Шля­хи змен­шен­ня шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух на зро­шу­ва­них посівах пше­ниці ози­мої

Як свідчить досвід на­уковців та аг­раріїв різних регіонів Ук­раїни, суттєве підви­щен­ня вро­жай­ності та збільшен­ня ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої до­ся­гається ли­ше за умов уп­ро­ва­д­жен­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів та до­три­ман­ня всіх ви­мог ре­ко­мен­до­ва­них зо­наль­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня. Вод­но­час особ­ли­ву ува­гу слід приділи­ти оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну зро­шу­ва­них та не­по­лив­них посівів уп­ро­довж усь­о­го періоду ве­ге­тації куль­ту­ри, по­чи­на­ю­чи із підго­тов­ки насіннєво­го ма­теріалу та за­хи­с­ту пше­ниці ози­мої в осінній період.

О. Мар­ковсь­ка, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
І. Біляєва, канд. с.-г. на­ук, заввідділу на­уко­во-інно­ваційної діяль­ності, транс­­фе­­ру тех­но­логій та інте­лек­ту­аль­ної влас­ності,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­­­­роб­ст­ва НА­АН

Істот­ним чин­ни­ком, що лімітує по­тенційну про­дук­тивність пше­ниці ози­мої у лісо­сте­повій та сте­повій зо­нах, є шкідливі ко­ма­хи, зо­к­ре­ма зла­кові му­хи із гру­пи при­хо­ва­но­с­теб­ло­вих шкідників, чи­сельність яких ос­танніми ро­ка­ми пе­ре­ви­щує еко­номічні по­ро­ги шко­до­чин­ності.
Підви­щен­ня се­ред­ньорічної тем­пе­ра­ту­ри повітря та збільшен­ня річної кількості опадів про­тя­гом ос­танніх двад­ця­ти п’яти років оп­тимізу­ють умо­ви для ма­со­во­го розмно­жен­ня ба­га­ть­ох видів шкідли­вих ко­мах, зо­к­ре­ма зла­ко­вих мух, що істот­но погіршує фіто­санітар­ний стан посівів зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур.
Крім то­го, по­ши­рен­ню та збільшен­ню шко­до­чин­ності цих ко­мах у ко­лек­тив­них і фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах Ук­раїни спри­я­ють не ли­ше кліма­тичні умо­ви, а й по­ру­шен­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін та аг­ро­технічних ви­мог під час ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур.
Доміну­ю­чи­ми ви­да­ми зла­ко­вих мух у Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни є чор­на пше­нич­на, ози­ма, гес­енсь­ка і шведсь­ка, які впро­довж ро­ку роз­ви­ва­ють­ся у двох-чо­ти­рь­ох по­коліннях. Шко­дять ли­чин­ки як во­се­ни, так і на­весні — во­ни жив­лять­ся все­ре­дині сте­бел зла­ко­вих куль­тур, зни­щу­ю­чи їх. На­весні ли­чин­ки по­шко­д­жу­ють підго­ни ози­мих, змен­шу­ю­чи кількість про­дук­тив­них сте­бел та вик­ли­ка­ю­чи за­ги­бель мо­ло­дих рос­лин.
Найбільшу шко­до­чинність за­вдає осіннє по­коління зла­ко­вих мух, чи­сельність ли­чи­нок яких ос­танніми ро­ка­ми у гос­по­дар­ст­вах Хер­сонсь­кої, Ми­ко­лаївської, Одесь­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ла­с­тей ко­ли­ва­лась від 1,7 до 30 осо­бин на 1 м2 посіву ози­мих. Рівень по­шко­д­жен­ня ни­ми рос­лин збільшив­ся у 2,0–2,5 ра­за, особ­ли­во в ро­ки три­ва­лої осінньої та вес­ня­ної по­су­хи, що свідчить про по­тре­бу вдо­с­ко­на­лен­ня си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів пше­ниці ози­мої.
Ефек­тив­ни­ми прий­о­ма­ми змен­шен­ня чи­сель­ності та шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух на посівах зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої та за умов без зро­шен­ня у Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни є раціональ­не за­сто­су­ван­ня ком­плек­су аг­ро­технічних та хімічних за­ходів, зо­к­ре­ма до­три­ман­ня на­уко­во об­грун­то­ва­ної сівозміни, гли­бо­ка по­ли­це­ва оран­ка, оп­ти­мальні стро­ки сівби і ток­си­кація сходів шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки насіння про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­ної дії.
Дані на­ших по­пе­редніх досліджень підтвер­д­жу­ють вис­нов­ки Інсти­ту­ту за­хи­с­ту рос­лин та інших на­уко­вих ус­та­нов про ви­нят­ко­ву роль на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін у змен­шенні чи­сель­ності та шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух. Так, пше­ни­ця ози­ма у по­втор­них посівах по­шко­д­жується ли­чин­ка­ми зла­ко­вих мух у 1,6–2,5 ра­за більше, порівня­но із та­ки­ми по­пе­ред­ни­ка­ми, як соя, ріпак ози­мий і ярий, особ­ли­во за ранніх строків сівби.
Істот­но­му змен­шен­ню чи­сель­ності при­хо­ва­но­с­теб­ло­вих шкідників, за на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, спри­я­ють лу­щен­ня стерні після зби­ран­ня вро­жаю зер­но­вих ко­ло­со­вих та гли­бо­ка по­ли­це­ва оран­ка. Ці аг­ро­прий­о­ми за­без­пе­чу­ють зни­щен­ня сходів па­да­лиці, що є ре­зер­ва­то­ром ба­га­ть­ох видів фіто­фагів, та за­ги­бель ли­чи­нок і пу­паріїв зла­ко­вих мух.
Суттєвий вплив на рівень за­се­лен­ня і по­шко­д­жен­ня посівів зла­ко­ви­ми му­ха­ми, за на­ши­ми досліджен­ня­ми, ма­ють стро­ки сівби ози­мих. Най­вищі по­каз­ни­ки чи­сель­ності та шко­до­чин­ності пше­нич­ної, гес­сенсь­кої та шведсь­кої мух в осінній період спо­с­теріга­ли на посівах пше­ниці ози­мої ранніх строків сівби (табл. 1).

   Дані таб­лиці свідчать, що пе­ре­не­сен­ня строків сівби пше­ниці ози­мої з пер­шої по­ло­ви­ни ве­рес­ня на кінець міся­ця спри­я­ло істот­но­му змен­шен­ню чи­сель­ності фіто­фагів та по­шко­д­же­ності рос­лин ли­чин­ка­ми пше­нич­ної, гес­енсь­кої та швед­сь­кої зла­ко­вих мух, і як наслідок — збе­ре­жен­ню вро­жаю від втрат.
Ранні стро­ки сівби (пер­ша по­ло­ви­на ве­рес­ня) ви­я­ви­ли­ся оп­ти­маль­ни­ми для роз­вит­ку осінньо­го по­коління зла­ко­вих мух, про що свідчить найбільша чи­сельність їхніх ли­чи­нок і пу­паріїв та збільшен­ня по­шко­д­же­ності рос­лин. Зни­жен­ня кількості шкідли­вих ко­мах у вес­ня­ний період, порівня­но з осінньою чи­сельністю, пов’яза­на із за­ги­бел­лю їх у зи­мо­вий період.
Для надійно­го за­хи­с­ту насіннєвих посівів зер­но­вих ко­ло­со­вих, посівів ранніх строків сівби, по стер­нь­о­вих по­пе­ред­ни­ках та інших площ з по­ро­го­вою чи­сельністю шкідли­вих ко­мах ком­плекс ви­щена­зва­них аг­ро­технічних прий­омів у осінній період не­обхідно до­пов­ни­ти хімічни­ми за­со­ба­ми. Це до­ся­гається шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки посівно­го ма­теріалу про­труй­ни­ка­ми з інсек­ти­цид­ною дією або об­при­с­ку­ван­ням сходів ре­ко­мен­до­ва­ни­ми інсек­ти­ци­да­ми згідно з «Пе­релі­ком інсек­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні».
Пер­спек­тив­ним та еко­логічно без­печ­ним прий­о­мом за­хи­с­ту пше­ниці ози­мої від шкідли­вих ор­ганізмів є пе­ред­посівна об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­ної дії. За та­ко­го за­хисту за­без­пе­чується знач­на еко­номія пе­с­ти­цидів та коштів на кож­но­му гек­тарі посіву.
В ар­се­налi доз­во­ле­них «Пе­ре­ліком…» про­труй­ників для за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих у 2015 році на­ра­хо­вується понад 80 пре­па­ратів з різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Про­те більшість із них за­хи­ща­ють посіви від гриб­них хво­роб. Для за­хи­с­ту сходів від шкідли­вих ко­мах (фіто­фагів) ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти про­труй­ни­ки з інсек­ти­цид­ною дією:  Рубіж, к. е.; Круїзер 350 FS, т. к. с.; Га­у­чо 70 WS, з. п.; Ін Сет, ВГ; Кой­от, КС; Ко­манч WG, ВГ; Кон­та­дор Ек­с­т­ра, ТН; Нупрід 600 ТН; Та­бу, КС; Фо­с­фамід, к. е.
За об­роб­ки посівно­го ма­теріалу інсек­ти­цид­ним про­труй­ни­ком пре­па­рат по­трап­ляє в місце без­по­се­ред­нь­о­го жив­лен­ня шкідни­ка, що дає змо­гу зни­зи­ти ви­т­ра­ту діючої ре­чо­ви­ни на 1 га  в де­сят­ки разів та за­без­пе­чує охо­ро­ну на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща від за­бруд­нен­ня пе­с­ти­ци­да­ми.
У разі не­обхідності про­ве­ден­ня ком­плекс­но­го за­хи­с­ту посівів ози­мих від гриб­них хво­роб та шкідли­вих ко­мах (фіто­фагів) у ко­лек­тив­них та фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах поєдну­ють пе­ред­посівну об­роб­ку насіння пре­па­ра­та­ми з фунгіцид­ною
та інсек­ти­цид­ною дією, тоб­то за­сто­со­ву­ють ба­кові суміші ре­ко­мен­до­ва­них про­труй­ників, що потребує до­дат­ко­вих за­трат.
Ра­зом з тим, в ар­се­налі доз­во­ле­них «Пе­реліком…» пре­па­ратів є декілька про­труй­ників з ком­плекс­ною за­хис­ною дією про­ти гриб­них хво­роб і шкідли­вих ко­мах, зо­к­ре­ма Юн­та Ква­д­ро 373,4 FS, т. к. с.; Се­лест Топ 312,5 FS, ТН; Се­лест Макс 165 FS, ТН; Ре­корд Тріо, ТН, які ще недостатньо відомі хлібо­ро­бам.
 
   З ме­тою вив­чен­ня ефек­тив­ності про­труй­ників з різним ме­ханізмом за­хис­ної дії про­ти ком­плек­су шкідли­вих ор­ганізмів на зро­шу­ваній пше­ниці озимій в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва про­ве­де­но дослід з найбільш відо­мим ви­роб­нич­ни­кам пре­па­ра­том на основі діючої ре­чо­ви­ни  ди­ме­то­ат і про­труй­ни­ком ком­плекс­ної дії з трьо­ма діючи­ми ре­чо­ви­на­ми: флу­ді­ок­со­ніл, ди­фе­но­ко­на­зол і тіаме­ток­сам. Пер­ший за­сто­со­ву­ва­ли у ба­ковій суміші з фунгіцид­ним про­труй­ни­ком (три­ті­­­кона­зол+про­хло­раз) для об­роб­ки насіння та об­при­с­ку­ван­ня посівів, за­се­лен­них шкідни­ка­ми. Нор­ма ви­т­ра­ти про­труй­ни­ків — 2 л/т насіння. Схе­му досліду на­ве­де­но в табл. 2.

Обліки по­льо­вої схо­жості насіння по­ка­за­ли, що за ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­цид­но-фунгіцид­но­го про­труй­ни­ка із трьо­ма діючи­ми ре­чо­ви­на­ми ма­сові схо­ди пше­ниці ози­мої з’яви­ли­ся на два дні раніше. По­льо­ва схожість насіння у цьо­му варіанті (94,0%) на 2,3% ви­ща за кон­троль, що свідчить про відсутність фіто­ток­сич­ної дії про­труй­ни­ка.
По­ча­ток фа­зи ма­со­во­го ку­щен­ня рос­лин спо­с­терігав­ся на день раніше порівня­но із кон­тро­лем. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин бу­ла інтен­сивніше роз­ви­не­на, що підтвер­д­жує на­явність сти­му­лю­ю­чої дії на про­ро­ст­ки та мо­лоді рос­ли­ни пше­ниці ози­мої.
За за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту із діючою ре­чо­ви­ною ди­ме­то­ат для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння по­льо­ва схожість рос­лин куль­ту­ри бу­ла ниж­ча на 3,5% (90,5%), порівня­но із ви­ко­ри­с­тан­ням про­труй­ни­ка із ком­плек­сним за­хи­с­том, і на 1,7% — із да­ни­ми посіву на кон­тролі, що свідчить про фіто­ток­сичність пре­па­ра­ту (табл. 2).
За ре­зуль­та­та­ми досліджень пе­ред­посівна об­роб­ка насіння пше­ниці ози­мої про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ної дії дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність зла­ко­вих мух в осінній період — най­кри­тичніший що­до роз­вит­ку куль­ту­ри. Так, чи­сельність фіто­фагів у цьо­му варіанті змен­ши­лась на 87,8%, а рівень по­шко­д­жен­ня сте­бел ста­но­вив 2,9 про­ти 11,8% у кон­троль­но­му варіанті.
Ана­логічні по­каз­ни­ки ефек­тив­ності одер­жа­но за на­зем­но­го об­при­с­ку­ван­ня ози­ми­ни інсек­ти­ци­дом із діючою ре­чо­ви­ною ди­ме­то­ат за нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту 1,5 л/га на по­чат­ку фа­зи осінньо­го ку­щен­ня. Ефек­тивність за­хис­ної дії цьо­го пре­па­ра­ту на змен­шен­ня чи­сель­ності зла­ко­вих мух і по­шко­д­женість рос­лин пше­ниці ози­мої шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки насіння бу­ла ниж­ча порівня­но
із про­труй­ни­ком ком­плекс­но­го
за­хи­с­ту (табл. 2).
Хлібо­ро­би ТОВ «Пер­ше трав­ня» Ве­ли­ко­олек­сандрівсько­го рай­о­ну і ДГ «Ка­ховсь­ке» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті впро­довж ос­танніх трьох років успішно ви­ко­ри­с­то­ву­ють ана­логічний інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ний про­труй­ник для за­хи­с­ту насіннєвих посівів ози­мих пше­ниці і яч­ме­ню. Цей захід що­ро­ку спри­яв оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну та одер­жан­ню здо­ро­во­го і якісно­го насіння на площі 80–97 га.
У ТОВ «Таврійська пер­спек­ти­ва» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну, ТОВ «Інгу­лець» Ве­ли­ко­олек­сандрівсько­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті цей про­труй­ник за­без­пе­чив надійний за­хист від ком­плек­су шкідників та гриб­них хво­роб, а та­кож сти­му­лю­вав по­яву сходів і роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин пше­ниці ози­мої в осінній період. За­вдя­ки кон­тро­лю чи­сель­ності сис­них шкідників (ци­ка­док і зла­ко­вих по­пе­лиць) вда­ло­ся за­побігти роз­вит­ку та по­ши­рен­ню вірус­них хво­роб на посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих.