Ази закладання винограднику
Закладання навіть невеликого винограднику — справа доволі затратна. І це стосується не тільки фінансів, а й часу. Тож до отримання прибутку й окупності витрат доведеться запастися терпінням. Адже виноградні рослини почнуть плодоносити лише через декілька років.
Звісно, в цей період очікування вам не вдасться сидіти склавши руки… Спробуємо подати послідовність дій, які, найімовірніше, вбережуть виноградарів-початківців від розчарувань уже на етапі закладання винограднику.
Отже, ви вирішили закласти невеликий виноградник і не знаєте, з чого розпочати...
Крок перший: вибір призначення сорту. Насамперед слід визначитися з призначенням сорту, який ви вирощуватимете.
Сорти винограду за призначенням поділяють на:
— столові — для вживання в їжу (їхні виноградні грона бувають короткого — до декількох днів, і тривалого — до декількох місяців, зберігання);
— технічні — для виробництва вина;
— універсальні — придатні як для вживання в їжу, так і для виробництва вина.
Крок другий: аналіз ґрунтів. В Україні ґрунти дуже різноманітні: є й кислотні, й лужні, й карбонатні та інші. Аналіз ґрунту також дає змогу визначити не тільки хімічний склад, а й розробити оптимальну систему живлення виноградного куща в період його вирощування. Сучасні науковці й практики наполягають на вирощуванні прищепленої культури винограду.
Щеплений саджанець складається з прищепи та підщепи. Прищепа — це власне плодоносний сорт (наприклад: Каберне совіньйон, Мерло, Молдова, Аркадія тощо). Підщепа — різновид дикого винограду, що не плодоносить, тобто це свого роду ґрунтовий адаптер, який максимально враховує особливості ґрунту й сприяє нормальному пристосуванню та розвитку рослини на обраній ділянці.
Дуже важливим моментом під час проведення аналізу ґрунту, на який також слід звертати увагу, є наявність або відсутність шкідників, що дає змогу сформулювати чіткі рекомендації із захисту, обробки та підготовки ґрунту до висаджування виноградних рослин.
Наприклад, не виявлені до закладання винограднику личинки коваликів (дротяників) і скосарів та кліщі можуть знищити насадження вже протягом першого року після закладання. Або, наприклад, ви орендували ділянку й навіть не здогадуєтеся про те, що раніше її використовували для розміщення гнойового бурта, або польового пункту для приготування робочих розчинів пестицидів, або з якихось інших причин ґрунт виявився непридатним для вирощування винограду. В будь-якому разі ви витрачаєте кошти, закладаєте виноградник, а через деякий час… починаєте шукати «винних» і рахувати збитки, не в змозі що-небудь змінити.
Визначившись із типом ґрунтів й обравши придатну до них підщепу, ми переходимо до наступного етапу — власне до вибору бажаного виноградного сорту.
Територія України вельми багата й різноманітна регіонами вирощування винограду: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина й Закарпаття — основні промислові райони (близько 95% площ виноградників), а також Чернівецька, Вінницька, Дніпропетровська й Запорізька області. Всі вони різняться особливостями клімату, сумою ефективних температур (СЕТ), нормою опадів, максимальними й мінімальними температурами. Це важливі фактори, які слід враховувати для успішного вирощування винограду й залежно від яких надають перевагу тому чи іншому сорту.
Сума ефективних температур впливає на вибір сорту за строками дозрівання. Якщо СЕТ невелика, то пізні сорти, ймовірніше, не зможуть дозріти.
Також щодо температур важливо враховувати не тільки максимальні їхні показники, а й такі фактори, як:
— частота осінніх заморозків і весняних приморозків (як приклад — окремі райони Херсонської та Миколаївської областей);
— імовірність різких коливань температур — як плюсових, так і мінусових — з амплітудою 15–20° і навіть морозу протягом трьох днів (що досить часто спостерігається останніми роками);
— тривалість періоду з низькими температурами й наявність снігового покриву.
Беручи до уваги зазначене вище, виноградарі в багатьох областях змушені переходити на укривну технологію вирощування винограду. Адже останніми роками різкі заморозки й тривалі безсніжні морозні періоди спричинювали вимерзання виноградних кущів.
Кількість опадів, частота і тривалість посушливих періодів у регіоні визначатиме потрібний ступінь посухостійкості обраного для закладання сорту винограду.
Важливу роль відіграє й рельєф місцевості:
— рівнина;
— схил (залежно від орієнтації в просторі);
— долина, низина, балка (наприклад, у балках та низинах більш жорстко відчуваються низькі температури, ніж на рівнині);
— роза вітрів.
Виноградарські регіони України та їхні особливості детально вивчали спеціалісти колишнього Національного інституту винограду й вина «Магарач» (ВНИИВиВ «Магарач» РАН), нині продовжують дослідження в цьому напрямі вчені ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Е. Таїрова».
Завдяки дослідницькій роботі вдалося вивести, випробувати і районувати достатню кількість найкращих сортів і клонів для кожного регіону, а також розробити науково-практичні рекомендації щодо вирощування цих сортів і схем їхнього висаджування. На жаль, чимала кількість виведених сортів із різних причин так і залишилася невідомою для ринку, крім вузького кола професіоналів.
Мало хто знає, що в 1970–1980-ті роки в системі селекції та відбору сортів винограду постійно працювали понад 50 дослідних господарств і центрів клонової селекції. Вивчали й районували не тільки наші, а й іноземні сорти та їхні клони з урахуванням ґрунтів, схем висаджування і багатьох інших факторів. І вся ця інформація цілком доступна для загального користування.
Останнім часом на ринку з’явилася велика кількість нових сортів. На превеликий жаль, більшість із них не пройшла належного сортовипробування і не внесена до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Про сортовипробування протягом двох вегетативних поколінь (по вісім років кожне) зовсім не йдеться. Аргументи на кшталт «ягода красива» і «в когось десь сорт дуже добре себе показав» більше нагадують продаж лотерейного квитка з обіцянкою… можливості багатого виграшу. Але ж, як відомо, продавець, отримуючи ваші гроші, не гарантує його отримання.
Окремо хочеться відзначити той факт, що за передбаченої державою компенсації витрат на закладання виноградників за рахунок коштів із 1%-го збору вона можлива тільки за наявності розробленого уповноваженими органами проекту закладання виноградника, його експертизи, і лише стосовно сортів, унесених до Державного реєстру.
У цій статті ми свідомо не подаємо назви сортів. Виноградарство — це щоразу щось унікальне й індивідуальне. Тож тут не може бути загальних і універсальних рецептів.
Наша основна порада зводиться до того, що, провівши аналізи й визначивши регіон закладання винограднику, слід звернутися до науково-дослідного закладу, а ще краще — запросити науковців безпосередньо на місце, щоб з урахуванням усіх факторів, зокрема й рельєфу, отримати максимально повну рекомендацію щодо всього комплексу відповідних агротехнічних заходів. І тільки після цього можна упевнено звертатися до розплідника або купувати готові виноградні саджанці.
Яким би банальним не видавався зміст цієї статті, але, наголошуємо, ігнорування хоча б одним із вищезгаданих факторів у 95 випадках зі 100 зводить нанівець усі витрати й зусилля виноградарів.
Тож підходьте до справи серйозно та зважено й будьте певні: ваші зусилля і наполегливість зрештою принесуть свої плоди.
В. Дімчев, директор ПрАТ «Придунайський»
Інформація для цитування
З чого почати закладання винограднику / В. Дімчев // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 134-136