китай, де збудник уразив груші, яблуні, абрикос, сливу, вишню й інші рослини із родини розоцвітих.Розвиток торгових відносин сприяв поширенню бактеріального опіку у світі. У 1964 р. хворобу було виявлено в Єгипті, в регіонах з підвищеною вологістю. Тут збудник уразив яблуневі і грушеві сади у дельті Нілу, і до середини 70-х захворювання набуло катастрофічних розмірів, що спричинило значні збитки плодівництву країни. Зокрема, втрати врожаю груш сягали 95%.

Перші достовірні відомості про появу бактеріального опіку плодових дерев в Європі були отримані з Англії у 1957 р. Хворобу виявили у районі Кента на грушах. Вона поширилася у південних та західних районах Англії та Уельсу, уразивши не лише грушеві і яблуневі дерева, а й декоративний глід, численні розоцвіті у парках і приватних садах. У зв’язку з цим спроби викорінення хвороби стали безуспішними, а збитки від опіку значними. У південній частині Англії в 1967 р. було знищено понад 20 тис. дерев груші та 19  тис. інших рослин-господарів.

У 1966 р. хворобу було зареєстровано у Польщі та у Нідерландах. У 1966–1967 рр. у Нідерландах викорчували близько 8 га насаджень груш, а також майже 21 км живої огорожі з кущів глоду. В Данії опік плодових виявили у 1968 р. на грушах, яблунях, глоді, кизилі, горобині, піраканті на площі 42 га. Трирічні зусилля з ліквідації хвороби - бактеріального опіку плодових, не дали результатів. Вона поширилася у південному та південно-західному напрямку, і в 1971 р. її виявили у Німеччині, на кордоні з Данією. В Західній Німеччині у 1971 р. викорчували 18 тис. дерев (вартість затрат становила 350 тис. марок).

У 1972 p. Е. amylovora зареєстровано у Франції, Бельгії та на турецькому узбережжі Чорного моря. Але великі площі у Франції та Німеччині досі залишаються вільними від захворювання, збудник якого не може подолати Альпи та Піренеї.
У Норвегії за період від першого виявлення хвороби- бактеріального опіку плодових, до 2003 р. (1986–2003 рр.) економічні втрати становили понад 1,5 млн євро.

У 1989 р. бактеріальний опік плодових виявлено в Вірменії, де були знищені десятки гектарів грушевих и айвових дерев. У Румунії опік зареєстровано в 1992 р., а в Угорщині — у 1996 р. У Словаччині вперше було виявлено бактеріальний опік плодових у червні 2003 р. У червні-липні 2005 р. було виявлено вісім вогнищ хвороби у південній, центральній і східній частинах Словаччини.

Згідно з даними Європейської та Середземноморської організації карантину і захисту рослин (ЄОКЗР), вогнища бактеріального опіку плодових зареєстровано майже в усіх європейських країнах (крім Фінляндії) та в Туреччині. В Азії — в Ізраїлі, Лівані, Туреччині, Йорданії та Ірані; на африканському континенті — в Єгипті, Алжирі, Марокко.
Сприятливі кліматичні умови для розвитку хвороби й існування дикорослих рослин-господарів створюють серйозну небезпеку для Середземноморського регіону. Збитки, яких хвороба завдає, тут досить відчутні. Сорти груш, які є чутливими до бактеріального опіку (Passe Crassane, General Leclerc та ін.), значно пошкоджуються і мають тенденцію до виродження. Збитки, яких хвороба може завдати в екосистемах регіону, — непередбачувані.

У Білорусі бактеріальний опік плодових був виявлений в 2007 р. у Брестській і Мінській областях. Того самого року хворобу виявили в Латвії.У Російській Федерації на сьогодні, за офіційними даними Россільгоспнагляду, карантинні зони щодо бактеріального опіку плодових встановлено в Воронезькій, Тамбовській, Липецькій, Калінінградській, Волгоградській, Самарській, Саратовській областях та в Карачаєво-Черкеській Республіці на загальній площі 19,7 тис. га.

В Україні вперше E. amylovora виявлено у 1999 р. в Чернівецькій області. Карантинний режим було запроваджено на площі 150 га. Потім виявили поодинокі вогнища збудника бактеріального опіку плодових у Закарпатській області на присадибних ділянках громадян у Берегівському, Виноградівському, Ужгородському та Іршавському районах. Згодом вогнища хвороби у цих областях були ліквідовані, і карантинні режими скасовано.
Станом на 01.01.2013 р. карантинні режими щодо бактеріального опіку плодових встановлено у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській та Рівненській областях. Загальна площа зараження E. amylovora в Україні становить 61,0172 га.

Біоекологічні особливості збудника та діагностика захворювання бактеріальним опіком плодових культур 

Збудник захворювання (бактерія) відносно стійкий до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці. У грунті, за сприятливих умов, бактерії зберігають життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах, залежно від умов, — 3–29 днів.

Опік квітів — перша типова ознака прояву бактеріального опіку — з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев. Квіти в’януть, всихають, змінюють забарвлення від коричневого до чорного. Уражені бактеріальним опіком квіти можуть опадати, але частіше вони залишаються на рослині. Інфекція від квітів передається на сусідні листки і гілочки. Інколи ураження квітів може призвести до втрати цілої гілки чи дерева.

Протягом декількох днів інфекція бактеріального опіку плодових поширюється пагонами на 15–30 см або більше. Інфіковані пагони змінюють забарвлення від світло- до темно-коричневого на яблунях та від темно-коричневого до чорного — на грушах.
Листки можуть стати інфікованими після того, як бактерії потрапили до них безпосередньо через продихи на листку або, частіше, через поранення, завдані комахами, градом, вітром. Уражені листки залишаються на гілках, окремі гілки або цілі дерева виглядають ніби опалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових».

Плоди (особливо молоді) також чутливі до збудника захворювання бактеріальним опіком плодових. Недозрілий плід може інфікуватись через природні пори, ранки або через плодоніжку від сусіднього плоду чи квітки. Захворювання плодів особливо інтенсивно розвивається після дощів з градом. Вони стають коричневими та чорними. Часто з ураженого плоду виділяється липка рідина від молочного до янтарного кольору (бактеріальний ексудат).

Найсприятливішими умовами для розвитку захворювання бактеріальним опіком плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18…29°С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється.

Основними переносниками збудника бактеріального опіку плодових на невелику відстань є комахи (бджоли, оси, мухи, джмелі та фітофаги-попелиці, галиці тощо). Захворювання може передаватись під час окулірування дичок, на що слід звертати особливу увагу за використання прищепного матеріалу інших сортів плодових дерев. Між районами та країнами бактеріальний опік плодових розповсюджується зараженим садивним та прищепним матеріалом.

Бактеріальний опік плодових за сприятливих під час цвітіння погодних умов може спричинити значне зниження врожаю, а інколи й повністю його знищення. Крім того, відмирання пагонів, гілок, а інколи й загибель дерев призводить до втрат урожаю наступного року. Перебіг розвитку інфекції- бактеріальним опіком, настільки швидкий, що навіть під час застосування негайних заходів після першого виявлення симптомів неможливо зберегти дерева, і вони гинуть. Економічні втрати при цьому можуть бути надзвичайно великими. Як правило, ураження плодових насаджень бактеріальним опіком сягає 20–50%, при цьому від 10 до 20% хворих дерев гине. Великих затрат потребують роботи з виявлення і локалізації нових вогнищ бактеріального опіку плодових, а також заходи хімічного та біологічного контролю хвороби у місцях її розповсюдження. Дотримання суворих карантинних вимог для країн — експортерів фруктів призводить до зростання собівартості виробництва плодів.

Як попередити бактеріальний опік плодових дерев: лікування та профілактика захворювання

У захисті плодових культур від бактеріального опіку велике значення мають вчасне виявлення, прогнозування появи та розвитку інфекції у зонах підвищеного ризику. Для вчасного виявлення хвороби слід проводити моніторинг плодових насаджень. Встановлено, що симптоми захворювання можуть проявлятися в трьох періодах вегетації рослин: цвітіння, інтенсивний ріст молодих пагонів та осінній посилений сокорух. Ці періоди фітосанітарні інспектори обов’язково враховують під час планування проведення обстежень плодових насаджень.

Для запобігання поширенню хвороби бактеріальним опіком плодових пропонують інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів, підрізуванням, викорчовуванням, підживленням дерев і використанням стійких або толерантних сортів. У Північній Америці обприскування стрептоміцином у період цвітіння дає досить добрий ефект. У Європі стрептоміцин заборонено до використання у сільському господарстві, тому випробовують інші хімічні препарати, такі як: Фламеквін, Касугаміцин, Фосетил. Для стримування розвитку бактеріального опіку плодових рекомендують обробки мідьвмісними препаратами з інтервалом п’ять днів, з періоду відкриття 5%, 50%, 100% квітів.

В одному з вогнищ бактеріального опіку плодових в Україні (Рівненська область, Березнівський р-н) упродовж одного вегетаційного періоду (травень-жовтень 2011 р.) з моменту виявлення карантинної хвороби проведено знищення уражених дерев (викорчувані та спалені 11,7 тис. шт. саджанців). Водночас у вогнищі хвороби провели дворазовий обробіток з посиленими дозами внесення мідьвмісних препаратів (Медян Екстра, 3,5–4 л/га). Крім хімічних заходів, проводили поліпшення санітарного стану саду, а саме — підрізування дерев. Усі робочі інструменти (секатори, лопати, технічні засоби) було продезінфіковано 3–5%-м розчином мідного купоросу.
Наступного року, у фазі сплячої бруньки 29.03.–01.04.2012 на вогнищі проведено обробку яблунь препаратами Медян Екстра (3,5 л/га) + Аплауд (2 л/га).

Подальші обробки проводили:

  •    через 11 днів — Актара (0,15л/га) + Косайд 2000 (2л/га);
  •    через 13 днів — Мерпан (2,5 кг/га) + Стробі (0,2 кг/га) + Моспілан (0,25 кг/га);
  •    через 5 днів — Казумін (3л/га) + Каліпсо (0,2 кг/га).

 У літній період поточного року землевласник обробляв сад такими фунгіцидами, як Терсел, Делан, Стробі, Топсін, та інсектицидом Моспілан (для знищення комах-переносників).

Для профілактики хвороби- бактеріальний опік плодових, рекомендують викорчовувати дикорослі плодові і глід, які можуть бути носіями інфекцій. До профілактичних заходів також відносять вибір стійких сортів. Сучасні сорти яблунь та груш мають різний ступінь сприйнятливості до ураження бактеріальним опіком. Імунних сортів немає. За різними даними, сприйнятливі до опіку сорти яблунь: Айдаред, Джонатан, Гала, Женева, Апорт, Спартан, Чемпіон, Березневе, Витязь. Середньо- і малосприйнятливі сорти: Джонаголд, Ампір, Боско, Голден делішес, Ред делішес, Кортланд, Пауларед, Пінова, Жигулівське, Красиве, Вишневе, Мрія, Мелба.

Дерева груш уражуються бактеріальним опіком сильніше, ніж яблунь. Серед іноземних сортів найсприйнятливіші: Генерал Леклерк, Дуранду, Тріумф Пакгама, Санта Марія, груша Вільямса та ін. Відносно стійкий сорт Конференція, що займає найбільші площі в країнах Західної Європи.

З наявних заходів боротьби жоден не дає повної гарантії оздоровлення зараженої плантації, тому основними елементами запобігання поширенню бактеріального опіку плодових є використання здорового садивного матеріалу і своєчасне виявлення вогнищ інфекції.Завезення до України садивного матеріалу плодових дозволяється тільки за наявності фітосанітарного сертифіката країни-експортера та карантинного дозволу на імпорт, після обстеження партії та проведення фітосанітарної експертизи.

З метою знищення вогнищ бактеріального опіку плодових та запобігання подальшому розповсюдженню слід застосовувати такі заходи:

  1. Викорчування і спалювання рослин у насадженнях, де всихання дерев сягає понад 30%. Якщо зараження бактеріальним опіком незначне, допускається видалення окремих уражених гілок (під час випилювання уражених гілок захоплюють здорову тканину на 20–40 см нижче видимої межі ураження). Обов’язкова дезінфекція садових інструментів 10%-м розчином мідного купоросу, 70%-м метиловим спиртом або 10%-м розчином гіпохлориту натрію — NaOCl — та дезінфекція зрізів 1%-м розчином мідного купоросу й обмазування їх садовим варом або емульсійною фарбою.
  2.    Видалення дикорослих рослин-господарів, особливо глоду і кизильнику, що ростуть на відстані ближче 500 м до саду.
  3. Боротьба з комахами-переносниками.
  4. Відмова від літніх операцій у заражених насадженнях.
  5. Використання антибіотиків у період цвітіння в осередках поширення інфекції бактеріального опіку плодових. Найпопулярнішим є стрептоміцин, в Європі використовують інші препарати, такі як: Plantomicin, Kasugamicin. У Російській Федерації використання антибіотиків у сільськогосподарських цілях заборонено. До «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» антибіотики також не внесено.

Для зниження розвитку інфекції бактеріального опіку та профілактики нових заражень використовують хімічний метод. Сучасні фунгіциди, крім мідьвмісних, не впливають на збудника опіку. Під час загрози поширення бактеріозу в насадженнях обробки мідьвмісними препаратами проводять, починаючи з фенофази зелений конус до закінчення активного росту однорічних пагонів з інтервалом 10–14 днів.

Конкретні заходи боротьби визначено Державною фітосанітарною інспекцією, до якої обов’язково необхідно звернутись за виявлення на рослинах характерних симптомів розвитку бактеріального опіку плодових.

 

А. Челомбітко, заст. директора Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України, начальник управління карантину рослин, заст. головного державного фітосанітарного інспектора України,
О. Башинська, завсектором фітосанітарного контролю та аналізу ризиків управління карантину рослин Держветфітослужби України,
В. Мелещук, начальник управління державного нагляду Державної фітосанітарної інспекції Рівненської області

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0