Спецможливості
Технології

Пше­ни­ця м’яка яра

13.02.2017
14937
Пше­ни­ця м’яка яра  фото, ілюстрація

В Ук­раїні провідною зер­но­вою куль­ту­рою, бе­зу­мов­но, є пше­ни­ця ози­ма, що за посівни­ми пло­ща­ми (6–7 млн га) пе­ре­ва­жає інші ко­ло­сові й становить ос­но­ву фор­му­ван­ня хлібно­го ба­лан­су країни. На­томість посівні площі під пше­ни­цею ярою ос­танніми ро­ками ста­нов­лять ли­ше 90–160 тис. га.

 

Найбільше ос­тан­ньої (від 5 до 10 тис. га) висіва­ють у Вінни­ць­кій, Київській, Жи­то­мирській, Львів­ській, Хмель­ницькій, Тер­нопіль­ській об­ла­с­тях. За роз­ра­хун­ка­ми вче­них НА­АН, посівні площі пше­ниці ярої ма­ють зай­ма­ти близь­ко 1 млн га, в то­­­­­­­­­му числі м’якої — 650 тис. га, твер­дої — 350 тис. га. Важ­ли­ве зна­чен­ня пше­ни­ця яра має як для пе­ресівання ози­мих, так і для сівби на площах, висівання на яких не завершили восени че­рез ґрун­то­ву по­су­ху. Окрім цьо­го, за­галь­новідо­мою є ви­со­ка якість зер­на пше­ниці ярої за до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

З огляду на необґрунтовано об­ме­же­­­­не по­ши­рен­ня пше­ниці м’якої ярої та недостатню поінформованість аграріїв  про куль­ту­ру, в цій публікації ми ко­рот­ко оха­рак­те­ри­зуємо її ос­новні біологічні особ­ли­вості та ба­зові еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

Біологічні особ­ли­вості. Уп­ро­довж ве­ге­тації пше­ни­ця яра про­хо­дить 12 послідо­вних етапів ор­га­но­ге­не­зу, яким відповіда­ють такі фа­зи рос­ту й роз­вит­ку: про­ро­с­тан­ня насіння, поява схо­дів, ку­щіння, вихід у труб­ку, ко­лосіння, цві­тіння, фор­му­ван­ня та на­ливання зернівки, стиглість зерна. Схо­ди пше­ниці з’яв­ля­ють­ся за 8–12 днів після сівби, кущіння по­чи­нається на 12–15-й день після сходів і три­ває 15–26 днів. На по­чат­ку кущіння у пше­ниці ярої по­чи­нає фор­му­ва­ти­ся ко­лос. Не­ста­ча во­ло­ги, азо­ту та фо­с­фо­ру в цей період не­га­тив­но впли­ває на роз­ви­ток ко­ло­са й при­зво­дить до змен­шен­ня кількості ко­лосків у ньо­му. За 35–40 днів після кущіння по­чи­нається ко­лосіння, а ще за 3–5 днів пше­ни­ця зацвітає. В умо­вах помірної тем­пе­ра­ту­ри повітря (20...220С) цвітіння од­но­го ко­ло­са три­ває від 3 до 5 днів. Ма­сив від­цвітає за 7–10 днів. Зер­но ярої пше­ниці здебільшо­го зав’язується в ре­­зультаті са­мо­за­пи­лен­ня, але й можливе й пе­ре­хрес­не — за підви­ще­ної во­ло­гості. За 35–48 днів після цвітіння на­стає мо­лоч­на стиглість, а ще че­рез 10–15 — вос­ко­ва, що три­ває 8–10 днів. Три­валість ве­ге­та­ції у сортів м’якої пше­­ниці ста­но­вить 85–105 днів. Різни­ця в термінах до­сти­ган­ня од­но­го сор­ту, за­леж­но від умов ви­ро­щу­ван­ня, мо­же ко­ли­ва­ти­ся від 15 до 30 днів. Ран­нь­о­с­тиглі сор­ти дозріва­ють за 70–80, се­ред­нь­о­с­тиглі — за 80–110, пізньо­с­тиглі — за 120–130 днів.

Ко­ре­не­ва си­с­те­ма пше­ниці скла­дає­ться з пер­вин­них, або за­род­ко­вих, та вто­рин­них, або вуз­ло­вих, корінців. Вуз­лові корінці інко­ли на­зи­ва­ють стеб­ло­ви­ми. Про­ро­с­та­ю­чи, насіння спо­чат­ку ут­во­рює один го­ло­вний, або ос­нов­ний, корінець. Потім із ба­заль­них вузлів за­род­ко­во­го пагінця вод­но­час з’яв­ля­ють­ся бу­гор­ки, які, збільшу­ю­чись у про­цесі сво­го рос­ту, до­ся­га­ють ве­ли­чи­ни пер­шо­го корінця та ут­во­рю­ють із ним пер­вин­ні за­род­кові корінці пше­ниці. У пше­ниці ярої най­частіше на­ра­хо­вують від 4 до 6 пер­вин­них корінців на один про­ро­с­ток. Пер­винні корінці до­волі швид­ко рос­туть. До­бо­вий приріст у них ста­но­вить близь­ко 2 см. На момент по­яви схо­дів їхня висота ста­но­вить 7–10 см, а вже за сім днів — ся­гає 25 см.

До по­чат­ку кущіння ко­ре­не­ва си­с­те­ма про­ни­кає в ґрунт на гли­би­ну до 50 см, а до фа­зи ко­лосіння — на 100–130 см. Вуз­лові ко­рені з’яв­ля­ють­ся у фазі 3–4 листків і роз­ви­ва­ють­ся ли­ше за на­яв­ності ґрун­то­вої во­ло­ги в зоні вуз­ла ку­­щіння. Період ут­во­рен­ня вто­рин­ної ко­­ре­­­не­вої си­с­те­ми в ярої пше­ниці ко­рот­кий — від фор­му­ван­ня вуз­ла кущін­ня до ви­хо­ду рос­лин у труб­ку (III–IV ета­пи ор­га­но­ге­не­зу). Вто­рин­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма здат­на ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ло­гу літніх опадів. Про­дук­тив­на ку­щистість пше­ниці ярої ниж­ча, ніж в ози­мої, і ста­но­вить 1–2 стеб­ла.

Ви­мо­ги до тем­пе­ра­ту­ри. Насіння пше­ниці ярої по­чи­нає про­ро­ста­ти за температури 1...2°С. Схо­ди ви­т­ри­му­ють за­мо­роз­ки до -8...-10°С, а у фазі кущіння — до -7...-9°С. Оп­ти­маль­ною тем­пе­ра­ту­рою для кущіння є 10...14°С, для ко­лосіння й на­ли­вання зер­на — 16...20°С, для до­сти­ган­ня — 23...25°С. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри в період на­ли­вання зерна не­га­тив­но впли­ва­ють на його фор­му­ван­ня. За тем­пе­ра­ту­ри 38...40°С у рос­лин пше­ниці ярої че­рез 17 го­дин на­­стає па­раліч про­дихів, унаслідок чо­го фо­рмуюється плю­с­к­ле зер­но. 

Ви­мо­ги до во­ло­ги. Про­ро­с­та­ю­чи, на­­сіння пше­ниці ярої вби­рає во­ди в кіль­кості 50–55% від влас­ної ма­си. Транс­піраційний ко­ефіцієнт — 400–450. Кри­тич­ний період  віднос­но забезпечення во­ло­гою — це фа­­­за кущіння та ви­хо­ду рос­лин у труб­ку (IV–VIII ета­пи ор­га­но­ге­не­зу). Не­ста­ча во­ло­ги в цей період спри­­­чи­няє збільшен­ня кількості безплідних ко­лосків. За періодами ве­ге­тації пше­­ни­ця ви­ко­ри­с­то­вує та­ку кількість во­ди (%  за­галь­но­го спо­жи­ван­ня за ве­ге­таційний період): схо­ди — 5–7, кущіння — 15–20, вихід у труб­ку і ко­лосіння — 50–60, мо­лоч­на стиглість — 20–30, вос­ко­ва стиг­лість — 3–5.

Ви­мо­ги до ґрун­ту. Кра­щи­ми для пше­ниці ярої є суг­лин­кові чор­но­земні, ка­ш­та­нові, сірі підзо­листі ґрун­ти з рН 6,0–7,5. Кислі ґрун­ти потрібно вап­ну­ва­ти. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма в ярої пше­ниці роз­ви­не­на слаб­ше, ніж в ози­мої, то­му во­на до­б­ре ре­а­гує на вміст у ґрунті ру­хо­мих еле­ментів жив­лен­ня. За формування 1 т зер­на пше­ни­ця яра ви­но­сить із ґрун­ту 35–40 кг азо­ту, 10–12 — фо­с­фо­ру, 20–30 кг —калію.

Добір сортів. Для підви­щен­ня ста­більності ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ярої в гос­по­дарстві за­леж­но від площі посіву, на­яв­но­го аг­ро­фо­ну, на­пря­му ви­ко­ри­с­тан­ня доцільно ви­ро­щу­ва­ти 2–3 сор­ти різних груп стиг­лості та з різною ре­акцією на еко­логічні й аг­ро­технічні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня. Це ма­ють бу­ти адап­то­вані до кон­крет­ної зо­ни сор­ти, ство­рені се­лекційни­ми ус­та­но­ва­ми, роз­та­шо­ва­ни­ми в цій зоні діяль­ності або в еко­логічно близькій до неї. Вра­хо­ву­ю­чи еко­номічні мож­ли­вості гос­по­дар­ст­ва, потрібно бра­ти до уваги й рівень ре­акції сор­ту на ступінь інтен­сив­ності аг­ро­тех­но­логії. За­галь­ни­ми ви­мо­га­ми до су­час­них сортів є стійкість до об­си­пан­ня зер­на під час дозрівання та про­ро­с­тан­ня зер­на в ко­лосі. По­ліп­­шені по­каз­ни­ки за ци­ми оз­на­ка­ми ма­­ють нові ми­ронівські сор­ти. Во­ни та­­кож до­стат­ньо стійкі до ви­ля­ган­ня, ха­­рак­­­те­ри­зу­ють­ся ви­ще­се­ред­нь­ою стійкістю про­ти ос­нов­них хво­роб, ос­тан­німи по­су­ш­ливими ро­ками впро­довж ве­ге­тації по­ка­за­ли ви­со­кий по­тенціал адап­тив­ності до стре­со­вих умов. За якіс­тю зер­на сор­ти ми­ронівської се­лекції відповіда­ють ви­мо­гам цінних і силь­них пше­ниць та за ви­ко­нання всіх аг­ро­тех­но­логічних ви­мог фор­му­ють по­каз­ни­ки якості зер­на І–ІІІ кла­су. Окрім ши­ро­ко відо­ми­х у ви­роб­ництві ми­ронів­сь­ки­х сор­тів (Елегія ми­­ронів­ська і Стру­на ми­ронівська), ос­тан­німи ро­ками на­уков­ці ви­ве­ли нові — Сімко­да ми­ронівська, Па­нян­ка, МІП Зла­та.Сімкода миронівська

Си­с­те­ма пе­ред­посівно­го об­ро­бітку ґрун­ту під пше­ни­цю яру скла-дається з ран­нь­о­вес­ня­но­го бо­ро­ну­ван­ня у фазі фізич­ної стиг­лості ґрун­ту важ­­ки­ми або се­редніми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми та пе­ред­посівної куль­ти­вації на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння без роз­ри­ву в часі з сівбою. За по­су­ш­ли­вих умов варто об­ме­жи­ти­ся ли­ше пе­ред­посівною куль­ти­вацією в день висіву комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми або за­сто­су­ва­ти пру­жинні бо­ро­ни, які за оп­ти­маль­ної фі­­зич­­ної стиг­лості ґрун­ту за­без­пе­чу­ють пе­ред­посівне роз­пу­шу­ван­ня на гли­би­ну 7–9 см і висіван­ня насіння на гли­би­ну 4–6 см. На­ступ­не ущільнен­ня ґрун­ту кот­ка­ми за­без­пе­чить розміщен­ня по­­сів­­но­го ма­теріалу на гли­бині близь­ко 3–4 см, що відповіда­ти­ме біологічно зу­мов­ле­ним потребам. Ос­нов­на ви­мо­га до пе­ред­посівно­го об­робітку — якісне фор­му­ван­ня посівно­го ло­жа й мак­си­маль­не збе­ре­жен­ня во­ло­ги в ґрунті.

Удо­б­рен­ня. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісно­го вро­жаю зер­на пше­ниці ярої обов’яз­ко­вим є за­без­пе­чен­ня рос­лин уп­ро­довж усь­о­го періоду рос­ту й роз­вит­ку до­стат­нь­ою кількістю по­жив­них ре­чо­вин. Пше­ни­ця яра ефек­тив­но ви­­ко­­­­­ри­с­то­вує до­б­ри­ва, вне­сені під по­пе­ред­ник, то­му її доцільно висіва­ти після про­сап­них куль­тур, які ви­ро­щу­ва­ли на удо­б­ре­них фо­нах. Щоб за­без­пе­чи­ти рос­­ли­ни пше­ниці ярої по­жив­ни­ми ре­­чо­ви­на­ми відповідно до її біологічних особ­ли­во­с­тей, важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють спо­со­би та нор­ми вне­сен­ня до­б­рив. Уне­­­­сені з осені до­б­ри­ва по­трап­ля­ють в ор­ний шар ґрун­ту, то­му та­ке їхнє ви­ко­ри­с­тан­ня є най­оптимальнішим. Особ­ли­во це стосується по­вно­го міне­раль­но­годобрива, що най­кра­ще за­без­пе­чує рос­ли­ни по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми в усі фа­зи рос­ту та роз­вит­ку.

Вста­нов­ле­но, що про­дук­тивність пше­ниці м’якої ярої на рівні 4,0 т/га фор­мується за на­яв­ності в ґрунті 175–180 мг/кг лег­когідролізо­ва­но­го азо­ту, 110–120 — ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру та 155–165 мг/кг обмінно­го калію. За та­ких аг­рохімічних па­ра­метрів ро­дю­чості ґрун­ту вміст клей­ко­ви­ни в бо­рош­ні відповідає І–II кла­су. Низь­ку за­без­пе­че­ність ґрун­ту ос­нов­ни­ми еле­мен­та­ми міне­раль­но­го жив­лен­ня слід ком­пен­су­ва­ти за­сто­су­ван­ням до­б­рив, при­чо­му азотні в ос­нов­не удо­б­рен­ня вно­сять нор­мою 15–20 кг діючої ре­чо­ви­ни, а ре­ш­ту — у вес­ня­но-літній період згідно з да­ни­ми рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки. Фо­с­фор­но-калійні до­б­ри­ва вно­сять під ос­­нов­ний об­робіток по­вною нор­мою (60–90 кг/га).

За дефіци­ту опадів, во­ло­ги в ґрунті азотні до­б­ри­ва ра­зом із фо­с­фор­ни­ми й калійни­ми вно­сять повністю під зяб­ле­ву оран­ку або пе­ред­посівну куль­ти­вацію.

У досліджен­нях Ми­ронівсько­го інсти­ту­ту пше­ниці імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН (МІП) найбільший уро­жай зер­на в се­ред­нь­о­му за 4 ро­ки от­ри­ма­но від од­но­ра­зо­во­го вне­сен­ня по­вно­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва в дозі N60P60K60  — 4,11 т/га проти 2,99 т/га на кон­тролі (без до­б­рив). При­близ­но та­ку са­му вро­жайність (3,97 т/га) от­ри­мали у варіан­тах із вне­сен­ням N30P60K60+N30 (II е. о.) та Р60K60+N30 (ІІІ е. о.). От­же, на­ши­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що в Цен­т­раль­но­му Лісо­сте­пу на чор­но­земі ти­по­во­му після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за кра­щим варіан­том удо­б­рен­ня для пше­ниці ярої бу­ло вне­сен­ня по­вно­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва в дозі N60P60K60 в один прий­ом за сівби.

За ре­зуль­та­та­ми дос­­ліджень відділу насінництва та аг­ро­тех­но­логій най­ви­щу вро­жайність пше­ниці ярої сортів інтен­сив­но­го ти­пу Елегія ми­ронівська та Стру­на ми­ронівська (відповідно 5,12 та 4,86 т/га) от­ри­ма­ли після по­пе­ред­ни­ка соя у варіанті з уне­сен­ням N90P60K90+N30 (IV е. о.) та хімічним за­хи­с­том посівів.

По­ча­ток фор­му­ван­ня зер­на — ви­­зна­чаль­ний період у міне­раль­но­му жив­­­­­­ленні рос­лин пше­ниці. Після за­­пліднен­ня рос­ли­ни прак­тич­но при­пи­ня­ють по­гли­нан­ня калію та фо­с­фо­ру з ґрун­ту. Спо­с­терігається навіть зво­рот­на ди­фу­зія цих еле­ментів у ґрун­то­вий роз­чин. Спо­жи­ван­ня ж азо­ту відбувається без зни­жен­ня темпів і після цвітіння. У пе­ріод фор­му­ван­ня й на­ли­ван­ня зер­на за спри­ят­ли­вих умов рос­ли­ни спо­жи­ва­ють із ґрун­ту до 30% не­об­хідно­го їм азо­ту. Але за не­до­стат­нь­ого по­тенціалу жив­лен­ня в період на­ли­вання зер­на, ко­ли до­ступ­них форм азо­ту в ґрунті прак­тич­но не­має, та в по­су­ш­ливі ро­ки за нестачі во­ло­ги в ор­­но­му шарі бі­­лок у зер­ні син­те­зу­єть­­ся переважно завдяки азо­ту, на­ко­­­пи­че­ному у ве­ге­та­тив­них ор­га­нах рос­лин.Злата

Слід за­зна­чи­ти, що за­галь­ною за­ко­номірністю є вища якість зер­на пше­ни­ці ярої порівня­но з ози­мою. Але за не­­до­статньої за­без­пе­че­ності по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, особ­ли­во за не­стачі азот­но­го жив­лен­ня, яра пше­ни­ця фор­мує зер­но не­ви­со­кої якості. Не­до­стат­ньо ви­со­кою якість зер­на бу­де й за фор­му­вання ви­со­ко­го вро­жаю, що пов’я­за­но з дефіци­том азот­но­го жив­лен­ня в період на­ли­вання зер­на.

На якість зер­на пше­ниці ярої впли­ва­ють майже всі аг­ро­технічні при­­йо­ми ви­ро­щу­ван­ня, особ­ли­во си­с­те­ма удо­б­рен­ня з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ників, заходи бо­роть­ба зі шкідни­ка­ми й хво­ро­ба­ми, стро­ки і спо­со­би зби­ран­ня вро­­­­­­жаю. Се­ред спеціаль­них аг­ро­тех­нічних прий­омів, спрямо­ва­них на по­­ліпшен­ня якості зер­на, од­ним із кра­щих є азот­не піджив­лен­ня.

З ура­ху­ван­ням біологічних особ­ли­во­с­тей пше­ниці ярої піджив­лен­ня, як пра­ви­ло, слід про­во­ди­ти в два терміни. Пер­ше, при­ко­ре­не­ве, — у фазі кущіння — аміач­ною селіт­рою в дозі N30. Це сприяє на­ко­пи­чен­ню до­стат­ньої ве­ге­та­тив­ної ма­си для фор­му­ван­ня вро­жаю. За належно­го піджив­лен­ня та­кож поліпшується якість зер­на.

Дру­ге піджив­лен­ня, в період фор­му­ван­ня–на­ли­вання зер­на (по­ява ос­тан­нь­о­го ли­ст­ка — закінчен­ня ко­лосіння), спря­мо­ва­не на підви­щен­ня кількості клей­ко­ви­ни в зерні та її якості. Як по­­ка­за­ли досліди, про­ве­дені в МІП та вче­ни­ми інших ус­та­нов, за спри­ят­ли­вих по­год­них умов підви­щен­ня вмісту клей­­­ко­­ви­ни за­вдя­ки дру­го­му піджив­лен­ню ста­но­вить до 5%. Поліпшщу­ють­ся та­кож якість клей­ко­ви­ни та скло­­подіб­ність зер­на, ма­са 1000 зе­рен. Але в умо­вах по­су­хи дру­ге при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня про­во­ди­ти не ре­ко­мен­дується. У та­ко­му разі потрібне по­за­ко­ре­не­ве під­жив­лен­ня посівів 20%-м роз­чи­ном се­чо­ви­ни (кар­баміду) най­час­ті­ше — в до­зі 20–30 кг д. р. на гектар. Кра­ще виз­на­ча­ти потребу в підживлен­ні на підставі ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки. По­­­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня посівів кар­бамідом підви­щує вміст білка на 1,5–3,5%, клей­ко­ви­ни на 5–11%.

У дослідах ла­бо­ра­торії сор­то­вих тех­но­логій МІП най­кра­ще за якістю зер­­но фор­му­ва­лось у варіан­тах із по­­чат­ковим уне­сен­ням азо­ту в період вес­ня­но-літ­ньої ве­ге­тації (N30 — на II, IV, VIII е.о.) та з об­роб­кою насіння азот­фіксу­ю­чи­ми, фо­с­фор­мобілізу­ю­чи­ми бак­теріями й ком­плек­сни­ми біоп­ре­па­ра­та­ми.

Досліджен­ня відділу насінництва та аг­ро­тех­но­логій МІП по­ка­за­ли, що у ва­­ріанті з уне­сен­ням міне­раль­но­го до­б­ри­ва N60P60K60 (на ІІ е.о.) + N30 (на Х е.о.) та хімічним за­хи­с­том по­каз­ни­ки якості зер­на (вміст білка й клей­ко­ви­ни) бу­ли ви­щи­ми у сортів пше­ниці м’якої ярої Елегія ми­ронівська (на 3,7 і 6,3%) та Стру­на ми­ронівська (на 3,1 і 5,2%) по­­рівня­но з кон­тро­лем.

Підго­тов­ка насіння до сівби. За­по­ру­кою своєчас­них друж­них сходів є сівба ли­ше кон­диційним насінням. Після зи­мо­во­го зберіган­ня во­но по­вин­но відповіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 2240-99 і ма­ти ла­бо­ра­тор­ну схожість не ниж­че як 92%.

Про­труєння насіння є обов’яз­ко­вим еле­мен­том тех­но­логії за­хи­с­ту пше­ниці ярої від насіннєвої, ґрун­то­вої та ае­ро­ген­ної інфекцій. Нині в Ук­раїні доз­во­­ле­но до ви­ко­ри­с­тан­ня по­над 20 про­труй­ників. Ко­жен із них має свій спектр, а та­кож різний ме­ханізм і ха­рак­тер дії на шкідливі ор­ганізми. То­му під час ви­­бору про­труй­ників слід звер­ну­ти ува­гу, про­ти яких збуд­ників хво­роб тре­ба їх за­сто­со­ву­ва­ти.

Для за­хи­с­ту сходів від ґрун­то­вих шкідників (ли­чин­ки трав­не­во­го хру­ща, дро­тяни­ки та ін.), мух і тлі насіннєвий ма­теріал потрібно про­труїти ра­зом із фунгіци­да­ми та од­ним з інсек­ти­цидів або комбіно­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Знач­ну роль у си­с­темі жив­лен­ня рос­лин віді­гра­ють мікро­е­ле­мен­ти (Cu, Zn, Mn, Fe, Co, Mo, B), що не­обхідні рос­лині на по­чат­ку ве­ге­тації, ко­ли ко­ре­не­ва си­с­те­ма ще сла­бо­роз­ви­не­на. Хо­роші ре­зуль­та­ти дає ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння пше­ниці ярої. 

Варто зна­ти, що низка си­с­тем­них про­труй­ників змен­шу­ють до­вжи­ну ко­ле­оп­ти­ле. Отже, це слід вра­хо­ву­ва­ти для правильного визначення гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння. Не мож­на висіва­ти на­сіння пше­ниці ярої, об­роб­ле­не та­ки­ми пре­па­ра­та­ми, на гли­би­ну більш як 4 см. Не­до­три­ман­ня ви­щеза­зна­че­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня — од­на з при­чин зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості. Наші дані свідчать, що не­доцільно три­ва­лий час ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти один про­труй­ник, ад­же це при­зво­дить до на­бут­тя збудником інфекції ре­зи­с­тент­ності до ньо­го.

Стро­ки та тех­но­логія про­ве­ден­ня сівби. Сівбу ярої пше­ниці слід про­во­ди­ти яко­мо­га раніше, щоб за­без­пе­чи­ти до­стат­ньо три­ва­лий період роз­вит­ку й ефективніше ви­ко­ри­с­тан­ня за­пасів зи­мо­вої во­ло­ги. Ран­ня сівба за­три­мує пе­рехід рос­ли­ни три­ва­ло­го дня — ярої пше­ниці до ге­не­ра­тив­ної фа­зи роз­вит­ку, що по­зи­тив­но впли­ває на гу­с­то­ту про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою та вро­жайність. Ос­нов­ним кри­терієм слід вва­жа­ти стиглість ґрун­ту, ко­ли є мож­ливість нор­маль­но­го за­гор­тан­ня насіння на потрібну гли­би­ну. Оп­ти­мальні за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в шарі ґрун­ту 0–10 см у цей  період ма­ють ста­но­ви­ти не мен­ш ніж 10 мм,  у 0–20 см — 25–30 мм, а в 0–100 см — 160–180 мм. Панянка

Нор­ма висіву має за­без­пе­чу­ва­ти оп­­ти­­­маль­ну гу­с­то­ту про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Во­на за­ле­жить від по­пе­ред­ників, во­ло­гості та ро­дю­чості ґрун­ту, стро­ку сівби та біологічних вла­с­ти­во­с­тей сор­ту. Гу­с­то­та посіву є ос­но­вою про­гно­зу­ван­ня вро­жаю, ад­же виз­на­чає щільність про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Низь­ке про­дук­тив­не кущіння пше­ниці ярої по­тре­бує серй­оз­ної ува­ги що­до нор­ми висіву, ад­же во­на є ос­но­вою оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Най­ви­щий уро­жай пше­ни­ця м’яка фор­мує за гу­с­то­ти 400–500 про­дук­тив­них сте­бел на 1 м2, а твер­да — 450–550. Та­ка гу­с­то­та стеб­ло­с­тою пше­ниці м’якої ярої за­без­пе­чується гектарною нор­мою висіву 5,0–5,5 млн схо­жих насінин після кра­щих по­пе­ред­ників, а після гір­ших — 5,5–6,0 млн/га. Варто вра­хо­ву­ва­ти, що в умо­вах по­су­ш­ли­вої вес­ни нор­му висіву не­обхідно підви­щу­ва­ти на 10–15% від ре­ко­мен­до­ва­ної. Також їх підви­щу­ють та­кож на за­бур’­яне­них по­лях, на бідних ґрун­тах і за до­­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня. За­ви­щені нор­ми висіву не завжди доцільні, вони не га­­ран­­тують збільшення вро­жай­ності й ча­с­то при­зво­дять до зайвої ви­т­ра­ти на­­сін­ня та підви­щу­ють в ок­ре­мих сортів за­гро­зу ви­ля­ган­ня й за­ра­жен­ня хво­ро­ба­ми. 

Од­ним із чин­ників, що суттєво впли­ває на ре­алізацію ге­не­тич­но­го по­тен­ціа­лу пше­ниці ярої, є оп­ти­маль­на гли­би­на висіву насіння. Насіння, висіяне на гли­би­ну 4–6 см, по­трап­ляє в спри­ят­ливі за зво­ло­жен­ням, повітря­ним і теп­ло­вим ре­жи­ма­ми умо­ви. За та­кої гли­би­ни от­ри­муємо оптимальні схо­ди, та­кож за­без­пе­чуємо до­б­ру ви­жи­ваність рос­лин уп­ро­довж ве­ге­тації та найбільшу про­дук­тивність посівів. Од­ра­зу ж після сівби посіви слід за­кот­ку­ва­ти.

До­гляд за посіва­ми. В ор­ганіза­цій­но-гос­по­дарсь­ких за­хо­дах за­хист рос­лин має бу­ти важ­ли­вим чин­ни­ком фор­му­ван­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів і найпо­внішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­тен­ціалу про­дук­тив­ності сортів ярої пше­ниці. Си­с­те­ма за­хи­с­ту пе­ред­ба­чає: ство­рен­ня і впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво стійких про­ти по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми та хво­­ро­ба­ми сортів; за­побіган­ня по­ши­рен­ню шкідли­вих ор­ганізмів із по­сів­ним ма­теріалом; мак­си­маль­не до­три­ман­ня пра­вил аг­ро­техніки куль­ту­ри й сор­ту; оп­ти­маль­не за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин. Важ­ли­вим за­хо­дом об­­ме­жен­ня по­ши­рен­ня й роз­вит­ку шкід­­­ників і хво­роб під час ве­ге­тації є за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів за­хи­с­ту рос­лин.

У бо­ротьбі зі шкідни­ка­ми ярої пше­ниці ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють оп­ти­мальні терміни сівби, гу­с­то­та посіву й гли­би­на за­гор­тан­ня насіння. За по­яви 2–3 листків посіви пше­ниці ярої мо­жуть за­се­ля­ти  сму­га­с­та хлібна бліш­ка й шведсь­ка му­­­ха. У цей період за на­яв­ності по­рогів шко­до­чин­ності: швед­­сь­кої му­хи — 40–50 осо­бин на 100 помахів сач­ком, сму­га­с­тої хлібної блішки — 60–100 на   1 м2, п’яви­ці — 10–15 осо­бин на 1 м2) —слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня край­о­вих смуг (ши­ри­на — до 100 м) про­ти цих шкідників.

Вра­хо­ву­ю­чи, що пше­ни­ця яра до ви­хо­ду в труб­ку рос­те повільно, ви­ни­кає за­гро­за за­бур’яне­ності посівів. Гер­біци­ди наефективніше діють за оп­ти­маль­них для рос­ту бур’янів умов (тем­пе­ра­ту­ра понад 10°С і ви­со­ка віднос­на во­логість повітря). За тем­пе­ра­ту­ри ви­ще ніж 23°С об­роб­ку посівів не ре­ко­мен­дують. За та­ких по­год­них умов кра­ще обробля­ти у вечірній час.

У фазі ко­лосіння—по­ча­ток цвітіння за ви­со­кої во­ло­гості (>95%) і тем­пе­ра­ту­ри повітря 15...20°С шко­ди посівам пше­ниці ярої мо­жуть за­вда­ти збуд­ни­ки бо­рош­ни­с­тої ро­си, бу­рої іржі, сеп­торіо­зу та фу­заріозу ко­ло­са. Для за­хи­с­ту по­сівів пше­ниці ярої у фазі ко­лосіння слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них фунгіцидів.
У період цвітіння та на­ли­вання зер­на ве­ли­кої шко­ди посівам пше­ниці ярої мо­жуть за­вда­ти зла­кові по­пе­лиці, хлібні жу­ки, клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка. То­му в період ко­лосіння—по­ча­ток цвітіння не­об­хідно про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня по­сі­вів пше­ниці ярої од­ним з інсек­ти­ци­дів.

Важ­ли­вим еле­мен­том інтен­сив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ярої пше­ниці є за­побіган­ня ви­ля­ган­ню, яке мо­же сут­тєво зни­жу­ва­ти про­дук­тивність і якість зер­на. Не­обхідність та­ких за­ходів обу­мов­ле­на за­сто­су­ван­ням ви­со­ких доз азот­них до­б­рив для мак­си­маль­но­го роз­крит­тя по­тенціалу про­дук­тив­ності сортів. За цих умов, особ­ли­во у поєд­нанні з пе­ре­зво­ло­жен­ням та низь­кою інсо­ляцією, стеб­ло пше­ниці мо­же ви­тя­гу­ва­тися та втра­ча­ти ме­ханічну міц­ність. То­му обов’яз­ко­вою умо­вою ви­ро­щу­ван­ня ви­со­ких уро­жаїв ярої пше­ниці є об­роб­ка посівів ре­тар­дан­та­ми — насамперед сортів, схиль­них до ви­ля­ган­ня. 

О. Де­ми­дов, д-р с.-г. на­ук, В. Ка­ву­нець, канд. с.-г. на­ук, А. Сіро­ш­тан, канд. с.-г. на­ук,
В. Гуд­зен­ко, канд. с.-г. на­ук, С. Хо­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, Ми­ронівський інсти­тут пше­ниці імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН

 

Інформація для цитування

Пше­ни­ця м’яка яра потребує уваги / О. Де­ми­дов, В. Ка­ву­нець, А. Сіро­ш­тан, В. Гуд­зен­ко, С. Хо­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 76-80

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0