Спецможливості
Технології

Підсумки поширення основних багатоїдних шкідників’2015: прогноз на 2016 рік

15.03.2016
720
Підсумки поширення основних багатоїдних шкідників’2015: прогноз на 2016 рік фото, ілюстрація

Розглянемо, які ж основні поліфаги можуть розвиватись та шкодити на посівах зернових колосових,  просапних та інших культур у 2016 році. 

Розглянемо, які ж основні поліфаги можуть розвиватись та шкодити на посівах зернових колосових,  просапних та інших культур у 2016 році. 

К. Баннікова, канд. с.-г. наук, 

гол. спеціаліст відділу прогнозування, 

фітосанітарної діагностики та екологічно безпечних методів захисту рослин, 

Департамент фітосанітарної безпеки 

Держветфітослужби України

Багатоїдні включають велику кількість шкідливих організмів, які розвиваються і живляться на різних культурах та можуть шкодити у всіх полях сівозміни, а інколи в умовах зберігання сільськогосподарської продукції. Їхнє різноманіття вражає. У кожній агрокліматичній зоні України переважають основні види: грунтові шкідники, гризуни, лускокрилі, а осередково зустрічаються менше поширені. Так, лучний метелик був поширений у Степу та правобережній частині Лісостепу, слимаки — у західних та північних областях. Найпоширенішими та найнебезпечнішими шкідниками залишаються дротяники, травневі хрущі, підгризаючі та листогризучі совки, саранові та миші.

 

Мишоподібні гризуни

Суворі погодні умови літа і початку осені стримували розмноження мишоподібних гризунів (спеціалісти відмічали загибель їхнього молодняку). За результатами осінніх обстежень заселеність орних і неорних земель цим шкідником становила 35%, що на 4% менше від попереднього року, середня чисельність — 1,8 житлових колоній гризунів на один гектар. 

Слід враховувати досить високу чисельність цих гризунів на незібраних площах кукурудзи і соняшнику, які за несприятливих умов переселялися на посіви озимих зернових та ріпаку. 

Із появою сходів озимих культур почалося їхнє заселення мишоподібними гризунами. Попри високий потенціал розмноження, незначні пошкодження озимих посівів (1–3%) відмічали тільки на невеликих площах у Волинській, Київській, Львівській, Рівненській областях. Достатня кількість кормів і пізня поява сходів, повільний ріст озимих зернових культур стримували масове розселення гризунів. Винищувальні заходи, які проводили проти них в областях, також регулювали чисельність цього шкідника.

На посівах озимих зернових до початку жовтня заселення гризунами не відмічали, а в першій декаді місяця на краях посівів (5–12% площ ріпаку) обліковували 1–2 житлові колонії на гектар, переважно на Поліссі. У жовтні — листопаді спостерігалась тенденція до досягнення ЕПШ, особливо у північних і західних областях. Найбільшу щільність гризунів спостерігали на Поліссі — у Волинській, Рівненській областях — 3,2–5 колоній на гектар; Лісостепу — в Тернопільській, Чернівецькій областях — 3,4–4; у Степу — в Херсонcькій області — 2,5 колонії на гектар. Вогнища розвитку мишей були локалізовані та ліквідовані.

У другій декаді грудня 2015 року зменшення температури повітря призвело до погіршення умов живлення мишоподібних гризунів на неугіддях та зумовило їхнє переселення на поля з озиминою. На 12–80% обстежених площ озимої пшениці, 33–100% жита та озимого ячменю чисельність гризунів становила 0,5–3, а осередково до 4 житлових колоній на гектарі із двома-шістьма норами. Чисельність гризунів на озимому ріпаку — 1–4 колоній на гектар із поширенням на 9–78% обстежених площ. На багаторічних травах, неорних землях, у садах обліковували 2–6, подекуди у Лісостепу та на Поліссі — 7 житлових колоній на гектар із 3–12 норами. У грудні було відмічено зростання чисельності мишоподібних гризунів у зерносховищах центральних та північних, зокрема у господарствах Київської та Полтавської, областей. У зерносховищах з-поміж загальної кількості відловлених у пастки гризунів самки становлять 66, самці — 34% (тобто потенціал розмноження досить високий). 

Для запобігання шкідливості гризунів у 2016 р. слід проводити моніторинг їхнього розвитку та профілактичні заходи, а за наявності 3–5 житлових колоній на один гектар — запровадити регулювання чисельності із застосуванням біологічних і хімічних препаратів у вигляді принад. Зимово-весняна загибель колоній залежатиме від погодних умов (цьому сприятиме затоплення нір через танення снігового покриву, наявність льодової кірки та інші несприятливі явища).

 

Совки підгризаючі 

та листогризучі

Значну небезпеку посівам сільськогосподарських культур становили підгризаючі совки — озима, оклична та інші. Розвивались вони скрізь у двох поколіннях. 

Суха та спекотна погода влітку 

2015-го негативно вплинула на яйцекладку метеликів цього шкідника. Але в осередках, де була достатня зволоженість і наявність квітучої рослинності (у північних та західних областях, скрізь на приватних ділянках, поливних землях), їхня чисельність була на рівні, а то й вищою за тогорічну. 

Відродження гусениць совок відбувалося у І–II декадах червня. Гусінь першого покоління переважно пошкоджувала 3–5% цукрових буряків та овочів, другого — 5–15% кукурудзи, соняшнику та інших культур, особливо на поливних землях. Чисельність гусениць у середньому по Україні становила 0,5–1 екз., максимально — 2 екз./м2. Осінніми обстеженнями виявлено, що заселеність усіх полів сівозміни становить 31%, чисельність шкідника перебуває на тогорічному рівні — 0,7 екз./м2. Так, на озимій пшениці нараховували гусениць у кількості від 0,3 до 1 екз./м2, максимально — в Житомирській області. В осередках Вінницької та Миколаївської областей окличною та дикою совками було пошкоджено 4–15% соняшнику та ріпаку. За даними спеціалістів фітосанітарної діагностики, 80% гусениць озимої совки досягли старших віків, які є найвитриваліші в умовах перезимівлі. У південних областях живлення совки на озимих культурах відмічали до кінця осені — довше, ніж зазвичай. Ними було пошкоджено 1–4% зимуючих культур, особливо у степових областях.

Зважаючи на те, що щільність шкідника залишається порівняно невисокою, але, враховуючи повсюдну наявність зимуючих гусениць, за умов доброї перезимівлі зберігається висока ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності підгризаючих совок. Їхній подальший розвиток визначатиметься погодними умовами, але можливе збільшення чисельності і шкідливості більшості поліфагів у 2016 році. Значної шкідливості у посівах просапних, овочевих та зимуючих культур вони можуть заподіяти за теплої і помірно вологої погоди та достатньої кількості квітнучої рослинності.

Значну небезпеку посівам сільськогосподарських культур становлять і листогризучі совки. У 2015 році переважала капустяна та совка-гамма, менш поширеною була бавовникова, осередково — люцернова, городня, карадрина. Розвивались вони у двох поколіннях, на Півдні — в трьох. 

Шкідливість цих фітофагів була різною навіть у межах одного господарства. У полях просапних, овочевих культур, багаторічних трав живилися гусениці капустяної, городньої, бавовникової, совки-гамми, рідше — інших видів листогризучих совок. У червні відбувалась яйцекладка совок, розпочалось відродження гусені капустяної совки і совки-гамма на посівах гороху, соняшнику та кукурудзи, багаторічних трав (Миколаївська, Чернігівська, Херсонська обл.). У Степу, осередково у Лісостепу бавовникова совка пошкоджувала качани кукурудзи, гусениці помідорної, люцернової та інших видів цього шкідника виявляли переважно на поливних землях.  

Зокрема, бавовниковою і совкою-гамма на сої у степових та лісостепових областях було пошкоджено 3–6,2, в осередках 10% рослин на 28–55% обстежених площ культури. На Поліссі пошкоджено у середньому 3,4% рослин на 5–14% обстежених площ. На просапних культурах та кукурудзі було пошкоджено 2–16% рослин, максимально 24–30% соняшнику у Запорізькій області.

Осінніми грунтовими розкопками відмічено незначне скорочення чисельності за значнішого просторового поширення листогризучих совок. Обстеженням 2015 року виявлено, що заселеність усіх полів сівозміни капустяною совкою становило 33% (в 1,7 разу більше, ніж 2014-го) за середньої чисельності шкідника 0,6 екз./м2. Чисельність інших листогризучих совок було зафіксовано на рівні 0,2–1 екз./м2. У обстежених господарствах усіх агрокліматичних зон зимуючий запас совки зменшився на 12–33%. На озимому ріпаку нараховували від 0,1 до 1 екз./м2 гусениць, поріг шкідливості для підгризаючих совок — 2–3 екз./м2, тобто на озимому ріпаку не було небезпечної для посівів чисельності.

 

Саранові

В Україні із родини Саранових були поширені цвіркуни та коники, різні види кобилок — блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста, чорносмугаста, безкрила, лучна та в допороговій чисельності — сарана італійська та азійська.

Встановлення сухої спекотної погоди в ареалі саранових сприяло активності комах. Личинки молодших віків чисельністю 0,4–5 екз./м2 живилися на неорних землях, пасовищах та с.-г. угіддях. Їхня середня чисельність коливалась у межах 0,5–4, максимально — 12 екз./м2 у Запорізькій області.  

 У середині червня 2015-го у господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської областей саранові пошкодили 1–8% рослин кукурудзи, соняшнику, сої та багаторічних трав.

Упродовж 20 років саранові локально шкодили на посівах, що межують із заводями та луками, у Запорізькій і Херсонській, а також Одеській, Миколаївській, Харківській областях. Періодично у 1995-му, 2004-му, 2008–2010 роках саранові осередково створювали загрозу посівам у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Черкаській областях. Тому з урахуванням значного зимового запасу шкідникових ворочків за сприятливих погодних умов у період відродження личинок можна очікувати збільшення кількості осередків із високою чисельністю саранових, зокрема пруса, у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Херсонській та інших областях.

 

Грунтоживучі

Дротяників і несправжніх дротяників, тобто личинок жуків коваликів і чорнишів, виявляли майже в усіх полях сівозміни. Вони перебувають у зволоженому шарі грунту, що ускладнювало їхнє виявлення за висихання орного горизонту. За даними осінніх обстежень 2015 року, в Лісостепу цих шкідників виявляли на 49% посівів, зокрема заселеність ними на рівні 70% і більше — в Донецькій, Волинській, Вінницькій, Житомирській та Тернопільській областях. Середня чисельність дротяників восени по всій країні становила 0,6 екз./м2. Найбільша їхня щільність у Київській та Львівській областях — 1,2 екз./м2, Волинській, Житомирській — майже 2 екз./м2, у деяких господарствах у осередках перевищувала середні показники у два-три рази. 

Найбільшу шкідливість грунтоживучих личинок спостерігали у Вінницькій області у посівах цукрових буряків і на сходах соняшнику, пошкодження рослин було на рівні 4–10%, на овочах і картоплі присадибних ділянок цей рівень був ще вищим. Тому в 2016 році шкідливість дротяників на сходах технічних, овочевих культур і картоплі визначатиметься обсягами використання на цих культурах грунтових інсектицидів, а на площах, де ці заходи боротьби не застосовуватимуть, є імовірність зростання їхньої кількості, особливо на забур’янених площах.

Результати осінніх обстежень 2015 року свідчать, що заселеність площ озимих зернових культур зменшилась на 10%. Тільки на Поліссі чисельність лишилась майже на торішньому рівні. 

Торік шкідливість личинок хрущів у вегетаційний період була істотною у більшості областей на всіх культурах. У Вінницькій, Київській і Черкаській областях літ шкідника відбувався від другої декади квітня до середини травня. На світлопастку за ніч відловлювали 18–30 хрущів. Після льоту та живлення самки хрущів безперешкодно відкладали яйця в усіх полях сівозміни. Вищу чисельність личинок, що відродились, спостерігали поблизу лісосмуг, лісів та на полях, що межують із неорними землями. Їхня шкідливість у весняно-літній період та найбільший відсоток пошкоджених рослин личинками хрущів спостерігали на цукрових буряках, картоплі, суниці та соняшнику — 1,5–7% пошкоджених рослин. Восени на цукрових буряках у Житомирській області личинками хрущів пошкоджено до 30% коренеплодів. 

Осінніми грунтовими обстеженнями відмічено незначне збільшення заселених площ проти тогорічного показника — від 41 до 44%, середня щільність зимуючого запасу хрущів становила 1,1 екз./м2 (на рівні 2014 року). За результатами осінніх грунтових розкопок найбільша чисельність личинок зосереджувалась у окремих господарствах Волинської та Чернівецької областей, 3–4 екз./м2 — у Вінницькій області. Середня їхня чисельність — 1 екз./м2 — залишилась на рівні 2014 року, але на цукрових буряках відмічали найбільшу пошкодженість коренеплодів — до 15%.

У Степу відмічено низьку чисельність шкідника — 0,4–1 екз./м2, що зумовлено нестачею опадів та загибеллю личинок молодших віків попереднього року. Для травневих хрущів весна 2015 року була частково «льотною», у межах одного району будь-якої області картина різна. Комахи шкодили садам осередково та в різному ступені — ягідникам. Так, у Житомирській, Київській, Черкаській областях пошкодження деревних насаджень мали середній і сильний ступені. 

У сонячні квітневі дні спостерігали літ оленки волохатої та бронзівок, яких обліковували на крайових смугах у садових насадженнях чисельністю 1–4 екз. на плодове дерево та на ріпаку — в крайових смугах Чернігівської, осередково — Київської та сусідніх областей. Вони живилась на рослинах ріпаку у фазі цвітіння, за чисельності 1–2 екз. на рослину, на городніх культурах пошкодили 2–6% рослин.

Слід відмітити, що останні два роки спостерігається тенденція до зменшення чисельності та шкідливості грунтових шкідників через несприятливі погодні умови другої половини літнього й осіннього періодів.

У 2016 році личинки травневих хрущів, дротяники будуть найпоширенішими грунтовими шкідниками. Їхню шкідливість можна обмежити завдяки висіванню просапних культур лише токсикованим насінням та дотриманню науково обгрунтованої сівозміни.  

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0