Спецможливості
Технології

Пше­ни­ця м’яка яра

13.02.2017
7409
Пше­ни­ця м’яка яра  фото, ілюстрація

В Ук­раїні провідною зер­но­вою куль­ту­рою, бе­зу­мов­но, є пше­ни­ця ози­ма, що за посівни­ми пло­ща­ми (6–7 млн га) пе­ре­ва­жає інші ко­ло­сові й становить ос­но­ву фор­му­ван­ня хлібно­го ба­лан­су країни. На­томість посівні площі під пше­ни­цею ярою ос­танніми ро­ками ста­нов­лять ли­ше 90–160 тис. га.

 

Найбільше ос­тан­ньої (від 5 до 10 тис. га) висіва­ють у Вінни­ць­кій, Київській, Жи­то­мирській, Львів­ській, Хмель­ницькій, Тер­нопіль­ській об­ла­с­тях. За роз­ра­хун­ка­ми вче­них НА­АН, посівні площі пше­ниці ярої ма­ють зай­ма­ти близь­ко 1 млн га, в то­­­­­­­­­му числі м’якої — 650 тис. га, твер­дої — 350 тис. га. Важ­ли­ве зна­чен­ня пше­ни­ця яра має як для пе­ресівання ози­мих, так і для сівби на площах, висівання на яких не завершили восени че­рез ґрун­то­ву по­су­ху. Окрім цьо­го, за­галь­новідо­мою є ви­со­ка якість зер­на пше­ниці ярої за до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

З огляду на необґрунтовано об­ме­же­­­­не по­ши­рен­ня пше­ниці м’якої ярої та недостатню поінформованість аграріїв  про куль­ту­ру, в цій публікації ми ко­рот­ко оха­рак­те­ри­зуємо її ос­новні біологічні особ­ли­вості та ба­зові еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

Біологічні особ­ли­вості. Уп­ро­довж ве­ге­тації пше­ни­ця яра про­хо­дить 12 послідо­вних етапів ор­га­но­ге­не­зу, яким відповіда­ють такі фа­зи рос­ту й роз­вит­ку: про­ро­с­тан­ня насіння, поява схо­дів, ку­щіння, вихід у труб­ку, ко­лосіння, цві­тіння, фор­му­ван­ня та на­ливання зернівки, стиглість зерна. Схо­ди пше­ниці з’яв­ля­ють­ся за 8–12 днів після сівби, кущіння по­чи­нається на 12–15-й день після сходів і три­ває 15–26 днів. На по­чат­ку кущіння у пше­ниці ярої по­чи­нає фор­му­ва­ти­ся ко­лос. Не­ста­ча во­ло­ги, азо­ту та фо­с­фо­ру в цей період не­га­тив­но впли­ває на роз­ви­ток ко­ло­са й при­зво­дить до змен­шен­ня кількості ко­лосків у ньо­му. За 35–40 днів після кущіння по­чи­нається ко­лосіння, а ще за 3–5 днів пше­ни­ця зацвітає. В умо­вах помірної тем­пе­ра­ту­ри повітря (20...220С) цвітіння од­но­го ко­ло­са три­ває від 3 до 5 днів. Ма­сив від­цвітає за 7–10 днів. Зер­но ярої пше­ниці здебільшо­го зав’язується в ре­­зультаті са­мо­за­пи­лен­ня, але й можливе й пе­ре­хрес­не — за підви­ще­ної во­ло­гості. За 35–48 днів після цвітіння на­стає мо­лоч­на стиглість, а ще че­рез 10–15 — вос­ко­ва, що три­ває 8–10 днів. Три­валість ве­ге­та­ції у сортів м’якої пше­­ниці ста­но­вить 85–105 днів. Різни­ця в термінах до­сти­ган­ня од­но­го сор­ту, за­леж­но від умов ви­ро­щу­ван­ня, мо­же ко­ли­ва­ти­ся від 15 до 30 днів. Ран­нь­о­с­тиглі сор­ти дозріва­ють за 70–80, се­ред­нь­о­с­тиглі — за 80–110, пізньо­с­тиглі — за 120–130 днів.

Ко­ре­не­ва си­с­те­ма пше­ниці скла­дає­ться з пер­вин­них, або за­род­ко­вих, та вто­рин­них, або вуз­ло­вих, корінців. Вуз­лові корінці інко­ли на­зи­ва­ють стеб­ло­ви­ми. Про­ро­с­та­ю­чи, насіння спо­чат­ку ут­во­рює один го­ло­вний, або ос­нов­ний, корінець. Потім із ба­заль­них вузлів за­род­ко­во­го пагінця вод­но­час з’яв­ля­ють­ся бу­гор­ки, які, збільшу­ю­чись у про­цесі сво­го рос­ту, до­ся­га­ють ве­ли­чи­ни пер­шо­го корінця та ут­во­рю­ють із ним пер­вин­ні за­род­кові корінці пше­ниці. У пше­ниці ярої най­частіше на­ра­хо­вують від 4 до 6 пер­вин­них корінців на один про­ро­с­ток. Пер­винні корінці до­волі швид­ко рос­туть. До­бо­вий приріст у них ста­но­вить близь­ко 2 см. На момент по­яви схо­дів їхня висота ста­но­вить 7–10 см, а вже за сім днів — ся­гає 25 см.

До по­чат­ку кущіння ко­ре­не­ва си­с­те­ма про­ни­кає в ґрунт на гли­би­ну до 50 см, а до фа­зи ко­лосіння — на 100–130 см. Вуз­лові ко­рені з’яв­ля­ють­ся у фазі 3–4 листків і роз­ви­ва­ють­ся ли­ше за на­яв­ності ґрун­то­вої во­ло­ги в зоні вуз­ла ку­­щіння. Період ут­во­рен­ня вто­рин­ної ко­­ре­­­не­вої си­с­те­ми в ярої пше­ниці ко­рот­кий — від фор­му­ван­ня вуз­ла кущін­ня до ви­хо­ду рос­лин у труб­ку (III–IV ета­пи ор­га­но­ге­не­зу). Вто­рин­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма здат­на ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти во­ло­гу літніх опадів. Про­дук­тив­на ку­щистість пше­ниці ярої ниж­ча, ніж в ози­мої, і ста­но­вить 1–2 стеб­ла.

Ви­мо­ги до тем­пе­ра­ту­ри. Насіння пше­ниці ярої по­чи­нає про­ро­ста­ти за температури 1...2°С. Схо­ди ви­т­ри­му­ють за­мо­роз­ки до -8...-10°С, а у фазі кущіння — до -7...-9°С. Оп­ти­маль­ною тем­пе­ра­ту­рою для кущіння є 10...14°С, для ко­лосіння й на­ли­вання зер­на — 16...20°С, для до­сти­ган­ня — 23...25°С. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри в період на­ли­вання зерна не­га­тив­но впли­ва­ють на його фор­му­ван­ня. За тем­пе­ра­ту­ри 38...40°С у рос­лин пше­ниці ярої че­рез 17 го­дин на­­стає па­раліч про­дихів, унаслідок чо­го фо­рмуюється плю­с­к­ле зер­но. 

Ви­мо­ги до во­ло­ги. Про­ро­с­та­ю­чи, на­­сіння пше­ниці ярої вби­рає во­ди в кіль­кості 50–55% від влас­ної ма­си. Транс­піраційний ко­ефіцієнт — 400–450. Кри­тич­ний період  віднос­но забезпечення во­ло­гою — це фа­­­за кущіння та ви­хо­ду рос­лин у труб­ку (IV–VIII ета­пи ор­га­но­ге­не­зу). Не­ста­ча во­ло­ги в цей період спри­­­чи­няє збільшен­ня кількості безплідних ко­лосків. За періодами ве­ге­тації пше­­ни­ця ви­ко­ри­с­то­вує та­ку кількість во­ди (%  за­галь­но­го спо­жи­ван­ня за ве­ге­таційний період): схо­ди — 5–7, кущіння — 15–20, вихід у труб­ку і ко­лосіння — 50–60, мо­лоч­на стиглість — 20–30, вос­ко­ва стиг­лість — 3–5.

Ви­мо­ги до ґрун­ту. Кра­щи­ми для пше­ниці ярої є суг­лин­кові чор­но­земні, ка­ш­та­нові, сірі підзо­листі ґрун­ти з рН 6,0–7,5. Кислі ґрун­ти потрібно вап­ну­ва­ти. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма в ярої пше­ниці роз­ви­не­на слаб­ше, ніж в ози­мої, то­му во­на до­б­ре ре­а­гує на вміст у ґрунті ру­хо­мих еле­ментів жив­лен­ня. За формування 1 т зер­на пше­ни­ця яра ви­но­сить із ґрун­ту 35–40 кг азо­ту, 10–12 — фо­с­фо­ру, 20–30 кг —калію.

Добір сортів. Для підви­щен­ня ста­більності ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ярої в гос­по­дарстві за­леж­но від площі посіву, на­яв­но­го аг­ро­фо­ну, на­пря­му ви­ко­ри­с­тан­ня доцільно ви­ро­щу­ва­ти 2–3 сор­ти різних груп стиг­лості та з різною ре­акцією на еко­логічні й аг­ро­технічні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня. Це ма­ють бу­ти адап­то­вані до кон­крет­ної зо­ни сор­ти, ство­рені се­лекційни­ми ус­та­но­ва­ми, роз­та­шо­ва­ни­ми в цій зоні діяль­ності або в еко­логічно близькій до неї. Вра­хо­ву­ю­чи еко­номічні мож­ли­вості гос­по­дар­ст­ва, потрібно бра­ти до уваги й рівень ре­акції сор­ту на ступінь інтен­сив­ності аг­ро­тех­но­логії. За­галь­ни­ми ви­мо­га­ми до су­час­них сортів є стійкість до об­си­пан­ня зер­на під час дозрівання та про­ро­с­тан­ня зер­на в ко­лосі. По­ліп­­шені по­каз­ни­ки за ци­ми оз­на­ка­ми ма­­ють нові ми­ронівські сор­ти. Во­ни та­­кож до­стат­ньо стійкі до ви­ля­ган­ня, ха­­рак­­­те­ри­зу­ють­ся ви­ще­се­ред­нь­ою стійкістю про­ти ос­нов­них хво­роб, ос­тан­німи по­су­ш­ливими ро­ками впро­довж ве­ге­тації по­ка­за­ли ви­со­кий по­тенціал адап­тив­ності до стре­со­вих умов. За якіс­тю зер­на сор­ти ми­ронівської се­лекції відповіда­ють ви­мо­гам цінних і силь­них пше­ниць та за ви­ко­нання всіх аг­ро­тех­но­логічних ви­мог фор­му­ють по­каз­ни­ки якості зер­на І–ІІІ кла­су. Окрім ши­ро­ко відо­ми­х у ви­роб­ництві ми­ронів­сь­ки­х сор­тів (Елегія ми­­ронів­ська і Стру­на ми­ронівська), ос­тан­німи ро­ками на­уков­ці ви­ве­ли нові — Сімко­да ми­ронівська, Па­нян­ка, МІП Зла­та.Сімкода миронівська

Си­с­те­ма пе­ред­посівно­го об­ро­бітку ґрун­ту під пше­ни­цю яру скла-дається з ран­нь­о­вес­ня­но­го бо­ро­ну­ван­ня у фазі фізич­ної стиг­лості ґрун­ту важ­­ки­ми або се­редніми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми та пе­ред­посівної куль­ти­вації на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння без роз­ри­ву в часі з сівбою. За по­су­ш­ли­вих умов варто об­ме­жи­ти­ся ли­ше пе­ред­посівною куль­ти­вацією в день висіву комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми або за­сто­су­ва­ти пру­жинні бо­ро­ни, які за оп­ти­маль­ної фі­­зич­­ної стиг­лості ґрун­ту за­без­пе­чу­ють пе­ред­посівне роз­пу­шу­ван­ня на гли­би­ну 7–9 см і висіван­ня насіння на гли­би­ну 4–6 см. На­ступ­не ущільнен­ня ґрун­ту кот­ка­ми за­без­пе­чить розміщен­ня по­­сів­­но­го ма­теріалу на гли­бині близь­ко 3–4 см, що відповіда­ти­ме біологічно зу­мов­ле­ним потребам. Ос­нов­на ви­мо­га до пе­ред­посівно­го об­робітку — якісне фор­му­ван­ня посівно­го ло­жа й мак­си­маль­не збе­ре­жен­ня во­ло­ги в ґрунті.

Удо­б­рен­ня. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісно­го вро­жаю зер­на пше­ниці ярої обов’яз­ко­вим є за­без­пе­чен­ня рос­лин уп­ро­довж усь­о­го періоду рос­ту й роз­вит­ку до­стат­нь­ою кількістю по­жив­них ре­чо­вин. Пше­ни­ця яра ефек­тив­но ви­­ко­­­­­ри­с­то­вує до­б­ри­ва, вне­сені під по­пе­ред­ник, то­му її доцільно висіва­ти після про­сап­них куль­тур, які ви­ро­щу­ва­ли на удо­б­ре­них фо­нах. Щоб за­без­пе­чи­ти рос­­ли­ни пше­ниці ярої по­жив­ни­ми ре­­чо­ви­на­ми відповідно до її біологічних особ­ли­во­с­тей, важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють спо­со­би та нор­ми вне­сен­ня до­б­рив. Уне­­­­сені з осені до­б­ри­ва по­трап­ля­ють в ор­ний шар ґрун­ту, то­му та­ке їхнє ви­ко­ри­с­тан­ня є най­оптимальнішим. Особ­ли­во це стосується по­вно­го міне­раль­но­годобрива, що най­кра­ще за­без­пе­чує рос­ли­ни по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми в усі фа­зи рос­ту та роз­вит­ку.

Вста­нов­ле­но, що про­дук­тивність пше­ниці м’якої ярої на рівні 4,0 т/га фор­мується за на­яв­ності в ґрунті 175–180 мг/кг лег­когідролізо­ва­но­го азо­ту, 110–120 — ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру та 155–165 мг/кг обмінно­го калію. За та­ких аг­рохімічних па­ра­метрів ро­дю­чості ґрун­ту вміст клей­ко­ви­ни в бо­рош­ні відповідає І–II кла­су. Низь­ку за­без­пе­че­ність ґрун­ту ос­нов­ни­ми еле­мен­та­ми міне­раль­но­го жив­лен­ня слід ком­пен­су­ва­ти за­сто­су­ван­ням до­б­рив, при­чо­му азотні в ос­нов­не удо­б­рен­ня вно­сять нор­мою 15–20 кг діючої ре­чо­ви­ни, а ре­ш­ту — у вес­ня­но-літній період згідно з да­ни­ми рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки. Фо­с­фор­но-калійні до­б­ри­ва вно­сять під ос­­нов­ний об­робіток по­вною нор­мою (60–90 кг/га).

За дефіци­ту опадів, во­ло­ги в ґрунті азотні до­б­ри­ва ра­зом із фо­с­фор­ни­ми й калійни­ми вно­сять повністю під зяб­ле­ву оран­ку або пе­ред­посівну куль­ти­вацію.

У досліджен­нях Ми­ронівсько­го інсти­ту­ту пше­ниці імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН (МІП) найбільший уро­жай зер­на в се­ред­нь­о­му за 4 ро­ки от­ри­ма­но від од­но­ра­зо­во­го вне­сен­ня по­вно­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва в дозі N60P60K60  — 4,11 т/га проти 2,99 т/га на кон­тролі (без до­б­рив). При­близ­но та­ку са­му вро­жайність (3,97 т/га) от­ри­мали у варіан­тах із вне­сен­ням N30P60K60+N30 (II е. о.) та Р60K60+N30 (ІІІ е. о.). От­же, на­ши­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що в Цен­т­раль­но­му Лісо­сте­пу на чор­но­земі ти­по­во­му після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за кра­щим варіан­том удо­б­рен­ня для пше­ниці ярої бу­ло вне­сен­ня по­вно­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва в дозі N60P60K60 в один прий­ом за сівби.

За ре­зуль­та­та­ми дос­­ліджень відділу насінництва та аг­ро­тех­но­логій най­ви­щу вро­жайність пше­ниці ярої сортів інтен­сив­но­го ти­пу Елегія ми­ронівська та Стру­на ми­ронівська (відповідно 5,12 та 4,86 т/га) от­ри­ма­ли після по­пе­ред­ни­ка соя у варіанті з уне­сен­ням N90P60K90+N30 (IV е. о.) та хімічним за­хи­с­том посівів.

По­ча­ток фор­му­ван­ня зер­на — ви­­зна­чаль­ний період у міне­раль­но­му жив­­­­­­ленні рос­лин пше­ниці. Після за­­пліднен­ня рос­ли­ни прак­тич­но при­пи­ня­ють по­гли­нан­ня калію та фо­с­фо­ру з ґрун­ту. Спо­с­терігається навіть зво­рот­на ди­фу­зія цих еле­ментів у ґрун­то­вий роз­чин. Спо­жи­ван­ня ж азо­ту відбувається без зни­жен­ня темпів і після цвітіння. У пе­ріод фор­му­ван­ня й на­ли­ван­ня зер­на за спри­ят­ли­вих умов рос­ли­ни спо­жи­ва­ють із ґрун­ту до 30% не­об­хідно­го їм азо­ту. Але за не­до­стат­нь­ого по­тенціалу жив­лен­ня в період на­ли­вання зер­на, ко­ли до­ступ­них форм азо­ту в ґрунті прак­тич­но не­має, та в по­су­ш­ливі ро­ки за нестачі во­ло­ги в ор­­но­му шарі бі­­лок у зер­ні син­те­зу­єть­­ся переважно завдяки азо­ту, на­ко­­­пи­че­ному у ве­ге­та­тив­них ор­га­нах рос­лин.Злата

Слід за­зна­чи­ти, що за­галь­ною за­ко­номірністю є вища якість зер­на пше­ни­ці ярої порівня­но з ози­мою. Але за не­­до­статньої за­без­пе­че­ності по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, особ­ли­во за не­стачі азот­но­го жив­лен­ня, яра пше­ни­ця фор­мує зер­но не­ви­со­кої якості. Не­до­стат­ньо ви­со­кою якість зер­на бу­де й за фор­му­вання ви­со­ко­го вро­жаю, що пов’я­за­но з дефіци­том азот­но­го жив­лен­ня в період на­ли­вання зер­на.

На якість зер­на пше­ниці ярої впли­ва­ють майже всі аг­ро­технічні при­­йо­ми ви­ро­щу­ван­ня, особ­ли­во си­с­те­ма удо­б­рен­ня з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ників, заходи бо­роть­ба зі шкідни­ка­ми й хво­ро­ба­ми, стро­ки і спо­со­би зби­ран­ня вро­­­­­­жаю. Се­ред спеціаль­них аг­ро­тех­нічних прий­омів, спрямо­ва­них на по­­ліпшен­ня якості зер­на, од­ним із кра­щих є азот­не піджив­лен­ня.

З ура­ху­ван­ням біологічних особ­ли­во­с­тей пше­ниці ярої піджив­лен­ня, як пра­ви­ло, слід про­во­ди­ти в два терміни. Пер­ше, при­ко­ре­не­ве, — у фазі кущіння — аміач­ною селіт­рою в дозі N30. Це сприяє на­ко­пи­чен­ню до­стат­ньої ве­ге­та­тив­ної ма­си для фор­му­ван­ня вро­жаю. За належно­го піджив­лен­ня та­кож поліпшується якість зер­на.

Дру­ге піджив­лен­ня, в період фор­му­ван­ня–на­ли­вання зер­на (по­ява ос­тан­нь­о­го ли­ст­ка — закінчен­ня ко­лосіння), спря­мо­ва­не на підви­щен­ня кількості клей­ко­ви­ни в зерні та її якості. Як по­­ка­за­ли досліди, про­ве­дені в МІП та вче­ни­ми інших ус­та­нов, за спри­ят­ли­вих по­год­них умов підви­щен­ня вмісту клей­­­ко­­ви­ни за­вдя­ки дру­го­му піджив­лен­ню ста­но­вить до 5%. Поліпшщу­ють­ся та­кож якість клей­ко­ви­ни та скло­­подіб­ність зер­на, ма­са 1000 зе­рен. Але в умо­вах по­су­хи дру­ге при­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня про­во­ди­ти не ре­ко­мен­дується. У та­ко­му разі потрібне по­за­ко­ре­не­ве під­жив­лен­ня посівів 20%-м роз­чи­ном се­чо­ви­ни (кар­баміду) най­час­ті­ше — в до­зі 20–30 кг д. р. на гектар. Кра­ще виз­на­ча­ти потребу в підживлен­ні на підставі ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки. По­­­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня посівів кар­бамідом підви­щує вміст білка на 1,5–3,5%, клей­ко­ви­ни на 5–11%.

У дослідах ла­бо­ра­торії сор­то­вих тех­но­логій МІП най­кра­ще за якістю зер­­но фор­му­ва­лось у варіан­тах із по­­чат­ковим уне­сен­ням азо­ту в період вес­ня­но-літ­ньої ве­ге­тації (N30 — на II, IV, VIII е.о.) та з об­роб­кою насіння азот­фіксу­ю­чи­ми, фо­с­фор­мобілізу­ю­чи­ми бак­теріями й ком­плек­сни­ми біоп­ре­па­ра­та­ми.

Досліджен­ня відділу насінництва та аг­ро­тех­но­логій МІП по­ка­за­ли, що у ва­­ріанті з уне­сен­ням міне­раль­но­го до­б­ри­ва N60P60K60 (на ІІ е.о.) + N30 (на Х е.о.) та хімічним за­хи­с­том по­каз­ни­ки якості зер­на (вміст білка й клей­ко­ви­ни) бу­ли ви­щи­ми у сортів пше­ниці м’якої ярої Елегія ми­ронівська (на 3,7 і 6,3%) та Стру­на ми­ронівська (на 3,1 і 5,2%) по­­рівня­но з кон­тро­лем.

Підго­тов­ка насіння до сівби. За­по­ру­кою своєчас­них друж­них сходів є сівба ли­ше кон­диційним насінням. Після зи­мо­во­го зберіган­ня во­но по­вин­но відповіда­ти ви­мо­гам ДСТУ 2240-99 і ма­ти ла­бо­ра­тор­ну схожість не ниж­че як 92%.

Про­труєння насіння є обов’яз­ко­вим еле­мен­том тех­но­логії за­хи­с­ту пше­ниці ярої від насіннєвої, ґрун­то­вої та ае­ро­ген­ної інфекцій. Нині в Ук­раїні доз­во­­ле­но до ви­ко­ри­с­тан­ня по­над 20 про­труй­ників. Ко­жен із них має свій спектр, а та­кож різний ме­ханізм і ха­рак­тер дії на шкідливі ор­ганізми. То­му під час ви­­бору про­труй­ників слід звер­ну­ти ува­гу, про­ти яких збуд­ників хво­роб тре­ба їх за­сто­со­ву­ва­ти.

Для за­хи­с­ту сходів від ґрун­то­вих шкідників (ли­чин­ки трав­не­во­го хру­ща, дро­тяни­ки та ін.), мух і тлі насіннєвий ма­теріал потрібно про­труїти ра­зом із фунгіци­да­ми та од­ним з інсек­ти­цидів або комбіно­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Знач­ну роль у си­с­темі жив­лен­ня рос­лин віді­гра­ють мікро­е­ле­мен­ти (Cu, Zn, Mn, Fe, Co, Mo, B), що не­обхідні рос­лині на по­чат­ку ве­ге­тації, ко­ли ко­ре­не­ва си­с­те­ма ще сла­бо­роз­ви­не­на. Хо­роші ре­зуль­та­ти дає ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння пше­ниці ярої. 

Варто зна­ти, що низка си­с­тем­них про­труй­ників змен­шу­ють до­вжи­ну ко­ле­оп­ти­ле. Отже, це слід вра­хо­ву­ва­ти для правильного визначення гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння. Не мож­на висіва­ти на­сіння пше­ниці ярої, об­роб­ле­не та­ки­ми пре­па­ра­та­ми, на гли­би­ну більш як 4 см. Не­до­три­ман­ня ви­щеза­зна­че­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня — од­на з при­чин зни­жен­ня по­льо­вої схо­жості. Наші дані свідчать, що не­доцільно три­ва­лий час ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти один про­труй­ник, ад­же це при­зво­дить до на­бут­тя збудником інфекції ре­зи­с­тент­ності до ньо­го.

Стро­ки та тех­но­логія про­ве­ден­ня сівби. Сівбу ярої пше­ниці слід про­во­ди­ти яко­мо­га раніше, щоб за­без­пе­чи­ти до­стат­ньо три­ва­лий період роз­вит­ку й ефективніше ви­ко­ри­с­тан­ня за­пасів зи­мо­вої во­ло­ги. Ран­ня сівба за­три­мує пе­рехід рос­ли­ни три­ва­ло­го дня — ярої пше­ниці до ге­не­ра­тив­ної фа­зи роз­вит­ку, що по­зи­тив­но впли­ває на гу­с­то­ту про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою та вро­жайність. Ос­нов­ним кри­терієм слід вва­жа­ти стиглість ґрун­ту, ко­ли є мож­ливість нор­маль­но­го за­гор­тан­ня насіння на потрібну гли­би­ну. Оп­ти­мальні за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в шарі ґрун­ту 0–10 см у цей  період ма­ють ста­но­ви­ти не мен­ш ніж 10 мм,  у 0–20 см — 25–30 мм, а в 0–100 см — 160–180 мм. Панянка

Нор­ма висіву має за­без­пе­чу­ва­ти оп­­ти­­­маль­ну гу­с­то­ту про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Во­на за­ле­жить від по­пе­ред­ників, во­ло­гості та ро­дю­чості ґрун­ту, стро­ку сівби та біологічних вла­с­ти­во­с­тей сор­ту. Гу­с­то­та посіву є ос­но­вою про­гно­зу­ван­ня вро­жаю, ад­же виз­на­чає щільність про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Низь­ке про­дук­тив­не кущіння пше­ниці ярої по­тре­бує серй­оз­ної ува­ги що­до нор­ми висіву, ад­же во­на є ос­но­вою оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. Най­ви­щий уро­жай пше­ни­ця м’яка фор­мує за гу­с­то­ти 400–500 про­дук­тив­них сте­бел на 1 м2, а твер­да — 450–550. Та­ка гу­с­то­та стеб­ло­с­тою пше­ниці м’якої ярої за­без­пе­чується гектарною нор­мою висіву 5,0–5,5 млн схо­жих насінин після кра­щих по­пе­ред­ників, а після гір­ших — 5,5–6,0 млн/га. Варто вра­хо­ву­ва­ти, що в умо­вах по­су­ш­ли­вої вес­ни нор­му висіву не­обхідно підви­щу­ва­ти на 10–15% від ре­ко­мен­до­ва­ної. Також їх підви­щу­ють та­кож на за­бур’­яне­них по­лях, на бідних ґрун­тах і за до­­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня. За­ви­щені нор­ми висіву не завжди доцільні, вони не га­­ран­­тують збільшення вро­жай­ності й ча­с­то при­зво­дять до зайвої ви­т­ра­ти на­­сін­ня та підви­щу­ють в ок­ре­мих сортів за­гро­зу ви­ля­ган­ня й за­ра­жен­ня хво­ро­ба­ми. 

Од­ним із чин­ників, що суттєво впли­ває на ре­алізацію ге­не­тич­но­го по­тен­ціа­лу пше­ниці ярої, є оп­ти­маль­на гли­би­на висіву насіння. Насіння, висіяне на гли­би­ну 4–6 см, по­трап­ляє в спри­ят­ливі за зво­ло­жен­ням, повітря­ним і теп­ло­вим ре­жи­ма­ми умо­ви. За та­кої гли­би­ни от­ри­муємо оптимальні схо­ди, та­кож за­без­пе­чуємо до­б­ру ви­жи­ваність рос­лин уп­ро­довж ве­ге­тації та найбільшу про­дук­тивність посівів. Од­ра­зу ж після сівби посіви слід за­кот­ку­ва­ти.

До­гляд за посіва­ми. В ор­ганіза­цій­но-гос­по­дарсь­ких за­хо­дах за­хист рос­лин має бу­ти важ­ли­вим чин­ни­ком фор­му­ван­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів і найпо­внішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­тен­ціалу про­дук­тив­ності сортів ярої пше­ниці. Си­с­те­ма за­хи­с­ту пе­ред­ба­чає: ство­рен­ня і впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво стійких про­ти по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми та хво­­ро­ба­ми сортів; за­побіган­ня по­ши­рен­ню шкідли­вих ор­ганізмів із по­сів­ним ма­теріалом; мак­си­маль­не до­три­ман­ня пра­вил аг­ро­техніки куль­ту­ри й сор­ту; оп­ти­маль­не за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин. Важ­ли­вим за­хо­дом об­­ме­жен­ня по­ши­рен­ня й роз­вит­ку шкід­­­ників і хво­роб під час ве­ге­тації є за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів за­хи­с­ту рос­лин.

У бо­ротьбі зі шкідни­ка­ми ярої пше­ниці ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють оп­ти­мальні терміни сівби, гу­с­то­та посіву й гли­би­на за­гор­тан­ня насіння. За по­яви 2–3 листків посіви пше­ниці ярої мо­жуть за­се­ля­ти  сму­га­с­та хлібна бліш­ка й шведсь­ка му­­­ха. У цей період за на­яв­ності по­рогів шко­до­чин­ності: швед­­сь­кої му­хи — 40–50 осо­бин на 100 помахів сач­ком, сму­га­с­тої хлібної блішки — 60–100 на   1 м2, п’яви­ці — 10–15 осо­бин на 1 м2) —слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня край­о­вих смуг (ши­ри­на — до 100 м) про­ти цих шкідників.

Вра­хо­ву­ю­чи, що пше­ни­ця яра до ви­хо­ду в труб­ку рос­те повільно, ви­ни­кає за­гро­за за­бур’яне­ності посівів. Гер­біци­ди наефективніше діють за оп­ти­маль­них для рос­ту бур’янів умов (тем­пе­ра­ту­ра понад 10°С і ви­со­ка віднос­на во­логість повітря). За тем­пе­ра­ту­ри ви­ще ніж 23°С об­роб­ку посівів не ре­ко­мен­дують. За та­ких по­год­них умов кра­ще обробля­ти у вечірній час.

У фазі ко­лосіння—по­ча­ток цвітіння за ви­со­кої во­ло­гості (>95%) і тем­пе­ра­ту­ри повітря 15...20°С шко­ди посівам пше­ниці ярої мо­жуть за­вда­ти збуд­ни­ки бо­рош­ни­с­тої ро­си, бу­рої іржі, сеп­торіо­зу та фу­заріозу ко­ло­са. Для за­хи­с­ту по­сівів пше­ниці ярої у фазі ко­лосіння слід про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них фунгіцидів.
У період цвітіння та на­ли­вання зер­на ве­ли­кої шко­ди посівам пше­ниці ярої мо­жуть за­вда­ти зла­кові по­пе­лиці, хлібні жу­ки, клоп шкідли­ва че­ре­паш­ка. То­му в період ко­лосіння—по­ча­ток цвітіння не­об­хідно про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня по­сі­вів пше­ниці ярої од­ним з інсек­ти­ци­дів.

Важ­ли­вим еле­мен­том інтен­сив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ярої пше­ниці є за­побіган­ня ви­ля­ган­ню, яке мо­же сут­тєво зни­жу­ва­ти про­дук­тивність і якість зер­на. Не­обхідність та­ких за­ходів обу­мов­ле­на за­сто­су­ван­ням ви­со­ких доз азот­них до­б­рив для мак­си­маль­но­го роз­крит­тя по­тенціалу про­дук­тив­ності сортів. За цих умов, особ­ли­во у поєд­нанні з пе­ре­зво­ло­жен­ням та низь­кою інсо­ляцією, стеб­ло пше­ниці мо­же ви­тя­гу­ва­тися та втра­ча­ти ме­ханічну міц­ність. То­му обов’яз­ко­вою умо­вою ви­ро­щу­ван­ня ви­со­ких уро­жаїв ярої пше­ниці є об­роб­ка посівів ре­тар­дан­та­ми — насамперед сортів, схиль­них до ви­ля­ган­ня. 

О. Де­ми­дов, д-р с.-г. на­ук, В. Ка­ву­нець, канд. с.-г. на­ук, А. Сіро­ш­тан, канд. с.-г. на­ук,
В. Гуд­зен­ко, канд. с.-г. на­ук, С. Хо­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, Ми­ронівський інсти­тут пше­ниці імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН

 

Інформація для цитування

Пше­ни­ця м’яка яра потребує уваги / О. Де­ми­дов, В. Ка­ву­нець, А. Сіро­ш­тан, В. Гуд­зен­ко, С. Хо­мен­ко // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 76-80

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про

1
0