Спецможливості
Інтерв'ю

Обробка зерна каустичною содою: хімічний консервант зерна, байпасний крохмаль, профілактика ацидозу

15.11.2022
1864
Обробка зерна каустичною содою: хімічний консервант зерна, байпасний крохмаль, профілактика ацидозу фото, ілюстрація

Традиційним джерелом байпасного крохмалю в раціонах корів є зерно кукурудзи. Його особливістю є те, що він не ферментується у рубці і стає доступним вже у тонкому відділі кишечника. Це допомагає збільшити надходження глюкози у кров’яне русло та підвищити виробництво лактози, а відповідно і надій молока.

Надходження байпасного крохмалю із зерна кукурудзи у кишечник корів залежить від степеню його помелу. Що дрібніший помел зерна кукурудзи, то більша частина його крохмалю буде ферментована саме в рубці корови. Не менш важливим фактором є час знаходження корму у шлунково-кишковому тракті тварини, а також тип зерна та співвідношення кременистого і борошнистого типу крохмалю у самому зерні. Тут вже більше відіграє роль генетика гібридів кукурудзи за типом крохмалю. Наразі мало спеціалістів із годівлі великої рогатої худоби звертають увагу на тип крохмалю зерна кукурудзи, яке використовується для годівлі корів. Слід розуміти, що не вся кукурудза буде мати однакову кількість байпасного крохмалю. І якщо його кількість можна зменшувати, працюючи із степенем помелу та часом знаходження корму у ШКТ, то початкова кількість буде залежати саме від співвідношення різних типів крохмалю, тобто від генетики.

Крохмаль зерна кукурудзи, який ми заготовляємо у вигляді корнажу, або той, що міститься у кукурудзяному силосі, є недостатньо сформованими, бо заготовлюються, коли рослина ще не досягла повної стиглості. Такий тип консервування передбачає діяльність різних типів бактерій, і в процесі його зберігання зростає доступність крохмалю для бактерій рубця. Тобто, знижується кількість байпасного крохмалю. Втім, необхідно пам’ятати, використання і нормування кількості байпасного крохмалю для годівлі дійних корів є важливим резервом їхньої продуктивності.

Рисунок. Виробництво летких жирних кислот у рубці корів за умов використання меленого зерна жита, обробленого каустичною содою

 Якщо розглянути всю територію України, то ми маємо велику кількість регіонів, де традиційно більше вирощують колосові злакові культури (пшениця, ячмінь та інші). У цьому сезоні існує певна невизначеність по вартості та можливості проведення сушки зерна кукурудзи, яку будуть заготовляти у фазу повної стиглості. Багато аграріїв приймають рішення заготовити максимально можливі об’єми кукурудзяного силосу та максимальну кількість корнажу. Ідея полягає в тому, щоб зменшити обсяги зерна кукурудзи, яке буде мати досушування до товарних кондицій та наступне його зберігання. На сьогодні експортні можливості України є досить обмеженими, тому врахування кількості та вартості байпасного крохмалю у раціонах дійних корів є доволі актуальним.

Содагрейн і леткі жирні кислоти

Зазвичай, виробництво содагрейну в Україні більше пов’язують із профілактикою ацидозу у корів (рН содагрейну знаходиться у межах 11, і це дозволяє досить ефективно контролювати рН середовища рубця корів). Але ідея розробки цього продукту полягала в пошуку ефективного методу консервування вологого зерна. Крім того, він здатний змінювати доступність крохмалю для бактерій рубця. Так, за матеріалами A. L. F. Hellwing, M. Larsen, M. R. Weisbjerg з Орхуського університету (м. Орхус, Данія) доступність крохмалю зерна гібридного жита у тонкому відділі кишечника зросла на 42%. До прикладу, у дослідах Лебніца та ін. (1995) рівень ферментації крохмалю пшениці в рубці мультифістульних корів (тварини мали фістули в рубці, тонкому і товстому відділі кишечника) становив 89%, а після обробки каустичною содою — вже 55%. Тобто за умов використання меленого зерна жита у тонкому відділі кишечника тварин ферментувалося 92 г крохмалю, а при застосуванні зерна, обробленого каустичною содою, цей показник збільшився до 131 г. Не менш цікавими є результати щодо показників виробництва летких жирних кислот у рубці. Так, за використання зерна жита, обробленого каустичною содою, збільшилось виробництво оцтової кислоти та знизилось виробництво пропіонової кислоти, що стабілізує рН середовище рубця впродовж доби. При цьому рівень виробництва масляної кислоти ніяк не змінився (рисунок).

Пам’ятка для виробництва содагрейну

1 Якщо ви працюєте з каустичною содою, яка створює агресивне лужне середовище, варто використовувати засоби індивідуального захисту, як і під час роботи з миючими засобами при обробці доїльного обладнання.

2 Забезпечте можливість стікання надлишкової вологи після приготування содагрейну.

3 Маса у процесі виробництва самонагрівається.

4 Витримка приготовленого содагрейну до початку його використання має бути не менше 2-4 доби.

5 Дотримуйтесь дозування каустичної соди відповідно до виду зернових.

6 Обов’язково балансуйте раціони за вмістом натрію.

7 Контролюйте вміст вітаміну Е.

8 У разі застосування максимальних норм згодовування содагрейну регулярно проводьте оцінку калу за допомогою спеціальних сит.

9 Згодовувати тільки як монокорм.

10 Не використовуйте для годівлі моногастричних тварин.

Отже, використання зерна гібридного жита, обробленого каустичною содою, в годівлі дійних корів є досить ефективним джерелом отримання байпасного крохмалю та нормалізації рН середовища рубця без використання бікарбонату натрію (сода харчова) та інших комерційних буферних комплексів на основі натрію.

Содагрейн можна готувати з зерна пшениці, ячменю, гібридного жита, вівса, кукурудзи та навіть ріпаку. Але потрібно дотримуватись певних правил, тому, якщо ви виробляєте цей продукт уперше, то краще це проводити під контролем досвідченого практика. Процес доволі простий, утім викликає багато запитань та має певні виробничі тонкощі.

Обробка зерна каустичною содою — один із варіантів його консервації. Так, оброблене зерно може зберігатись протягом одного року.

Якщо ж ми хочемо законсервувати вологе зерно, то варто збільшити норму введення каустичної соди на 1-1,5% відносно загальних рекомендацій.

Каустична сода розчиняє оболонку зерна, тому кількість її додавання залежить від виду зернових. Так для гібридного жита і пшениці додають 2,5-3%, для ячменю — 3,5-5%, а для вівса — 5-7%. При цьому потрібен візуальний контроль ефективності процесу, бо іноді для обробки зерна вівса використовують до 10% каустичної соди. Тому, з врахуванням вартості каустичної соди, найбільш доцільно його виробляти з гібридного жита та пшениці.

У різних господарствах використовують різну кількість води — від 7 до 15% — від цього залежить період витримки приготовленого содагрейну. Але  слід розуміти, більша кількість води при забезпеченні відповідного дренажу здатна зменшити ризики потрапляння лугу в монокорм. Рекомендовані рецептури приготування содагрейну із зерна гібридного жита наведені в таблиці.

 Для збільшення натисніть на зображення

Норми та результати використання содагрейну

Використовують такий корм із розрахунку для дійних корів 6 кг/гол. та згодовують виключно у складі монокорму для жуйних тварин за відповідним балансуванням раціону. При цьому пам’ятайте про необхідність контролю перетравності кормів за допомогою спеціальних сит для аналізу калових мас. Це допоможе чітко встановити максимальну норму використання содагрейну саме при конкретних раціонах на фермі. Такий корм, хоч і має досить велику кількість крохмалю у своєму складі, але вже не розглядається з точки зору ацидогенного корму.

Етапність обробки зерна каустичною содою (виробництво содагрейну):

1 Завантажте зерно у кормозмішувач для приготування монокорму. Найкращий варіант, коли об’єм зерна не перевищує 50% об’єму чаші кормозмішувача.

2 Поступово завантажуємо необхідний об’єм каустичної соди, при цьому контролюємо, щоб не було грудочок. Не забувайте про засоби індивідуального захисту.

3 Дайте кормозмішувачу попрацювати протягом 5 хв до повного та рівномірного розподілу часточок каустичної соди.

4 Додайте необхідний об’єм води при постійному помішуванні протягом 15 хв. В результаті зерно нагрівається, зовнішня плівка розчиняється і воно починає склеюватись.

5 Вивантажте оброблене зерно з кормозмішувача на купу та вкрийте плівкою. Витримайте 5-8 год. При цьому має вийти надлишок вологи і збільшитися температура, що створить сприятливі умови для додаткової обробки зерна. Вкривання цієї маси плівкою забезпечує менші втрати тепла та запобігає пересиханню верхнього шару.

6 По закінчені термічної фази маса розгортається шаром 20 см (максимум до 30 см). Це дозволяє швидко знизити температуру маси, втім, процес охолодження не варто розтягувати надовго, щоб попередити обсихання верхнього шару. Такі зерна темніють, зсихаються, а потім проходять транзитом через ШКТ.

7 Коли маса охолола, її треба зібрати до купи або порціонно розділіть на кілька купок, після чого вкрити плівкою від опадів та обсихання зерна верхнього шару. Такий корм є готовим до тривалого зберігання.

8 Витримайте 4 доби до початку згодовування.

Чудовий практичний досвід використання содагрейну є і в Україні у ФГ «Кавецького», що знаходиться у с. Норинці на Житомирщині. На підприємстві не так давно розпочали використовувати содагрейн в годівлі дійного стада, але вже зараз результати вражають. Спочатку даванка цього корму не перевищувала 2 кг/гол., але за умов грамотного балансування раціонів це дозволило господарству збільшити молочну продуктивність на 2 кг/гол. На вміст жиру це практично не вплинуло — жирність молока як перебувала, так і перебуває на рівні 3,7-3,8%. Це дуже важливо, що за такого активного підвищення рівня молочної продуктивності якісні показники молока залишаються стабільними — наразі поточний надій у господарстві становить у межах 29 кг/гол. у фізичній вазі. Зрозуміло, що такі виробничі результати стали можливими лише за комплексного підходу (правильно складені раціони з обов’язковим балансуванням, застосування байпасного крохмалю, грамотно налагоджений менеджмент тощо). І це лише один із прикладів позитивного використання содагрейну… Тож, із відповідним виробничим підходом та сучасними технологіями господарства у реальному режимі можуть показувати високі темпи зростання прибутковості та активно розвиватись.

Андрій Білоус,
фахівець з годівлі Департаменту зернових культур, ТОВ «КВС-УКРАЇНА»

Олександр Лисачук,
фахівець з годівлі ВРХ, ТзОВ «Йозера Україна»

Інтерв'ю
Компанії «Уніфер» — 20 років! Подія справді знаменна, тому що «Уніфер» — це непересічне явище на українському агроринку. З активною діяльністю компанії пов’язані поява і впровадження в Україні новітніх технологій: перші мікродобрива,... Подробнее
Сергій Потапов, менеджер з розвитку плодоовочевого бізнесу Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, як виявилось, давно обізнаний з горіховою тематикою. А зараз серед партнерів проекту є і одне об’єднання виробників горіхів... Подробнее

1
0