Спецможливості
Агробізнес

Чому кукурудза потребує мікоризації?

07.04.2020
3060
Чому кукурудза потребує мікоризації? фото, ілюстрація

Через брак вологи або недостатній рівень живлення продуктивність кукурудзи за тривалого перебування у стані стресу може знизитись на 20-50%. Одним з шляхів, що дозволяє підвищити стресостійкість кукурудзи є мікоризація. Мікориза – це симбіоз гриба й рослини, при якому в коренях рослин накопичуются вуглеводи, якими рослина ділиться з грибом. У свою чергу гриб, поселяючись на коренях, виконує функцію всмоктуючих волосків кореня та допомагає рослині засвоювати поживні речовини з ґрунту.

 

 

 

 

Мікробіологи української компанії БТУ-ЦЕНТР створили власну наукову розробку, ефективність якої визнається не тільки в Україні, а і в Болгарії, Молдові, Білорусі, Казахстані –мікоризний препарат Мікофренд®. До його складу входить комплекс мікоризоутворювальних грибів – Glomus VS, Trichoderma Harzianum; мікроорганізми, що сприяють утворенню ризосфери у кореневій зоні рослин – Streptomyces sp., Pseudomonas Fluorescens та фосформобілізуючі бактерії – Bacillius Megaterium var. phosphaticum, Bacillus Subtilis, Bacillus Muciloginosus, Enterobacter sp. Мікофренд® сприяє утворенню мікоризи та має фунгіцидну дію в ризосфері рослини. Для покращання технологічності внесення препарат випускається у рідкій формі та на торфовій основі з ідентичним складом та титром.

Дослідженнями зарубіжних науковців встановлено, що інокуляція мікоризою є актуальною за умов нестачі ґрунтової вологи. За рахунок розгалуження гіфів грибів, зростає можливість кореневій системі мікоризованої рослини охопити більший обсяг ґрунту, збільшивши тим самим не лише кількість, але й швидкість поглинання вологи. Дослідження, проведені з використанням спеціальної мікроскопії рослин засвідчили, що діаметр гіфів мікоризних грибів складає 2-20 мкм, тоді як найтонші корені рослин мають 100-200 мкм, а довжина гіфів може бути у 50-100 разів більшою, ніж коренів [1 ,2, 3].

Крім можливості запобігти водному стресу мікоризація кукурудзи актуальна для оптимізації забезпечення рослин доступним фосфором, концентрація якого в більшості ґрунтів є низькою. Це зумовлено тим, що ортофосфат, як найдоступніша форма фосфору, що засвоюється рослинами, є малорухомим й може поглинатись коренями лише на відстані декількох міліметрів від їх поверхні [4, 5].Тим самим, у прикореневій зоні формуються «плями» з дефіцитом фосфору, бо його засвоєння рослинами проходить швидше, ніж відновлюється запас. Завдяки ж розгалуженості гіфів мікоризи фосфор стає доступним на значно більшій відстані – до 12 см [6]. За аналогічним принципом зростає можливість споживання рослинами сполук мікроелементів – міді, цинку, сірки, магнію, заліза та ін. [7].

Кінцевим результатом, що підтверджує ефективність будь-якого агрозаходу є продуктивність сільськогосподарських культур. Як свідчать численні наукові дослідження [4-7], проведені з мікоризою, що майже у 80 % експериментів формування мікоризи поліпшувало ріст та розвиток рослин, підвищуючи тим самим їх продуктивність.

Рис. 1 Ефективність застосування Мікофренду® на кукурудзі, 2018-2019 рр. Д – дослідження з застосуванням Мікофренду; К – контроль, варіант без застосування МікофрендуВиробничі досліди, проведені в господарствах різних областей України свідчать, що наприклад у Київській області, де рідку форму препарату Мікофренд® застосовували в рядок при сівбі кукурудзи, приріст цієї культури в одному з господарств склав 0,7 т/га, а в іншому - 0,3 т/га (див. діаграму). Застосування торфової форми мікоризного препарату Мікофренд® шляхом обробки насіння безпосередньо у сівалці з розрахунку 4 кг/т насіння в умовах Вінниччини забезпечило приріст зерна 0,3 т/га. Аналогічна схема внесення в умовах Рівненщини забезпечила приріст врожаю кукурудзи 1,1 т/га, а в Черкаській області, де опади були відсутні протягом практично всього літа – 0,7 т/га.

В поліській частині Житомирської області обробка насіння кукурудзи цим біопрепаратом в сівалці, але з нормою внесення 5 кг/т насіння, забезпечило приріст врожайності культури 0,7 т/га.

Розрахунок економічного ефекту, проведений за показником EBITDA засвідчив, що застосування біопрепарату Мікофренд® у рядок підвищило ефективність агротехнології кукурудзи відповідно на 100 $/га та 43 $/га за витрат на препарат 7,1 $ та 2,8 $ (без ПДВ). У агротехнологіях господарств, де застосовували торфову форму Мікофренду® у нормі 4 кг/т відповідно до вищезгаданих рівнів врожайності ефективність зросла на 43, 160 та 105 $/га, тоді як при застосуванні 5 кг/га додатково отримано 104 $/га за витрати на препарат 4,3 $.

Отже, рання колонізація кореневої системи кукурудзи, що досягається шляхом обробки її насіння Мікофрендом або його внесення у рядок є важливим агрозаходом для оптимізації потенційних вигод від мікоризації, особливо коли мова йде про захист культури від стресів природного та штучного походження.

 

Гаврилов Сергій,

канд. с.-г. наук

агроном-дослідник БТУ-ЦЕНТР,

 

              

Джерела

1. Горбунова Н.П. Анатомическое строение микориз растений // Труды конференции по микотрофии растений. М., АН СССР, 1955. С. 182 - 193.

2. Kothamasi D. Arbuscular mycorrhizae in plant survival strategies /Kothamasi D., Kuhad R.C.H., Babu C.R. //Tropical Ecology. – 2001. – Vol. 42, № 1. – P. 1-13.

3. Liu A. Soil nutrient and water providers: how arbuscular mycorrhizal mycelia support plant performance in a resource-limited world /Liu A., Plenchette C., Hamel C. //Mycorrhizae in Crop Production /Hamel C.,Plenchette C. (Eds.). – Binghamton, NY: Haworth Food & Agricultural Products Press, 2007. – P. 37-66.

4. Гуральчук Ж.З. Роль арбускулярных микориз в питании растений и устойчивости к тяжелым металлам /Гуральчук Ж.З. //Физиол. и биохим. культ. раст. – 2004. – Т. 36, № 3. – С. 217-228.

5. Чайковська Л.О. Вплив везикулярно-арбускулярної мікоризи на засвоєння важкорозчинних фосфатів рослинами /Чайковська Л.О. //Агроекол. і біотехнол. – 2000. – Вип. 4. – С. 134-136.

6. Jakobsen I. External hyphae of vesicular-arbuscular mycorrhizal fungi associated with Trifolium subterraneum L. 1. Spread of hyphae and phosphorus inflow into roots /Jakobsen I., Abbott L.K., Robson A.D. //New Phytol. – 1992. – Vol. 120. – P. 371-380.

7. Harley J.L., Smith S.E. Mycorrhizal symbiosis. N.Y., Academic Press, 1983. P. 484.

Джерело: www.btu-center.com

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0