Обрізування плодоносних зерняткових дерев
Виробництво плодів садівництва в Україні збільшується переважно не шляхом розширення площ, а завдяки значному поліпшенню догляду за насадженнями, заміні малопродуктивних садів новими, інтенсивними.
Інтенсифікація передбачає створення найсприятливіших умов для плодоношення насаджень, систематичне проведення прийомів агротехніки, заходів боротьби із хворобами та шкідниками.
І, звісно, потрібно постійно дбати про підвищення рівня механізації та матеріального забезпечення виробництва, регулярне оновлення сортів і підщеп, створення раціональніших конструкцій саду та типів формування й способів обрізування плодових дерев, вибір зон і ділянок, що відповідають вимогам культур та сортів. Однобічність у проведенні інтенсифікації, нехтування бодай якимось із її елементів знижує економічний ефект проведених заходів.
У сучасних інтенсивних плодоносних садах обрізування дерев за обов’язкового поєднання з належними агрозаходами є дуже важливим фактором створення високого врожаю. Шляхом обрізування гілок плодовому дереву надають потрібну форму, забезпечують добру освітленість крони, посилюють чи послаблюють ріст окремих гілок, усувають періодичність плодоношення, поліпшують якість плодів та продовжують продуктивний період життя дерева шляхом омолоджування.
Під обрізуванням розуміють не лише вкорочення верхньої частини гілки в період спокою, а й будь-які дії, пов’язані з укороченням та видаленням частини дерева як у період спокою, так і під час вегетації, щоб позитивно вплинути на його ріст, розвиток та продуктивність. Застосовувати обрізування плодових дерев потрібно тільки після чітко визначеного завдання, залежно від якого застосовуватимуть той чи інший прийом, а результат залежатиме від ступеня його проведення та володіння знаннями біологічних особливостей росту й розвитку плодового дерева, породи, сорту.
Залежно від віку дерева, застосовують обрізання плодового дерева різного типу: формувальне, основні прийоми якого слугують для створення міцної, добре освітленої крони, а також спрямоване на плодоношення продуктивного дерева — забезпечує щорічну високу врожайність (таке обрізування стимулює закладання й розвиток плодової деревини та плодових утворень). Омолоджувальне обрізання застосовують, коли плодові дерева припинили ріст, почали всихати і мають чітко виражену періодичність плодоношення. Цей прийом відновлює й посилює ріст молодих пагонів, стимулює закладання плодових утворень, поліпшує якість плодів, підвищує довговічність дерева. Усі три види обрізування плодових дерев часто виконують одночасно. Під час омолоджувального методу проводять також формування плодового дерева або окремих його гілок. А під час обрізання дерева на плодоношення часто є потреба омолодити певну його частину.
Велику роль відіграють строки обрізування плодових дерев. Цю процедуру можна проводити в два періоди: взимку — у період спокою, або влітку — під час вегетації. Найчастіше застосовують обрізування плодових дерев у період спокою, із другої половини лютого до початку сокоруху. Проводити обрізування дерев потрібно в певній послідовності: спочатку обрізуємо плодові сорти літнього строку достигання, потім — осіннього й наприкінці зими — на початку весни — зимові. Цей прийом застосовують за температури не нижче мінус 10°С.
Під час обрізування плодових дерев насамперед вирізають усі сухі, пошкоджені та хворі гілки, а потім ті, що переплітаються, труться й затіняють одна одну. Основні способи обрізування плодових дерев — прорідження та вкорочення гілок. За прорідження плодових дерев гілка видаляється на кільце, або на окремій великій гілці видаляють цілі розгалуження, не зменшуючи довжину гілки, що значно покращує освітленість крони, підвищує ефективність фотосинтезу, збільшує довговічність і продуктивність.
Закінчивши проріджування,обрізування плодових дерев приступають до вкорочення, звертаючи увагу, щоб у кроні не залишалось однаково розвинутих гілок, які відходять з одного місця. При вкороченні видаляють верхню частину гілки. Укорочення може бути слабким, помірним і сильним. За слабкого видаляють менш як третину довжини гілки; за помірного — понад третину; за сильного — понад половину довжини пагона. Слабке вкорочення, обрізування не пригнічує росту плодових дерев і не викликає появи великої кількості пагонів. Помірне обрізування — забезпечує нормальний приріст гілок і високу якість плодів. За сильного вкорочення зменшується площа листкової поверхні, затримується початок плодоношення. За сильного вкорочення пагони часто не визрівають, і їхні верхівки взимку можуть підмерзнути. У молодих плодових дерев сильне вкорочення не застосовують, його взагалі застосовують рідко — коли потрібно послабити ріст дуже розвиненої гілки.
Для вкорочення гілку зрізують переважно над зовнішньою брунькою, залишаючи невеличкий пеньок. Правильно зроблений зріз повинен мати кут нахилу близько 45° до протилежного від бруньки боку пагона, нижній зрізаний край має бути на 2–3 мм вище від основи бруньки, а верхній — на стільки ж перевищувати її верхівку.
Систематично вкорочують, обрізують сильніші гілки плодових дерев та переводять їх у розряд слабших, таким чином регулюючи силу їхнього росту: гілки вищих порядків завжди мають бути менш розвинуті від нижніх. Під час укорочення, обрізування плодових дерев дотримуються такого правила: що сильніше дерево галузиться, то менше вкорочують пагони і навпаки. Гілки плодових дерев, розміщені вище, завжди міцніші — їх укорочують сильніше, а нижні — вкорочують слабше або не чіпають. Сухі гілки плодових дерев вирізають до здорових тканин, щоб не викликати ураженння деревини. Жирові пагони під час обрізування старих плодових дерев залишають і з них формують нові скелетні та напівскелетні гілки, заповнюючи зріджені місця. Частину «вовчків» залишають, укорочують на зовнішню бруньку для подальшого розвитку плодових гілочок.
Формування плодових дерев шляхом обрізування має забезпечити:
— утворення міцного скелету крони, яка витримувала б навантаження врожаєм без додаткових підпор;
— правильне та рівномірне розміщення на стовбурі скелетних гілок: кожна гілка повинна мати достатньо простору без створення затінення сусіднім, а освітленість листкової поверхні має бути продуктивною в усіх частинах крони;
— формування такої крони плодових дерев, яка дала б змогу механізувати виробничі процеси з догляду за деревом і ґрунтом довкола нього та зменшити виробничі витрати на збирання врожаю;
— рівномірне розміщення плодових гілочок на основних скелетних і напівскелетних гілках, питома вага яких була б якнайменшою;
— створення крон обмежених розмірів, щоб забезпечити густіше розміщення плодових дерев на одиниці площі.
Перед обрізуванням плодових дерев потрібно визначитися, яку форму крони ви бажаєте. Для правильного її вибору слід чітко знати характеристику та властивості тієї чи іншої крони плодових дерев, які умовно поділяють на дві групи: природна та штучна.
Природна — під час формування такої плодовому дереву допомагають створювати крону, примусово не змінюючи розміщення скелетних гілок і розгалужень. Природні крони, своєю чергою, також поділяють на два типи: крона плодовіх дерев з центральним провідником (ярусна, розріджена та поліпшена ярусна, лідерна без’ярусна) та крона без центрального провідника (чашоподібна та поліпшена чашоподібна).
Штучна — гілки розміщують у заздалегідь визначеному положенні, не властивому вільнорослим гілкам плодового дерева. Крони цієї групи поділяють на штучні округлі (грузбег, шпіндельбуш) та площинні (навкісні та інші види пальмет).
Коли плодоносні дерева за високого рівня агротехніки мають дрібні плоди й слабкий річний приріст (10–12 см і менше) внаслідок утворення великої кількості квіткових бруньок, то, крім проріджування, проводять і омолоджувальне обрізання. Омолоджують, обрізують усі скелетні гілки на другому нормальному прирості, обрізаючи їх не менш ніж на 25–30 см. Діаметр зрізу скелетних гілок не має перевищувати 1,5–2 см.
Напівскелетні гілки омолоджують, обрізують на три-, чотирирічну деревину. Таке обрізування плодових дерев потрібно проводити раз на п’ять-шість років, у міру зменшення довжини річного приросту, а крону слід проріджувати щороку.
Навесні наступного року, після омолоджувального обрізування плодових дерев, проріджують крону. Верхній, добре розвинутий, пагін залишають для подовження омолодженої гілки. Один із розташованих нижче бічних пагонів залишають для бічної гілки відповідного порядку, а решту, що розвинулись із верхніх бруньок на плодових гілочках (кільчатках, списиках), коли вони розміщені негусто, — вкорочують, обрізують на 20–30 см, щоб перевести їх у плодові. Якщо пагони розташовані надто густо, їх проріджують, обрізують, залишаючи на відстані 10–12 см один від одного.
Якщо в кроні плодового дерева з’явилися жирові пагони середньої сили росту, їх залишають на основній гілці на відстані 15–18 см один від одного, решту вирізають на кільце. Для перетворення залишених жирових пагонів на плодові гілочки їх укорочують до 30–40 см, а наступного року обрізують новий приріст над найслабшим бічним пагоном, залишаючи до 20–25 см завдовжки.
За характером росту яблуня і груша майже не відрізняються, тому в перші роки плодоношення дерева цих порід обрізують слабко. Під час обрізування плодових дерев - однорічок насамперед виділяють штамб у яблуні 50–60 см, у груші — 55–65 см.
У плодових дерев - дворічок слід визначитися із провідником: залишаємо найрозвинутіший пагін, який має розміщуватися вертикально, якщо є конкуренти — вирізаємо їх на кільце. Потім обираємо три-чотири скелетних гілки, які розміщені рівномірно навколо стовбура (по вертикалі) під кутом 50–55° і вкорочуємо їх, щоб вони мали рівну висоту. Якщо є гілки, що розміщені нижче від скелетоутворювачів першого ярусу, видаляємо їх на кільце.
Під час обрізування плодових дерев -трирічок потрібно вирізати в кроні конкурентні пагони, якщо такі є. Провідник слід підрізати так, щоб він зберіг своє лідерство. Пагони, спрямовані всередину крони, потрібно видалити, щоб вони її не загущували. Проріджуючи крону, потрібно уникати утворення в ній значних порожнин унаслідок вирізання на кільце великих гілок. Із віком дерев ступінь прорідження поступово збільшують.
Після досягнення плодовими деревами необхідного розміру проводять обмежувальне обрізування. В такому разі основні скелетні гілки вкорочують, обрізують до потрібної висоти над бічними гілками, або кільчатками. У міру розростання крони таке обрізування повторюють. Водночас вирізають гілки, що звисають до землі й заважають механізованому обробітку ґрунту.
Своєчасне й уміле обрізування плодових дерев допомагає рослині рівномірно розподіляти живлення й сили, тому й урожай на деревах із добре сформованою кроною буває рясний, а плоди — великими та якісними. Але слід пам’ятати, що обрізування плодових дерев має сенс і дає чудові результати лише тоді, коли дерево одержує повноцінне живлення, достатню кількість вологи, якщо воно надійно захищене від шкідників і хвороб.
Тож щоб отримувати високі і стабільні врожаї, потрібно не лише своєчасно й правильно обрізувати плодові дерева, а й належно виконувати решту важливих технологічних процесів під час вирощування саду.
Л. Юрик, ст. наук. співробітник, Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН
Інформація для цитування
Обрізування плодоносних зерняткових дерев / Л. Юрик // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 130-132