Спецможливості
Технології

Шля­хи змен­шен­ня шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух на зро­шу­ва­них посівах пше­ниці ози­мої

17.12.2015
1036
Шля­хи змен­шен­ня шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух на зро­шу­ва­них посівах пше­ниці ози­мої фото, ілюстрація

Як свідчить досвід на­уковців та аг­раріїв різних регіонів Ук­раїни, суттєве підви­щен­ня вро­жай­ності та збільшен­ня ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої до­ся­гається ли­ше за умов уп­ро­ва­д­жен­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів та до­три­ман­ня всіх ви­мог ре­ко­мен­до­ва­них зо­наль­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня. Вод­но­час особ­ли­ву ува­гу слід приділи­ти оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну зро­шу­ва­них та не­по­лив­них посівів уп­ро­довж усь­о­го періоду ве­ге­тації куль­ту­ри, по­чи­на­ю­чи із підго­тов­ки насіннєво­го ма­теріалу та за­хи­с­ту пше­ниці ози­мої в осінній період.

Як свідчить досвід на­уковців та аг­раріїв різних регіонів Ук­раїни, суттєве підви­щен­ня вро­жай­ності та збільшен­ня ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої до­ся­гається ли­ше за умов уп­ро­ва­д­жен­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів та до­три­ман­ня всіх ви­мог ре­ко­мен­до­ва­них зо­наль­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня. Вод­но­час особ­ли­ву ува­гу слід приділи­ти оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну зро­шу­ва­них та не­по­лив­них посівів уп­ро­довж усь­о­го періоду ве­ге­тації куль­ту­ри, по­чи­на­ю­чи із підго­тов­ки насіннєво­го ма­теріалу та за­хи­с­ту пше­ниці ози­мої в осінній період.

О. Мар­ковсь­ка, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
І. Біляєва, канд. с.-г. на­ук, заввідділу на­уко­во-інно­ваційної діяль­ності, транс­­фе­­ру тех­но­логій та інте­лек­ту­аль­ної влас­ності,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­­­­роб­ст­ва НА­АН

Істот­ним чин­ни­ком, що лімітує по­тенційну про­дук­тивність пше­ниці ози­мої у лісо­сте­повій та сте­повій зо­нах, є шкідливі ко­ма­хи, зо­к­ре­ма зла­кові му­хи із гру­пи при­хо­ва­но­с­теб­ло­вих шкідників, чи­сельність яких ос­танніми ро­ка­ми пе­ре­ви­щує еко­номічні по­ро­ги шко­до­чин­ності.
Підви­щен­ня се­ред­ньорічної тем­пе­ра­ту­ри повітря та збільшен­ня річної кількості опадів про­тя­гом ос­танніх двад­ця­ти п’яти років оп­тимізу­ють умо­ви для ма­со­во­го розмно­жен­ня ба­га­ть­ох видів шкідли­вих ко­мах, зо­к­ре­ма зла­ко­вих мух, що істот­но погіршує фіто­санітар­ний стан посівів зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур.
Крім то­го, по­ши­рен­ню та збільшен­ню шко­до­чин­ності цих ко­мах у ко­лек­тив­них і фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах Ук­раїни спри­я­ють не ли­ше кліма­тичні умо­ви, а й по­ру­шен­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін та аг­ро­технічних ви­мог під час ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур.
Доміну­ю­чи­ми ви­да­ми зла­ко­вих мух у Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни є чор­на пше­нич­на, ози­ма, гес­енсь­ка і шведсь­ка, які впро­довж ро­ку роз­ви­ва­ють­ся у двох-чо­ти­рь­ох по­коліннях. Шко­дять ли­чин­ки як во­се­ни, так і на­весні — во­ни жив­лять­ся все­ре­дині сте­бел зла­ко­вих куль­тур, зни­щу­ю­чи їх. На­весні ли­чин­ки по­шко­д­жу­ють підго­ни ози­мих, змен­шу­ю­чи кількість про­дук­тив­них сте­бел та вик­ли­ка­ю­чи за­ги­бель мо­ло­дих рос­лин.
Найбільшу шко­до­чинність за­вдає осіннє по­коління зла­ко­вих мух, чи­сельність ли­чи­нок яких ос­танніми ро­ка­ми у гос­по­дар­ст­вах Хер­сонсь­кої, Ми­ко­лаївської, Одесь­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ла­с­тей ко­ли­ва­лась від 1,7 до 30 осо­бин на 1 м2 посіву ози­мих. Рівень по­шко­д­жен­ня ни­ми рос­лин збільшив­ся у 2,0–2,5 ра­за, особ­ли­во в ро­ки три­ва­лої осінньої та вес­ня­ної по­су­хи, що свідчить про по­тре­бу вдо­с­ко­на­лен­ня си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів пше­ниці ози­мої.
Ефек­тив­ни­ми прий­о­ма­ми змен­шен­ня чи­сель­ності та шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух на посівах зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої та за умов без зро­шен­ня у Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни є раціональ­не за­сто­су­ван­ня ком­плек­су аг­ро­технічних та хімічних за­ходів, зо­к­ре­ма до­три­ман­ня на­уко­во об­грун­то­ва­ної сівозміни, гли­бо­ка по­ли­це­ва оран­ка, оп­ти­мальні стро­ки сівби і ток­си­кація сходів шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки насіння про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­ної дії.
Дані на­ших по­пе­редніх досліджень підтвер­д­жу­ють вис­нов­ки Інсти­ту­ту за­хи­с­ту рос­лин та інших на­уко­вих ус­та­нов про ви­нят­ко­ву роль на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін у змен­шенні чи­сель­ності та шко­до­чин­ності зла­ко­вих мух. Так, пше­ни­ця ози­ма у по­втор­них посівах по­шко­д­жується ли­чин­ка­ми зла­ко­вих мух у 1,6–2,5 ра­за більше, порівня­но із та­ки­ми по­пе­ред­ни­ка­ми, як соя, ріпак ози­мий і ярий, особ­ли­во за ранніх строків сівби.
Істот­но­му змен­шен­ню чи­сель­ності при­хо­ва­но­с­теб­ло­вих шкідників, за на­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, спри­я­ють лу­щен­ня стерні після зби­ран­ня вро­жаю зер­но­вих ко­ло­со­вих та гли­бо­ка по­ли­це­ва оран­ка. Ці аг­ро­прий­о­ми за­без­пе­чу­ють зни­щен­ня сходів па­да­лиці, що є ре­зер­ва­то­ром ба­га­ть­ох видів фіто­фагів, та за­ги­бель ли­чи­нок і пу­паріїв зла­ко­вих мух.
Суттєвий вплив на рівень за­се­лен­ня і по­шко­д­жен­ня посівів зла­ко­ви­ми му­ха­ми, за на­ши­ми досліджен­ня­ми, ма­ють стро­ки сівби ози­мих. Най­вищі по­каз­ни­ки чи­сель­ності та шко­до­чин­ності пше­нич­ної, гес­сенсь­кої та шведсь­кої мух в осінній період спо­с­теріга­ли на посівах пше­ниці ози­мої ранніх строків сівби (табл. 1).

   Дані таб­лиці свідчать, що пе­ре­не­сен­ня строків сівби пше­ниці ози­мої з пер­шої по­ло­ви­ни ве­рес­ня на кінець міся­ця спри­я­ло істот­но­му змен­шен­ню чи­сель­ності фіто­фагів та по­шко­д­же­ності рос­лин ли­чин­ка­ми пше­нич­ної, гес­енсь­кої та швед­сь­кої зла­ко­вих мух, і як наслідок — збе­ре­жен­ню вро­жаю від втрат.
Ранні стро­ки сівби (пер­ша по­ло­ви­на ве­рес­ня) ви­я­ви­ли­ся оп­ти­маль­ни­ми для роз­вит­ку осінньо­го по­коління зла­ко­вих мух, про що свідчить найбільша чи­сельність їхніх ли­чи­нок і пу­паріїв та збільшен­ня по­шко­д­же­ності рос­лин. Зни­жен­ня кількості шкідли­вих ко­мах у вес­ня­ний період, порівня­но з осінньою чи­сельністю, пов’яза­на із за­ги­бел­лю їх у зи­мо­вий період.
Для надійно­го за­хи­с­ту насіннєвих посівів зер­но­вих ко­ло­со­вих, посівів ранніх строків сівби, по стер­нь­о­вих по­пе­ред­ни­ках та інших площ з по­ро­го­вою чи­сельністю шкідли­вих ко­мах ком­плекс ви­щена­зва­них аг­ро­технічних прий­омів у осінній період не­обхідно до­пов­ни­ти хімічни­ми за­со­ба­ми. Це до­ся­гається шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки посівно­го ма­теріалу про­труй­ни­ка­ми з інсек­ти­цид­ною дією або об­при­с­ку­ван­ням сходів ре­ко­мен­до­ва­ни­ми інсек­ти­ци­да­ми згідно з «Пе­релі­ком інсек­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні».
Пер­спек­тив­ним та еко­логічно без­печ­ним прий­о­мом за­хи­с­ту пше­ниці ози­мої від шкідли­вих ор­ганізмів є пе­ред­посівна об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­ної дії. За та­ко­го за­хисту за­без­пе­чується знач­на еко­номія пе­с­ти­цидів та коштів на кож­но­му гек­тарі посіву.
В ар­се­налi доз­во­ле­них «Пе­ре­ліком…» про­труй­ників для за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих у 2015 році на­ра­хо­вується понад 80 пре­па­ратів з різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Про­те більшість із них за­хи­ща­ють посіви від гриб­них хво­роб. Для за­хи­с­ту сходів від шкідли­вих ко­мах (фіто­фагів) ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти про­труй­ни­ки з інсек­ти­цид­ною дією:  Рубіж, к. е.; Круїзер 350 FS, т. к. с.; Га­у­чо 70 WS, з. п.; Ін Сет, ВГ; Кой­от, КС; Ко­манч WG, ВГ; Кон­та­дор Ек­с­т­ра, ТН; Нупрід 600 ТН; Та­бу, КС; Фо­с­фамід, к. е.
За об­роб­ки посівно­го ма­теріалу інсек­ти­цид­ним про­труй­ни­ком пре­па­рат по­трап­ляє в місце без­по­се­ред­нь­о­го жив­лен­ня шкідни­ка, що дає змо­гу зни­зи­ти ви­т­ра­ту діючої ре­чо­ви­ни на 1 га  в де­сят­ки разів та за­без­пе­чує охо­ро­ну на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща від за­бруд­нен­ня пе­с­ти­ци­да­ми.
У разі не­обхідності про­ве­ден­ня ком­плекс­но­го за­хи­с­ту посівів ози­мих від гриб­них хво­роб та шкідли­вих ко­мах (фіто­фагів) у ко­лек­тив­них та фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах поєдну­ють пе­ред­посівну об­роб­ку насіння пре­па­ра­та­ми з фунгіцид­ною
та інсек­ти­цид­ною дією, тоб­то за­сто­со­ву­ють ба­кові суміші ре­ко­мен­до­ва­них про­труй­ників, що потребує до­дат­ко­вих за­трат.
Ра­зом з тим, в ар­се­налі доз­во­ле­них «Пе­реліком…» пре­па­ратів є декілька про­труй­ників з ком­плекс­ною за­хис­ною дією про­ти гриб­них хво­роб і шкідли­вих ко­мах, зо­к­ре­ма Юн­та Ква­д­ро 373,4 FS, т. к. с.; Се­лест Топ 312,5 FS, ТН; Се­лест Макс 165 FS, ТН; Ре­корд Тріо, ТН, які ще недостатньо відомі хлібо­ро­бам.
 
   З ме­тою вив­чен­ня ефек­тив­ності про­труй­ників з різним ме­ханізмом за­хис­ної дії про­ти ком­плек­су шкідли­вих ор­ганізмів на зро­шу­ваній пше­ниці озимій в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва про­ве­де­но дослід з найбільш відо­мим ви­роб­нич­ни­кам пре­па­ра­том на основі діючої ре­чо­ви­ни  ди­ме­то­ат і про­труй­ни­ком ком­плекс­ної дії з трьо­ма діючи­ми ре­чо­ви­на­ми: флу­ді­ок­со­ніл, ди­фе­но­ко­на­зол і тіаме­ток­сам. Пер­ший за­сто­со­ву­ва­ли у ба­ковій суміші з фунгіцид­ним про­труй­ни­ком (три­ті­­­кона­зол+про­хло­раз) для об­роб­ки насіння та об­при­с­ку­ван­ня посівів, за­се­лен­них шкідни­ка­ми. Нор­ма ви­т­ра­ти про­труй­ни­ків — 2 л/т насіння. Схе­му досліду на­ве­де­но в табл. 2.

Обліки по­льо­вої схо­жості насіння по­ка­за­ли, що за ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­цид­но-фунгіцид­но­го про­труй­ни­ка із трьо­ма діючи­ми ре­чо­ви­на­ми ма­сові схо­ди пше­ниці ози­мої з’яви­ли­ся на два дні раніше. По­льо­ва схожість насіння у цьо­му варіанті (94,0%) на 2,3% ви­ща за кон­троль, що свідчить про відсутність фіто­ток­сич­ної дії про­труй­ни­ка.
По­ча­ток фа­зи ма­со­во­го ку­щен­ня рос­лин спо­с­терігав­ся на день раніше порівня­но із кон­тро­лем. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин бу­ла інтен­сивніше роз­ви­не­на, що підтвер­д­жує на­явність сти­му­лю­ю­чої дії на про­ро­ст­ки та мо­лоді рос­ли­ни пше­ниці ози­мої.
За за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту із діючою ре­чо­ви­ною ди­ме­то­ат для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння по­льо­ва схожість рос­лин куль­ту­ри бу­ла ниж­ча на 3,5% (90,5%), порівня­но із ви­ко­ри­с­тан­ням про­труй­ни­ка із ком­плек­сним за­хи­с­том, і на 1,7% — із да­ни­ми посіву на кон­тролі, що свідчить про фіто­ток­сичність пре­па­ра­ту (табл. 2).
За ре­зуль­та­та­ми досліджень пе­ред­посівна об­роб­ка насіння пше­ниці ози­мої про­труй­ни­ка­ми інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ної дії дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність зла­ко­вих мух в осінній період — най­кри­тичніший що­до роз­вит­ку куль­ту­ри. Так, чи­сельність фіто­фагів у цьо­му варіанті змен­ши­лась на 87,8%, а рівень по­шко­д­жен­ня сте­бел ста­но­вив 2,9 про­ти 11,8% у кон­троль­но­му варіанті.
Ана­логічні по­каз­ни­ки ефек­тив­ності одер­жа­но за на­зем­но­го об­при­с­ку­ван­ня ози­ми­ни інсек­ти­ци­дом із діючою ре­чо­ви­ною ди­ме­то­ат за нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту 1,5 л/га на по­чат­ку фа­зи осінньо­го ку­щен­ня. Ефек­тивність за­хис­ної дії цьо­го пре­па­ра­ту на змен­шен­ня чи­сель­ності зла­ко­вих мух і по­шко­д­женість рос­лин пше­ниці ози­мої шля­хом пе­ред­посівної об­роб­ки насіння бу­ла ниж­ча порівня­но
із про­труй­ни­ком ком­плекс­но­го
за­хи­с­ту (табл. 2).
Хлібо­ро­би ТОВ «Пер­ше трав­ня» Ве­ли­ко­олек­сандрівсько­го рай­о­ну і ДГ «Ка­ховсь­ке» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті впро­довж ос­танніх трьох років успішно ви­ко­ри­с­то­ву­ють ана­логічний інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ний про­труй­ник для за­хи­с­ту насіннєвих посівів ози­мих пше­ниці і яч­ме­ню. Цей захід що­ро­ку спри­яв оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну та одер­жан­ню здо­ро­во­го і якісно­го насіння на площі 80–97 га.
У ТОВ «Таврійська пер­спек­ти­ва» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну, ТОВ «Інгу­лець» Ве­ли­ко­олек­сандрівсько­го рай­о­ну Хер­сонсь­кої об­ласті цей про­труй­ник за­без­пе­чив надійний за­хист від ком­плек­су шкідників та гриб­них хво­роб, а та­кож сти­му­лю­вав по­яву сходів і роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин пше­ниці ози­мої в осінній період. За­вдя­ки кон­тро­лю чи­сель­ності сис­них шкідників (ци­ка­док і зла­ко­вих по­пе­лиць) вда­ло­ся за­побігти роз­вит­ку та по­ши­рен­ню вірус­них хво­роб на посівах зер­но­вих ко­ло­со­вих.

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0