Шляхи зменшення шкодочинності злакових мух на зрошуваних посівах пшениці озимої
Як свідчить досвід науковців та аграріїв різних регіонів України, суттєве підвищення врожайності та збільшення виробництва зерна пшениці озимої досягається лише за умов упровадження нових високопродуктивних сортів та дотримання всіх вимог рекомендованих зональних технологій вирощування. Водночас особливу увагу слід приділити оптимізації фітосанітарного стану зрошуваних та неполивних посівів упродовж усього періоду вегетації культури, починаючи із підготовки насіннєвого матеріалу та захисту пшениці озимої в осінній період.
Як свідчить досвід науковців та аграріїв різних регіонів України, суттєве підвищення врожайності та збільшення виробництва зерна пшениці озимої досягається лише за умов упровадження нових високопродуктивних сортів та дотримання всіх вимог рекомендованих зональних технологій вирощування. Водночас особливу увагу слід приділити оптимізації фітосанітарного стану зрошуваних та неполивних посівів упродовж усього періоду вегетації культури, починаючи із підготовки насіннєвого матеріалу та захисту пшениці озимої в осінній період.
О. Марковська, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
І. Біляєва, канд. с.-г. наук, заввідділу науково-інноваційної діяльності, трансферу технологій та інтелектуальної власності,
Інститут зрошуваного землеробства НААН
Істотним чинником, що лімітує потенційну продуктивність пшениці озимої у лісостеповій та степовій зонах, є шкідливі комахи, зокрема злакові мухи із групи прихованостеблових шкідників, чисельність яких останніми роками перевищує економічні пороги шкодочинності.
Підвищення середньорічної температури повітря та збільшення річної кількості опадів протягом останніх двадцяти п’яти років оптимізують умови для масового розмноження багатьох видів шкідливих комах, зокрема злакових мух, що істотно погіршує фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур.
Крім того, поширенню та збільшенню шкодочинності цих комах у колективних і фермерських господарствах України сприяють не лише кліматичні умови, а й порушення науково обгрунтованих сівозмін та агротехнічних вимог під час вирощування зернових культур.
Домінуючими видами злакових мух у Південному Степу України є чорна пшенична, озима, гесенська і шведська, які впродовж року розвиваються у двох-чотирьох поколіннях. Шкодять личинки як восени, так і навесні — вони живляться всередині стебел злакових культур, знищуючи їх. Навесні личинки пошкоджують підгони озимих, зменшуючи кількість продуктивних стебел та викликаючи загибель молодих рослин.
Найбільшу шкодочинність завдає осіннє покоління злакових мух, чисельність личинок яких останніми роками у господарствах Херсонської, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської областей коливалась від 1,7 до 30 особин на 1 м2 посіву озимих. Рівень пошкодження ними рослин збільшився у 2,0–2,5 раза, особливо в роки тривалої осінньої та весняної посухи, що свідчить про потребу вдосконалення системи захисту посівів пшениці озимої.
Ефективними прийомами зменшення чисельності та шкодочинності злакових мух на посівах зрошуваної пшениці озимої та за умов без зрошення у Південному Степу України є раціональне застосування комплексу агротехнічних та хімічних заходів, зокрема дотримання науково обгрунтованої сівозміни, глибока полицева оранка, оптимальні строки сівби і токсикація сходів шляхом передпосівної обробки насіння протруйниками інсектицидної дії.
Дані наших попередніх досліджень підтверджують висновки Інституту захисту рослин та інших наукових установ про виняткову роль науково обгрунтованих сівозмін у зменшенні чисельності та шкодочинності злакових мух. Так, пшениця озима у повторних посівах пошкоджується личинками злакових мух у 1,6–2,5 раза більше, порівняно із такими попередниками, як соя, ріпак озимий і ярий, особливо за ранніх строків сівби.
Істотному зменшенню чисельності прихованостеблових шкідників, за нашими спостереженнями, сприяють лущення стерні після збирання врожаю зернових колосових та глибока полицева оранка. Ці агроприйоми забезпечують знищення сходів падалиці, що є резерватором багатьох видів фітофагів, та загибель личинок і пупаріїв злакових мух.
Суттєвий вплив на рівень заселення і пошкодження посівів злаковими мухами, за нашими дослідженнями, мають строки сівби озимих. Найвищі показники чисельності та шкодочинності пшеничної, гессенської та шведської мух в осінній період спостерігали на посівах пшениці озимої ранніх строків сівби (табл. 1).
Дані таблиці свідчать, що перенесення строків сівби пшениці озимої з першої половини вересня на кінець місяця сприяло істотному зменшенню чисельності фітофагів та пошкодженості рослин личинками пшеничної, гесенської та шведської злакових мух, і як наслідок — збереженню врожаю від втрат.
Ранні строки сівби (перша половина вересня) виявилися оптимальними для розвитку осіннього покоління злакових мух, про що свідчить найбільша чисельність їхніх личинок і пупаріїв та збільшення пошкодженості рослин. Зниження кількості шкідливих комах у весняний період, порівняно з осінньою чисельністю, пов’язана із загибеллю їх у зимовий період.
Для надійного захисту насіннєвих посівів зернових колосових, посівів ранніх строків сівби, по стерньових попередниках та інших площ з пороговою чисельністю шкідливих комах комплекс вищеназваних агротехнічних прийомів у осінній період необхідно доповнити хімічними засобами. Це досягається шляхом передпосівної обробки посівного матеріалу протруйниками з інсектицидною дією або обприскуванням сходів рекомендованими інсектицидами згідно з «Переліком інсектицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Перспективним та екологічно безпечним прийомом захисту пшениці озимої від шкідливих організмів є передпосівна обробка насіння протруйниками інсектицидної дії. За такого захисту забезпечується значна економія пестицидів та коштів на кожному гектарі посіву.
В арсеналi дозволених «Переліком…» протруйників для захисту зернових колосових у 2015 році нараховується понад 80 препаратів з різними діючими речовинами. Проте більшість із них захищають посіви від грибних хвороб. Для захисту сходів від шкідливих комах (фітофагів) рекомендовано застосовувати протруйники з інсектицидною дією: Рубіж, к. е.; Круїзер 350 FS, т. к. с.; Гаучо 70 WS, з. п.; Ін Сет, ВГ; Койот, КС; Команч WG, ВГ; Контадор Екстра, ТН; Нупрід 600 ТН; Табу, КС; Фосфамід, к. е.
За обробки посівного матеріалу інсектицидним протруйником препарат потрапляє в місце безпосереднього живлення шкідника, що дає змогу знизити витрату діючої речовини на 1 га в десятки разів та забезпечує охорону навколишнього середовища від забруднення пестицидами.
У разі необхідності проведення комплексного захисту посівів озимих від грибних хвороб та шкідливих комах (фітофагів) у колективних та фермерських господарствах поєднують передпосівну обробку насіння препаратами з фунгіцидною
та інсектицидною дією, тобто застосовують бакові суміші рекомендованих протруйників, що потребує додаткових затрат.
Разом з тим, в арсеналі дозволених «Переліком…» препаратів є декілька протруйників з комплексною захисною дією проти грибних хвороб і шкідливих комах, зокрема Юнта Квадро 373,4 FS, т. к. с.; Селест Топ 312,5 FS, ТН; Селест Макс 165 FS, ТН; Рекорд Тріо, ТН, які ще недостатньо відомі хліборобам.
З метою вивчення ефективності протруйників з різним механізмом захисної дії проти комплексу шкідливих організмів на зрошуваній пшениці озимій в Інституті зрошуваного землеробства проведено дослід з найбільш відомим виробничникам препаратом на основі діючої речовини диметоат і протруйником комплексної дії з трьома діючими речовинами: флудіоксоніл, дифеноконазол і тіаметоксам. Перший застосовували у баковій суміші з фунгіцидним протруйником (тритіконазол+прохлораз) для обробки насіння та обприскування посівів, заселенних шкідниками. Норма витрати протруйників — 2 л/т насіння. Схему досліду наведено в табл. 2.
Обліки польової схожості насіння показали, що за використання інсектицидно-фунгіцидного протруйника із трьома діючими речовинами масові сходи пшениці озимої з’явилися на два дні раніше. Польова схожість насіння у цьому варіанті (94,0%) на 2,3% вища за контроль, що свідчить про відсутність фітотоксичної дії протруйника.
Початок фази масового кущення рослин спостерігався на день раніше порівняно із контролем. Коренева система рослин була інтенсивніше розвинена, що підтверджує наявність стимулюючої дії на проростки та молоді рослини пшениці озимої.
За застосування препарату із діючою речовиною диметоат для передпосівної обробки насіння польова схожість рослин культури була нижча на 3,5% (90,5%), порівняно із використанням протруйника із комплексним захистом, і на 1,7% — із даними посіву на контролі, що свідчить про фітотоксичність препарату (табл. 2).
За результатами досліджень передпосівна обробка насіння пшениці озимої протруйниками інсектицидно-фунгіцидної дії дає змогу контролювати чисельність злакових мух в осінній період — найкритичніший щодо розвитку культури. Так, чисельність фітофагів у цьому варіанті зменшилась на 87,8%, а рівень пошкодження стебел становив 2,9 проти 11,8% у контрольному варіанті.
Аналогічні показники ефективності одержано за наземного обприскування озимини інсектицидом із діючою речовиною диметоат за норми витрати препарату 1,5 л/га на початку фази осіннього кущення. Ефективність захисної дії цього препарату на зменшення чисельності злакових мух і пошкодженість рослин пшениці озимої шляхом передпосівної обробки насіння була нижча порівняно
із протруйником комплексного
захисту (табл. 2).
Хлібороби ТОВ «Перше травня» Великоолександрівського району і ДГ «Каховське» Каховського району Херсонської області впродовж останніх трьох років успішно використовують аналогічний інсектицидно-фунгіцидний протруйник для захисту насіннєвих посівів озимих пшениці і ячменю. Цей захід щороку сприяв оптимізації фітосанітарного стану та одержанню здорового і якісного насіння на площі 80–97 га.
У ТОВ «Таврійська перспектива» Каховського району, ТОВ «Інгулець» Великоолександрівського району Херсонської області цей протруйник забезпечив надійний захист від комплексу шкідників та грибних хвороб, а також стимулював появу сходів і розвиток кореневої системи рослин пшениці озимої в осінній період. Завдяки контролю чисельності сисних шкідників (цикадок і злакових попелиць) вдалося запобігти розвитку та поширенню вірусних хвороб на посівах зернових колосових.