Без аграрної розписки в Бразилії не відбувається жодної фінансової транзакції

Бразилія — це країна, яка за останні 50 років пережила найпотужнішу трансформацію. Сьогодні вона — найбільший імпортер продовольства в світі, а її економіка посідає сьоме місце на планеті. В ос­нові та­ко­го успіху ле­жать ба­га­то фак­торів, але один із них, який дав ва­го­мий по­штовх для роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру та на­ла­го­д­жен­ня стабільних і довірчих відно­син між фер­ме­ра­ми та кре­ди­то­ра­ми, — впро­ва­д­жен­ня агра­них роз­пи­сок. 

Як но­вий фінан­со­вий ме­ханізм сприй­ня­ли фер­ме­ри та яких транс­фор­мацій сьо­годні зазнає аг­рар­на роз­пи­с­ка, роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во Джан­кей­ра. Він вва­жає, що дер­жа­ви ма­ють ду­ма­ти, як са­ме фор­малізу­ва­ти відно­си­ни між країна­ми-по­ста­чаль­ни­ка­ми та країна­ми-спо­жи­ва­ча­ми про­дуктів хар­чу­ван­ня на гло­баль­но­му рівні. І са­ме в та­ких відно­си­нах аг­рар­на роз­пи­с­ка мог­ла б зігра­ти роль го­ло­вної скрип­ки. 

— Як у 1994 році бра­зильські фер­ме­ри сприй­ня­ли аг­рарні роз­пи­с­ки?

— По­зи­тив­но, оскільки на той час аг­рарні роз­пи­с­ки бу­ли ча­с­ти­ною ціліс­но­го фінан­со­во­го пла­ну, що по­чав ре­а­лі­зо­ву­ва­ти уряд Бра­зилії. Тоді саме Кон­грес виділяв річну су­му фінан­су­ван­ня, з якої потім фер­ме­рам на­да­ва­ли кошти че­рез бан­ки. Оскільки аграрії щорічно пла­ну­ють, скільки і яких куль­тур сіяти, во­ни са­мостійно виз­на­ча­ють свої по­тре­би у фінан­су­ванні. Й уже з чітким ро­зумін­ням цього питання звер­та­ють­ся до банків. 

— Які події пе­ре­ду­ва­ли за­про­ва­джен­ню аг­рар­них роз­пи­сок, що на той час відбу­ва­ло­ся на рин­ку Бра­зилії?

— 1994 ро­ку ви­ник­ла по­тре­ба в по­критті дефіци­ту фінан­су­ван­ня. У той час брак коштів у бю­д­жеті став особ­ли­во відчут­ним. Але сільське гос­по­дар­ст­во відігра­ва­ло важ­ли­ву роль в еко­номіці країни, то­му уря­д прий­ня­в рішен­ня шу­ка­ти нові, аль­тер­на­тивні, шля­хи фі­­нан­су­ван­ня. Фінан­сові рин­ки та бан­ки та­кож підтри­ма­ли цю ініціати­ву й по­го­ди­ли­ся фінан­су­ва­ти фер­мерів, але за умо­ви, що їм за­без­пе­чать по­вер­нен­ня коштів. За­вдя­ки та­ким до­мо­вле­но­с­тям аг­рарні роз­пи­с­ки ста­ли спільною ініціа­ти­вою при­ват­но­го фі­нан­­со­во­го рин­ку та уря­ду Бра­зилії: аг­рар­на роз­пи­с­ка — це ос­нов­ний інстру­мент, що ви­ко­ри­с­то­вує­ться для сти­му­лю­ван­ня фінан­су­ван­ня фер­мерів.

— Яку ево­люцію прой­ш­ла аг­рар­на роз­пи­с­ка у Бра­зилії?

— Ос­нов­ним по­каз­ни­ком ево­люції цьо­го фінан­со­во­го інстру­мен­ту є постій­не збільшен­ня об­сягів фінан­су­ван­ня за йо­го до­по­мо­гою. У 2016 році си­ту­ація роз­ви­вається настільки по­зи­тив­но, що Кон­грес Бра­зилії доз­во­лив фінан­су­ван­ня навіть у до­ла­рах. На по­чат­ку функціону­ван­­ня аг­рар­них роз­пи­сок фі­нан­­­су­ван­ня на­да­ва­ли ли­ше в націо­наль­ній ва­люті. 
Це спри­чи­ни­ло по­бо­ю­ван­ня Цен­т­раль­но­го бан­ку Бра­зилії щодо то­го, чи до­с­тат­ньо фер­ме­ри кваліфіко­вані, щоб от­ри­му­ва­ти фінан­су­ван­ня в іно­земній ва­люті. Відте­пер цей інстру­мент став настільки відо­мий фер­ме­рам та за­во­ю­вав довіру як банків, так і уря­ду, що фі­нан­су­ван­ня мо­жуть проводи­ти і в до­ла­рах без жодних підстав для по­бо­ю­ван­ня.

— В Ук­раїні впро­ва­д­жен­ня аг­рар­них роз­пи­сок відбу­вається по­сту­по­во. А як по­ши­рюється їхнє застосування у Бра­зилії?

— У Бра­зилії та­ке рішен­ня прий­ма­ли цен­т­ралізо­ва­но на фе­де­раль­но­му рівні, і воно бу­ло од­ра­зу по­ши­ре­не на всі 27 шта­­­­­тів. Звісно, се­ред штатів бу­ли роз­ви­не­ніші — во­ни швид­ше ре­а­гу­ва­ли на но­­вий фінан­со­вий ме­ханізм. А бу­ли й такі, що  тро­хи відста­ва­ли. Але те­о­ре­тич­но цей інстру­мент був до­ступ­ний для всіх. 

— Що сьо­годні відбу­вається з аг­рар­ною роз­пи­с­кою: як во­на зміни­ла­ся за час своєї дії в Бра­зилії?

— Аг­рар­на роз­пи­с­ка ду­же силь­но ево­люціону­ва­ла за більш ніж 20 років сво­го функціону­ван­ня. Будь-які фінан­сові тран­з­­акції, що відбу­ва­ють­ся в рам­ках за­галь­но­дер­жав­но­го пла­ну фінан­су­ван­ня, не­мож­ливі без аг­рар­ної роз­пи­с­ки. Во­на ле­жить в ос­нові всіх похідних про­цесів. 
Тоб­то як­що фер­мер звер­тається до бан­ку, то на­дан­ня аг­рар­ної роз­пи­с­ки як га­рантії по­вер­нен­ня кре­ди­ту є май­же обов’яз­ко­вою умо­вою. Як­що ж фер­мер відмов­ляється це зро­би­ти, банк вва­жа­ти­ме на­дан­ня кре­ди­ту та­ко­му фер­ме­ро­ві ри­зи­ко­ва­ним  і мо­же відмо­ви­ти в йо­го на­данні. До то­го ж із 2015 ро­ку аг­рар­ні роз­пи­с­ки мож­на за­реєстру­ва­ти на біржі, й во­ни перебувають в обігу як цінні па­­пе­ри. Са­ме та­ка но­вація дає мож­ли­вість бан­кам за­пу­с­ти­ти аг­рарні роз­пи­с­ки у віль­­ний обіг на біржі.

— Хто найбільше в Бра­зилії ви­ко­ри­с­то­вує аг­рарні роз­пи­с­ки?

— Цей інстру­мент прий­нят­ний для гос­по­дарств будь-яко­го розміру, але час­тіше ним ко­ри­с­ту­ють­ся ви­роб­ни­ки та пе­ре­роб­ни­ки, що за­ку­по­ву­ють ве­ли­кі партії цу­к­ро­вої тро­с­ти­ни для ви­роб­ництва цу­к­ру, а та­кож ви­роб­ни­ки ку­ря­ти­ни. Та го­ло­вне в подібних відно­си­нах — не розміри підприємства, а йо­го кре­ди­то­с­про­можність та довіра кре­ди­то­ра.

— Яка ста­ти­с­ти­ка ви­ко­нан­ня та не­ви­ко­нан­ня зобов’язань за аг­рар­ними роз­пи­с­ками, і як вдає­ться вре­гу­лю­ва­ти спірні пи­тан­ня?

— Рівень не­по­вер­нен­ня кре­дитів за аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми є ду­же низь­ким, порівня­но з інши­ми фінан­со­ви­ми інстру­мен­та­ми, й не пе­ре­ви­щує 1%. Як­що го­во­ри­ти про ре­гу­лю­ван­ня та при­му­со­ве ви­ко­нан­ня зобов’язань за аг­рар­ними роз­пи­сками, то це пи­тан­ня вре­гу­ль­о­ва­не за­ко­ном. Су­ди не­гай­но ви­пи­су­ють су­до­вий на­каз про стяг­нен­ня май­на, яке є пред­ме­том за­ста­ви за аг­рар­ною роз­пи­с­кою. За­вдя­ки цьо­му ме­ханізму рівень не­ви­ко­нан­ня зобов’­язань за аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми — ду­же низь­кий.

— Як у Бра­зилії діє си­с­те­ма реєстрів аг­рар­них роз­пи­сок?

— На жаль, у Бра­зилії не­має єди­но­го еле­к­трон­но­го реєстру обліку аг­рар­них роз­пи­сок. Усі реєстри ве­дуть но­таріуси в пись­мо­во­му ви­гляді. Спо­чат­ку ми ма­ли певні про­бле­ми, бу­ли ви­пад­ки подвій­но­го обліку, але ба­га­то відно­син бу­дує­ться на довірі: як­що од­но­го ра­зу лю­ди­на об­ма­ну­ла — більше їй не довіря­ти­муть. На­разі  про­ект за­ко­ну про єди­ний еле­к­трон­ний реєстр уже пе­ре­бу­ває на роз­гляді в на­шо­му Пар­ла­менті. 

—  Ви як влас­ник та ке­ру­ю­чий фер­ми ко­ри­с­туєте­ся аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми?

— Звісно, ко­ри­с­ту­ю­ся. Я ви­ро­щую цу­к­ро­ву тро­с­ти­ну та про­даю її цу­к­ро­во­му за­во­ду. Що­ро­ку підприємство за­ку­по­вує її в ме­не, то­му на­пе­ред знаю об­ся­ги, які ви­ро­щу­ва­ти­му. Й аг­рарні роз­пи­с­ки спро­щу­ють ве­ден­ня та пла­ну­ван­ня моєї бізнес-діяль­ності.

— Чи пра­цю­ють бра­зильські ко­о­пе­ра­ти­ви з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми?

— Ве­ликі ко­о­пе­ра­ти­ви ду­же ча­с­то ко­ри­с­ту­ють­ся аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми. Цей інстру­мент справді до­по­ма­гає роз­ви­ва­ти ко­о­пе­ра­ти­ви. Аг­рарні роз­пи­с­ки зміцню­ють їхні по­зиції на рин­ку. Ко­о­пе­­ра­тив із хо­ро­шим уп­равлінням  пра­цює мак­си­маль­но ефек­тив­но.

— Яка си­ту­ація з дер­жав­ною  підтрим­кою в Бра­зилії?

— Для то­го щоб до­по­мог­ти фер­ме­рам, країна по­вин­на бу­ти стабільною та ма­ти певні ма­к­ро­еко­номічні по­каз­ни­ки, еко­номічне зро­с­тан­ня та на­леж­ну си­с­те­му уп­равління. Нині в Бра­зилії ми підтри­муємо тільки пер­спек­тивні й най­більш ефек­тивні фер­ми. Хо­ча кон­цепція і підхід ма­ють бу­ти інши­ми: фінан­су­ван­ня слід на­да­ва­ти всім як мож­ливість, і ко­жен по­ви­нен ма­ти пра­во ним ско­ри­с­та­ти­ся. Суть дер­жав­ної підтрим­ки по­ля­гає в то­му, що фінан­су­ван­ня не на­да­ють без­ко­ш­тов­но — фер­ме­ри ма­ють ли­ше мож­ливість по­зи­чи­ти гроші під ниж­чу відсот­ко­ву став­ку.    

З  жовтня 2016 року впровадження аграрних розписок поширилося ще на чотири області України — Хмельницьку, Тернопільську, Миколаївську та Сумську. Відповідний наказ №384  було видано Міністерством аграрної політики та продовольства України 19 жовтня 2016 року. Одночасно триває впровадження аграрних розписок у Полтавській, Вінницькій, Черкаській та Харківсь­кій областях. Подальше розгортання проекту аграрних розписок передбачає продовження інформаційно-освітньої кампанії для сільгоспвиробників, нотаріусів, представників компаній-постачальників, комерційних банків, зернотрейдерів, щоб пояснити механізми роботи з цим інструментом. 
На сьогодні у відкритому Реєстрі аграрних розписок зареєстровано 60 аграрних розписок, які дозволили аграріям Полтавської, Вінницької, Черкаської та Харківської областей залучити понад 189 млн грн для поповнення обігових коштів.

Л. Польова

Інформація для цитування

Густаво Джанкейра: без аграрної розписки в Бразилії не відбувається жодної ьфінансової транзакції // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 34-37